Telegram BotViridis Bot

Київ
Всі аптеки
Київ
Всі аптеки
АЛСОКАМ АМП. 10МГ/МЛ 1.5МЛ №5 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
ID: 79995
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

АЛСОКАМ АМП. 10МГ/МЛ 1.5МЛ №5

Нема в наявності

Артикул:94385

0 відгуків

Діюча речовина

Виробник

ЛЕКХІМ-ХАРЬКОВ ЗАТ

упаковка

137.93 грн

ампула

27.59 грн
  • Характеристики

    Умови видачі

    Без рецепта;

    Виробник

    ЛЕКХИМ-ХАРЬКОВ ЗАО;

    Форма випуску

    ампула; упаковка;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад
    діюча речовина: мелоксикам;
    1,5 мл препарату містить 15 мг мелоксикаму;
    1 мл препарату містить 10 мг мелоксикаму;
    допоміжні речовини: меглюмін, глікофурол, полоксамер 188, натрію хлорид, гліцин, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

    Лікарська форма
    Розчин для ін’єкцій.

    Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, жовтий з зеленим відтінком розчин.

    Фармакотерапевтична група
    Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.
    Код АТХ М01А С06.

    Фармакологічні властивості
    Фармакодинаміка.
    АЛСОКАМ — це нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) класу єнолієвої кислоти, що має протизапальний, аналгетичний та антипіретичний ефекти.
    Мелоксикам виявив високу протизапальну активність на всіх стандартних моделях запалення. Його точний механізм дії залишається невідомим. Однак є загальний механізм дії для всіх НПЗП (включаючи мелоксикам): пригнічення біосинтезу простагландинів, які є медіаторами запалення.
    Фармакокінетика.
    Абсорбція. Мелоксикам повністю абсорбується після внутрішньом’язової ін’єкції. Відносна біодоступність порівняно з такою при пероральному застосуванні — майже 100 %. Тому корегувати дозу при переході від внутрішньом’язового до перорального шляху застосування не потрібно. Після внутрішньом’язової ін’єкції 15 мг максимальна концентрація у плазмі крові становить близько 1,6‒1,8 мкг/мл і досягається за 1‒6 годин.
    Розподіл. Мелоксикам дуже сильно зв’язується з білками плазми крові, головним чином з альбуміном (99 %). Мелоксикам проникає в синовіальну рідину, де його концентрація на половину менша, ніж у плазмі крові. Об’єм розподілу низький, у середньому 11 л після внутрішньом’язового або внутрішньовенного шляху застосування, з індивідуальними відхиленнями у межах 7‒20 %. Об’єм розподілу після застосування багаторазових пероральних доз мелоксикаму (від 7,5 до 15 мг) становить 16 л з коефіцієнтом відхилення у межах від 11 % до 32 %.
    Біотрансформація. Мелоксикам підлягає екстенсивній біотрансформації у печінці.

    У сечі було ідентифіковано чотири різних метаболіти мелоксикаму, що є фармакодинамічно неактивними. Основний метаболіт 5’-карбоксимелоксикам (60 % дози) формується шляхом окислення проміжного метаболіту 5’-гідроксиметилмелоксикаму, що також виділяється меншою мірою (9 % дози). Дослідження in vitro припускають, що CYP 2C9 відіграє важливу роль у процесі метаболізму, тоді як ізоензими CYP ЗА4 відіграють меншу роль. Активність пероксидази у пацієнтів, можливо, відповідальна за два інших метаболіти, які становлять 16 % та 4 % призначеної дози відповідно.
    Елімінація. Виводиться мелоксикам в основному у формі метаболітів у рівних частинах із сечею та калом. Менше 5 % добової дози виділяється у незміненому стані з калом, незначна кількість виділяється з сечею. Період напіввиведення становить від 13 до 25 годин залежно від способу застосування (перорального, внутрішньом’язового або внутрішньовенного). Плазмовий кліренс становить близько 7‒12 мл/хв після разової пероральної дози, внутрішньовенного або ректального застосування.
    Лінійність дози. Мелоксикам проявляє лінійну фармакокінетику в межах терапевтичної дози від 7,5 мг до 15 мг після перорального та внутрішньом’язового застосування.
    Особливі групи хворих.
    Пацієнти з печінковою/нирковою недостатністю. Печінкова та ниркова недостатність від легкого до помірного ступеня суттєво не впливають на фармакокінетику мелоксикаму. Пацієнти з помірним ступенем ниркової недостатності мали значно вищий загальний кліренс. Знижене зв’язування з білками плазми крові спостерігалося у пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю. При термінальній нирковій недостатності збільшення об’єму розподілу може призвести до збільшення концентрації вільного мелоксикаму (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Протипоказання»).

    Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку чоловічої статі середні фармакокінетичні параметри подібні до таких у молодих добровольців чоловічої статі. У пацієнток літнього віку жіночої статі значення AUC вищі і період напіввиведення довший порівняно з відповідними показниками у молодих добровольців обох статей. Середній кліренс плазми у рівноважному стані у пацієнтів літнього віку був трохи нижчий, ніж у молодих добровольців (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

    Показання
    Для короткотривалого симптоматичного лікування гострого нападу ревматоїдного артриту та анкілозивного спондиліту, коли інші шляхи застосування не можуть бути застосовані.

    Протипоказання
    ІІІ триместр вагітності (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»);
    вік пацієнта до 18 років;
    гіперчутливість до діючої речовини або до інших складових лікарського засобу;
    гіперчутливість до активних речовин з подібною дією, таких як НПЗП, аспірин. Мелоксикам не слід призначати пацієнтам, у яких виникали симптоми астми, носові поліпи, ангіоневротичний набряк або кропив’янка після прийому аспірину чи інших НПЗП;
    шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, пов’язана з попередньою терапією НПЗП, в анамнезі;
    активна або рецидивна пептична виразка/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих підтверджених випадки виразки або кровотечі);
    тяжка печінкова недостатність;
    тяжка ниркова недостатність без застосування діалізу;
    шлунково-кишкова кровотеча, цереброваскулярна кровотеча в анамнезі або інші порушення згортання крові;
    розлади гемостазу або одночасне застосування антикоагулянтів (протипоказання пов’язані зі шляхом застосування);
    тяжка серцева недостатність.
    Не застосовувати для лікування періопераційного болю при коронарному шунтуванні (КШ).

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії (див. повну інструкцію виробника)

    Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

    Застосування у період вагітності або годування груддю
    Вагітність. Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень дають змогу припустити збільшення ризику викидня та розвитку вад серця і гастрошизисів після застосування інгібіторів синтезу простагландинів у ранній період вагітності. Абсолютний ризик розвитку вад серця збільшується з менше 1 % до близько 1,5 %. Вважається, що цей ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості лікування.
    Під час І та ІІ триместру вагітності мелоксикам не слід застосовувати, за винятком нагальної потреби. Для жінок, які намагаються завагітніти, а також для вагітних протягом І та ІІ триместру, дозування та тривалість лікування мелоксикамом повинні бути якнайменшими.
    У ході ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть створювати для плода ризик:
    серцево-легеневої токсичності (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
    порушення роботи нирок, що може розвинутися у ниркову недостатність з олігогідрамніоном.
    Можливі ризики в останні терміни вагітності для матері та новонародженого:
    подовження часу кровотечі, протиагрегаційного ефекту, навіть при дуже низьких дозах;
    пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або затягування пологів.
    Тому мелоксикам протипоказаний під час ІІІ триместру вагітності.

    Годування груддю. Хоча конкретних даних щодо лікарського засобу АЛСОКАМ немає, про НПЗП відомо, що вони можуть проникати у грудне молоко. Тому застосування не рекомендовано жінкам, які годують груддю.
    Фертильність. Мелоксикам, як і інші лікарські засоби, що інгібують синтез циклооксигенази/простагландину, може негативно впливати на репродуктивну функцію і не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Тому для жінок, які планують вагітність або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення застосування мелоксикаму.
    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами
    Спеціальних досліджень щодо впливу лікарського засобу на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами немає. З огляду на фармакодинамічний профіль та побічні реакції мелоксикаму, значного впливу на зазначену діяльність не очикується. Проте пацієнтам, у яких спостерігалися розлади функції зору, включаючи нечіткість зору, запаморочення, сонливість, вертиго або інші порушення центральної нервової системи, рекомендовано утриматися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.

