ЗАТВЕРДЖЕНО
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ВАРФАРИН ОРІОН
(WARFARIN ORION)
Склад:
діюча речовина: 1 таблетка містить варфарину натрію 3 мг або 5 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, желатин, магнію стеарат, індигокармін E 132 (таблетки по 3 мг) або еритрозин Е 127 (таблетки по 5 мг).
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Антагоністи вітаміну К.
Код АТС В01А А03.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування і профілактика тромбозів глибоких вен і емболії легеневої артерії. Вторинна профілактика інфаркту міокарда і профілактика тромбоемболічних ускладнень (інсульт або системна емболія) після інфаркту міокарда. Профілактика тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з фібриляцією передсердя, ураженнями серцевих клапанів або з протезованими клапанами серця. Профілактика швидкоминучих ішемічних атак та інсульту.
Протипоказання.
Гіперчутливість до варфарину або до будь-якої з допоміжних речовин, гостра кровотеча, схильність до кровотеч (хвороба Віллебрандта, гемофілія, тромбоцитопенія і порушення функцій тромбоцитів), для уникнення ризику розвитку тяжких кровотеч протягом 72 годин після обширних оперативних втручань, протягом 48 годин в післяпологовому періоді, тяжка ниркова недостатність, тяжка печінкова недостатність і цироз печінки, нелікована або неконтрольована артеріальна гіпертензія, недавній внутрішньочерепний крововилив, стан здоров’я, що зумовлює внутрішньочерепний крововилив, наприклад аневризма мозкових артерій, аневризма аорти, тенденція до падіння, люмбальна пункція, операції на центральній нервовій системі або очах, шлунково-кишкові або ниркові кровотечі та їх ускладнення, дивертикульоз або злоякісні пухлини, варикозне розширення вен стравоходу, інфекційний ендокардит або ексудативний перикардит, деменція, психози, алкоголізм та інші ситуації, коли комплаєнтність може бути недостатньою і терапія антикоагулянтами не може проводитись досить безпечно.
Спосіб застосування та дози.
Цільовий рівень МНІ (Міжнародний Нормалізаційний Індекс) для пероральної антикоагулянтної терапії:
Профілактика тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з протезованими клапанами серця: МНІ 2,5-3,5.
Інші показання: МНІ 2,0-3,0.
Дорослі: пацієнтам з нормальною вагою і спонтанним МНІ нижче 1,2 призначають 10 мг варфарину протягом трьох послідовних днів. Потім доза розраховується відповідно до наведеної нижче таблиці, заснованої на вимірюванні МНІ на четвертий день.
«In open care» і у пацієнтів зі спадковою недостатністю протеїну С або S рекомендована початкова доза становить 5 мг варфарину протягом трьох послідовних днів. Потім доза розраховується відповідно до наведеної нижче таблиці, заснованої на вимірюванні МНІ на четвертий день.
Для пацієнтів літнього віку, пацієнтів з невеликою масою тіла, зі спонтанним МНІ вище 1,2, або тих, які мають супутні захворювання або одержують будь-які лікарські препарати, що впливають на ефективність антикоагулянтной терапії, рекомендована початкова доза становить 5 мг варфарину протягом двох наступних днів. Потім доза розраховується відповідно до наведеної нижче таблиці, заснованої на вимірюванні МНІ на третій день.
