РЕЦЕПТУРНИЙ
СОЛУ-КОРТЕФ Д/ІН. 100МГ С Р-КОМ 2МЛ Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті.
УВАГА! Ціни діють лише на оформлення замовлень через сайт. В аптеці інша ціна на даний товар.
Сотрудникам аптек и операторам call-центра оформлять заказы за клиентовЗАПРЕЩЕНО.
Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання більш повної інформації дивіться анотацію виробника.

СОЛУ-КОРТЕФ Д/ІН. 100МГ С Р-КОМ 2МЛ

Артикул: 45960
Бренд: ПФАЙЗЕР
Немає у продажу
Виробник: ПФАЙЗЕР
УВС: H02AB09
Міжнародна назва: Hydrocortisone
Зміст: нижнє відділення (порошок) - гідрокортизону у вигляді натрію гідрокортизону сукцинату 100 мг
Застосування: 1. ЕНДОКРИННІ ПОРУШЕННЯ.• Первинна або вторинна недостатність кори надниркових залоз;• гостра недостатність кори надниркових залоз;• у передопераційний період, при тяжких травмах або тяжкому перебігу хвороби, якщо має місце недостатність надниркових залоз або якщо існує сумнів щодо резервних функцій надниркових залоз;• шок, який не піддається іншим видам лікування, коли має місце або підозрюється недостатність кори надниркових залоз;• уроджена гіперплазія надниркових залоз;• негнійний тиреоїдит;• гіперкальціємія внаслідок пухлинного захворювання.2. РЕВМАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. Як нетривала додаткова терапія при загостреннях або гострих стадіях захворювання:• гострий і підгострий бурсит;• гострий подагричний артрит;• гострий неспецифічний тендосиновіт;• анкілозуючий спондиліт;• епікондиліт;• посттравматичний остеоартроз;• псоріатичний артрит;• ревматоїдний артрит, у тому числі ювенільний ревматоїдний артрит (деякі випадки можуть вимагати призначення підтримуючої терапії низькими дозами препарату);• синовіт при остеоартрозі.3. СИСТЕМНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ. Препарат призначається при загостреннях або як підтримуюча терапія.• Гострий ревмокардит;• системний дерматоміозит (поліміозит);• системний червоний вовчак.4. ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ.• Бульозний герпетиформний дерматит;• ексфоліативний дерматит;• грибоподібний мікоз;• пухирчатка;• тяжка мультиформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона);• тяжка форма псоріазу;• тяжка форма себорейного дерматиту.5. АЛЕРГІЧНІ СТАНИ. Препарат призначається для лікування тяжких або виражених алергічних реакцій, які не піддаються іншим видам лікування. До них належать:• гострий неінфекційний набряк гортані (препарат першого ряду – епінефрин);• атопічний дерматит;• бронхіальна астма;• контактний дерматит;• реакції гіперчутливості до лікарських препаратів;• сезонний або постійний алергічний риніт;• сироваткова хвороба;• трансфузійні реакції типу кропив’янки.6. ЗАХВОРЮВАННЯ ОЧЕЙ. Тяжкі гострі і хронічні алергічні та запальні процеси з ураженням очей, у тому числі:• алергічний кон’юнктивіт;• алергічна крайова виразка рогівки;• запалення переднього сегмента;• хоріоретиніт;• дифузійний задній увеїт і хоріоїдит;• очна форма оперізуючого герпесу;• ірит, іридоцикліт;• кератит;• неврит зорового нерва;• ретробульбарний неврит• симпатична офтальмія.7. ЗАХВОРЮВАННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ. Призначається у критичній стадії захворювання.• При виразковому коліті (як системне лікування);• та регіонарному ентериті (як системне лікування).8. ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ.• Аспіраційний пневмоніт;• бериліоз;• блискавична або дисемінована форма туберкульозу легенів при одночасному призначенні відповідної протитуберкульозної хіміотерапії;• синдром Леффлера, який не піддається іншим видам лікування; • симптоматичний саркоїдоз.9. ЗАХВОРЮВАННЯ КРОВІ.• Набута (аутоімунна) гемолітична анемія;• вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія; • еритробластопенія (еритроцитарна анемія);• ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура дорослих;• вторинна тромбоцитопенія дорослих.10. ЗЛОЯКІСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. Як паліативна терапія при:• гострих лейкозах у дітей;• лейкозах і лімфомах у дорослих. 11. НАБРЯКОВИЙ СТАН. Призначається для посилення діурезу або для зниження протеїнурії при нефротичному синдромі без уремії, ідіопатичного типу або при червоному вовчаку.12. НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ. СОЛУ-КОРТЕФ ефективний:• при шоці, який розвився внаслідок недостатності надниркових залоз, або шоці, резистентному до стандартної терапії; при можливій недостатності надниркових залоз;• при гострих алергічних проявах після застосування адреналіну (астматичний статус, анафілактичні реакції, укуси комах).13. ІНШІ ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ.• Трихінельоз з ураженням нервової системи або міокарда;• туберкульозний менінгіт з розвитком субарахноїдального блоку або при загрозі його розвитку, при застосуванні у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією.