    Спосіб застосування та дози
    Дозування.
    Одна ін’єкція 15 мг 1 раз на добу.
    НЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ ДОЗУ 15 мг/добу.
    Лікування повинно обмежуватися однією ін’єкцією на початку терапії з максимальною тривалістю до 2‒3 днів у виняткових випадках (коли інші шляхи застосування неможливі). Побічні реакції можуть бути мінімізовані застосуванням найменшої ефективної дози протягом найкоротшого терміну лікування, необхідного для контролю симптомів (див. розділ «Особливості застосування»).
    Слід періодично оцінювати потребу пацієнта в симптоматичному полегшенні та його відповідь на лікування.
    Особливі категорії пацієнтів.
    Пацієнти літнього віку (див. розділ «Фармакокінетика»)
    Рекомендована доза для пацієнтів літнього віку становить 7,5 мг на добу (половина ампули місткістю 1,5 мл) (також див. підрозділ «Пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій» і розділ «Особливості застосування»).

    Пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій (див. розділ «Особливості застосування»)
    Для пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій, наприклад зі шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі чи факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань, лікування слід розпочинати з дози 7,5 мг на добу (половина ампули місткістю 1,5 мл).
    Ниркова недостатність.
    Цей лікарський засіб протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю, які не перебувають на гемодіалізі (див. розділ «Протипоказання»).
    Для пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу (половина ампули 1,5 мл).
    Пацієнтам із легкою та середньою нирковою недостатністю (а саме пацієнтам з кліренсом креатиніну вище 25 мл/хв) зниження дози не потрібне.
    Печінкова недостатність.
    Пацієнтам із легкою та середньою печінковою недостатністю зменшення дози не потрібне. Пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю лікарський засіб протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»).

    Спосіб застосування.
    Для внутрішньом’язового застосування.
    Розчин для ін’єкцій 10 мг/мл вводиться шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції у верхній зовнішній квадрант сідниці з дотриманням суворої асептичної техніки. У разі повторного введення рекомендується чергувати ліву та праву сідниці. Перед ін’єкцією важливо перевірити, щоб вістря голки не попало в судину.
    Ін’єкцію слід негайно припинити у разі сильного болю під час ін’єкції.
    Якщо пацієнт має протез кульшового суглоба, ін’єкцію слід зробити в іншу сідницю.
    Для продовження лікування слід застосовувати пероральні форми препарату (таблетки).
    Діти.
    АЛСОКАМ, розчин для ін’єкцій 10 мг/мл, протипоказаний дітям (віком до 18 років) (див. розділ «Протипоказання»).

    Передозування
    Симптоми.
    Симптоми гострого передозування НПЗП зазвичай обмежуються летаргією, сонливістю, нудотою, блюванням та епігастральним болем, які в цілому є оборотними при підтримувальній терапії. Може виникнути шлунково-кишкова кровотеча. Тяжке отруєння може призвести до артеріальної гіпертензії, гострої ниркової недостатності, дисфункції печінки, пригнічення дихання, коми, судом, серцево-судинної недостатності та зупинки серця. Повідомлялося про анафілактоїдні реакції при терапевтичному застосуванні НПЗП, що також може спостерігатися при передозуванні.
    Терапія.
    При передозуванні НПЗП пацієнтам рекомендовано симптоматичні та підтримувальні заходи. Дослідження показали, що в наслідок застосування 4 пероральних доз холестираміну 3 рази на добу відбувається прискорене виведення мелоксикаму.

