ТЕЛДИПИН ТАБ. 40МГ/5МГ №30

Склад
діючі речовини: телмісартан, амлодипін;
1 таблетка містить 40 мг телмісартану та 5 мг амлодипіну (у вигляді амлодипіну бесилату) або 40 мг телмісартану та 10 мг амлодипіну (у вигляді амлодипіну бесилату), або 80 мг телмісартану та 5 мг амлодипіну (у вигляді амлодипіну бесилату), або 80 мг телмісартану та 10 мг амлодипіну (у вигляді амлодипіну бесилату);
допоміжні речовини: меглюмін, натрію гідроксид, повідон К30, лактози моногідрат, сорбіт (Е 420), заліза оксид жовтий (Е 172), магнію стеарат, натрію стеарилфумарат, маніт (E 421), кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота стеаринова.

Лікарська форма
Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:
Телдіпін, таблетки по 40 мг/5 мг: овальні, злегка двоопуклі, двошарові таблетки, з одного боку коричнювато-жовтого кольору, мармурові, з іншого боку – від білого до майже білого кольору з гравіюванням K3;
Телдіпін, таблетки по 40 мг/10 мг: овальні, злегка двоопуклі, двошарові таблетки, з одного боку коричнювато-жовтого кольору, мармурові, з іншого боку – від білого до майже білого кольору з гравіюванням K2;
Телдіпін, таблетки по 80 мг/5 мг: овальні, злегка двоопуклі, двошарові таблетки, з одного боку коричнювато-жовтого кольору, мармурові, з іншого боку – від білого до майже білого кольору;
Телдіпін, таблетки по 80 мг/10 мг: овальні, злегка двоопуклі, двошарові таблетки, з одного боку коричнювато-жовтого кольору, мармурові, з іншого боку – від білого до майже білого кольору з гравіюванням K1.

Фармакотерапевтична група
Блокатори рецепторів ангіотензину-II, комбінації. Телмісартан та амлодипін. Код АТХ C09D B04.

Фармакологічні властивості (див. повну інструкцію виробника)

Показання
Препарат Телдіпін показаний як замісна терапія для лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які вже лікувалися телмісартаном та амлодипіном, що призначалися одночасно в тій самій дозі, як і в комбінації.

Протипоказання
Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого з компонентів препарату.
Вагітність або планування вагітності (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Біліарні обструктивні порушення.
Тяжкі порушення функції печінки.
Тяжка артеріальна гіпотензія.
Шок (у тому числі кардіогенний).
Обструкція вихідного тракту лівого шлуночка (наприклад, через тяжкий аортальний стеноз).
Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.
Одночасне застосування препарату Телдіпін з лікарськими засобами, що містять аліскірен, протипоказане хворим на цукровий діабет або пацієнтам з нирковою недостатністю (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Фармакодинаміка»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
Під час клінічних досліджень не спостерігалося жодних взаємодій двох компонентів цієї фіксованої комбінації.
Взаємодії, притаманні для комбінації.
Не проводилось жодних досліджень щодо взаємодії з іншими препаратами.
Слід узяти до уваги при супутньому застосуванні.
Інші антигіпертензивні лікарські засоби. Ефект зниження артеріального тиску при застосуванні препарату Телдіпін може бути посилений супутнім застосуванням інших антигіпертензивних лікарських засобів.

Лікарські засоби з потенціалом зниження артеріального тиску. На основі фармакологічних властивостей можна очікувати, що деякі лікарські препарати можуть посилити гіпотензивні ефекти всіх антигіпертензивних препаратів, включаючи Телдіпін, наприклад баклофен, аміфостин. Більше того, ортостатична гіпотензія може посилитись через вживання алкоголю, прийом барбітуратів, наркотиків чи антидепресантів.
Кортикостероїди (системне застосування). Зниження антигіпертензивного ефекту.
Взаємодії, пов’язані з телмісартаном.
Супутнє застосування не рекомендується.
Калійзберігаючі діуретики або калієві добавки. Такі антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, як телмісартан, послаблюють спричинену діуретиками втрату калію. Калійзберігаючі діуретики, наприклад спіронолактон, еплеренон, тріамтерен або амілорид, калієві добавки або замінники солі, що містять калій, можуть спричинити значне зростання концентрації калію в сироватці крові. Якщо супутнє застосування показане через документально підтверджену гіпокаліємію, їх необхідно приймати з обережністю, часто контролюючи рівень калію в сироватці крові.
Літій. Відомі випадки оборотного зростання концентрації літію в сироватці та підвищення токсичності під час супутнього прийому літію з інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту та антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ, включаючи телмісартан. Якщо призначення цієї комбінації вважається необхідним, під час супутнього застосування слід уважно контролювати рівень літію в сироватці крові.