ВНИМАНИЕ! Цены действуют только на оформление заказов через сайт.В аптеке другая цена на данный товар.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Солу-Кортеф(Solu-Cortef®)

Склад:

діюча речовина: hydrocortisone;

1 флакон містить: нижнє відділення (порошок) - гідрокортизону у вигляді натрію гідрокортизону сукцинату 100 мг;

допоміжні речовини: натрію дигідрофосфат моногідрат, натрію гідрофосфат безводний;

верхнє відділення (розчинник): спирт бензиловий (9 мг/мл), вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Порошок та розчинник для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:

порошок - від білого до майже білого кольору ліофілізат;

розчинник - прозорий безбарвний розчин.

 

Фармакотерапевтична група. Прості препарати кортикостероїдів для системного застосування. Гідрокортизон. Код АТХ H02A B09.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Солу-Кортеф має такі ж самі якісні терапевтичні ефекти, що й гідрокортизон.

Механізм дії

Після проникнення крізь клітинну мембрану глюкокортикоїди утворюють комплекси зі специфічними рецепторами в цитоплазмі. Ці комплекси надходять до ядра, зв’язуються з ДНК (хроматином) і стимулюють транскрипцію мРНК, а потім - подальший синтез білків різними ферментами; вважається, що цей механізм відповідає за системні ефекти глюкокортикоїдів. Максимальні фармакологічні ефекти лікарського засобу можна спостерігати до досягнення його пікової концентрації в плазмі, що вказує на те, що його ефективність більше обумовлена модифікацією ферментів, а не його безпосередньою дією.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Пікова концентрація в плазмі досягається через 30-60 хвилин після внутрішньом’язового введення.

Для підтримання сироваткової концентрації на постійно високому рівні необхідно кожні

4–6 годин робити внутрішньовенні або внутрішньом’язові ін’єкції.

Розподіл. Гідрокортизон на 40–90 % є зв’язаним з білками плазми. Більша його частина зв’язується з глобуліном (транскортином), тоді як менша – з альбуміном. Біологічна активність визначається вільною, незв’язаною фракцією гормону, тоді як його зв’язана фракція служить резервом.

Біотрансформація. Головним чином гідрокортизон метаболізується в печінці.

 

Виведення. Введена доза майже повністю виводиться протягом 12 годин. Від 22 до 30 % внутрішньовенно або внутрішньом’язово введеної дози лікарського засобу виводиться з сечею у межах 24 годин.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Cтани, при яких бажано отримати швидкий і інтенсивний ефект від дії кортикостероїдів.

Ендокринні розлади:

первинна або вторинна недостатність кори надниркових залоз;

гостра недостатність кори надниркових залоз;

застосування у передопераційному періоді, у разі тяжкої травми або захворювання, пацієнтам з недостатністю кори надниркових залоз або у разі сумнівів щодо резервних функцій кори надниркових залоз;

шок, нечутливий до традиційної терапії, коли є або підозрюється недостатність кори надниркових залоз;

вроджена гіперплазія надниркових залоз;

негнійний тиреоїдит;

гіперкальціємія, пов’язана зі злоякісним новоутворенням.

