Telegram BotViridis Bot

Киев
Все аптеки
Киев
Все аптеки
0
грн.
ЦИПРОБЕЛ ТАБ. 500МГ №14 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурный
Внешний вид упаковки может отличаться от фото на сайте

ЦИПРОБЕЛ ТАБ. 500МГ №14

Не в наличии

Артикул:14143
ID:13516

Производитель

НОБЕЛ ТУРЦИЯ

*Цена действительна при заказе на сайте

  • Характеристики

    Условия отпуска

    По рецепту;

    Производитель

    НОБЕЛ ТУРЦИЯ;

    Форма выпуска

    упаковка;

  • Инструкция

    Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения полной информации смотрите инструкцию производителя.

    Склад

    діюча речовина: ципрофлоксацин;

    1 таблетка містить ципрофлоксацину гідрохлориду моногідрату еквівалентно ципрофлоксацину 500 мг;

    допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, повідон (К 30), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, натрію кроскармелоза; покриття Sepifilm LP 770: гіпромелоза, целюлоза мікрокристалічна, кислота стеаринова, титану діоксид (Е 171).

    Лікарська форма

    Таблетки, вкриті оболонкою.

    Основні фізико-хімічні властивості: таблетки продовгуватої форми, вкриті оболонкою, білого кольору, з тисненням «500» і «SIP» та лінією розлому з одного боку, гладенькі – з іншого.

    Фармакотерапевтична група

    Антибактеріальні засоби для системного застосування. Група фторхінолонів.

    Код АТХ J01M A02.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка.

    Механізм дії.

    Бактерицидна дія ципрофлоксацину як фторхінолонового антибактеріального засобу зумовлена здатністю пригнічувати топоізомерази ІІ типу (ДНК-гіразу та топоізомеразу IV), які є необхідними в багатьох процесах життєвого циклу ДНК, таких як реплікація, транскрипція, репарація і рекомбінація.

    Фармакокінетичні/фармакодинамічні взаємозв’язки.

    Ефективність головним чином залежить від співвідношення між максимальною концентрацією в сироватці крові (Cmax) та мінімальною інгібіторною концентрацією (МІК) ципрофлоксацину для бактеріального патогену та від значення площі під кривою (AUC) і МІК.

    Механізм резистентності.

    Резистентність до ципрофлоксацину іn vitro зазвичай пов’язана з мутаціями сайту-мішені, які виникають у топоізомеразі IV і ДНК-гіразі шляхом багатоступеневих мутацій. Ступінь перехресної резистентності між ципрофлоксацином та іншими фторхінолонами, що є наслідком вищевказаного, буває різною. Одиничні мутації, як правило, не призводять до клінічної резистентності, однак множинні мутації зазвичай спричиняють клінічну резистентність до кількох або всіх представників класу фторхінолонів.

    Такі механізми резистентності як непроникність та/або ефлюксний насос можуть спричиняти різний вплив на чутливість до фторхінолонів, що залежить від фізіохімічних властивостей різних представників вказаного класу та спорідненості транспортних систем для кожної діючої речовини. Всі in vitro механізми резистентності загалом спостерігаються у клінічних ізолятах. Механізми резистентності, що інактивують інші антибактеріальні засоби, такі як бар’єр проникності (притаманно для Pseudomonas aeruginosa) та ефлюксні механізми, можуть впливати на чутливість до ципрофлоксацину.

    Повідомлялося про розвиток плазмідопосередкованої резистентності, кодованої qnr геном.

    Спектр антибактеріальної активності.

    Контрольні точки відділяють чутливі штами від штамів із середньою чутливістю, а останні – від резистентних штамів.

    Рекомендації EUCAST

    Мікроорганізми Чутливі Резистентні
    Enterobacteriaceae ≤ 0,5 мг/л > 1 мг/л
    Pseudomonas spp. ≤ 0,5 мг/л > 1 мг/л
    Acinetobacter spp. ≤ 1 мг/л > 1 мг/л
    Staphylococcus spp.1 ≤ 1 мг/л > 1 мг/л
    Haemophilus influenzae таMoraxella catarrhalis ≤ 0,5 мг/л > 0,5 мг/л
    Neisseria gonorrhoeae ≤ 0,03 мг/л > 0,06 мг/л
    Neisseria meningitidis ≤ 0,03 мг/л > 0,06 мг/л
    Не пов’язані з видами контрольні точки * ≤ 0,5 мг/л > 1 мг/л

    1Staphylococcus spp. – контрольні точки для ципрофлоксацину мають відношення до терапії із застосуванням високих доз.

