РЕЦЕПТУРНИЙ
КЛЕКСАН ШПРИЦ 8000МО/0,8МЛ №2 Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті.
УВАГА! Ціни діють лише на оформлення замовлень через сайт. В аптеці інша ціна на даний товар.
Сотрудникам аптек и операторам call-центра оформлять заказы за клиентовЗАПРЕЩЕНО.
Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання більш повної інформації дивіться анотацію виробника.

КЛЕКСАН ШПРИЦ 8000МО/0,8МЛ №2

Артикул: 10485
Бренд: САНОФИ-АВЕНТИС
Вибрати аптеку:
(вибрати інше місто)
Виробник: САНОФИ-АВЕНТИС
УВС: B01AB05
Міжнародна назва: Enoxaparin
Зміст: 10 000 анти-Ха МО еквівалентно 100 мг еноксапарину натрію; //6000 анти-Ха МО/0,6 мл еквівалентно 60 мг еноксапарину натрію;//8000 анти-Ха МО/0,8 мл еквівалентно 80 мг еноксапарину натрію
Застосування: Профілактика тромбоемболій в ортопедичній практиці і загальній хірургії; профілактика гіперкоагуляції в системі екстракорпоральної циркуляції при проведенні гемодіалізу.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт. В аптеке другая цена на данный товар.


КЛЕКСАН®

(CLEXANE®)

Загальна характеристика:

міжнародна назва:еноксапарин;

основні фізико-хімічні властивості: безбарвний або блідо-жовтий, прозорий розчин;

склад: 1 мл розчину містить: 10 000 анти-Ха МО еквівалентно 100 мгеноксапарину натрію.

2 000 анти-Ха МО/ 0,2 мл еквівалентно еноксапарину натрію 20 мг;

4 000 анти-Ха МО/0,4 мл еквівалентно еноксапарину натрію 40 мг;

8 000 анти-Ха МО/0,8 мл еквівалентно еноксапарину натрію 80 мг;

допоможні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуску.Розчин для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Група гепарину.

Код АТС В 01А В 05.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Еноксапарин натрію єнизь комолекулярним гепарином (середня молекулярна маса 4 500 дальтон), в якомуроз'єднана антитромботична та антикоагулянт на активність стандартного гепарину. Еноксапарин має високу анти-Ха-активність (100 МО/мл) та низьку анти-ІІа абоанти тромбінову активність (28 МО/мл). При застосуванні у рекомендованих дозахза різними показаннями еноксапарин не збільшує час кровотечі. У профілактичних дозах еноксапарин натрію не призводить до суттєвих змін активованого частковоготромбопластинового часу (aЧТЧ), а також не впливає на агрегацію тромбоцитів ізв’язування фібриногену з тромбоцитами.

Фармакокінетика. Фармакокінетичні параметри препарату оцінюються за змінами анти-Ха- таанти-ІІа-активності у плазмі в часі у рекомендованих діапазонах доз. Біодоступність. Після підшкірного введення еноксапарин натрію швидко і повністю всмоктується. Всмоктування прямо пропорційно введеній дозі та має лінійний характер. Абсолютна біодоступність натрію еноксапарину після підшкірного введення становить майже 100%. Середня величина максимальної анти-Ха- активності вплазмі крові спостерігається між 3-ю і 5-ю годиною після підшкірного введення:0,18+0,04 МО/мл після введення 2 000 анти-Ха МО та 0,43+0,11 МО/мл після введення 4 000 анти-Ха МО) та 1,01+0,14 МО/мл після введення 10 000 анти-Ха МО. Середня величина максимальної анти-ІІа-активності спостерігається приблизно на 4-й годині після підшкірної ін'єкції 4 000 анти-Ха МО, тоді як при дозі 2 000анти-Ха МО цю активність неможливо визначити традиційним амідолітичним методом. Об'єм розподілу анти-Ха- активності натрію еноксапарину майже такий самий, як іоб'єм циркулюючої крові. Біо трансформація. Метаболізм еноксапарину відбувається у печінці шляхом десульфатації та/або де полімеризації до різновидів гепарину низької молекулярної маси із суттєво зменшеним біологічним потенціалом. Періоднапів виведення анти-Ха-активності дорівнює приблизно 4 годинам при однократній ін'єкції та 7 годинам - при повторному введенні. Анти-Ха-активність визначається приблизно до 24-ї години після підшкірного введення 4 000 анти-ХаМО натрію еноксапарину. Нирковий кліренс активних метаболітів становить 10%, загальна ниркова екскреція – 40% дози препарату. Виведення еноксапарину триває довше в осіб похилого віку (період напів виведення становить 6-7 год). У хворихз нирковою недостатністю (кліренс креатині ну <30 мл/хв) AUC суттєво зростає (на 65%) при повторному введенні 4 000 анти-Ха МО 1 раз на добу. Фармакокінетичні параметри залишаються незміненими у пацієнтів з нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі.