Розлади неендокринного походження

Ревматичні захворювання, як допоміжна терапія для короткочасного застосування (щоб допомогти пацієнтові пережити гострий епізод або загострення) при таких захворюваннях:

гострий і підгострий бурсит;

гострий подагричний артрит;

гострий неспецифічний тендосиновіт;

анкілозуючий спондиліт;

епікондиліт;

посттравматичний остеоартрит;

псоріатичний артрит;

ревматоїдний артрит, у тому числі ювенільний ревматоїдний артрит (окремі випадки можуть вимагати призначення підтримуючої терапії низькими дозами препарату);

синовіт при остеоартриті.

Колагенози, під час загострення або як підтримуюча терапія в окремих випадках таких захворювань:

гострий ревматичний кардит;

системний дерматоміозит (поліміозит);

системний червоний вовчак.

Дерматологічні захворювання:

бульозний герпетиформний дерматит;

ексфоліативний дерматит;

фунгоїдний мікоз;

пухирчатка;

тяжка мультиформна еритема (синдром Стивенса-Джонсона);

тяжка форма псоріазу;

тяжка форма себорейного дерматиту.

Алергічні стани: контроль тяжких алергічних станів або алергічних станів, що призводять до втрати працездатності, при таких захворюваннях:

гострий неінфекційний набряк гортані;

атопічний дерматит;

бронхіальна астма;

 

 

контактний дерматит;

реакції гіперчутливості до лікарських препаратів;

сезонний або постійний алергічний риніт;

сироваткова хвороба;

трансфузійні реакції типу кропив’янки.

Офтальмологічні захворювання: тяжкі гострі і хронічні алергічні та запальні процеси з ураженням очей, такі як:

алергічний кон’юнктивіт;

алергічні крайові виразки рогівки;

запалення переднього сегмента ока;

хоріоретиніт;

дифузний задній увеїт і хоріоїдіт;

очна форма оперізуючого лишаю;

ірит та іридоцикліт;

кератит;

неврит зорового нерва;

симпатична офтальмія.

Шлунково-кишкові захворювання, щоб допомогти пацієнтові пережити критичний період при таких захворюваннях:

виразковий коліт (системна терапія);

регіональний ентерит (системна терапія).

Респіраторні захворювання:

аспіраційний пневмоніт;

бериліоз;

фульмінантний або дисемінований туберкульоз легень, при одночасному застосуванні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією;

синдром Лефлера, який не піддається лікуванню іншими засобами;

саркоїдоз.

Гематологічні захворювання:

набута (аутоімунна) гемолітична анемія;

вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія;

еритробластопенія (еритроцитарна анемія);

ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура дорослих (лише внутрішньовенно; внутрішньом’язове застосування протипоказане)

вторинна тромбоцитопенія дорослих.

Неопластичні захворювання: паліативне лікування таких захворювань:

гострий лейкоз дітей;

лейкози і лімфоми дорослих.

Стани, що супроводжуються набряком; для індукції діурезу або ремісії протеїнурії при нефротичному синдромі, без уремії, ідіопатичного типу або внаслідок червоного вовчака.

Невідкладні стани:

шок, який розвинувся внаслідок недостатності надниркових залоз, або шок, нечутливий до традиційної терапії, у разі можливої недостатності надниркових залоз;

гострі алергічні стани (астматичний статус, анафілактичні реакції, укуси комах тощо), які не проходять після застосування епінефрину.

Інше:

трихінельоз із залученням нервів або міокарда;

туберкульозний менінгіт із субарахноїдальною блокадою або загрозою блокади, при якому застосовується сумісно з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією.

 

 

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Cистемні грибкові інфекції.

Пацієнтам, які отримують кортикостероїди в імуносупресивних дозах, протипоказане застосування живих або атенуйованих вакцин (див. розділ «Особливості застосування»).

