РЕЦЕПТУРНИЙ
ФОЗИКАРД Н ТАБ. №30 Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті.
УВАГА! Ціни діють лише на оформлення замовлень через сайт. В аптеці інша ціна на даний товар.
Сотрудникам аптек и операторам call-центра оформлять заказы за клиентовЗАПРЕЩЕНО.
Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання більш повної інформації дивіться анотацію виробника.

ФОЗИКАРД Н ТАБ. №30

Артикул: 12128
Бренд: АКТАВИС
Вибрати аптеку:
(вибрати інше місто)
Виробник: АКТАВИС
УВС: C09BA09
Міжнародна назва: Fosinopril and diuretics
Зміст: фозиноприлу натрію 20 мг, гідрохлоротіазиду 12,5 мг
Застосування: Артеріальна гіпертензія

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.


Склад

діючі речовини: 1 таблетка містить фозиноприлу натрію 20 мг, гідрохлоротіазиду 12,5 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, крохмаль прежелатинізований, гліцеролу дибегенат, суміш пігментів РВ-23061 Orange (титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172)).

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: світло помаранчеві, круглі, плоскі таблетки з маркуванням «FH» з однієї сторони, допускається мармуровість.

Фармакотерапевтична група

Комбіновані препарати інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ).

Код АТХ C09BA09.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Фозиноприл є пролікарським засобом, складним ефіром фозиноприлату – інгібітору ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) пролонгованої дії. Після прийому всередину фозиноприл швидко і повністю перетворюється шляхом гідролізу у фозиноприлат, що є активним інгібітором АПФ. Препарат чинить гіпотензивну, вазодилатуючу, діуретичну та калійзберігаючу дію; знижує загальний периферичний опір судин і системний артеріальний тиск. Препарат пригнічує синтез альдостерону та інгібує тканинний ангіотензинперетворювальний фермент (АПФ).

Гідрохлоротіазид діє на механізм реабсорбції електролітів у ниркових канальцях, підвищуючи виділення іонів калію і гідрокарбонату. Підвищує активність реніну плазми крові, секрецію альдостерону і знижує концентрацію іонів калію в сироватці крові.

Фозиноприл і гідрохлоротіазид мають адитивну дію. Фозиноприл зменшує втрату іонів калію, спричинену гідрохлоротіазидом.

Після прийому внутрішньо зниження артеріального тиску (АТ) починається через 1 годину, досягає максимальних значень через 2-6 годин. Зниження показників АТ через 24 години становить 60-90 % від максимального зниження АТ, що дає змогу приймати препарат 1 раз на добу.

Фармакокінетика.

Фармакокінетика фозиноприлу і гідрохлоротіазиду при одночасному прийомі не відрізняється від такої при роздільному застосуванні. Після прийому всередину всмоктування фозиноприлу становить приблизно 30-40 %, з них 50-100 % гідролізується у печінці до фозиноприлату. Ступінь всмоктування фозиноприлу не залежить від прийому їжі, але швидкість всмоктування може бути уповільненою, при цьому ступінь гідролізу помітно не змінюється.

Максимальна концентрація фозиноприлату у плазмі крові досягається приблизно через 3 години і не залежить від прийнятої дози фозиноприлу. Фозиноприл має лінійну фармакокінетику. Фозиноприлат значною мірою зв’язується з білками плазми крові (90-95 %) і незначно зв’язується з клітинними компонентами крові. Має відносно невеликий об’єм розподілу. У хворих з артеріальною гіпертензією при збереженій функції нирок і печінки період напіввиведення фозиноприлату становить приблизно 11,5 години. На відміну від інших АПФ, які виділяються головним чином через нирки, фозиноприл має подвійний компленаторний механізм виділення – через печінку та нирками однаковою мірою.

Після прийому всередину всмоктування гідрохлоротіазиду становить 64 %.

Гідрохлоротіазид не метаболізується і швидко виводиться нирками, період напіввиведення становить 5-15 годин.

Ниркова недостатність. При нирковій недостатності всмоктування, біодоступність і зв’язування препарату з білками плазми крові суттєво не змінюється. Загальний кліренс фозиноприлату у хворих із нирковою недостатністю майже на 50 % нижчий, ніж у хворих із нормальною функцією нирок. Оскільки виведення з жовчю через печінку частково компенсує зниження виведення нирками, кліренс фозиноприлату суттєво не відрізняється у хворих з середнім ступенем ниркової недостатності від такого у хворих із тяжким ступенем ниркової недостатності.

