РЕЦЕПТУРНИЙ
ТРИАМПУР КОМПОЗИТУМ ТАБ. №50 Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті.
УВАГА! Ціни діють лише на оформлення замовлень через сайт. В аптеці інша ціна на даний товар.
Сотрудникам аптек и операторам call-центра оформлять заказы за клиентовЗАПРЕЩЕНО.
Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання більш повної інформації дивіться анотацію виробника.

ТРИАМПУР КОМПОЗИТУМ ТАБ. №50

Артикул: 11328
Бренд: ТЕВА
Немає у продажу
Виробник: ТЕВА
УВС: C03EA01
Міжнародна назва: Comb drug
Зміст: 25 мг триамтерену та 12,5 мг гідрохлоротіазиду;
Застосування: – Артерiальна гiпертензія; – набряковий синдром, зумовлений захворюваннями серця, печiнки або нирок, в основному у випадках, коли необхiдно уникнути втрати калiю у органiзмi; – при серцевій недостатності у комбінації з серцевими глікозидами, якщо необхiдне додаткове виведення рiдини та зменшення видiлення калiю з органiзму.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.


Склад

діючі речовини: триамтерен та гідрохлоротіазид;

1 таблетка містить: 25 мг триамтерену та 12,5 мг гідрохлоротіазиду;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: жовті, круглі, пласкі таблетки з рискою для розлому з одного боку, скошеними непошкодженими краями, гладенькими поверхнями та однаковим зовнішнім виглядом.

Фармакотерапевтична група

Діуретики з помірно вираженою активністю в комбінації з калійзберігаючими засобами. Код АТХ С0ЗЕ А01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Як триамтерен, так і гідрохлоротіазид є діуретиками з помірно вираженою дією, фармакологічні та клінічні властивості яких добре вивчені, які посилюють вплив один одного на водний баланс та баланс електролітів в організмі, а також взаємно доповнюють один одного.

Гідрохлоротіазид зменшує реабсорбцію іонів натрію в початковій частині дистальних канальців нирок. Первинний ефект пов'язаний з посиленим виведенням електролітів, а вторинний − з підвищенням сечовиділення, яке спричиняється осмотично зв'язаною водою. Основна дія проявляється у посиленні виведення натрію, хлориду та води. Крім того, лікарський засіб посилює виділення калію, а при довготривалому застосуванні – затримує виведення кальцію з організму. Виділення сечової кислоти зменшується, а виділення магнію – посилюється. При застосуванні лікарського засобу у високих дозах може посилюватися виведення бікарбонату з організму у зв'язку з пригніченням карбоангідрази.

Триамтерен належить до групи калійзберігаючих салуретиків, діючих у кінцевій частині дистальних канальців. На цій ділянці він, незалежно від альдостерону, інгібує обмін іонів натрію та калію на іони водню, внаслідок чого виникає затримка іонів калію. Натрій виводиться тільки у незначній кількості, на виведення сечової кислоти впливу не чинить.

При комбінуванні гідрохлоротіазиду і триамтерену у співвідношенні 1:2 їх натрійуретичний і діуретичний ефект значно посилюється. Протилежна дія обох речовин на калійурез призводить до бажаної компенсації і нейтралізації калієвого балансу.

Механізм гіпотензивної дії салуретиків пояснюють зміною натрієвого балансу, зменшенням внутрішньоклітинного об'єму води та плазми, зміною опору судин нирок, а також зниженою реакцією на норадреналін та ангіотензин ІІ.

