Производитель
АСТЕЛЛАС ФАРМА ЮРОП Б.В.
*Цена действительна при заказе на сайте
упаковка
блист
Характеристики
Условия отпуска
По рецепту;
Производитель
АСТЕЛЛАС ФАРМА ЮРОП Б.В.;
Форма выпуска
блист; упаковка;
Инструкция
Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения полной информации смотрите инструкцию производителя.
діюча речовина: solifenacin succinate;
1 таблетка містить соліфенацину сукцинат 5 мг або 10 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, гіпромелоза, магнію стеарат;
склад оболонки для таблеток 5 мг: опадрі жовтий 03F12967 (гіпромелоза, тальк, макрогол 8000, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172));
для таблеток 10 мг: опадрі рожевий 03F14895 (гіпромелоза, тальк, макрогол 8000, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172)).
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки 5 мг – круглої форми, вкриті плівковою оболонкою, блідо-жовтого кольору з логотипом та позначкою «150» з одного боку;
таблетки 10 мг – круглої форми, вкриті плівковою оболонкою блідо-рожевого кольору з логотипом та позначкою «151» з одного боку.
Засоби, що застосовуються в урології. Засоби для лікування частого сечовипускання та нетримання сечі. Код АТХ G04B D08.
Фармакодинаміка.
Соліфенацин є конкурентним, специфічним антагоністом холінергінових рецепторів. Сечовий міхур інервується парасимпатичними холінергічними нервами. Ацетилхолін скорочує гладкі м’язи детрузора, впливаючи на мускаринові рецептори, що переважно представлені МЗ підтипом.
У дослідженнях in vitro та in vivo було встановлено, що соліфенацин є конкурентним специфічним антагоністом холінергічних рецепторів переважно МЗ підтипу. Також було встановлено, що соліфенацин має слабку спорідненість або відсутність спорідненості з іншими рецепторами і тестованими іонними каналами.
Ефективність препарату, яку вивчали у кількох подвійних сліпих рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях у чоловіків та жінок із синдромом гіперактивного сечового міхура, спостерігалася вже на 1-му тижні лікування та стабілізувалася протягом наступних 12 тижнів лікування. У відкритих дослідженнях при тривалому застосуванні показано, що ефективність підтримується протягом щонайменше 12 місяців. Фармакокінетика.
Абсорбція. Після прийому таблеток максимальна концентрація соліфенацину у плазмі крові (Cmаx) досягається через 3-8 годин. Значення часу досягнення максимальної концентрації (tmax) не залежить від дози препарату. Значення Cmаx і площі під кривою (AUC) збільшуються пропорційно до дози у проміжку від 5 мг до 40 мг. Абсолютна біодоступність становить приблизно 90 %. Прийом їжі на значення Cmаx та AUC соліфенацину не впливає.
Розподіл. Соліфенацин значною мірою (майже 98 %) зв'язується з білками плазми крові, головним чином з a1-кислим глікопротеїном.
Метаболізм. Соліфенацин значною мірою метаболізується у печінці, головним чином цитохромом Р450 ЗА4 (CYP3A4). Системний кліренс соліфенацину становить приблизно 9,5 л/години, і термінальний період його напіввиведення становить 45-68 годин. Після перорально прийому препарату у плазмі крові, крім соліфенацину, був ідентифікований 1 фармакологічно активний (4R-гідроксисоліфенацин) і 3 неактивні метаболіти (N-глюкуронід, N-оксид і 4R-гідрокси-N-оксид соліфенацину). Екскреція. Після одноразового застосування 10 мг [14C-міченого]-соліфенацину приблизно 70 % радіоактивної мітки проявляється у сечі і 23 % у фекаліях. У сечі приблизно 11 % радіоактивної мітки виводиться у вигляді незміненої активної субстанції; приблизно 18 % – у вигляді метаболіту N-оксиду, 9 % – у вигляді метаболіту 4R-гідрокси-N-оксид і 8 % – у вигляді 4R-гідроксиметаболіту (активний метаболіт).
Дозова залежність. У проміжку терапевтичних доз фармакокінетика препарату є лінійною.
Особливості фармакокінетики в окремих категоріях пацієнтів.
Вік. Немає необхідності коригувати дозу залежно від віку хворих. Дослідження показали, що експозиція соліфенацину ( 5 і 10 мг), виражена у вигляді AUC, була подібною у здорових людей літнього віку (від 65 до 80 років) і у здорових людей молодого та зрілого віку (< 55 років). Середня швидкість абсорбції, виражена у вигляді tmax, була дещо нижчою, а кінцевий період напіввиведення – приблизно на 20 % триваліший у пацієнтів літнього віку. Ці незначні відмінності не є клінічно значущими.
