ЗОЛЕДРОНАТ-ТЕВА КОНЦ. Д/ИНФ. 4МГ/5МЛ ФЛ. №1

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

Золедронат-Тева

(Zoledronate-Teva)

Склад:

діюча речовина: zoledronic acid;

5 мл концентрату мiстять 4 мг кислоти золедронової у вигляді кислоти золедронової моногідрату;

допомiжнi речовини: маніт (Е 421), натрiю цитрат, кислота хлористоводнева концентрована, натрію гідроксид, вода для iн'єкцiй.

Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Код АТС М05В А08.

Клінічні характеристики.

Показання.

- Гіперкальціємія, спричинена злоякісною пухлиною.

- Профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями (патологічні переломи, компресія хребетного стовпа, ускладнення після хірургічних втручань і променевої терапії або гіперкальціємія у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями) на пізніх стадіях.

- Запобігання втраті маси кісткової тканини та переломів кісток у жінок з ранньою стадією раку молочної залози в постменопаузальному періоді при лікуванні інгібіторами ароматази (AIs).

Протипоказання.

Підвищена чутливість до золедронової кислоти або інших бісфосфонатів або до будь-якої допоміжної речовини препарату.

Тяжка форма ниркової недостатності, бронхіальна астма або підвищена чутливість до аспірину, хвороби серця (див. розділ «Особливості застосування»).

Спосiб застосування та дози.

Препарат застосовують внутрішньовенно.

Золедронову кислоту слід вводити як одноразову внутрішньовенну інфузію із застосуванням окремої системи для внутрішньовенних інфузій.

Лікування гіперкальціємії, спричиненої злоякісною пухлиною.

Для дорослих та пацієнтів літнього віку при даному показанні рекомендована доза становить 4 мг золедронової кислоти. Введення можна повторювати за рекомендацією лікаря і лише за умови якщо рівень кальцію в сироватці крові не нормалізується або залишається незмінним після первинного лікування. Перед введенням препарату треба оцінити водний баланс пацієнта та переконатись у тому, що ознаки зневоднення відсутні.

Профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями.

Для дорослих та пацієнтів літнього віку при даному показанні рекомендована доза становить 4 мг золедронової кислоти 1 раз на 3 – 4 тижні.

Рекомендований щоденний пероральний прийом препаратів кальцію в дозі 500 мг, а також полівітамінів із вмістом вітаміну D 400 МО.

Запобігання втраті маси кісткової тканини та переломів кісток у жінок з ранньою стадією раку молочної залози в постменопаузальному періоді при лікуванні інгібіторами ароматази (AIs).

Для дорослих та пацієнтів літнього віку при даному показанні рекомендована доза становить 4 мг золедронової кислоти 1 раз на 6 місяців.

Пацієнти також потребують щоденного призначення препаратів кальцію внутрішньо в дозі 500 мг, а також полівітамінів із вмістом вітаміну D 400 МО.

Спосіб застосування.

Концентрат повинен бути розведений у 100 мл стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози і призначається у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії протягом не менше 15 хвилин.

Пацієнти з нирковою недостатністю:

Пацієнти з нирковою недостатністю перебувають під підвищеним ризиком розвитку токсичних явищ з боку нирок.

Золедронову кислоту в терапії гіперкальціємії, спричиненої онкологічним захворюванням, у пацієнтів із вмістом креатиніну в сироватці крові < 4,5 мг/дл слід застосовувати лише у випадках, коли користь від лікування є значно більшою, ніж ризик розвитку токсичних явищ з боку нирок, коригувати дозу при цьому не потрібно.

Застосування золедронової кислоти не рекомендовано у лікуванні пацієнтів з множинною мієломою або кістковими метастазами солідних пухлин, у яких вміст креатиніну в сироватці крові становить > 3 мг/дл або кліренс креатиніну < 30 мл/хв.