Фармакокінетика. Приблизно 80 % гідрохлоротіазиду швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту при внутрішньому прийомі. Його біодоступність становить приблизно 70 %. Дві третини речовини зв'язується з білками плазми. У межах терапії дія лікарського засобу залежить від дози, за цими межами крива «доза – дія» швидко спадає, тому подальшим збільшенням дози неможливо досягти значного підсилення дії препарату. Діуретичний ефект проявляється через 1-2 години, досягає максимуму через 4 години, і залежно від дози продовжується 10-12 годин завдяки реабсорбції в ниркових канальцях. Гіпотензивний ефект є тривалішим і триває приблизно до 24 годин. Період напіввиведення становить 6-8 годин. Тіазиди не метаболізуються у печінці. У майже незмінній кількості гідрохлоротіазид у незміненій формі виводиться з організму нирками шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Ренальний кліренс знижується у пацієнтів із нирковою недостатністю.

Триамтерен швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Резорбція відбувається приблизно на 80 %. Біодоступність зменшується приблизно до 50 % у зв'язку з ефектом «першого проходження» через печінку. Близько 60 % триамтерену зв'язується із білками плазми крові. Діуретичний ефект проявляється через 1-2 години та досягає максимуму через 4 години. Затримка іонів калію в організмі може тривати до 24 годин. Період напіввиведення становить 4-7 годин. У пацієнтів із цирозом печінки період напіввиведення може підвищуватись у чотири рази. Триамтерен швидко метаболізується в печінці. Основним метаболітом є 4-гідрокситріамтерен, який зберігає фармакологічну активність з періодом напіввиведення з плазми 2-3 години. Невелика частина триамтерену в незміненому вигляді виводиться з організму разом із сечею та жовчю, більша частина основного метаболіту виводиться нирками, а незначна його частина виводиться із жовчю.

Показання

  • Артеріальна гіпертензія;
  • набряковий синдром, зумовлений захворюваннями серця, печінки або нирок, в основному у випадках, коли необхідно уникнути втрати калію в організмі;
  • при серцевій недостатності у комбінації з серцевими глікозидами, якщо необхідне додаткове виведення рідини та зменшення виведення калію з організму.

Протипоказання

Гіперчутливість до триамтерену, гідрохлоротіазиду або до будь-якого компонента препарату, інших тіазидів або сульфаніламідів.

Порушення ниркової функції (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв, рівень креатиніну у сироватці крові вище 200 ммоль/л) чи прогресуюча ниркова недостатність з олігурією та уремією.

Гострий гломерулонефрит.

Анурія.

Тяжкі порушення функції печінки (прекома та кома).

Порушення електролітного балансу (гіперкаліємія, резистентна до терапії гіпокаліємія, гіперкальціємія, тяжка гіпонатріємія) або зменшення об'єму циркулюючої крові.

Одночасне застосування з іншими калійзберігаючими діуретиками або препаратами, що містять калій.

Симптоматична гіперурикемія (подагра).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

При застосуванні препарату у деяких хворих порушуються рухові реакції, зважаючи на це, його не рекомендується призначати водіям автотранспортних засобів та операторам механізмів. Можливе виникнення запаморочення та уповільнення реакції на початку лікування, при підвищенні дози препарату та зміні схеми лікування.

Спосіб застосування та дози

Дози препарату та тривалість лікування визначає лікар індивідуально. При тривалому лікуванні прийом препарату Триампур® композитум необхідно припиняти нерізко: заплановану терапію необхідно припиняти, поступово знижуючи дозу препарату.

Таблетки приймати не розжовуючи, після їжі вранці (при одноразовому прийомі) або вранці і в обідній час (при дворазовому).

Для дорослих та дітей з масою тіла більше 50 кг зазвичай діють такі схеми дозування препарату:

Артеріальна гіпертензія.

Початкова доза препарату – по 2 таблетки 2 рази на добу (вранці та опівдні). Потім дозу знижувати до 2 таблеток на добу (2 таблетки вранці чи по 1 таблетці вранці та опівдні). При додатковому прийомі інших гіпотензивних засобів добова доза також становить 2 таблетки.

Набряковий синдром.

На початку лікування вранці та опівдні приймати по 2-4 таблетки препарату. Підтримуюча доза становить 1 таблетку на добу, яку приймати кожного дня вранці, або 2 таблетки через день (по 1 таблетці вранці та опівдні). При необхідності цю підтримуючу дозу можна підвищити до 4 таблеток на добу.