День
МНІ
Доза варфарину, мг/день
1
–
10 (5*)
2
–
10 (5*)
3
<2
від 2 до 2,4
від 2,5 до 2,9
від 3 до 3,4
від 3,5 до 4
>4
10 (5*)
5
3
2,5
1,5
Пропустити один день
4–6
<1,4
від 1,4 до 1,9
від 2 до 2,4
від 2,5 до 2,9
від 3 до 3,9
від 4 до 4,5
>4,5
10
7,5
5
4,5
3
Пропустити один день, потім 1,5
Пропустити два дні, потім 1,5
7
Від 1,1 до 1,4
від 1,5 до 1,9
від 2 до 3
від 3,1 до 4,5
>4,5
Тижнева доза варфарину:
Підвищується на 20 %
Підвищується на 10 %
Доза зберігається
Знижується на 10 %
Пропустити доки МНІ не стане <4,5, потім продовжувати лікування дозою, зменшеною на 20 %
Вимірювання МНІ проводиться щодня, поки не буде досягнутий стабільний цільовий рівень, який зазвичай встановлюється на 5-6-й день лікування. Потім вимірювання МНІ проводять щотижня, досягаючи 4-тижневого інтервалу. У разі великих відхилень у рівні МНІ або у пацієнтів із захворюваннями печінки або захворюваннями, що впливають на всмоктування вітаміну К, інтервали вимірювань можуть бути менше 4 тижнів. Призначення нових або відміна лікарських препаратів, що раніше приймалися, вимагає проведення додаткових вимірювань МНІ. При тривалій терапії корегування проводиться до тижневої дози варфарину відповідно до наведеної вище таблиці. Якщо доза вимагає корекції, то наступне вимірювання МНІ слід проводити через 1 або 2 тижні після корекції. Після цього вимірювання тривають до досягнення 4-тижневих інтервалів.
Діти: терапія антикоагулянтами у дітей проводиться під спостереженням педіатрів. Дози підбираються відповідно до наведеної нижче таблиці.
День 1, якщо спонтанний МНІ
від 1 до 1,3
Початкова доза:
0,2 мг/кг маси тіла
0,1 мг/кг маси тіла при порушенні функції печінки
Дні з 2 по 4, якщо значення МНІ:
від 1,1 до 1,3
від 1,4 до 1,9
від 2 до 3
від 3,1 до 3,5
>3,5
Підтримуюча доза:
повторити початкову дозу
50 % від початкової дози
50 % від початкової дози
25 % від початкової дози
Припинити введення препарату до досягнення МНІ <3,5, потім відновити лікування дозою, що становить 50 % від попередньої дози
Підтримуюче лікування, якщо значення МНІ:
від 1,1 до 1,4
від 1,5 до 1,9
від 2 до 3
від 3,1 до 3,5
>3,5
Дії
Підвищити тижневу дозу на 20 %
Підвищити тижневу дозу на 10 %
Без змін
Знизити тижневу дозу на 10 %
Припинити введення препарату до досягнення МНІ <3,5, потім відновити лікування дозою, на 20 % меншою за попередню
Планові операції: пре-, пере- і постоперативна антикоагулянтна терапія проводиться так, як указано нижче.
Визначити МНІ за тиждень до призначеної операції.
Припинити прийом варфарину за 1-5 днів до операції. У разі високого ризику тромбозу пацієнтові для профілактики підшкірно вводять низькомолекулярний гепарин.
Тривалість паузи у прийомі варфарину залежить від МНІ. Прийом варфарину припиняють:
– за 5 днів до операції, якщо МНІ > 4,0;
– за 3 дні до операції, якщо МНІ = від 3,0 до 4,0;
– за 2 дні до операції, якщо МНІ = від 2,0 до 3,0.
Визначити МНІ увечері перед операцією і ввести 0,5-1,0 мг вітаміну К1 перорально або внутрішньовенно, якщо МНІ > 1,8.
Взяти до уваги необхідність інфузії нефракціонованого гепарину або профілактичного введення низькомолекулярного гепарину у день операції.
Продовжити підшкірне введення низькомолекулярного гепарину протягом 5-7 днів після операції з супутнім відновленим прийомому варфарину.
Продовжити прийом варфарину зі звичайної підтримуючої дози того ж дня увечері після невеликих операцій і в день, коли пацієнт починає отримувати ентеральне харчування після великих операцій.
Побічні реакції.
Частота виникнення побічних реакцій має наступну класифікацію:
дуже часто (≥1/10);
часто (≥1/100, <1/10);
нечасто (≥1/1000, <1/100);
рідко (≥1/10000 до <1/1000);
надзвичайно рідко (<1/10000), частота невідома (не можна визначити за наявними даними).
Порушення з боку системи кровотворення та лімфатичної системи.
Часто: геморагія.
Нечасто: анемія.
