РЕЦЕПТУРНИЙ
ВАЗАПРОСТАН ПОР. Д/ІНФ. 20МКГ АМП. №10 Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті.
УВАГА! Ціни діють лише на оформлення замовлень через сайт. В аптеці інша ціна на даний товар.
Сотрудникам аптек и операторам call-центра оформлять заказы за клиентовЗАПРЕЩЕНО.
Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання більш повної інформації дивіться анотацію виробника.

ВАЗАПРОСТАН ПОР. Д/ІНФ. 20МКГ АМП. №10

Артикул: 11113
Бренд: ЮСБ Фарма ГмбХ
Немає у продажу
Виробник: ЮСБ Фарма ГмбХ
УВС: C01EA01
Міжнародна назва: Alprostadil
Зміст: 20 мкг алпростадилу
Застосування: Хронічні облітеруючі захворювання артерій III та IV стадій

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт.В аптеке другая цена на данный товар.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ВАЗАПРОСТАН®

(VASAPROSTAN®)

 

Склад:

діюча речовина: аlprostadil;

1 ампула містить 20 мкг алпростадилу;

допоміжні речовини: альфадекс, лактоза безводна.

 

Лікарська форма. Порошок для розчину для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Простагландини. Код АТС C01E A01.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування хронічних облітеруючих захворювань периферичних артерій III та IV стадії у дорослих, у разі якщо неможливе проведення процедури, що чинить вазодилататорну дію, або якщо проведення такої процедури не мало успіху.

Внутрішньовенне введення не рекомендовано для лікування хронічних облітеруючих захворювань периферичних артерій IV стадії.

 

Протипоказання.

– Гіперчутливість до алпростадилу або до інших компонентів препарату;

– пацієнтам з такими порушеннями функції серця:

– декомпенсована серцева недостатність III та IV класу за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (NYHA);

– неадекватне лікування серцевої недостатності;

– аритмії різної етіології, включаючи аритмію, що спричиняє гемодинамічні порушення;

– неадекватне лікування серцевої аритмії;

– недостатність та/або стеноз аортального та/або мітрального клапанів;

– неадекватно контрольовані коронарні захворювання серця;

– ішемічна хвороба серця;

– нещодавно перенесений інфаркт міокарда (протягом останніх 6 місяців);

– підозра на гострий/хронічний набряк легенів, за результатами клінічного чи рентгенологічного дослідження, набряк легенів в анамнезі або інфільтрація легенів;

– тяжкі хронічні обструктивні захворювання легенів, венооклюзивні захворювання легенів;

– захворювання печінки, зокрема наявність ознак гострої печінкової недостатності (підвищений рівень трансаміназ чи гамма-глутамілтранспептидази) або недостатність печінки тяжкого ступеня (у тому числі в анамнезі);

– ниркова дисфункція (олігоанурія);

– схильність до кровотечі (гостра ерозивна чи кровоточива виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки, політравми);

– інсульт впродовж останніх 6 місяців;

– артеріальна гіпотензія тяжкого ступеня;

– загальні протипоказання проти інфузійної терапії (наприклад застійна серцева недостатність, набряк легенів чи мозку та гипергідратація);

– період вагітності або годування груддю;

– дитячий вік.

 

Спосіб застосування та дози.

Внутрішньоартеріальна терапія III та IV стадії.

Внутрішньоартеріальну терапію проводити за нижченаведеною схемою.

Вміст 1 ампули (20 мкг алпростадилу) розчинити у 50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

Об’єм отриманого розчину, що відповідає вмісту половини ампули препарату (25 мл розчину містять 10 мкг алпростадилу), вводити внутрішньоартеріально протягом 60-120 хвилин за допомогою пристрою для інфузій. При задовільній переносимості дозу можна збільшити до 1 ампули (20 мкг алпростадилу), особливо при наявності некрозів. Зазвичай застосовується 1 інфузія на добу.

Якщо внутрішньоартеріальна інфузія проводиться через введений катетер, то залежно від переносимості препарату та тяжкості захворювання рекомендується доза 0,1-0,6 нг/кг маси тіла/хв; інфузія із застосуванням пристрою для інфузій триває 12 годин (відповідає вмісту ¼-1½ ампули препарату).

Внутрішньовенна терапія III стадії.

Внутрішньовенне введення не рекомендовано для лікування хронічних облітеруючих захворювань периферичних артерій IV стадії.

Внутрішньовенно терапію здійснюють за нижченаведеною схемою.