    *Не пов’язані з видами контрольні точки були визначені головним чином на основі даних співвідношення фармакокінетичних та фармакодинамічних даних і не залежать від МІК для окремих видів. Вони використовуються тільки для видів, які не мають власних контрольних точок, а не для тих видів, у яких проведення тесту на чутливість не рекомендується.

    Поширеність набутої резистентності виділених видів може варіюватися залежно від місцевості і часу, тому необхідна локальна інформація про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності слід звернутися за консультацією до спеціалістів, коли місцева поширеність резистентності набула такого рівня, що користь від застосування засобу, принаймні щодо деяких видів інфекцій, є сумнівною.

    До ципрофлоксацину загалом чутливі такі роди та види бактерій (для виду Streptococcus див. розділ «Особливості застосування»).

    Чутливі (зазвичай) види мікрооганізмів
    Аеробні грампозитивні мікроорганізми
    Bacillus anthracis (1)
    Аеробні грамнегативні мікроорганізми
    Aeromonas spp.
    Brucella spp.
    Citrobacter koseri
    Francisella tularensis
    Haemophilus ducreyi
    Haemophilus influenzae*
    Legionella spp.
    Moraxella catarrhalis*
    Neisseria meningitidis
    Pasteurella spp.
    Salmonella spp.*
    Shigella spp.*
    Vibrio spp.
    Yersinia pestis
    Анаеробні мікроорганізми
    Mobiluncus
    Інші мікроорганізми
    Chlamydia trachomatis ($)
    Chlamydia pneumoniae ($)
    Mycoplasma hominis ($)
    Mycoplasma pneumoniae ($)
    Види, для яких можливий розвиток набутої резистентності
    Аеробні грампозитивні мікроорганізми
    Enterococcus faecalis ($)
    Staphylococcus spp.* (2)
    Аеробні грамнегативні мікроорганізми
    Acinetobacter baumannii+
    Burkholderia cepacia+*
    Campylobacter spp.+*
    Citrobacter freundii*
    Enterobacter aerogenes
    Enterobacter cloacae*
    Escherichia coli*
    Klebsiella oxytoca
    Klebsiella pneumoniae*
    Morganella morganii*
    Neisseria gonorrhoeae*
    Proteus mirabilis*
    Proteus vulgaris*
    Providencia spp.
    Pseudomonas aeruginosa*
    Pseudomonas fluorescens
    Serratia marcescens*
    Анаеробні мікроорганізми
    Peptostreptococcus spp.
    Propionibacterium acnes
    Мікроорганізми, початково резистентні до ципрофлоксацину
    Аеробні грампозитивні мікроорганізми
    Actinomyces
    Enteroccus faecium
    Listeria monocytogenes
    Аеробні грамнегативні мікроорганізми
    Stenotrophomonas maltophilia
    Анаеробні мікроорганізми
    За винятком зазначених вище
    Інші мікроорганізми
    Mycoplasma genitalium
    Ureaplasma urealitycum
    * Клінічна ефективність продемонстрована для чутливих ізолятів за затвердженими клінічними показаннями
    + Показник резистентності ≥ 50 % в одній або більше країн ЄС.
    ($) Природна середня чутливість у разі відсутності набутого механізму резистентності
    (1) Були проведені дослідження на експериментальних тваринах з інфікуванням їх повітряно-крапельним шляхом спорами Bacillus anthracis; ці дослідження доводять, що прийом антибіотиків одразу після контакту з патогеном допомагає уникнути захворювання, якщо вдається досягти зменшення кількості спор нижче інфікуючої дози. Рекомендації щодо застосування ципрофлоксацину базуються переважно на даних чутливості in vitro у тварин разом із обмеженими даними, отриманими в людей. Лікування тривалістю 2 місяці пероральною формою ципрофлоксацину у дозі 500 мг двічі на добу вважається ефективним для попередження інфікування сибірською виразкою у дорослих. Лікар повинен звернутися до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.
    (2) Метицилін-резистентний S. aureus дуже часто є одночасно резистентним і до фторхінолонів. Показник резистентності до метициліну серед усіх видів стафілококу становить близько 20-50 % і є зазвичай високим у госпітальних ізолятів.