Внутрішньом’язово кортикостероїдні препарати протипоказані при ідіоматичній тромбоцитопенічній пурпурі.

Протипоказано для інтратекального введення.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Лікарські засоби, які індукують печінкові ферменти, такі як фенобарбітал, фенітоїн і рифампіцин, можуть збільшувати кліренс кортикостероїдів, і при їхньому застосуванні може бути потрібним підвищення дози кортикостероїдів, щоб отримати бажану відповідь на лікування.

Такі лікарські засоби, як тролеандоміцин і кетоконазол, можуть інгібувати метаболізм кортикостероїдів і, таким чином, зменшувати їхній кліренс. Тому слід титрувати дозу кортикостероїдів, для уникнення розвитку кортикостероїдної токсичності.

Кортикостероїди можуть збільшувати кліренс аспірину, який застосовують тривалий час і у високих дозах. Це може призводити до зниження рівнів саліцилату в сироватці крові або до підвищення ризику розвитку саліцилатної токсичності при відміні кортикостероїдів. Аспірин слід з обережністю застосовувати разом з кортикостероїдами пацієнтам з гіпотромбінемією.

Вплив кортикостероїдів на пероральні антикоагулянти значною мірою варіює; вони можуть як послаблювати, так і підсилювати їхню дію. Тому слід проводити регулярний моніторинг показників коагулограми, щоб підтримувати бажаний антикоагулянтний ефект.

З обережністю слід застосовувати з препаратами, які впливають на рівень калію (наприклад з діуретиками). Не застосовувати з амфотерицином В.

Кортикостероїди можуть спричиняти гіперглікемію, тому застосовувати з протидіабетичними засобами потрібно з обережністю.

Антибіотики. Повідомлялося, що макролідні антибіотики спричиняли суттєве зниження кліренсу кортикостероїдів.

Циклоспорини. При одночасному застосуванні цих препаратів спостерігається підвищення активності і циклоспорину і кортикостероїду. Повідомлялося також про випадки виникнення судом.

Антихолінестеразні препарати. Одночасне застосування може призвести до розвитку тяжкої слабкості у хворих з міастенією гравіс. Тому застосування цих препаратів потрібно припинити щонайменше за 24 години до початку терапії кортикостероїдами.

Антидіабетичні засоби. Оскільки кортикостероїди можуть підвищити концентрацію глюкози в крові, може виникнути необхідність у коригуванні дози антидіабетичних засобів.

Протитуберкульозні засоби. Можливе зниження концентрації ізоніазиду в плазмі крові.

Холестирамін може підвищувати кліренс кортикостероїдів.

Аміноглютемід може викликати втрату індукованої кортикостероїдами адренальної супресії.

Серцеві глікозиди. Пацієнти, що застосовують серцеві глікозиди, мають підвищений ризик розвитку аритмії через гіпокаліємію.

Естрогени, включаючи пероральні контрацептиви. Естрогени можуть спричинити зниження метаболізму певних кортикостероїдів у печінці, що призводить до підвищення їх ефекту.

Шкірні проби. Кортикостероїди можуть пригнічувати реакції на шкірні проби.

Вакцини. Пацієнти, які перебувають на довготривалій терапії кортикостероїдами, можуть проявляти слабко виражену відповідь на токсоїдні та живі або інактивовані вакцини через пригнічення відповіді антитіл. Кортикостероїди можуть також потенціювати відповідь деяких організмів, що містяться у живих атенуйованих вакцинах.

При застосуванні вакцин або токсоїдів згідно з планом вакцинації слід розглянути можливість відкласти вакцинацію до завершення терапії кортикостероїдами.

 

 

Особливості застосування.

Препарат містить спирт бензиловий, що є потенційно токсичним при застосуванні локально в нервову тканину.

Пацієнтам, які отримують кортикостероїдну терапію і переносять незвичний стрес, до, під час і після такої стресової ситуації показано застосування кортикостероїдів у підвищених дозах або кортикостероїдів швидкої дії.