Вміст 2 ампул (40 мкг алпростадилу) препарату розчинити у 50-250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Одержаний розчин вводити внутрішньовенно протягом 2 годин. Ця доза застосовується двічі на добу. Альтернативно: 1 раз на добу внутрішньовенна інфузія протягом 3 годин 3 ампул (60 мкг алпростадилу), яку розчинити у 50-250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

У пацієнтів з порушеною функцією нирок (ниркова недостатність при значеннях креатиніну (> 1,5 мг/дл) внутрішньовенне застосування препарату треба розпочинати з 1 ампули 2 рази на добу (2 х 20 мкг алпростадилу), кожна інфузія триває 2 години. Залежно від загальної клінічної картини дозу можна збільшити до вищенаведеної нормальної дози протягом 2-3 днів.

Пацієнтам з нирковою недостатністю та пацієнтам з групи ризику порушення функції серця об’єм інфузії слід обмежити 50-100 мл на добу і обов’язково вводити за допомогою пристрою для інфузій.

Тривалість введення

Після тритижневого курсу лікування треба розглянути питання про доцільність подальшого застосування препарату. У разі відсутності у пацієнта терапевтичного ефекту лікування треба припинити. Курс лікування не має перевищувати 4 тижнів.

Метод введення

Вазапростан® призначений для внутрішньоартеріального та внутрішньовенного застосування. Розчин необхідно готувати безпосередньо перед інфузією. Розчин, приготовлений більше 12 годин тому, вводити не можна.

Ампула не потребує подальшого надпилювання: місце зламу знаходиться під блакитною крапкою.

Вміст ампули – сухий білий порошок, що утворює твердий шар завтовшки 3 мм на дні ампули. На цьому шарі можуть бути невеликі тріщини та крихти. При пошкодженні ампули зазвичай суха речовина стає вологою та клейкою і дуже втрачає в об’ємі. У такому випадку препарат застосовувати не можна.

Суха речовина розчиняється одразу ж після додавання 0,9 % розчину натрію хлориду. Після розчинення розчин спочатку може стати трохи каламутним, що пояснюється утворенням повітряних бульбашок. За короткий час бульбашки зникають, і розчин стає прозорим.

Хімічна та фізична стабільність препарату під час застосування зберігається протягом 24 годин при температурі від 21 до 24 оС. З мікробіологічної точки зору, препарат слід використати негайно. Якщо препарат не використали негайно, за тривалість і умови зберігання несе відповідальність користувач. Звичайно препарат не можна зберігати більше 24 годин при температурі від 2 до 8 °С, за винятком випадків, коли розведення проведено у контрольованих і затверджених асептичних умовах.

 

Побічні реакції.

Побічні явища класифіковано за частотою таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), невідома частота (не може бути оцінена за наявними даними).

З боку нервової системи: часто – головний біль, парестезія кінцівки, на якій проводилася маніпуляція; нечасто – сплутаність свідомості; рідко – церебральні судоми; невідома частота – інсульт.

З боку травного тракту: нечасто – шлунково-кишкові захворювання, включаючи діарею, нудоту, блювання та прискорення кишкової перистальтики (діарея, нудота, блювання), що є властивістю алпростадила.

З боку серцево-судинної системи: нечасто – зниження артеріального тиску, тахікардія, стенокардія; рідко – аритмії, серцева недостатність з випадками гострого набряку легенів, що може призвести до загальної серцевої недостатності; невідома частота – інфаркт міокарда.

З боку гепатобіліарної системи: рідко – порушення рівня печінкових ферментів.

З боку дихальної системи: рідко − набряк легенів; невідома частота – диспное.

З боку системи крові: рідко – лейкопенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія.

Дослідження: нечасто – підвищення функціональних показників печінки (трансаміназ); підвищення температури; зміни показника СРБ (С-реактивного білка), після завершення лікування відбувається швидка нормалізація.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: часто – почервоніння, набряк, припливи.

Загальні порушення і реакції у місці введення препарату: дуже часто – біль, еритема або набряк кінцівки, в яку вводили внутрішньоартеріальну інфузію; часто – відчуття потепління, відчуття припухлості, набряк у місці введення, парестезія, при внутрішньовенному введенні, додатково – почервоніння вен у місці введення інфузії; після внутрішньоартеріального введення – відчуття потепління, відчуття припухлості, набряк у місці введення, парестезія; нечасто – підвищена пітливість, озноб, гарячка; після внутрішньовенного введення – відчуття потепління, відчуття припухлості, набряк у місці введення, парестезія; невідома частота – флебіт у місці введення, тромбоз у місці введення катетера, місцеві кровотечі.