    Побічні ефекти
    Дані досліджень та епідеміологічні дані дають можливість припустити, що застосування деяких НПЗП (особливо у високих дозах та при тривалому лікуванні) дещо підвищує ризик судинних тромботичних явищ (таких як інфаркт міокарда або інсульт) (див. розділ «Особливості застосування»).
    Набряк, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність спостерігалися при лікуванні НПЗП.
    Більшість побічних ефектів, що спостерігаються, шлунково-кишкового походження. Можлива пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді летальна, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ «Особливості застосування»). Після застосування НПЗП спостерігалася нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспепсія, абдомінальний біль, мелена, блювання кров’ю, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона (див. розділ «Особливості застосування»). З меншою частотою спостерігався гастрит.
    Повідомляли про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (див. розділ «Особливості застосування»).
    Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій лікарського засобу: дуже часті (≥ 1/10); часті (≥ 1/100, < 1/10); нечасті (≥ 1/1000, < 1/100); поодинокі (≥ 1/10000, < 1/1000); рідкісні (<1/10000); частота невідома (не можна визначити за наявними даними).
    З боку системи крові та лімфатичної системи:
    нечасті — анемія;
    поодинокі — відхилення показників крові від норми (включаючи зміну кількості лейкоцитів), лейкопенія, тромбоцитопенія.
    Повідомлялося про дуже рідкі випадки агранулоцитозу (див. «Окремі серйозні та/або часті побічні реакції» нижче).
    З боку імунної системи:
    нечасті — алергічні реакції, крім анафілактичних або анафілактоїдних;
    частота невідома — анафілактичний шок, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, включаючи шок.
    Психічні розлади:
    поодинокі — зміна настрою, нічні кошмари;
    частота невідома — сплутаність свідомості, дезорієнтація, безсоння.
    З боку нервової системи:
    часті — головний біль;
    нечасті — запаморочення, сонливість.
    З боку органів зору:
    поодинокі — розлади функції зору, що включають нечіткість зору; кон’юнктивіт.
    З боку органів слуху та вестибулярного апарату:
    нечасті — запаморочення;
    поодинокі — дзвін у вухах.
    Кардіальні порушення:
    поодинокі — відчуття серцебиття
    Повідомлялося про серцеву недостатність, пов’язану із застосуванням НПЗП.
    З боку судин:
    нечасті — підвищення артеріального тиску (див. розділ «Особливості застосування»), припливи.
    З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:
    поодинокі — астма у пацієнтів з алергією на аспірин та інші НПЗП;
    частота невідома — інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель.
    З боку травного тракту:
    дуже часті — розлади травної системи: диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, запор, метеоризм, діарея;
    нечасті — прихована або макроскопічна шлунково-кишкова кровотеча, стоматит, гастрит, відрижка;
    поодинокі — коліт, гастродуоденальна виразка, езофагіт;
    рідкісні — шлунково-кишкова перфорація;
    частота невідома — панкреатит.
    Шлунково-кишкова кровотеча, виразки або перфорація можуть бути тяжкими та потенційно летальними, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ «Особливості застосування»).
    З боку гепатобіліарної системи:
    нечасті — порушення показників функції печінки (наприклад підвищення рівня трансаміназ або білірубіну);
    рідкісні — гепатит;
    частота невідома — жовтяниця, печінкова недостатність.
    З боку шкіри і підшкірної клітковини:
    нечасті — ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання;
    поодинокі — синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив’янка;
    рідкісні — бульозний дерматит, мультиформна еритема;
    невідомо — реакції фоточутливості, ексфоліативний дерматит.
    З боку сечовидільної системи:
    нечасті — затримка натрію та води, гіперкаліємія (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), зміни показників функції нирок (підвищення рівня креатиніну та/або сечовини сироватки крові);
    рідкісні — гостра ниркова недостатність, зокрема у пацієнтів з факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»);
    частота невідома — інфекції сечовивідних шляхів, порушення частоти сечовипускання.
    З боку репродуктивної системи та молочних залоз:
    частота невідома — жіноче безпліддя, затримка овуляції.
    Загальні розлади та реакція у місці введення:
    часті — затвердіння у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції;
    нечасті — набряк, включаючи набряк нижніх кінцівок;
    частота невідома — грипоподібні симптоми.
    З боку опорно-рухової системи:
    частота невідома — артралгія, біль у спині, ознаки та симптоми, пов’язані з суглобами.
    Окремі серйозні та/або часті побічні реакції.
    Повідомлялося про дуже рідкі випадки агранулоцитозу у пацієнтів, які приймали мелоксикам та інші потенційно мієлотоксичні лікарські засоби (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
    Побічні реакції, які не асоціювалися із застосуванням препарату, але які є характерними для інших сполук класу.
    Органічне ниркове ураження, що, імовірно, призводить до гострої ниркової недостатності: повідомлялося про дуже рідкі випадки інтерстиціального нефриту, гострого тубулярного некрозу, нефротичного синдрому та папілярного некрозу (див. розділ «Особливості застосування»).

    Термін придатності
    2 роки.

    Умови зберігання
    Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Упаковка
    По 1,5 мл в ампуле, по 5 ампул в блистере, по 1 блистеру в пачке.

    Категорія відпуску
    За рецептом.

    Виробник
    Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків».
    Адреса
    Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 36.
  • Відгуки (0)