Фармакокінетику соліфенацину не вивчали у дітей та підлітків.
Стать. Фармакокінетика соліфенацину не залежить від статі пацієнта.
Раса. Расова приналежність не впливає на фармакокінетику соліфенацину.
Ниркова недостатність. AUC та Cmах соліфенацину у пацієнтів із легкою та помірною нирковою недостатністю незначно відрізняються від відповідних показників у здорових добровольців. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл за хвилину) експозиція соліфенацину значно вища – збільшення Cmах становить приблизно 30 %, AUC – понад 100 % та період напіввиведення – понад 60 %. Відзначений статистично значущий взаємозв`язок між кліренсом креатиніну і кліренсом соліфенацину. Фармакокінетику у пацієнтів, які проходили гемодіаліз, не вивчали.
Печінкова недостатність. У пацієнтів із помірною печінковою недостатністю (показник Чайлд-П’ю від 7 до 9) значення Cmах не змінюється, AUC зростає на 60 % та період напіввиведення збільшується вдвічі. Фармакокінетику у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю не вивчали.
Симптоматичне лікування ургентного (імперативного) нетримання сечі та/або частого сечовипускання, а також ургентних (імперативних) позивів до сечовипускання, характерних для пацієнтів із синдромом гіперактивного сечового міхура.
Препарат протипоказаний пацієнтам із підвищеною чутливістю до активної субстанції або до будь-якої з допоміжних речовин; пацієнтам із затримкою сечовипускання, із тяжкими шлунково-кишковими захворюваннями (включаючи токсичний мегаколон), із міастенією гравіс чи із закритокутовою глаукомою та пацієнтам із ризиком розвитку цих станів; при проведенні гемодіалізу (див. розділ «Фармакокінетика»); із тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика»); пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю або печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості, які перебувають на лікуванні сильними інгібіторами цитохрому CYP3A4, наприклад, кетоконазолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Фармакологічні взаємодії.
Одночасний прийом інших лікарських препаратів з антихолінергічними властивостями може мати виразніші терапевтичні, а також небажані ефекти. Після припинення застосування препарату ВезикарTMдо прийому наступних лікарських засобів антихолінергічної терапії необхідно витримати приблизно однотижневий інтервал. Терапевтичний ефект соліфенацину може зменшитися при супутньому застосуванні агоністів холінергічних рецепторів. Соліфенацин може знижувати ефект лікарських препаратів, які стимулюють перистальтику шлунково-кишкового тракту, таких як метоклопрамід і цизаприд.
Фармакокінетичні взаємодії.
Дослідження in vitro показало, що соліфенацин у терапевтичних концентраціях не пригнічує мікросоми печінки CYP1A1/2, 2C9, 2C19, 2D6, чи 3A4. Таким чином, малоймовірно, що соліфенацин впливає на кліренс лікарських засобів, що метаболізуються ферментами CYP.
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику соліфенацину.
Соліфенацин метаболізується ферментом CYP3A4. Одночасне застосування кетоконазолу (200 мг/добу), сильного інгібітора CYP3A4 призводило до двократного підвищення AUC соліфенацину, в той час як прийом кетоконазолу в дозі 400 мг/добу спричиняє підвищення AUC соліфенацину в 3 рази. Таким чином, максимальну дозу препарату ВезикарTM необхідно обмежити до 5 мг при одночасному застосуванні з кетоконазолом чи терапевтичних доз інших активних інгібіторів ферменту CYP3A4 (наприклад, ритонавіру, нелінавіру, ітраконазолу) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Одночасне застосування соліфенацину та сильного інгібітора ферменту CYP3A4 протипоказане пацієнтам із тяжкою нирковою або помірно вираженою печінковою недостатністю.
Не досліджували вплив ферментів індукції на фармакокінетику соліфенацину і його метаболітів, а також дію субстратів з підвищеною спорідненістю CYP3A4 та його метаболітів на експозицію соліфенацину. Оскільки соліфенацин метаболізується ферментом CYP3A4, фармакокінетичні взаємодії можливі з іншими субстратами цього ферменту, що мають підвищену спорідненість (наприклад, верапамілом, дилтіаземом), та індукторами ферменту CYP3A4 (наприклад, рифампіцином, фенітоїном, карбамазепіном).