    Доклінічні дані з безпеки.

    Доклінічні дані не виявляють особливої небезпеки для людей на основі загальноприйнятих досліджень токсичності одноразової дози, токсичності повторюваних доз, канцерогенного потенціалу або репродуктивної токсичності.

    Показання

    Ципробел® показаний для лікування нижчезазначених інфекцій (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»). Перед початком терапії слід звернути особливу увагу на всю доступну інформацію щодо резистентності до ципрофлоксацину.

    Слід взяти до уваги офіційні рекомендації з належного застосування антибактеріальних препаратів.

    Дорослі

    • Інфекції нижніх дихальних шляхів, спричинені грамнегативними бактеріями:
    • загострення хронічного обструктивного захворювання легень;
    • бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі або при бронхоектазах;
    • пневмонія.
    • Хронічний гнійний отит середнього вуха.
    • Загострення хронічного синуситу, особливо якщо він спричинений грамнегативними бактеріями.
    • Інфекції сечового тракту.
    • Інфекційні ураження статевої системи:
    • гонококовий уретрит і цервіцит, спричинений чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae;
    • орхоепідидиміт, зокрема спричинений чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae;
    • запальні захворювання тазових органів, зокрема спричинені чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae.
    • Інфекції шлунково-кишкового тракту (наприклад діарея мандрівника).
    • Інтраабдомінальні інфекції.
    • Інфекції шкіри та м’яких тканин, спричинені грамнегативними бактеріями.
    • Тяжкий перебіг отиту зовнішнього вуха.
    • Інфекції кісток та суглобів.
    • Профілактика інвазивних інфекцій, спричинених Neisseria meningitidis.
    • Легенева форма сибірської виразки (профілактика після контакту і радикальне лікування).

    Ципрофлоксацин можна застосовувати для ведення пацієнтів з нейтропенією та гіпертермією у разі підозри щодо бактеріального інфекційного генезу лихоманки у вказаної категорії пацієнтів.

    Діти та підлітки

    • Бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі, спричинені синьогнійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa)
    • Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит.
    • Легенева форма сибірської виразки (профілактика після контакту і радикальне лікування).

    Ципрофлоксацин можна також застосовувати для лікування тяжких інфекцій у дітей та підлітків, коли лікар вважає це необхідним.

    Лікування повинен розпочинати лікар, який має досвід лікування кістозного фіброзу та/або тяжких інфекцій у дітей та підлітків (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).

    Протипоказання

    Підвищена чутливість до ципрофлоксацину, до інших препаратів групи фторхінолонів або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину протипоказане (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

    Вплив інших засобів на ципрофлоксацин. Препарати, які подовжують інтервал QT.

    Ципрофлоксацин, як і інші фторхінолони, слід призначати з обережністю пацієнтам, які отримують препарати, що подовжують інтервал QT (наприклад антиаритмічні засоби класу IA і III, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотики) (див. розділ «Особливості застосування»).

    Формування хелатного комплексу.

    При одночасному застосуванні ципрофлоксацину (перорально) та лікарських засобів, що містять багатовалентні катіони і мінеральні добавки (наприклад кальцій, магній, алюміній, залізо), фосфатзв’язуючих полімерів (наприклад севеламер або карбонат лантану), сукральфатів або антацидів, а також препаратів з великою буферною ємністю (таких як таблетки диданозину), що містять магній, алюміній або кальцій, абсорбція ципрофлоксацину знижується. У зв’язку з цим ципрофлоксацин слід приймати або за 1-2 години до, або принаймні через 4 години після прийому цих препаратів. Дане обмеження не стосується антацидів, що належать до класу блокаторів H2-рецепторів.

    Харчові та молочні продукти.

    Кальцій у складі харчових продуктів незначною мірою впливає на абсорбцію. Однак слід уникати одночасного прийому ципрофлоксацину і молочних або збагачених мінералами продуктів (таких як молоко, йогурт, апельсиновий сік з підвищеним вмістом кальцію), тому що абсорбція ципрофлоксацину може знижуватися.

    Пробенецид.

    Пробенецид впливає на ниркову секрецію ципрофлоксацину. Одночасне застосування пробенециду та ципрофлоксацину призводить до підвищення концентрації ципрофлоксацину у сироватці крові.