З боку імунної системи: нечасто – алергічні реакції (шкірні реакції гіперчутливості включаючи висипання на шкірі, відчуття набряку, дискомфорту у суглобах, фебрильну реакцію, пітливість, озноб); дуже рідко – анафілактичні чи анафілактоїдні реакції.

З боку кістково-м’язової системи: нечасто – суглобні симптоми, включаючи біль; дуже рідко – оборотний гіперостоз довгих трубчастих кісток після застосування препарату більше 4 тижнів.

Звітність щодо побічних реакцій

Звітність щодо передбачуваних побічних реакції після затвердження лікарського засобу

є важливою. Це дозволяє продовжувати моніторинг балансу користь/ризик лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які передбачувані побічні реакції через національну систему звітності.

 

Передозування.

Симптоми. Передозування препарату може призвести до зниження артеріального тиску та рефлекторної тахікардії внаслідок ефекту вазодилатації. Інші можливі симптоми: вазовагусне синкопе з блідістю, підвищене потовиділення, нудота, блювання, ішемія міокарда, серцева недостатність. Можливі місцеві реакції: біль, набряк та почервоніння кінцівки, в яку проводиться інфузія, прояви гіперчутливості.

Лікування симптоматичне. Специфічного антидоту немає. У випадках передозування (сильний біль, зниження артеріального тиску) слід зменшити або негайно припинити введення інфузії. При зниженні артеріального тиску насамперед потрібно покласти пацієнта на спину, припіднявши нижні кінцівки. Якщо симптоми не зникають слід перевірити/контролювати параметри серцево-судинної системи. За необхідності можна застосовувати симпатоміметики.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не застосовувати препарат жінкам репродуктивного віку та у період вагітності. При необхідності застосування препарату в період лактації годування груддю слід припинити.

Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати ефективні контрацептивні засоби для запобігання вагітності під час застосування препарату.

Дані доклінічних досліджень фертильності не свідчать про вплив препарату на фертильність при застосуванні клінічних доз лікарського засобу.

 

Діти.

Не застосовувати дітям.

 

Особливості застосування.

Пацієнтам із групи ризику терапію препаратом слід проводити з обережністю, пильно наглядаючи за пацієнтом впродовж введення кожної дози.

Пацієнтам, схильним до серцевої недостатності за своїм віком, і пацієнтам з ішемічною хворобою серця слід перебувати під наглядом у стаціонарі під час і протягом одного дня після припинення лікування препаратом. З обережністю призначати препарат і при артеріальній гіпотензії.

Для запобігання виникненню симптомів гіпергідратації інфузійні об’єми не мають перевищувати 50-100 мл на добу (введення за допомогою пристрою для інфузій). Також слід дотримуватись рекомендацій щодо тривалості інфузії. Необхідними є моніторинг параметрів серцево-судинної системи пацієнта (артеріального тиску та частоти серцевих скорочень), контроль маси тіла, балансу рідини, центрального венозного тиску та ехокардіографія. Пацієнта можна виписати зі стаціонару тільки у разі встановлення стабільних показників з боку серцево-судинної системи.

Такий же самий ретельний нагляд (контроль балансу рідини та показників ниркової функції) потрібний пацієнтам з периферичними набряками чи нирковою дисфункцією (рівень креатиніну в сироватці > 1,5 мг/дл або швидкість гломерулярної фільтрації ˂ 90 мл/хв).

Препарат з обережністю призначати пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі (лікування проводити у післядіалізний період), хворим на цукровий діабет I типу, особливо при вираженому ураженні судин.

Вазапростан® повинні вводити тільки лікарі, що мають досвід лікування облітеруючих захворювань периферичних артерій, знайомі із сучасними методами постійного контролю показників серцево-судинної системи та мають для цього відповідне обладнання. Не слід застосовувати внутрішньовенне струминне (болюсне) введення для застосування алпростадилу.

У разі одночасного застосування з гіпотензивними препаратами, вазодилататорами та антиангінальними препаратами слід проводити ретельний моніторинг показників серцево-судинної системи (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Як і всі препарати, що діють на серцево-судинну систему, препарат може негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, особливо на початку лікування, при підвищенні дози, припиненні прийому препарату, вживанні алкоголю, може спричинити зниження систолічного артеріального тиску. Слід повідомити пацієнтів про необхідність дотримання обережності під час керування транспортними засобами та іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При лікуванні препаратом може посилюватися ефект гіпотензивних препаратів, вазодилататорів, а також антиангінальних препаратів. При одночасному застосуванні цих препаратів разом з алпростадилом та при застосуванні інших вазодилататорів, необхідний ретельний контроль стану серцево-судинної системи, включаючи моніторинг артеріального тиску.