Вплив соліфенацину на фармакокінетику лікарських засобів.
Пероральні контрацептиви.
Прийом препарату ВезикарTM не впливає на фармакокінетичну взаємодію соліфенацину з комбінованими пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел).
Варфарин.
Прийом препарату ВезикарTM не впливає на фармакокінетичну взаємодію R-варфарину чи S‑варфарину або його вплив на протромбіновий час.
Дигоксин.
Прийом препарату ВезикарTM не впливає на фармакокінетику дигоксину.
Перед початком лікування препаратом необхідно встановити імовірність інших причин частого сечовипускання (серцева недостатність або захворювання нирок). Якщо виявлена інфекція сечовивідних шляхів, слід розпочати відповідну антибактеріальну терапію.
Препарат необхідно приймати з обережністю пацієнтам:
У пацієнтів з факторами ризику, такими як раніше зареєстрований синдром подовження інтервалу QT, та гіпокаліємією спостерігалося подовження інтервалу QT і тріпотіння-мерехтіння (torsade de pointes).
Безпека та ефективність застосування препарату не досліджена для хворих із підвищеною активністю сфінктера нейрогенного походження.
Пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, Lapp-дефіцитом лактази або з порушенням глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід приймати препарат.
У деяких пацієнтів, які застосовували соліфенацину сукцинат, повідомлялося про ангіоневротичний набряк з обструкцією дихальних шляхів. При виникненні набряку Квінке лікування соліфенацином сукцинатом слід припинити та вжити відповідних заходів або призначити належне лікування.
У деяких пацієнтів, які застосовували соліфенацину сукцинат, спостерігалися анафілактичні реакції. При виникненні анафілактичних реакцій лікування соліфенацином сукцинатом слід припинити та вжити відповідних заходів або призначити належне лікування.
Максимальний ефект препарату досягається не раніше, ніж через 4 тижні.
Вагітність.
Немає клінічних даних про жінок, які завагітніли під час застосування соліфенацину. Досліди на тваринах не виявили прямої несприятливої дії на фертильність, розвиток ембріона/плода або пологи. Потенційний ризик невідомий. Слід дотримуватися обережності при застосуванні даного препарату вагітним жінкам.
Годування груддю.
Немає даних щодо екскреції соліфенацину у грудне молоко. У мишей соліфенацин та/або його метаболіти проникають у молоко і спричиняють дозозалежну недостатність росту у новонароджених мишей. Застосування препарату ВезикарTM не рекомендується у період годування груддю.
У зв'язку з тим, що соліфенацин, як і інші антихолінергічні препарати, може спричинити нечіткість зору, і нечасто сонливість та підвищену втомлюваність (див. розділ «Побічні ефекти»), прийом препарату може негативно впливати на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.
Дорослі, включаючи осіб літнього віку: рекомендована доза – 5 мг препарату 1 раз на добу. Якщо необхідно, дозу можна підвищити до 10 мг 1 раз на добу.
Пацієнти з нирковою недостатністю: не потрібна корекція дози для пацієнтів з помірною та середнього ступеня тяжкості ниркової недостатності (кліренс креатиніну > 30 мл/хв). Пацієнтам з тяжким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв) слід з обережністю застосовувати препарат і застосовувати не більше ніж 5 мг 1 раз на добу (див. розділ «Фармакокінетика»).
Пацієнти з печінковою недостатністю: не потрібна корекція дози для пацієнтів з помірною печінковою недостатністю. Пацієнтам з помірною печінковою недостатністю (показник Чайлд-П’ю 7-9) слід приймати препарат з обережністю і не перевищувати дозування 5 мг 1 раз на добу (див. розділ «Фармакокінетика»).
При застосуванні потужних інгібіторів цитохрому P450 3A4: максимальна доза препарату ВезикарTMмає бути обмежена 5 мг при одночасному прийомі з кетоконазолом або терапевтичними дозами інших сильних інгібіторів ізоформи цитохрому CYP3A4, наприклад, ритонавіру, нелфінавіру, ітраконазолу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
ВезикарTM приймати перорально, ковтати цілі таблетки, запиваючи рідиною, незалежно від прийому їжі.
Не досліджували безпеку та ефективність застосування препарату дітям, тому ВезикарTM не слід призначати цій категорії пацієнтів.
Симптоми.