    Метоклопрамід.

    Метоклопрамід прискорює всмоктування ципрофлоксацину (пероральної форми), в результаті чого досягнення максимальної концентрації у плазмі крові відбувається швидше. Не відзначено впливу на біодоступність ципрофлоксацину.

    Омепразол.

    Одночасне застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять омепразол, призводить до незначного зниження Cmax і AUC ципрофлоксацину.

    Вплив ципрофлоксацину на інші лікарські засоби.

    Тизанідин.

    Тизанідин не можна застосовувати одночасно з ципрофлоксацином (див. розділ «Протипоказання»). У ході клінічного дослідження з участю здорових добровольців при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і тизанідину виявлено збільшення концентрації тизанідину у плазмі крові (збільшення Сmax у 7 разів, діапазон – 4-21 раз; збільшення показника AUC – у 10 разів, діапазон – 6-24 рази). Зі збільшенням концентрації тизанідину в сироватці крові асоціюються гіпотензивні та седативні побічні реакції.

    Метотрексат.

    При одночасному застосуванні ципрофлоксацину можливе уповільнення тубулярного транспортування метотрексату, що може призводити до підвищення концентрації метотрексату у плазмі крові. При цьому може збільшуватися імовірність виникнення побічних токсичних реакцій, спричинених метотрексатом, тому їх одночасне застосування не рекомендується (див. розділ «Особливості застосуваня»).

    Теофілін.

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та теофіліну може призвести до небажаного підвищення концентрації теофіліну в сироватці крові, що у свою чергу, може спричинити розвиток побічних реакцій. У поодиноких випадках такі побічні реакції можуть загрожувати життю або мати летальний наслідок. Тому при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та теофіліну слід контролювати концентрацію теофіліну в сироватці крові та при необхідності знижувати його дозу (див. розділ «Особливості застосування»).

    Інші похідні ксантину.

    Після одночасного застосування ципрофлоксацину та кофеїну або пентоксифіліну (окспентифіліну) повідомлялося про підвищення концентрацій похідних цих ксантинів у сироватці крові.

    Фенітоїн.

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та фенітоїну може призвести до підвищення або зниження сироваткових концентрацій фенітоїну, тому рекомендується моніторинг рівнів препарату.

    Циклоспорин.

    Було визначено транзиторне підвищення креатиніну сироватки крові при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять циклоспорин. Тому необхідний частий (2 рази на тиждень) контроль концентрації креатиніну сироватки крові у цих пацієнтів.

    Антагоністи вітаміну К.

    При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К може посилюватися їх антикоагулянтна дія. Ступінь ризику може варіювати залежно від основного виду інфекції, віку, загального стану хворого, тому точно оцінити вплив ципрофлоксацину на підвищення значення Міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) складно. Слід здійснювати частий контроль МНВ під час та одразу після одночасного застосування ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К (наприклад варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону, флуїндіону).

    Дулоксетин.

    У ході клінічних досліджень було показано, що одночасне застосування дулоксетину із сильними інгібіторами CYP450 1A2, такими як флувоксамін, може призвести до збільшення AUC і Cmax дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, можна очікувати схожих ефектів при одночасному застосуванні вказаних препаратів (див. розділ «Особливості застосування»).

    Ропінірол.

    У ході клінічних досліджень було виявлено, що одночасне застосування ропініролу з ципрофлоксацином, інгібітором ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до підвищення Сmax і AUC ропініролу на 60 % та 84 % відповідно. Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідне корегування дози рекомендується здійснювати під час та одразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).

    Лідокаїн.

    Було показано, що у здорових осіб одночасне застосування ципрофлоксацину, помірного інгібітора ізоферментів цитохрому Р450 1А2, і лікарських засобів, що містять лідокаїн, знижує кліренс внутрішньовенного лідокаїну на 22 %. Незважаючи на нормальну переносимість лікування лідокаїном, можлива взаємодія з ципрофлоксацином, що асоціюється з побічними реакціями при одночасному застосуванні вказаних препаратів.

    Клозапін.

    Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапіном упродовж 7 днів сироваткові концентрації клозапіну і N-десметилклозапіну були підвищені на 29 % і 31 % відповідно. Рекомендується здійснювати клінічний нагляд та відповідну корекцію дози клозапіну під час та одразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).