Інші антигіпертензивні засоби, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС). Клінічні дані показали, що подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) за допомогою комбінації інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину II або аліскірену пов’язана з більш високою частотою таких побічних ефектів, як артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія і зниження ниркової функції (аж до гострої ниркової недостатності) у порівнянні із застосуванням одного РААС-діючого агента (див. розділи «Особливості застосування», «Протипоказання» та «Фармакологічні властивості»).
Супутнє застосування вимагає обережності.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). НПЗП (тобто ацетилсаліцилова кислота в протизапальних дозах, інгібітори ЦОГ-2 та неселективні НПЗП) можуть знижувати антигіпертензивну дію антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ.
У деяких пацієнтів з погіршенням функції нирок (наприклад, пацієнти із зневодненням організму або пацієнти літнього віку з погіршенням функції нирок) комбінований прийом антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ та засобів, що гальмують циклооксигеназу, може призвести до подальшого погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, яка зазвичай є оборотною. Тому цю комбінацію слід призначати з обережністю, особливо людям літнього віку. Пацієнтам слід забезпечити належну гідратацію; крім того, після початку комбінованої терапії, а також періодично у подальшому необхідно перевіряти функцію нирок.
Раміприл. У ході одного дослідження повідомлялося про те, що комбінований прийом телмісартану та раміприлу призвів до збільшення в 2,5 раза AUC0-24 та Cmax раміприлу та раміприлату. Клінічна значущість цього спостереження невідома.

Слід узяти до уваги при супутньому застосуванні.
Дигоксин. При одночасному застосуванні телмісартану з дигоксином відмічали підвищення середніх значень пікової (49 %) та мінімальної (20 %) концентрації дигоксину в плазмі крові. На початку застосування, під час корегування дози та при відміні терапії телмісартаном необхідно контролювати рівні дигоксину, щоб підтримувати їх у терапевтичних межах.
Взаємодії, пов’язані з амлодипіном.
Супутнє застосування вимагає обережності.
Інгібітори CYP3A4.
При супутньому застосуванні інгібітору CYP3A4 еритроміцину молодим пацієнтам та дилтіазему пацієнтам літнього віку концентрація амлодипіну в плазмі збільшилась відповідно на 22 % та 50 %. Однак клінічна значущість цього спостереження не визначена. Не можна виключити, що потужні інгібітори CYP3A4 (а саме кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) можуть збільшувати концентрацію амлодипіну в плазмі більшою мірою, ніж дилтіазем. Амлодипін слід застосовувати з обережністю разом з інгібіторами CYP3A4. Однак не повідомлялось про жодні побічні явища, притаманні такій взаємодії.

Індуктори CYP3A4. При одночасному застосуванні з відомими індукторами CYP3A4 концентрація амлодипіну в плазмі крові може змінюватися. Тому слід контролювати артеріальний тиск і регулювати дозу як при, так і після одночасного застосування препаратів, зокрема, з потужними індукторами CYP3A4 (такими як рифампіцин, препарати, що містять звіробій звичайний).
Грейпфрут або грейпфрутовий сік. Супутнє застосування 240 мл грейпфрутового соку з однократною пероральною дозою 10 мг амлодипіну 20 здоровим добровольцям не показало значного впливу на фармакокінетичні властивості амлодипіну. Одночасне застосування амлодипіну з грейпфрутом або грейпфрутовим соком досі не рекомендується, оскільки біодоступність може підвищитись у деяких пацієнтів, що призведе до збільшення антигіпертензивного ефекту.
Слід узяти до уваги при супутньому застосуванні.
Такролімус. Існує ризик підвищення рівнів такролімусу в крові при одночасному застосуванні з амлодипіном, однак фармакокінетичний механізм такої взаємодії повністю не встановлено. Щоб уникнути токсичності такролімусу, при супутньому застосуванні амлодипіну пацієнтам, які приймають такролімус, слід проводити регулярний моніторинг рівнів такролімусу в крові та у разі необхідності коригувати дозування.

Циклоспорин. Дослідження взаємодій циклоспорину та амлодипіну при застосуванні здоровим добровольцям або в інших групах не проводилися, за винятком застосування пацієнтам із трансплантованою ниркою, у яких спостерігалося мінливе підвищення залишкової концентрації циклоспорину (в середньому на 0–40 %). Для пацієнтів із трансплантованою ниркою, які застосовують амлодипін, слід розглянути можливість моніторингу концентрацій циклоспорину та у разі необхідності зменшити дозу циклоспорину.
Симвастатин. Одночасне застосування багаторазових доз амлодипіну 10 мг та симвастатину в дозі 80 мг призводило до збільшення експозиції симвастатину на 77 % порівняно із застосуванням лише симвастатину. Для пацієнтів, які застосовують амлодипін, дозу симвастатину слід обмежити до 20 мг на добу.
Інші. Амлодипін безпечно застосовували з дигоксином, варфарином, аторвастатином, силденафілом, лікарськими засобами для зниження кислотності (алюмінію гідроксидом, магнію гідроксидом, симетиконом), циметидином, циклоспорином, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними лікарськими препаратами. При застосуванні комбінації амлодипіну та силденафілу кожний препарат незалежно здійснював свій власний вплив на зниження артеріального тиску.

Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

Спосіб застосування та дози
Дозування
Рекомендована доза препарату Телдіпін становить 1 таблетку на добу.
Фіксована комбінація не підходить для початкової терапії.
Перш ніж перейти на препарат Телдіпін, пацієнти повинні досягти очікуваного терапевтичного ефекту під час одночасного прийому стабільних доз окремих монопрепаратів. Дозування препарату Телдіпін підбирають на основі доз обох компонентів цієї комбінації, які були досягнуті на момент переходу на комбінований препарат.
Максимальна рекомендована доза амлодипіну – 10 мг на добу та максимальна рекомендована доза телмісартану – 80 мг на добу. Препарат призначений для довготривалого лікування.
Не рекомендується застосування амлодипіну з грейпфрутом або грейпфрутовим соком, оскільки біодоступність може підвищитись у деяких пацієнтів, що призведе до збільшення антигіпертензивного ефекту (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Особливі категорії пацієнтів.
Пацієнти літнього віку. Немає потреби у корекції дози для пацієнтів літнього віку. Слід дотримуватися обережності при підвищенні дози препарату пацієнтам літнього віку (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
Пацієнти з порушеннями функцій нирок. Не потрібно коригувати дози для пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок. Існує обмежений досвід застосування препарату пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю та пацієнтам, які проходять сеанси гемодіалізу. Таким пацієнтам слід застосовувати препарат Телдіпін з обережністю, оскільки амлодипін та телмісартан не виводяться за допомогою діалізу.
Пацієнти з порушеннями функції печінки. Препарат Телдіпін протипоказаний пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки (див. розділ «Протипоказання»). Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам з легким та помірними порушеннями функції печінки. Доза телмісартану для таких пацієнтів не повинна перевищувати 40 мг на добу (див. розділ «Особливості застосування»).

Спосіб застосування.
Препарат Телдіпін можна приймати незалежно від прийому їжі. Рекомендується запивати таблетки Телдіпін невеликою кількістю рідини.
Діти. Безпека та ефективність застосування препарату Телдіпін дітям (віком до 18 років) не досліджувалися. Дані відсутні.

Передозування
Симптоми. Очікується, що симптоми передозування будуть відповідати посиленим фармакологічним ефектам. Найвиразнішими проявами передозування телмісартаном вважають артеріальну гіпотензію та тахікардію; також повідомляли про брадикардію, запаморочення, підвищення рівня креатиніну в сироватці крові та гостру ниркову недостатність.
Передозування амлодипіном може призвести до надмірного розширення периферичних судин та, можливо, рефлекторної тахікардії. Повідомляли про помітну та, можливо, подовжену системну гіпотензію, включаючи шок з летальним наслідком.
Лікування. За пацієнтом слід ретельно спостерігати, лікування повинно бути симптоматичним та підтримуючим. Терапевтичні заходи залежать від часу прийому таблетки та тяжкості симптомів.
Запропоновані заходи включають стимуляцію блювання та/чи промивання шлунка. Активоване вугілля може бути корисним при передозуванні як телмісартаном, так і амлодипіном.
Слід постійно перевіряти рівень електролітів та креатиніну в сироватці крові. При появі артеріальної гіпотензії пацієнту слід надати горизонтального положення, нижні кінцівки потрібно припідняти, швидко провести корегування об’єму крові та сольового балансу. Слід проводити підтримуючу терапію. Внутрішньовенне введення кальцію глюконату може бути прийнятним для усунення ефектів блокади кальцієвих каналів. Телмісартан та амлодипін не виводяться за допомогою гемодіалізу.
Побічні ефекти
Характеристика профілю безпеки.
Найчастіші побічні реакції – запаморочення та периферичний набряк. Рідко може виникнути повна втрата свідомості (менше ніж 1 випадок на 1000 пацієнтів).
Побічні реакції, раніше відзначені для одного з компонентів препарату (телмісартану чи амлодипіну), можуть бути потенційними побічними реакціями також на препарат Телдіпін, навіть якщо вони не спостерігалися під час клінічних досліджень чи протягом постмаркетингового періоду.
Характеристика побічних реакцій.
Побічні реакції зазначено за частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 – <1/10), нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100), рідко (≥1/10000 – < 1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (не можна встановити з наявних даних).
У кожній групі за частотою побічні ефекти представлено в порядку зменшення серйозності.
Таблиця 2
Клас систем органів за MedDRAТелмісартан/амлодипінТелмісартанАмлодипін