Передозування соліфенацину сукцинату може призвести до тяжких антихолінергічних ефектів. Найвища доза соліфенацину сукцинату, прийнята випадково одним пацієнтом, становила 280 мг протягом 5 годин, спостерігалися зміни психічного стану, що не потребували госпіталізації.
Лікування. У випадку передозування соліфенацину сукцинату пацієнтові необхідно прийняти активоване вугілля. Може бути корисним промивання шлунка, якщо воно зроблене протягом 1 години, але не слід викликати блювання.
Щодо інших антихолінергічних ефектів, то симптоми слід лікувати таким чином:
Як і у випадках передозування іншими антихолінергічними засобами, особливу увагу слід приділяти пацієнтам зі встановленим ризиком подовження інтервалу QT (при гіпокаліємії, брадикардії, при одночасному застосуванні препаратів, що спричиняють подовження інтервалу QT) і пацієнтам із захворюваннями серця (ішемія міокарда, аритмії, застійна серцева недостатність).
ВезикарTM може спричинити побічні ефекти, пов’язані з антихолінергічною дією соліфенацину, які, як правило, слабкі або помірні. Їхня частота залежить від дози препарату.
Найчастіше побічне явище – сухість у роті, що спостерігалася у 11 % пацієнтів, які отримували дозу 5 мг на добу, у 22 % пацієнтів, які отримували 10 мг на деобу, у 4 %, які отримували плацебо. Вираженість сухості у роті, як правило, була слабкою, і тільки у поодиноких випадках призводила до припинення лікування. Загалом лікарський препарат досить добре переносився (близько 99 %), і приблизно 90 % пацієнтів приймали препарат протягом повного періоду дослідження, який тривав 12 тижнів.
У таблиці нижче наведені інші побічні ефекти, зареєстровані при проведенні клінічних досліджень препарату ВезикарTM та післяреєстраційному періоді.
Класифікація MedDRA
|
Дуже часто >1/10
|
Часто
> 1/100,
<1/10
|
Нечасто
> 1/1000, <1/100
|
Рідкісні
> 1/10000, <1/1000
|
Дуже рідкісні
<1/10000
|
Невідомо (розповсюд-женість не можна оцінити на основі наявних даних)
|
Інфекції та інвазії
|
|
|
Інфекції сечовивідних шляхів, цистит
|
|||
З боку імунної системи
|
|
|
|
|
|
Анафілактична реакція*
|
З боку метаболізму та травлення
|
|
|
|
|
|
Зниження апетиту*, гіперкаліємія*
|
Психічні розлади
|
|
|
|
|
Галюцина-ції*,
сплутаність свідомості*
|
Марення*
|
Порушення з боку нервової системи
|
|
|
Сонливість,
порушення смаку
|
Запаморо-чення*, головний біль*
|
|
|
З боку органів зору
|
|
Нечіткість зору
|
Сухість очей
|
|
|
Глаукома*
|
З боку серця
|
|
|
|
|
|
Torsades de pointes*
Подовження інтервалу QT на електрокар-діограмі*
Фібриляція передсердь*
Відчуття серцебиття*
Тахікардія*
|
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння
|
|
|
Сухість слизової оболонки носової порожнини
|
|
|
Дисфонія*
|
З боку шлунково-кишкового тракту
|
Сухість у роті
|
Запор,
нудота,
диспепсія,
біль у животі
|
Гастро-езофагеаль-ний рефлюкс,
сухість у глотці
|
Непрохід-ність товстого кишечнику,
копростаз, блювання*
|
|
Кишкова непрохідність* абдомінальний дискомфорт*
|
Гепатобіліар-ні розлади
|
|
|
|
|
|
Порушення функцій печінки*, порушення у даних лабораторних досліджень печінкових проб*
|
З боку шкіри і підшкірних тканин
|
|
|
Сухість шкіри
|
Свербіж*, висипання*
|
Мульти-формна еритема*,
кропив'ян-ка*
набряк Квінке*
|
Ексфоліативний дерматит*
|
З боку опорно-рухового апарату
та сполучної тканини
|
|
|
|
|
|
М'язова слабкість *
|
З боку нирок та сечовивідної системи
|
Утруднене сечовипускан-ня
|
Затримка сечовипус-кання
|
Ниркова недостатність*
|
|||
Загальні розлади і порушення у місці введення
|
Підвищена втомлюва-ність,
периферич-ний набряк
|
*післяреєстраційний період.
3 роки.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
По 10 таблеток у блістері, по 1 або по 3 блістери в картонній коробці.