    Силденафіл.

    Cmax і AUC силденафілу збільшилися приблизно в 2 рази у здорових добровольців після одночасного перорального застосування 50 мг силденафілу та 500 мг ципрофлоксацину. Тому слід дотримуватися обережності при супутньому призначенні ципрофлоксацину із силденафілом та враховувати співвідношення ризик/користь.

    Спосіб застосування та дози

    Дозу визначати згідно з показанням, тяжкістю та місцем інфекції, чутливістю організму(організмів)-збудника(збудників) до ципрофлоксацину, нирковою функцією пацієнта, а у дітей та підлітків – згідно з масою тіла.

    Тривалість лікування залежить від тяжкості перебігу захворювання, особливостей клінічної картини та типу збудника.

    Лікування інфекцій, спричинених певними бактеріями (наприклад Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacterабо Staphylococci), може вимагати застосування вищих доз ципрофлоксацину та одночасного призначення інших необхідних антибактеріальних препаратів.

    Лікування деяких інфекцій (наприклад запальних захворювань органів малого таза, інтра-абдомінальних інфекцій, інфекцій у пацієнтів із нейтропенією, інфекцій кісток та суглобів) може вимагати одночасного призначення інших необхідних антибактеріальних препаратів залежно від виду виявлених патогенів.

    Дорослі

    Показання

     
    Добова доза, мг Загальна тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину)
    Інфекції нижніх дихальних шляхів Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу
    7-14 днів
     
    Інфекції верхніх дихальних шляхів Загострення хронічного синуситу Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу
    7-14 днів
     
    Хронічний гнійний отит середнього вуха
     
    Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу
    7-14 днів
     
    Тяжкий перебіг отиту зовнішнього вуха
     
    750 мг двічі на добу Від 28 днів до 3 місяців
    Інфекції сечового тракту Неускладнений цистит Від 250 мг двічі на добу до 500 мг двічі на добу 3 дні
    Жінкам перед менопаузою можна застосовувати одноразову дозу 500 мг
    Ускладнений цистит, неускладнений пієлонефрит 500 мг двічі на добу 7 днів
    Ускладнений пієлонефрит Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу Не менше 10 днів, при деяких особливих клінічних випадках (таких як абсцеси) лікування можна продовжити до щонайменше 21 дня
    Простатит Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу Від 2 до 4 тижнів (гострий) і від 4 до 6 тижнів (хронічний)
    Інфекції статевих органів
    Гонококовий уретрит і цервіцит
     
    Одноразова доза
    500 мг
    1 день (одноразова доза)
    Орхоепідидиміт та
    запальні захворювання органів малого таза
    Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу Не менше 14 днів
    Інфекції шлунково-кишкового тракту та інтра-абдомінальні інфекції Діарея, спричинена бактеріальними патогенами, зокрема Shigella spp., окрім Shigella dysenteriae, тип 1, і тяжка діарея мандрівників, як емпіричне лікування 500 мг двічі на добу 1 день
    Діарея, спричинена Shigella dysenteriae, тип 1 500 мг двічі на добу 5 днів
    Діарея, спричинена Vibrio cholerae 500 мг двічі на добу 3 дні
    Тифоїдна лихоманка 500 мг двічі на добу 7 днів
    Інтраабдомінальні інфекції, спричинені грамнегативними бактеріями 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу Від 5 до 14 днів
    Інфекції шкіри та м’яких тканин Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу Від 7 до 14 днів
    Інфекції кісток та суглобів Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу Максимально 3 місяці
    Пацієнти із нейтропенією та гіпертермією у разі підозри щодо бактеріального інфекційного генезу лихоманки. Ципрофлоксацин необхідно застосовувати одночасно з відповідними антибактеріальними препаратами/препаратом згідно з офіційними рекомендаціями Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу Терапію слід продовжувати упродовж усього періоду нейтропенії
    Профілактика інвазивних інфекцій, викликаних Neisseria meningitidis
    Одноразова доза
    500 мг
    1 день (одноразова доза)
    Профілактика після контакту і радикальне лікування легеневої форми сибірської виразки в осіб, що можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним. Застосування препарату слід починати якомога скоріше після підозрюваного або підтвердженого контакту.
     