Супровідна терапія при лікуванні серцевої недостатності глікозидами.

Дози препарату добираються залежно від даних обстеження хворого. Зазвичай хворим слід призначати по 2 таблетки на добу, при необхідності – максимально 4 таблетки на добу.

У разі зниженої функції нирок (концентрація креатиніну в сироватці крові 1,5-1,8 мг/ 100 мл або кліренс креатиніну 50-30 мл/хв) добова доза має бути не більше 1 таблетки.

Діти

Триампур® композитум не застосовувати дітям віком до 14 років.

Передозування

Симптоми. При гострому передозуванні може виникати зниження артеріального тиску (у найбільш тяжких випадках можливий ортостатичний колапс).

При хронічному передозуванні може виникати тяжке зневоднення, електролітний дисбаланс (зокрема гіпо- або гіперкаліємія, гіпернатріємія). Можуть також спостерігатись нудота та слабкість.

Лікування препаратом негайно відміняють при перших симптомах передозування, таких як тривалий діурез, втрата сил, швидка стомлюваність, сплутаність свідомості, збільшення нервово-м'язового подразнення, порушення ритму серцевої діяльності, ЕКГ-порушення, подібні до тих, що спостерігаються при гіпо- або гіперкаліємії. Також при передозуванні можуть спостерігатися такі симптоми як тахікардія, запаморочення, спазми м'язів, парестезія, розлади свідомості, нудота, блювання, спрага, поліурія, олігурія, анурія, гіпонатріємія, гіпохлоремія, підвищений рівень азоту сечовини в крові (в основному ниркова недостатність).

У найбільш тяжких випадках можуть з'являтися адинамія, спастичні напади, стани збудження, алкалоз або ацидоз.

Загрозливою є інтоксикація сечогінним компонентом при цукровому діабеті, при передуючих пошкодженнях нирок або печінки (можлива кома), а також при одночасному насиченні серцевими глікозидами.

Лікування. Специфічного антидоту немає.

При ознаках передозування слід негайно відмінити препарат, викликати блювання або промити шлунок, прийняти активоване вугілля для зменшення всмоктування.

Слід ретельно контролювати і в разі необхідності корегувати електролітний та рідинний баланс, кислотно-лужну рівновагу, цукор крові, речовини, які мають виводитися разом із сечею, та кровообіг.

При гіповолемії слід забезпечити надходження достатньої кількості рідини з метою запобігання кристалізації триамтерену у нирках. При гіпокаліємії гострий ацидоз може бути швидко компенсований шляхом введення ізотонічного розчину гідрокарбонату натрію. При гіперкаліємії: введення глюкози та інсуліну (у разі необхідності – з додаванням гідрокарбонату натрію), препарати для іонного обміну перорально або ректально, гемо- або перитонеальний діаліз у пацієнтів із нирковою недостатністю. При брадикардії, що не піддається лікуванню, слід здійснювати тимчасову терапію з водієм ритму. У випадку артеріальної гіпотензії і шоку рекомендується введення рідини та електролітів (калію, натрію, магнію). При судинному колапсі (шоковий стан хворого): антишокова терапія. Для нормалізації стану пацієнта необхідний контроль балансу рідини та електролітів і функції нирок.

Побічні реакції

З боку крові та лімфатичної системи: апластична анемія, гемолітична анемія, пригнічення кровотворення, лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, мегалобластична анемія в разі, якщо перед цим існувала недостатність фолієвої кислоти, гемоліз, тромбози та емболії внаслідок гемоконцентрації.

З боку серцево-судинної системи: зміни ЕКГ, посилене серцебиття, зниження артеріального тиску, аритмія. Можливе порушення ортостатичної регуляції з запамороченням, порушення свідомості або схильність до втрати свідомості.