За рецептом.
Отзывы (0)
Оценка:
діюча речовина: solifenacin succinate;
1 таблетка містить соліфенацину сукцинат 5 мг або 10 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, гіпромелоза, магнію стеарат;
склад оболонки для таблеток 5 мг: опадрі жовтий 03F12967 (гіпромелоза, тальк, макрогол 8000, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172));
для таблеток 10 мг: опадрі рожевий 03F14895 (гіпромелоза, тальк, макрогол 8000, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172)).
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки 5 мг – круглої форми, вкриті плівковою оболонкою, блідо-жовтого кольору з логотипом та позначкою «150» з одного боку;
таблетки 10 мг – круглої форми, вкриті плівковою оболонкою блідо-рожевого кольору з логотипом та позначкою «151» з одного боку.
Засоби, що застосовуються в урології. Засоби для лікування частого сечовипускання та нетримання сечі. Код АТХ G04B D08.
Фармакодинаміка.
Соліфенацин є конкурентним, специфічним антагоністом холінергінових рецепторів. Сечовий міхур інервується парасимпатичними холінергічними нервами. Ацетилхолін скорочує гладкі м’язи детрузора, впливаючи на мускаринові рецептори, що переважно представлені МЗ підтипом.
У дослідженнях in vitro та in vivo було встановлено, що соліфенацин є конкурентним специфічним антагоністом холінергічних рецепторів переважно МЗ підтипу. Також було встановлено, що соліфенацин має слабку спорідненість або відсутність спорідненості з іншими рецепторами і тестованими іонними каналами.
Ефективність препарату, яку вивчали у кількох подвійних сліпих рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях у чоловіків та жінок із синдромом гіперактивного сечового міхура, спостерігалася вже на 1-му тижні лікування та стабілізувалася протягом наступних 12 тижнів лікування. У відкритих дослідженнях при тривалому застосуванні показано, що ефективність підтримується протягом щонайменше 12 місяців. Фармакокінетика.
Абсорбція. Після прийому таблеток максимальна концентрація соліфенацину у плазмі крові (Cmаx) досягається через 3-8 годин. Значення часу досягнення максимальної концентрації (tmax) не залежить від дози препарату. Значення Cmаx і площі під кривою (AUC) збільшуються пропорційно до дози у проміжку від 5 мг до 40 мг. Абсолютна біодоступність становить приблизно 90 %. Прийом їжі на значення Cmаx та AUC соліфенацину не впливає.
Розподіл. Соліфенацин значною мірою (майже 98 %) зв'язується з білками плазми крові, головним чином з a1-кислим глікопротеїном.
Метаболізм. Соліфенацин значною мірою метаболізується у печінці, головним чином цитохромом Р450 ЗА4 (CYP3A4). Системний кліренс соліфенацину становить приблизно 9,5 л/години, і термінальний період його напіввиведення становить 45-68 годин. Після перорально прийому препарату у плазмі крові, крім соліфенацину, був ідентифікований 1 фармакологічно активний (4R-гідроксисоліфенацин) і 3 неактивні метаболіти (N-глюкуронід, N-оксид і 4R-гідрокси-N-оксид соліфенацину). Екскреція. Після одноразового застосування 10 мг [14C-міченого]-соліфенацину приблизно 70 % радіоактивної мітки проявляється у сечі і 23 % у фекаліях. У сечі приблизно 11 % радіоактивної мітки виводиться у вигляді незміненої активної субстанції; приблизно 18 % – у вигляді метаболіту N-оксиду, 9 % – у вигляді метаболіту 4R-гідрокси-N-оксид і 8 % – у вигляді 4R-гідроксиметаболіту (активний метаболіт).
Дозова залежність. У проміжку терапевтичних доз фармакокінетика препарату є лінійною.
Особливості фармакокінетики в окремих категоріях пацієнтів.
Вік. Немає необхідності коригувати дозу залежно від віку хворих. Дослідження показали, що експозиція соліфенацину ( 5 і 10 мг), виражена у вигляді AUC, була подібною у здорових людей літнього віку (від 65 до 80 років) і у здорових людей молодого та зрілого віку (< 55 років). Середня швидкість абсорбції, виражена у вигляді tmax, була дещо нижчою, а кінцевий період напіввиведення – приблизно на 20 % триваліший у пацієнтів літнього віку. Ці незначні відмінності не є клінічно значущими.
Фармакокінетику соліфенацину не вивчали у дітей та підлітків.