При застосуванні золедронової кислоти для лікування множинної мієломи або кісткових метастазів солідних пухлин у пацієнтів з нирковою недостатністю легкого або помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну від 30 до 60 мл/хв) рекомендоване таке коригування дози:

Початковий рівень кліренсу креатиніну (мл/хв)

Рекомендована доза Золедронату-Тева

(мг)

Необхідна кількість Золедронату-Тева

(мл)

> 60

4

(коригування дози не потрібне, пацієнту слід забезпечити адекватну гідратацію)

5

50-60

3,5

4,4

40-49

3,3

4,1

30-39

3

3,8

< 30

Не застосовується.

Не застосовується.

Взяту кількість концентрату слід розвести у 100 мл стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози, необхідно вводити у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії протягом щонайменше 15 хвилин.

Якщо розчин зберігався в холодильнику, перед введенням його треба витримати до кімнатної температури.

Побiчнi реакцiї.

Побічні реакції часто скороминучі і подібні до тих, які спостерігаються і в інших бісфосфонатів. Очікується, що ці реакції можуть трапитись в однієї третини пацієнтів, які отримують золедронову кислоту. Внутрішньовенне введення може бути асоційоване з грипоподібним синдромом приблизно у 9 % пацієнтів з проявами болю у кістках, пропасниці, втомлюваності, ознобу.

Приблизно у 10 % пацієнтів можливі випадки болю у суглобах.

Зниження виведення кальцію нирками, що зазвичай проходить у супроводі зі зниженням концентрації фосфату в сироватці крові, буває приблизно у 20 % пацієнтів, зазвичай протікає безсимптомно і не потребує лікування. Рівень кальцію може бути знижений до гіпокальціємії і також протікає безсимптомно і трапляється приблизно у 3 % пацієнтів. Після внутрішньовенного введення золедронової кислоти були повідомлення про шлунково-кишкові реакції, такі як нудота (29 %) і блювання (14 %).

У деяких випадках були також місцеві реакції у місці інфузії, такі як почервоніння шкіри, запалення або біль (менше ніж у 9 % пацієнтів).

Було декілька випадків шкірного висипання і свербежу, що самостійно проходили.

Повідомлялось про ниркову недостатність (2,3 %), однак у цій групі пацієнтів інші фактори ризику могли спричинити її також.

Оцінка побічних явищ ґрунтується на класифікації з урахуванням частоти їх виникнення:

дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1 000, < 1/100), рідко (> 1/10 000, < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000), в тому числі ізольовані випадки.

З боку крові.

Часто: анемія.

Нечасто: тромбоцитопенія, лейкопенія.

Рідко: панцитопенія.

З боку нервової системи.

Часто: головний біль.

Нечасто: запаморочення, парестезія, смакові розлади, гіпостезія, гіперстезія, тремор.

Психічні розлади.

Нечасто: збудженість, безсоння.

Рідко: конвульсії.

З боку органів зору.

Часто: кон’юнктивіти.

Нечасто: помутніння зору.

Дуже рідко: увеїти, епісклерити.

З боку травної системи.

Часто: нудота, блювання, анорексія.

Нечасто: діарея, запор, біль у животі, диспепсія, стоматит, сухість у роті.

З боку дихальної системи.

Нечасто: диспное, кашель.

З боку шкіри.

Нечасто: висипання, свербіж, підвищена пітливість.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини.

Часто: біль у кістках, у м’язах, у суглобах, генералізований біль, остеонекроз.

Нечасто: м’язові судоми.

З боку серцево-судинної системи.

Нечасто: артеріальна гіпертензія, гіпотензія.

Рідко: брадикардія.

З боку нирок та сечовивідної системи.

Часто: ниркові порушення.

Нечасто: гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія.

З боку імунної системи.

Нечасто: реакції підвищеної чутливості.

Рідко: ангіоневротичний набряк.

Загальні порушення і реакції у місці введення.

Часто: пропасниця, грипоподібний стан (включаючи стомленість, озноб, нездужання, задишку).

Нечасто: астенія, периферичний набряк, реакції у місці ін’єкції (включаючи біль, подразнення, припухлість), біль у грудях, збільшення маси тіла.