Показання для застосування.

- Профілактика венозного тромбозу і емболії при ортопедичних або загально хірургічних операціях;

профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у терапевтичних хворих, які перебувають на ліжковому режимі лікування у зв'язку з гострими захворюваннями (серцева недостатність клас ІІІ або ІV за класифікацією NYHA, дихальна недостатність, тяжкий гострий інфекційний процес, ревматичні захворювання);

попередження тромбоутворення в екстракорпоральному контурі пригемодіалізі;

лікування тромбозу глибоких вен, який супроводжується або несу проводжується тромбоемболією легеневої артерії;

лікування нестабільної стенокардії і гострої фази інфаркту міокарда беззубця Q у комбінації з аспірином.

Спосіб застосування та дози. 1 мг (0,01 мл) еноксапарину натрію відповідає приблизно 100 одиницям активності анти-Ха МО. Еноксапарин слід вводити підшкірно при профілактичному і лікувальному застосуванні тавнутрішньо венно - для анти коагуляції у практиці гемодіалізу. Еноксапарин не дозволяється вводити внутрішньом'язово. Препарат рекомендовано для застосування тільки при лікуванні дорослих.

Техніка підшкірного введення: попередньо наповнені шприци готові до використання. Щоб запобігти втраті лікарського препарату, пухирець повітря, який міститься у шприці, не слід випускати перед ін'єкцією. Підшкірну ін'єкціюкраще виконувати, коли пацієнт перебуває у лежачому положенні. Препарат вводятьу підшкірно-жирову тканину передньобічної або задньобічної поверхні черевної стінки, чергуючи правий та лівий бік. Ін'єкція полягає у введенні голки (наповну її довжину) перпендикулярно до поверхні складки шкіри, утвореної між великим і вказівним пальцем. Шкірну складку необхідно утримувати протягом усієїін'єкції.

Профілактика венозного тромбозу: при операціях у дорослих з помірним ризиком тромбоутворення (наприклад в абдомінальній хірургії) і у хворих без високого ризику тромбоемболії препарат вводять у дозі 2 000 анти-Ха МО, 1 разна добу, підшкірно.

Дорослим пацієнтам з високим ризиком тромбоемболій (операції на кульшовому, колінному суглобах; операції в онкологічних хворих) еноксапарин вводять підшкірно, у дозі 4 000 анти-Ха, 1 раз на добу. У загальній хірургії перша доза повинна бути введена за 2 години до оперативного втручання, в ортопедичній хірургії першадоза має бути введена за 12 годин до оперативного втручання. Тривалість профілактичного лікування становить у середньому 7-10 днів. В ортопедії доведена ефективність лікування еноксапарином у дозі 4 000 анти-Ха 1 раз надобу протягом чотирьох тижнів.

У терапевтичних хворих, які перебувають на ліжковому режимі, з метою профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень рекомендована дозаеноксапарину натрію становить 4 000 анти-Ха МО (0,4 мл), 1 раз на добу, шляхом підшкірної ін’єкції. Еноксапарин натрію призначають щонайменше на 6 днів, триває лікування не більше 14 днів.

Попередження тромбоутворення в екстракорпоральному кровообігу при проведенні гемодіалізу: рекомендована доза для дорослих – 100 анти-Ха МО/кг маси тіла пацієнта. Еноксапарин вводять в артеріальну магістраль контуру на початку сеансу діалізу. Антикоагулянтногоефекту цієї дози, як правило, достатньо для проведення 4-годинного діалізу; при виявленні кілець фібрину може бути введена додаткова доза 50-100 анти-Ха МО/кг.

Для пацієнтів звисоким ризиком кровотечі доза еноксапарину повинна бути знижена до 50 анти-ХаМО/кг при подвійному судинному доступі та до 75 анти-Ха МО/кг - при єдиному доступі. Якщо виникають фібринові кільця, можна призначити наступну дозу від 50до 100 анти-Ха МО/кг.

Лікування тромбозу глибоких вен, який супроводжується або несу проводжується тромбоемболією легеневої артерії:еноксапарин натрію призначають підшкірно, 1 раз на добу, в дозі 150 анти-Ха МО/кг або двічі надобу, в разовій дозі 100 анти-Ха МО/кг, кожні 12 годин. Тривалість лікування становить у середньому 10 діб. За необхідності одночасно призначають пероральні антикоагулянти. Лікування продовжують до досягнення терапевтичногоантикоагулянтного ефекту цих препаратів (міжнародне нормалізаційнеспіввідношення - від 2 до 3).