Стать. Фармакокінетика соліфенацину не залежить від статі пацієнта.
Раса. Расова приналежність не впливає на фармакокінетику соліфенацину.
Ниркова недостатність. AUC та Cmах соліфенацину у пацієнтів із легкою та помірною нирковою недостатністю незначно відрізняються від відповідних показників у здорових добровольців. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл за хвилину) експозиція соліфенацину значно вища – збільшення Cmах становить приблизно 30 %, AUC – понад 100 % та період напіввиведення – понад 60 %. Відзначений статистично значущий взаємозв`язок між кліренсом креатиніну і кліренсом соліфенацину. Фармакокінетику у пацієнтів, які проходили гемодіаліз, не вивчали.
Печінкова недостатність. У пацієнтів із помірною печінковою недостатністю (показник Чайлд-П’ю від 7 до 9) значення Cmах не змінюється, AUC зростає на 60 % та період напіввиведення збільшується вдвічі. Фармакокінетику у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю не вивчали.
Симптоматичне лікування ургентного (імперативного) нетримання сечі та/або частого сечовипускання, а також ургентних (імперативних) позивів до сечовипускання, характерних для пацієнтів із синдромом гіперактивного сечового міхура.
Препарат протипоказаний пацієнтам із підвищеною чутливістю до активної субстанції або до будь-якої з допоміжних речовин; пацієнтам із затримкою сечовипускання, із тяжкими шлунково-кишковими захворюваннями (включаючи токсичний мегаколон), із міастенією гравіс чи із закритокутовою глаукомою та пацієнтам із ризиком розвитку цих станів; при проведенні гемодіалізу (див. розділ «Фармакокінетика»); із тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика»); пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю або печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості, які перебувають на лікуванні сильними інгібіторами цитохрому CYP3A4, наприклад, кетоконазолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Фармакологічні взаємодії.
Одночасний прийом інших лікарських препаратів з антихолінергічними властивостями може мати виразніші терапевтичні, а також небажані ефекти. Після припинення застосування препарату ВезикарTMдо прийому наступних лікарських засобів антихолінергічної терапії необхідно витримати приблизно однотижневий інтервал. Терапевтичний ефект соліфенацину може зменшитися при супутньому застосуванні агоністів холінергічних рецепторів. Соліфенацин може знижувати ефект лікарських препаратів, які стимулюють перистальтику шлунково-кишкового тракту, таких як метоклопрамід і цизаприд.
Фармакокінетичні взаємодії.
Дослідження in vitro показало, що соліфенацин у терапевтичних концентраціях не пригнічує мікросоми печінки CYP1A1/2, 2C9, 2C19, 2D6, чи 3A4. Таким чином, малоймовірно, що соліфенацин впливає на кліренс лікарських засобів, що метаболізуються ферментами CYP.
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику соліфенацину.
Соліфенацин метаболізується ферментом CYP3A4. Одночасне застосування кетоконазолу (200 мг/добу), сильного інгібітора CYP3A4 призводило до двократного підвищення AUC соліфенацину, в той час як прийом кетоконазолу в дозі 400 мг/добу спричиняє підвищення AUC соліфенацину в 3 рази. Таким чином, максимальну дозу препарату ВезикарTM необхідно обмежити до 5 мг при одночасному застосуванні з кетоконазолом чи терапевтичних доз інших активних інгібіторів ферменту CYP3A4 (наприклад, ритонавіру, нелінавіру, ітраконазолу) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Одночасне застосування соліфенацину та сильного інгібітора ферменту CYP3A4 протипоказане пацієнтам із тяжкою нирковою або помірно вираженою печінковою недостатністю.
Не досліджували вплив ферментів індукції на фармакокінетику соліфенацину і його метаболітів, а також дію субстратів з підвищеною спорідненістю CYP3A4 та його метаболітів на експозицію соліфенацину. Оскільки соліфенацин метаболізується ферментом CYP3A4, фармакокінетичні взаємодії можливі з іншими субстратами цього ферменту, що мають підвищену спорідненість (наприклад, верапамілом, дилтіаземом), та індукторами ферменту CYP3A4 (наприклад, рифампіцином, фенітоїном, карбамазепіном).
Вплив соліфенацину на фармакокінетику лікарських засобів.
Пероральні контрацептиви.
Прийом препарату ВезикарTM не впливає на фармакокінетичну взаємодію соліфенацину з комбінованими пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел).
Варфарин.