Рідко: кумариновий некроз, синдром пурпурових пальців, еозинофілія.
Надзвичайно рідко: васкуліт.
Порушення з боку респіраторної системи, торакальні та медіастинальні розлади.
Надзвичайно рідко: кальцифікація трахеї.
Порушення з боку травного тракту.
Часто: нудота, блювання, діарея, біль у ділянці живота.
Порушення з боку гепатобіліарної системи.
Надзвичайно рідко: оборотне підвищення рівня печінкових ферментів, холестатичний гепатит, жовтяниця.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини.
Надзвичайно рідко: оборотна алопеція, висипання, екзема, кропив’янка, некроз шкіри.
Порушення з боку репродуктивної та сечовидільної системи.
Надзвичайно рідко: пріапізм, нефрит, уролітіаз, тубулярний некроз.
Загальні порушення і реакції у місці введення.
Надзвичайно рідко: алергічні реакції (зазвичай висипання), свербіж.
У постмаркетинговому періоді спостерігалися наступні побічні реакції: гарячка, субдуральна гематома, гемоторакс, носова кровотеча, шлунково-кишкова кровотеча, кровотеча з прямої кишки, блювання кров’ю, панкреатит, мелена, пурпура, еритематозний набряк шкіри, що призводить до екхімозу, інфаркту та некрозу шкіри, гематурія, зниження гематокриту.
Найчастіше надходять повідомлення (від 1 % до 10 %) про таку побічну реакцію як кровотеча, що розвивається у близько 8 % пацієнтів, які щорічно приймають варфарин. Помірні кровотечі виникають щорічно у 6 %, тяжкі кровотечі – у 1 % і фатальні – у 0,25 % пацієнтів. Найчастіший фактор ризику для виникнення внутрішньочерепного крововиливу – це нелікована або неконтрольована гіпертензія. Вірогідність кровотечі підвищується, якщо МНІ значно вище за цільовий рівень. Якщо кровотеча почалася при МНІ, що знаходиться у межах цільового рівня, це означає існування інших супутніх умов, які необхідно дослідити.
Кумариновий некроз – рідкісне (<0,1 %) ускладнення при терапії варфарином. Некроз зазвичай починається з припухлості шкіри нижніх кінцівок або сідниць, що потемніли, але може з’являтися і в інших місцях. Пізніше такі ураження стають некротичними. 90 % таких пацієнтів – жінки. Ураження спостерігаються з 3-го по 10-й день прийому і етіологія припускає недостатність антитромботичного протеїну C або S. Природжена недостатність цих протеїнів може бути причиною ускладнень. З цієї причини прийом варфарину слід розпочинати одночасно з введенням гепарину і у малих початкових дозах. Якщо виникає ускладнення, то прийом варфарину припиняють і продовжують введення гепарину до загоєння або рубцювання уражень.
Синдром пурпурових пальців – рідкісне ускладнення при прийомі варфарину. Це характерно для пацієнтів-чоловіків з атеросклеротичними захворюваннями. Припускають, що варфарин спричиняє геморагії атероматозних бляшок, які призводять до мікроемболії. Зустрічаються симетричні пурпурні ураження шкіри пальців і підошов стоп, і такі ураження супроводжуються пекучим болем. Прийом варфарину слід припинити, і ураження шкіри зазвичай поступово зникають.
Передозування.
У випадках поступового передозування зазвичай достатньо припинити прийом препарату для досягнення цільового рівня МНІ. При гострому передозуванні не рекомендується спорожнення шлунку через небезпеку кровотечі. Повторно призначають активоване вугілля для запобігання всмоктуванню і ентерогепатичній циркуляції варфарину. При призначенні активованого вугілля, вітамін К, що може знадобитися пізніше, слід вводити парентерально (внутрішньовенно). У випадку кровотечі дія варфарину може бути припинена введенням вітаміну К, концентрату фактора згортання або свіжозамороженої плазми. Якщо пероральні антикоагулянти показані в майбутньому, необхідно уникати великих доз вітаміну К, що перевищують 10 мг, оскільки пацієнти стають резистентними до варфарину протягом двох тижнів.
Viridis Bot