Лікування нестабільної стенокардії і інфаркту міокарда без зубця Q

Рекомендована разова доза еноксапарину натрію становить 100 анти-Ха МО/кг підшкірно, через кожні 12годин; одночасно призначають аспірин перорально (по 100-325 мг, 1 раз на добу). Еноксапарин натрію призначають таким пацієнтам щонайменше на 2 доби і продовжують лікування до досягнення клінічної стабілізації. Звичайно тривалість лікування становить 2-8 діб до стабілізації клінічного стану хворого. Згідно зданими багато центрових досліджень, середня тривалість лікування становила 3-4доби.

Особливі групи хворих

Немає необхідності зменшувати дози для осіб похилого віку при збереженні функції нирок.

Застосування еноксапарину натрію для лікування дітей не рекомендують.

Для пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатині ну <30мл/хв) потрібна корекція дози препарату, оскільки дія еноксапарину у ційпопуляції пацієнтів суттєво зростає. Рекомендують таку корекцію доз з профілактичною метою: 2 000 анти-Ха МО, 1 раз на добу; з терапевтичною метою:100 анти-Ха МО/кг, 1 раз на добу.

Введення препарату пацієнтам з печінковою недостатністю вимагає ретельного контролю та спостереження лікаря.

Побічна дія. Можливо виникнення кровоточивості (в тому числі поодинокі випадки масивних кровотеч, зокрема за очеревинних тавнутрішньо черепних; деякі з таких випадків були летальними); можливий розвиток місцевих або загальних алергічних реакцій; тромбоцит опенія (м'яка, транзиторна, безсимптомна під час перших днів терапії; можлива імуноалергічнатромбоцит опенія з тромбозом, який у деяких випадках ускладнювався інфарктом органа або ішемією кінцівок); при тривалому лікуванні (більше п’яти тижнів) –можливий ранній розвиток остеопорозу; можливо підвищення активності трансаміназу крові; випадки нейроаксіальних гематом при застосуванні еноксапарину на фоні проведення епідуральної або спинномозкової анестезії можуть призвести дорізного ступеня неврологічних ушкоджень, у тому числі до формування довготривалих або постійних паралічів. Місцеві реакції у місці введення препарату (від легкого подразнення до болю, синці у місцях ін'єкцій, виникнення гематом, а у виняткових випадках – некроз шкіри; шкірні бульозні висипання або системні алергічні реакції, в тому числі анафілактоїдні). При виникненні подібних побічних ефектів лікування препаратом необхідно припинити.

Повідомляли про поодинокі випадки гіпер чутливості з шкірним васкулітом; безсимптомне та оборотне збільшення кількості тромбоцитів і рівнів печінкових ферментів.

Протипоказання.

Надмірна чутливість до еноксапарину, гепарину або інших гепаринів низької молекулярної маси;

гостра кровотеча або високий ризик виникнення неконтрольованої кровотечі, включаючи нещодавно перенесений геморагічний інсульт.

Передозування.

Випадкове передозування еноксапарину натрію при внутрішньо венному, екстракорпоральному або підшкірному введенні може призвести до геморагічнихускладнень. Після перорального введення абсорбція еноксапарину натрію малоймовірна (навіть у великих дозах).

Антидот і лікування передозування. Нейтралізація дії еноксапарину можебути досягнута повільною внутрішньо венною ін'єкцією протаміну сульфату. Доза протаміну сульфату залежить від дози введенного еноксапарину: 1 мг протаміну нейтралізує 1 мг еноксапарину, якщо еноксапарин натрію ввели протягом попередніх 8 годин. Інфузію 0,5 мг протаміну на 1 мл еноксапарину натрію призначають у випадках, коли еноксапарин натрію призначався раніше як за 8годин до введення протаміну або якщо виникла необхідність у повторному введенні протаміну. Через 12 годин після ін'єкції еноксапарину натрію введення протаміну може бути недоцільним. Проте навіть при введенні високих доз протаміну сульфату ефект еноксапарину нейтралізується не повністю (максимально – до 60%). Оскільки нейтралізація може бути тимчасовою (внаслідок особливостей кінетики всмоктування низь комолекулярних гепаринів) дозу протаміну необхідно розділити на декілька ін'єкцій (від 2 до 4) протягом 24 годин.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У зв'язку з підвищеним ризиком виникнення кровотечі не слід застосовувати Клексан(R), за винятком гострої потреби, разом з такими препаратами, як ацетил саліцилова кислота та її похідні; не стероїдні протизапальні засоби, у тому числі кеторолак, а також тиклопідин, клопідогрель, декстран- 40; глюкокортикостероїди, тромболітики, антикоагулянти, інші антитромботичні препарати, у тому числі антагоністи глікопротеїнуІІb/IIIa. При застосуванні подібних комбінацій слід проводити ретельний клінічний та лабораторний моніторинг. Однак на сьогодні отримано досвід безпечного комбінування еноксапарину з вище переліченими лікарськими засобами.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище +25˚C. Не заморожувати.

Термін придатності - 3 роки.

Немає аналогів