Симпатоміметики, адреналін, норадреналін знижують вазодилататорну дію препарату.

Одночасне застосування препарату та антитромботичних засобів (антикоагулянтів, інгібіторів агрегації тромбоцитів, тромболітичних засобів) може збільшити схильність до кровотеч. Враховуючи слабку інгібуючу дію алпростадилу на агрегацію тромбоцитів in vitro, слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які одночасно приймають антикоагулянти.

Одночасне застосування з цефамандолом, цефаперазоном, цефатетаном, знижує ефект препарату Вазапростан®.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Алпростадил, активна речовина препарату Вазапростан®, є вазодилататором. Він посилює кровотік шляхом дилатації артеріол та передкапілярних сфінктерів. Препарат поліпшує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові. Після внутрішньовенного застосування у здорових добровольців або у пацієнтів спостерігається підвищення еластичності еритроцитів і пригнічення їхньої агрегації ex vivo. Алпростадил ефективно пригнічує активацію тромбоцитів in vitro. Цей ефект поширюється також на параметри зміни форми тромбоцитів, агрегації, секреції речовин, що містяться у гранулах, та вивільнення тромбоксану – речовини, що сприяє агрегації. Препарат призводить до зменшення утворення артеріальних тромбів in vivo у дослідженнях на тваринах.

Застосування препарату стимулює фібриноліз та підвищення певних показників ендогенного фібринолізу (плазміногену, плазміну, активності активатора тканинного плазміногену).

Фармакокінетика.

Комплекс, що складається з алпростадилу (ПГЕ1) і альфадексу (альфа-цеклодекстрину), при приготуванні розчину для інфузій дисоціює на окремі компоненти. Отже, фармакокінетика двох речовин не залежить від присутності комплексу у ліофілізаті.

Після внутрішньовенного застосування алпростадилу в дозі 60 мкг/2 години максимальна концентрація у плазмі здорових добровольців на 6 пкг/мл перевищувала максимальну

 

 

концентрацію у фазі плацебо (2,4 пкг/мл). Період напіввиведення під час альфа-фази становить приблизно 0,2 хв (розрахункове значення), а під час бета-фази – приблизно 8 хв. Таким чином, рівноважна концентрація досягається невдовзі після початку інфузії.

Алпростадил метаболізується головним чином у легенях – близько 80-90 % під час першого проходження. Первинні метаболіти, що формуються під час першого проходження – 15-кето-ПГЕ1, ПГЕ0 (13,14-дигідроПГЕ1) та 15-кето-ПГЕ0 (13,14-дигідро-15-кето-ПГЕ1), у свою чергу, зазнають подальшого розпаду, зокрема шляхом бета-окиснення та омега-окиснення. Метаболіти виводяться із сечею (88 %) і калом (12 %). Повне виведення здійснюється за 72 години. З первинних метаболітів тільки 15-кето-ПГЕ0 може бути виявленим in vitro з використанням гомогенатів легенів. Після застосування алпростадилу 60 мкг/2 год здоровим добровольцям ПГЕ0 досягає максимальної концентрації у плазмі крові 11,8 пкг/мл після фази плацебо (1,7 пкг/мл), при цьому період напіввиведення становить приблизно 2 хв під час альфа-фази і приблизно 33 хв під час бета-фази. Tmax досягається після 119 хв. Відповідні значення для 15-кето-ПГЕ0 такі: Cmax 151 пкг/мл (плацебо 8 мкг/мл), t½α приблизно 2 хв, t½ß 20 хв і Tmax 106 хв.

Алпростадил на 93 % зв’язується з макромолекулярними компонентами плазми крові. В експериментах на тваринах було встановлено, що період напіввиведення альфадексу становить приблизно 7 хв; він виводиться із сечею у незміненому вигляді.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: вміст ампули: білий ліофілізат, зосереджений на дні ампули; ампула: безбарвна, 5 мл «OPC» (one-point-cut) ампула зі скла типу І з блакитною крапкою над лінією зламу на горловині та одним червоним кодовим кільцем.

 

Несумісність.

Вплив високих

Немає аналогів