Незважаючи на відсутність добре контрольованих (подвійних сліпих, із застосуванням плацебо) клінічних досліджень, результати, отримані на експериментальних моделях у тварин, вказують на те, що застосування кортикостероїдів може бути корисним при геморагічному, травматичному і хірургічному шоці, коли стандартна терапія (наприклад відновлення об’єму втраченої рідини) є неефективною.

Кортикостероїди можуть маскувати деякі ознаки інфекції, і під час їхнього застосування можуть виникати нові інфекції. При застосуванні кортикостероїдів резистентність організму до інфекцій і здатність організму локалізувати інфекцію можуть бути зниженими.

Розвиток інфекцій будь-якої локалізації, спричинених будь-якими патогенами (у тому числі вірусні, бактеріальні, грибкові, протозойні або гельмінтні інфекції) може бути пов’язаним із застосуванням кортикостероїдів як монотерапії або у комбінації з іншими імуносупресивними засобами, які впливають на клітинну ланку імунітету, гуморальну ланку імунітету або функцію нейтрофілів. Такі інфекції можуть бути легкого ступеня, але можуть бути тяжкого ступеня і іноді мати летальний наслідок. Зі збільшенням доз кортикостероїдів підвищується частота розвитку інфекційних ускладнень.

При активному, дисемінованому або фульмінантному туберкульозі гідрокортизон можна застосовувати лише для лікування захворювання разом з відповідною протитуберкульозною схемою лікування. У разі коли застосування кортикостероїдів показане пацієнтам з латентним туберкульозом або туберкуліновою реактивністю, необхідне ретельне спостереження, оскільки захворювання може знову активуватися. Під час тривалої кортикостероїдної терапії такі пацієнти повинні отримувати хіміопрофілактику.

Пацієнтам, які отримують кортикостероїди в імуносупресивних дозах, протипоказане застосування живих або атенуйованих вакцин; таким пацієнтам можна застосовувати вбиті або інактивовані вакцини. Однак відповідь на такі вакцини може бути зниженою. Пацієнтам, які отримують кортикостероїди в неімуносупресивних дозах, показане проведення процедур імунізації.

Гідрокортизон може спричиняти підвищення артеріального тиску, затримку солі і води в організмі і збільшення екскреції калію. Тому може бути потрібним дотримання дієти з обмеженням кількості солі і застосування харчових добавок на основі калію. Всі кортикостероїди збільшують екскрецію кальцію.

Оскільки в поодиноких випадках у пацієнтів, які отримували лікування кортикостероїдами парентерально, розвивалися анафілактоїдні реакції (наприклад бронхоспазм), перед їхнім застосуванням слід вжити відповідних запобіжних заходів, особливо тоді, коли в анамнезі пацієнта наявна алергія на будь-який лікарський засіб.

Незважаючи на те, що нещодавні дослідження не проводилися із застосуванням гідрокортизону або інших стероїдів, результати досліджень застосування метилпреднізолону натрію сукцинату при септичному шоці вказують на те, що в деяких підгрупах пацієнтів високого ризику (тобто пацієнтів з підвищенням рівня креатиніну більш ніж 2,0 мг/дл або з вторинними інфекціями) може спостерігатися підвищення рівня смертності.

Ефект гідрокортизону може бути підсиленим у пацієнтів із захворюванням печінки, оскільки у них значно зменшені метаболізм і виведення гідрокортизону.

У дітей, які отримують тривале лікування глюкокортикоїдами у поділених добових дозах, може спостерігатися затримка росту. Застосування такої схеми лікування повинно обмежуватись найбільш серйозними показаннями.

Кортикостероїди слід з обережністю застосовувати пацієнтам з очним простим герпесом, який супроводжується ризиком перфорації рогівки.

Застосування кортикостероїдів було по

Немає аналогів

Віталюкс, Мірра, пані аптека, мед довідка, медбрауз, АНЦ, аптека низьких цін, Лекфарм, аптека тас, велика аптека, економ аптека, довідка аптек