Інфекції та інвазії
Нечасто Інфекції верхніх дихальних шляхів, включаючи фарингіт і синусит, інфекції сечових шляхів, включаючи цистит 
РідкоЦиститСепсис, у т.ч. з летальним наслідком1 
З боку крові та лімфатичної системи
Нечасто Анемія 
Рідко Тромбоцитопенія, еозинофілія 
Дуже рідко  Лейкопенія, тромбоцитопенія
З боку імунної системи
Рідко Гіперчутливість, анафілактична реакція 
Дуже рідко  Гіперчутливість
З боку обміну речовин і харчування
Нечасто Гіперкаліємія 
Рідко Гіпоглікемія (у хворих на діабет) 

Дуже рідко  Гіперглікемія
З боку психіки
Нечасто  Зміни настрою
РідкоДепресія, занепокоєність, безсоння Сплутаність свідомості
З боку нервової системи
ЧастоЗапаморочення
   
НечастоСонливість, мігрень, головний біль, парестезія  
РідкоСинкопе, периферична нейропатія, гіпестезія, дисгевзія, тремор  
Дуже рідко  Екстрапірамідальний синдром
З боку органів зору
Нечасто  Порушення зору
Рідко Розлади зору 
З боку органів слуху та рівноваги
НечастоВертиго Дзвін у вухах
З боку серця
НечастоБрадикардія, відчуття серцебиття  
Рідко Тахікардія 
Дуже рідко  Інфаркт міокарда, аритмія, шлуночкова тахікардія, фібриляція передсердь
З боку судин
НечастоАртеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, почервоніння  
Дуже рідко  Васкуліт
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
НечастоКашельДиспноеДиспное, риніт
Дуже рідкоІнтерстиціальна хвороба легень 3  
З боку травної системи
НечастоБіль у животі, діарея,
нудотаМетеоризмЗміни у ритмі дефекації
РідкоБлювання, гіпертрофія ясен, диспепсія,
сухість у ротіДискомфорт у ділянці шлунка 
Дуже рідко  Панкреатит, гастрит
З боку гепатобіліарної системи
Рідко Порушення функції печінки/ печінкові розлади2
  
Дуже рідко  Гепатит, жовтяниця, підвищений рівень печінкових трансаміназ (в основному пов’язано з холестазом)
 
З боку шкіри та її похідних
НечастоСвербіжПосилене потовиділенняАлопеція, пурпура, зміни кольору шкіри,
посилене потовиділення
РідкоЕкзема, еритема,
висипанняАнгіоневротичний набряк (з летальним наслідком),
медикаментозний дерматит, токсичний шкірний дерматит, кропив’янка 
Дуже рідко  Ангіоневротичний набряк,
поліморфна еритема, кропив’янка,
ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса – Джонсона, набряк Квінке, фоточутливість

Невідомо  Токсичний епідермальний некроліз
З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини
НечастоАртралгія, м’язові спазми
(судоми в ногах), міалгія  
РідкоБіль у спині, біль у кінцівках (біль у нозі)Біль у сухожиллі (симптоми, подібні до тендиніту) 
З боку сечовидільної системи
Нечасто Порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатністьПорушення сечовипускання, підвищена частота сечовипускання
РідкоНоктурія  
З боку репродуктивної системи та молочних залоз
НечастоЕректильна дисфункція Гінекомастія
Загальні порушення
ЧастоПериферичні набряки  
НечастоАстенія, біль у грудях, підвищена втомлюваність, набряки Біль
РідкоНездужанняСимптоми, подібні до грипу 

Відхилення від норми, виявлені у результаті лабораторних досліджень
НечастоПідвищення рівня печінкових ензимівПідвищення рівня креатиніну в кровіЗбільшення маси тіла, зменшення маси тіла
РідкоПідвищення рівня сечової кислоти в кровіПідвищення рівня креатинфосфокінази у крові, зниження рівня гемоглобіну 
1 Ця побічна реакція може бути як випадковістю, так і ознакою процесу, суть якого наразі невідома.
2 Більшість випадків порушень функції печінки/ печінкові розлади спостерігались у пацієнтів японської національності. Пацієнти японської національності більш схильні до цих побічних реакцій.
3 Випадки інтерстиціальної хвороби легень (переважно інтерстиціальна пневмонія та еозинофільна пневмонія) спостерігалися тимчасово при застосуванні телмісартану у період постмаркетингових спостережень.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дасть змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик. Медичним працівникам потрібно повідомляти про підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.

Термін придатності
2 роки.

Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 30 оС в оригінальній упаковці для захисту від дії світла.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка
По 10 таблеток у блістері; по 3 або по 9 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску
За рецептом.

Виробник
КРКА, д.д., Ново место, Словенія/ KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.

Адреса
Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/ Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.