Прийом препарату ВезикарTM не впливає на фармакокінетичну взаємодію R-варфарину чи S‑варфарину або його вплив на протромбіновий час.
Дигоксин.
Прийом препарату ВезикарTM не впливає на фармакокінетику дигоксину.
Перед початком лікування препаратом необхідно встановити імовірність інших причин частого сечовипускання (серцева недостатність або захворювання нирок). Якщо виявлена інфекція сечовивідних шляхів, слід розпочати відповідну антибактеріальну терапію.
Препарат необхідно приймати з обережністю пацієнтам:
У пацієнтів з факторами ризику, такими як раніше зареєстрований синдром подовження інтервалу QT, та гіпокаліємією спостерігалося подовження інтервалу QT і тріпотіння-мерехтіння (torsade de pointes).
Безпека та ефективність застосування препарату не досліджена для хворих із підвищеною активністю сфінктера нейрогенного походження.
Пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, Lapp-дефіцитом лактази або з порушенням глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід приймати препарат.
У деяких пацієнтів, які застосовували соліфенацину сукцинат, повідомлялося про ангіоневротичний набряк з обструкцією дихальних шляхів. При виникненні набряку Квінке лікування соліфенацином сукцинатом слід припинити та вжити відповідних заходів або призначити належне лікування.
У деяких пацієнтів, які застосовували соліфенацину сукцинат, спостерігалися анафілактичні реакції. При виникненні анафілактичних реакцій лікування соліфенацином сукцинатом слід припинити та вжити відповідних заходів або призначити належне лікування.
Максимальний ефект препарату досягається не раніше, ніж через 4 тижні.
Вагітність.
Немає клінічних даних про жінок, які завагітніли під час застосування соліфенацину. Досліди на тваринах не виявили прямої несприятливої дії на фертильність, розвиток ембріона/плода або пологи. Потенційний ризик невідомий. Слід дотримуватися обережності при застосуванні даного препарату вагітним жінкам.
Годування груддю.
Немає даних щодо екскреції соліфенацину у грудне молоко. У мишей соліфенацин та/або його метаболіти проникають у молоко і спричиняють дозозалежну недостатність росту у новонароджених мишей. Застосування препарату ВезикарTM не рекомендується у період годування груддю.
У зв'язку з тим, що соліфенацин, як і інші антихолінергічні препарати, може спричинити нечіткість зору, і нечасто сонливість та підвищену втомлюваність (див. розділ «Побічні ефекти»), прийом препарату може негативно впливати на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.
Дорослі, включаючи осіб літнього віку: рекомендована доза – 5 мг препарату 1 раз на добу. Якщо необхідно, дозу можна підвищити до 10 мг 1 раз на добу.
Пацієнти з нирковою недостатністю: не потрібна корекція дози для пацієнтів з помірною та середнього ступеня тяжкості ниркової недостатності (кліренс креатиніну > 30 мл/хв). Пацієнтам з тяжким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв) слід з обережністю застосовувати препарат і застосовувати не більше ніж 5 мг 1 раз на добу (див. розділ «Фармакокінетика»).
Пацієнти з печінковою недостатністю: не потрібна корекція дози для пацієнтів з помірною печінковою недостатністю. Пацієнтам з помірною печінковою недостатністю (показник Чайлд-П’ю 7-9) слід приймати препарат з обережністю і не перевищувати дозування 5 мг 1 раз на добу (див. розділ «Фармакокінетика»).
При застосуванні потужних інгібіторів цитохрому P450 3A4: максимальна доза препарату ВезикарTMмає бути обмежена 5 мг при одночасному прийомі з кетоконазолом або терапевтичними дозами інших сильних інгібіторів ізоформи цитохрому CYP3A4, наприклад, ритонавіру, нелфінавіру, ітраконазолу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
ВезикарTM приймати перорально, ковтати цілі таблетки, запиваючи рідиною, незалежно від прийому їжі.
Не досліджували безпеку та ефективність застосування препарату дітям, тому ВезикарTM не слід призначати цій категорії пацієнтів.
Симптоми.
Передозування соліфенацину сукцинату може призвести до тяжких антихолінергічних ефектів. Найвища доза соліфенацину сукцинату, прийнята випадково одним пацієнтом, становила 280 мг протягом 5 годин, спостерігалися зміни психічного стану, що не потребували госпіталізації.