З боку нервової системи: атаксія, летаргія, сонливість, сухість у роті, відчуття спраги, головний біль, запаморочення, нервозність, судоми, сплутаність свідомості, судинний колапс, шок, парестезія, депресія, дезорієнтація, зміни настрою.

З боку органів зору: незначні порушення зору та кольоросприйняття (бачення у жовтому світлі, погіршення існуючої короткозорості або зменшення сльозовиділення (особливо при носінні контактних лінз).

З боку органів слуху та лабіринту: порушення ортостатичної регуляції із запамороченням, обнубіляцією свідомості або схильністю до колапсу.

З боку дихальної системи: інтерстиціальна пневмонія, набряк легенів, респіраторний дистрес-синдром.

З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, біль в епігастральній ділянці, судомні симптоми у ділянці живота, панкреатит, сухість у роті, відчуття спраги, запор. Цих побічних дій, як правило, можна уникнути, якщо препарат приймати після їди. Можлива адинамія гладкої мускулатури травного тракту з запором та частковою кишковою непрохідністю аж до паралітичної кишкової непрохідності.

Гепатобіліарні порушення: жовтяниця, геморагічний панкреатит та при існуючому холелітіазі – гострий холецистит, підвищення рівнів печінкових ферментів.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: переважно на початку лікування може спостерігатися тимчасове підвищення рівня сечовини, креатиніну крові; прийом великих доз препарату та/або надмірний діурез можуть викликати гемоконцентрацію внаслідок зневоднення та гіповолемії; посилення гострої ниркової недостатності та абактеріальні інтерстиціальні нефрити з наступною гострою нирковою недостатністю, нефролітіаз.

З боку шкіри: алергічні порушення з боку шкіри, такі як пурпура, свербіж, кропив'янка, висип, шкірний еритематоз, фотоалергічний висип на шкірі, гарячка, токсичний епідермальний некроліз, васкуліт.

З боку опорно-рухового апарату та м'язів: гіпотонія м'язів скелета, м'язові судоми, напруження м'язів, деформація м'язів, судоми литкових м'язів.

З боку обміну речовин: погіршення переддіабетичного або діабетичного стану через підвищення рівню цукру у крові; гіперкаліємія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпохлоремія, гіперглікемія, гіперкальціємія та метаболічний ацидоз (у разі довготривалого безперервного застосування), електролітний дисбаланс. У схильних до цього пацієнтів залежно від прийнятої загальної дози може підвищуватись рівень ліпідів у крові. На початку лікування в крові час від часу може виникати тимчасове збільшення креатиніну та збільшення сечової кислоти у крові, що може спровокувати напади подагри у деяких хворих, які схильні до цього.

З боку імунної системи: анафілактичні реакції/анафілактоїдні реакції, шок, раптовий набряк легенів (системні анафілактичні реакції, спричинені циркулюючими імунними комплексами), некротизуючий васкуліт, загострення системного червоного вовчака.

З боку репродуктивної системи: порушення статевої функції, імпотенція, зниження лібідо.

Загальні розлади: підвищена втомлюваність, слабкість, виснаження, біль.

Є повідомлення, що прийом триамтерену є причиною виникнення таких реакцій як підвищена фоточутливість, підвищення рівня концентрації сечової кислоти та патологічні зміни формули крові. У пацієнтів з підвищеною чутливістю до препарату можуть спостерігатися конкременти в нирках та мегалобластна анемія.

Повідомлялося, що гідрохлоротіазид може знижувати переносимість глюкози, спричинити глюкозурію, прояви латентного діабету, сіалоаденіту, розвиток синдрому Стівенса-Джонсона, шоку, гіперхлоремічного алкалозу, який, у свою чергу може спричинити гепатоенцефалопатію та печінкову кому.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 50 таблеток у флаконі; по 1 флакону у коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ПЛІВА Хрватска д.о.о.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Прілаз баруна Філіповича 25, 10000 Загреб, Хорватія

Немає аналогів