    500 мг двічі на добу 60 днів з дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis

    Діти та підлітки

    Показання

     
    Добова доза, мг Загальна тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину)
    Кістозний фіброз
     
    20 мг/кг маси тіла двічі на добу при максимальній дозі 750 мг Від 10 до 14 днів
    Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит
     
    Від 10 мг/кг маси тіла двічі на добу до 20 мг/кг маси тіла двічі на добу при максимальній дозі 750 мг Від 10 до 21 дня
    Профілактика після контакту і лікування легеневої форми сибірської виразки у пацієнтів, які можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним. Застосування препарату слід розпочинати якомога скоріше після підозрюваного або підтвердженого контакту Від 10 мг/кг маси тіла двічі на добу до 15 мг/кг маси тіла двічі на добу при максимальній разовій дозі 500 мг 60 днів з дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis
    Інші тяжкі інфекції 20 мг/кг маси тіла двічі на добу, при максимумі 750 мг на дозу Відповідно до типу інфекцій

    Пацієнти літнього віку

    Пацієнти літнього віку повинні отримувати дозу, обрану відповідно до тяжкості інфекції та кліренсу креатиніну пацієнта.

    Ниркова та печінкова недостатність

    Рекомендовані початкові та підтримуючі дози для пацієнтів із порушеною нирковою функцією:

    Кліренс креатиніну
    [мл/хв/1,73 м2]
    Креатинін сироватки крові [мкмоль/л] Пероральна доза [мг]
    > 60 < 124 Див. звичайне дозування
    30‑60 124-168 250‑500 мг кожні 12 годин
    < 30 > 169 250‑500 мг кожні 24 години
    Пацієнти на гемодіалізі > 169 250‑500 мг кожні 24 години (після діалізу)
    Пацієнти на перитонеальному діалізі > 169 250‑500 мг кожні 24 години

    У пацієнтів з печінковою недостатністю немає потреби у зміні дозування ципрофлоксацину.

    Досліджень щодо дозування ципрофлоксацину для дітей із порушеною нирковою та/або печінковою функціями не проводили.

    Спосіб застосування

    Таблетки слід ковтати не розжовуючи і запивати рідиною. Їх можна приймати незалежно від прийому їжі. При прийомі натще діюча речовина всмоктується швидше. Таблетки ципрофлоксацину не можна приймати разом із молочними продуктами (наприклад з молоком, йогуртом) або фруктовими соками з додаванням мінералів (наприклад з апельсиновим соком, збагаченим кальцієм) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

    У тяжких випадках або якщо пацієнт нездатний приймати таблетки (зокрема при ентеральному харчуванні), рекомендується розпочинати терапію із внутрішньовенного шляху введення ципрофлоксацину, поки не буде можливим перехід на пероральний прийом.

    Діти.

    Застосування ципрофлоксацину дітям та підліткам потрібно проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину повинен проводити лише лікар із досвідом ведення дітей та підлітків, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.

    Ципрофлоксацин спричиняв артропатію опорних суглобів. Однак лікування ципрофлоксацином дітей та підлітків потрібно розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через ризик розвитку побічних реакцій, пов’язаних із суглобами та/або навколишніми тканинами.

    Передозування

    Повідомлялося, що передозування внаслідок прийому 12 г препарату призводило до симптомів помірної токсичності. Гостре передозування в дозі 16 г призводило до розвитку гострої ниркової недостатності.

    Симптоми передозування включали запаморочення, тремор, головний біль, підвищену втомлюваність, судоми, галюцинації, сплутаність свідомості, абдомінальний дискомфорт, ниркову та печінкову недостатність, а також кристалурію та гематурію. Повідомлялося також про оборотну ниркову токсичність.

    Окрім звичайних невідкладних заходів, що проводяться при передозуванні, рекомендовано моніторинг функції нирок, зокрема визначення рН сечі і в разі необхідності – підвищення її кислотності для попередження явищ кристалурії. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини. Антациди, що містять у своєму складі кальцій або магній, теоретично мають знижувати всмоктування ципрофлоксацину при передозуванні.

    За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (<10 %).

    У випадку передозування необхідно проводити симптоматичне лікування. Через можливе подовження інтервалу QT доцільним також є проведення ЕКГ-моніторування.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.

    Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

    Квартал Санкаклар, пр. Ескі Акчакоджа, №299, 81100 м. Дюздже, Туреччина.

  • Отзывы (0)