Лікування. У випадку передозування соліфенацину сукцинату пацієнтові необхідно прийняти активоване вугілля. Може бути корисним промивання шлунка, якщо воно зроблене протягом 1 години, але не слід викликати блювання.
Щодо інших антихолінергічних ефектів, то симптоми слід лікувати таким чином:
Як і у випадках передозування іншими антихолінергічними засобами, особливу увагу слід приділяти пацієнтам зі встановленим ризиком подовження інтервалу QT (при гіпокаліємії, брадикардії, при одночасному застосуванні препаратів, що спричиняють подовження інтервалу QT) і пацієнтам із захворюваннями серця (ішемія міокарда, аритмії, застійна серцева недостатність).
ВезикарTM може спричинити побічні ефекти, пов’язані з антихолінергічною дією соліфенацину, які, як правило, слабкі або помірні. Їхня частота залежить від дози препарату.
Найчастіше побічне явище – сухість у роті, що спостерігалася у 11 % пацієнтів, які отримували дозу 5 мг на добу, у 22 % пацієнтів, які отримували 10 мг на деобу, у 4 %, які отримували плацебо. Вираженість сухості у роті, як правило, була слабкою, і тільки у поодиноких випадках призводила до припинення лікування. Загалом лікарський препарат досить добре переносився (близько 99 %), і приблизно 90 % пацієнтів приймали препарат протягом повного періоду дослідження, який тривав 12 тижнів.
У таблиці нижче наведені інші побічні ефекти, зареєстровані при проведенні клінічних досліджень препарату ВезикарTM та післяреєстраційному періоді.
Класифікація MedDRA
|
Дуже часто >1/10
|
Часто
> 1/100,
<1/10
|
Нечасто
> 1/1000, <1/100
|
Рідкісні
> 1/10000, <1/1000
|
Дуже рідкісні
<1/10000
|
Невідомо (розповсюд-женість не можна оцінити на основі наявних даних)
|
Інфекції та інвазії
|
|
|
Інфекції сечовивідних шляхів, цистит
|
|||
З боку імунної системи
|
|
|
|
|
|
Анафілактична реакція*
|
З боку метаболізму та травлення
|
|
|
|
|
|
Зниження апетиту*, гіперкаліємія*
|
Психічні розлади
|
|
|
|
|
Галюцина-ції*,
сплутаність свідомості*
|
Марення*
|
Порушення з боку нервової системи
|
|
|
Сонливість,
порушення смаку
|
Запаморо-чення*, головний біль*
|
|
|
З боку органів зору
|
|
Нечіткість зору
|
Сухість очей
|
|
|
Глаукома*
|
З боку серця
|
|
|
|
|
|
Torsades de pointes*
Подовження інтервалу QT на електрокар-діограмі*
Фібриляція передсердь*
Відчуття серцебиття*
Тахікардія*
|
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння
|
|
|
Сухість слизової оболонки носової порожнини
|
|
|
Дисфонія*
|
З боку шлунково-кишкового тракту
|
Сухість у роті
|
Запор,
нудота,
диспепсія,
біль у животі
|
Гастро-езофагеаль-ний рефлюкс,
сухість у глотці
|
Непрохід-ність товстого кишечнику,
копростаз, блювання*
|
|
Кишкова непрохідність* абдомінальний дискомфорт*
|
Гепатобіліар-ні розлади
|
|
|
|
|
|
Порушення функцій печінки*, порушення у даних лабораторних досліджень печінкових проб*
|
З боку шкіри і підшкірних тканин
|
|
|
Сухість шкіри
|
Свербіж*, висипання*
|
Мульти-формна еритема*,
кропив'ян-ка*
набряк Квінке*
|
Ексфоліативний дерматит*
|
З боку опорно-рухового апарату
та сполучної тканини
|
|
|
|
|
|
М'язова слабкість *
|
З боку нирок та сечовивідної системи
|
Утруднене сечовипускан-ня
|
Затримка сечовипус-кання
|
Ниркова недостатність*
|
|||
Загальні розлади і порушення у місці введення
|
Підвищена втомлюва-ність,
периферич-ний набряк
|
*післяреєстраційний період.
3 роки.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
По 10 таблеток у блістері, по 1 або по 3 блістери в картонній коробці.
За рецептом.
Новый покупатель?
Уже зарегистрирован?
Вы успешно зарегистрированы
Введите свой промокод при создании заказа и получите свою персональную скидку
*Обращаем ваше внимание, что скидки действуют на онлайн-заказы, оформленные в аптеке по адресу: П.Тычины, 2