Печінкова недостатність. У хворих з алкогольним або біліарним цирозом ступінь гідролізу фозиноприлату помітно не зменшений, хоча його швидкість може бути знижена. Максимальна концентрація і показник площі під кривою «концентрація-час» фозиноприлату вищі у хворих із печінковою недостатністю після прийому першої дози, однак при введенні повторних доз ця різниця не має клінічного значення.

Показання

Артеріальна гіпертензія.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої або до будь-якої з допоміжних речовин препарату, або до інших інгібіторів АПФ, тіазидів або сульфонамідів (слід врахувати перехресні реакції). Реакції гіперчутливості більш імовірні у хворих, схильних до алергії та з бронхіальною астмою.

Ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов’язаний з попереднім лікуванням інгібіторами АПФ.

Спадковий/ідіопатичний ангіоневротичний набряк, стеноз ниркової артерії (двобічний або стеноз артерії єдиної нирки), тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв/1,73 м2), анурія, подагра, виражене порушення електролітного балансу.

Вагітність, планування вагітності (див. «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Одночасне застосування з аліскіренвмісними препаратами пацієнтам з цукровим діабетом або з нирковою недостатністю помірного та тяжкого ступеня (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2).

Стеноз ниркової артерії (двобічний або стеноз артерії єдиної нирки). Кардіогенний шок.

Порушення функції печінки важкого ступеня.

Резистентна до лікування гіперкальціємія, гіпокаліємія.

Рефрактерна гіпонатріємія.

Гіперчутливість до інших сульфаніламідів.

Спосіб застосування та дози

Препарат призначає лікар. Застосовувати внутрішньо, незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю води. Дозу визначає лікар індивідуально.

Дорослі. Звичайна доза становить 1 таблетку 1 раз на добу. Максимальна добова доза становить 2 таблетки.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

При тяжких порушеннях функції нирок і кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв препарат застосовувати не рекомендується. Не рекомендується призначити Фозикард Н пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <30 мл/хв), оскільки в даному випадку перевага надається застосуванню петльових діуретиків, а не тіазидів.

При легкому або помірному ступені порушення функції нирок (кліренс креатиніну > 30 мл/хв креатинін сироватки крові приблизно 3 мг/дл або 265 мкмоль/л) рекомендується звичайна доза Фозикарду Н.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

При порушенні функції печінки доза не потребує корекції. Пацієнти літнього віку можуть бути більш чутливі до дії препарату внаслідок уповільненого метаболізму.

Діти

Ефективність і безпека застосування препарату дітям не встановлені. З цієї причини його застосування дітям не рекомендується.

Передозування

При передозуванні внаслідок застосування доз препарату, що значно перевищують рекомендовану, можливі такі симптоми: тяжка артеріальна гіпотензія, циркуляторний шок, ступор, брадикардія, електролітні розлади, ниркова недостатність, персистуючий діурез, пригнічення свідомості (включаючи кому), судоми, парези, аритмія серця або паралітична кишкова непрохідність, тахікардія, слабкість, запаморочення, спазми м'язів, парестезія, нудота, блювання, спрага, поліурія, олігурія, анурія, відхилення у лабораторних показниках: гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпохлоремія, алкалоз, підвищений рівень азоту сечовини в крові.

Лікування: промивання шлунка (протягом 30 хвилин після прийому препарату), а також необхідно викликати блювання. Слід розглянути можливість лікування введенням ангіотензіну ІІ. Брадикардію та виражені вагусні реакції можна зняти шляхом введення атропіну. У разі необхідності слід розглянути можливість використання тимчасового пейсмейкера.

У випадку артеріальної гіпотензії і шоку, до нормалізації стану пацієнта рекомендується введення рідини та електролітів (калію, натрію, магнію) та необхідний контроль функції нирок.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері. По 3 блістери разом з інструкцією для медичного застосування в пачці картонній.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

1. Актавіс АТ, Ісландія.

2. Балканфарма-Дупниця АТ, Болгарія.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

1. Рейк’явікурвегур 78, IS-220 Хафнарфйордур, Ісландія.

2. Вул. Самоковське шосе 3, Дупниця, 2600, Болгарія.

Немає аналогів