Лабораторні дослідження.

Дуже часто: гіпофосфатемія.

Часто: підвищення рівня креатиніну і сечовини в крові, гіпокальціємія.

Нечасто: гіпомагніємія, гіпокаліємія.

Рідко: гіперкаліємія, гіпернатріємія.

Перелік побічних явищ, наведений нижче, заснований на потенційному клінічному їх значенні та також потребує медичної уваги.

Інші: прогресування онкологічного захворювання, ріст злоякісної пухлини, алопеція.

Передозування.

Випадків передозування золедроновою кислотою не спостерігалось. Необхідно встановити ретельний моніторинг осіб, що отримали дозу препарату, яка перевищує звичайну; у випадках значних проявів гіпокальціємії слід інфузійно ввести глюконат кальцію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вплив золедронової кислоти на жінок у період вагітності не вивчався, тому протипоказано застосовувати препарат у цей період.

Відомості про здатність золедронової кислоти потрапляти у грудне молоко відсутні. Отже, при застосуванні золедронової кислоти в період лактації слід припинити годування груддю.

Діти. Ефективність і безпека застосування золедронової кислоти у дітей не встановлені, тому препарат не застосовують у педіатричній практиці.

Особливості застосування.

Протипоказано призначати золедронову кислоту хворим з наступними захворюваннями:

Бронхіальна астма або підвищена чутливість до аспірину (застосування інших препаратів з групи бісфосфонатів асоціюється з бронхоспазмом у пацієнтів-астматиків з підвищеною чутливістю до аспірину).

Хвороби серця (під час терапії із застосуванням золедронової кислоти слід запобігати дегідратації пацієнтів, особливо пацієнтів літнього віку, оскільки сольове навантаження може спровокувати серцеву недостатність).

Тяжка форма ниркової недостатності: через можливий вплив бісфосфонатів, у тому числі Золедронату-Тева, на функцію нирок, відсутність розгорнутих даних з клінічної безпеки у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (креатинін сироватки більше 400 мкмоль/л або > 4,5 мг/дл для пацієнтів з гіперкальціємією, спричиненою злоякісною пухлиною, та креатинін сироватки більше 265 мкмоль/л або > 3,0 мг/дл для пацієнтів з кістковими метастазами та у жінок з ранньою стадією раку молочної залози в постменопаузальному періоді при лікуванні інгібіторами ароматази (AIs)), тому застосування Золедронату-Тева не рекомендується.

Наступні показники підлягають особливо ретельному моніторингу (деяким категоріям пацієнтів може бути показаний контроль й інших параметрів, які мають важливе клінічне значення залежно від стану пацієнта):

Регулярному визначенню підлягає рівень вмісту в сироватці крові кальцію та електролітів.

Визначення вмісту в сироватці крові рівня магнію, фосфатів, калію (регулярне визначення в період проведення терапії; визначається або рівень іонізованого кальцію в сироватці, або загальний рівень кальцію в сироватці крові, коригований (з поправкою) за альбуміном).

Розгорнутий аналіз крові з визначенням диференціала та гематокритного числа, а також рівня гемоглобіну (рекомендований регулярний моніторинг у період проведення терапії; пацієнтам з анемією, лейкопенією або тромбоцитопенією в анамнезі обстеження слід проводити частіше).

Рівень креатиніну в сироватці крові та функції нирок: визначення показника рекомендовано проводити до початку, в період проведення та після завершення терапії; у разі повторного курсу терапії із застосуванням золедронової кислоти визначення рівня креатиніну в сироватці крові пацієнта проводиться перед введенням кожної дози.

Неліковані пацієнти з гіперкальціємією зазвичай мають деякі порушення функції нирок, тому необхідний ретельний моніторинг показників функції нирок.

Підвищення рівня креатиніну в сироватці спостерігається також у деяких пацієнтів, які постійно приймають препарат у рекомендованих дозах для запобігання виникнення симптомів, пов’язаних з хребтом, хоча це відбувається досить рідко.

У період проведення терапії із застосуванням золед