Виробник
САНДОЗ д.д.
*Ціна дійсна лише при замовленні на сайті
Характеристики
Умови видачі
По рецепту;
Виробник
САНДОЗ д.д.;
Інструкція
Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АЗИТРО САНДОЗ®
(AZITHRO SANDOZ®)
Склад:
діюча речовина: азитроміцин;
5 мл суспензії містять азитроміцину 100 мг або 200 мг у формі азитроміцину моногідрату;
допоміжні речовини: сахароза, ксантанова камедь, гідроксипропілцелюлоза, натрію фосфат безводний, кремнію діоксид колоїдний безводний, аспартам (Е 951), ароматизатор крем-карамель, титану діоксид (Е 171).
Лікарська форма. Порошок для оральної суспензії.
Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди. Код АТС J01F A10.
Клінічні характеристики.
Показання.
Для дозувань 100 мг/5 мл і 200 мг/5 мл
Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:
інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія);
інфекції шкіри та м'яких тканин: мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози.
Для дозування 200 мг/5 мл
інфекції, що передаються статевим шляхом: неускладнений уретрит/цервіцит, спричинений Chlamydia trachomatis.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини, до будь-якого іншого компонента препарату або до інших макролідних антибіотиків; кетолідних антибіотиків, тяжкі порушення функції печінки. Через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків.
Спосіб застосування та дози.
Дозування та тривалість лікування визначає лікар. Суспензію приймати 1 раз на добу за 1 годину до або через 2 години після їди, оскільки одночасний прийом може порушувати всмоктування азитроміцину.
Смакові відчуття після прийому суспензії можна поліпшити, якщо запити її фруктовим соком. У випадку, якщо прийом однієї дози препарату було пропущено, наступну дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні приймати з інтервалом у 24 години.
Дорослі пацієнти (застосовують азитроміцин 200 мг/5 мл)
При інфекціях ЛОР-органів і дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми) загальна доза азитроміцину становить 1500 мг: по 500 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування становить 3 дні.
При інфекціях, що передаються статевим шляхом, спричинених Chlamydia trachomatis, доза становить 1000 мг перорально одноразово.
При мігруючій еритемі загальна доза азитроміцину становить 3 г: в 1-й день слід прийняти 1 г, потім по 500 мг 1 раз на добу з 2-го по 5-й день. Тривалість лікування становить 5 днів. Пацієнти літнього віку.
Для людей літнього віку немає необхідності змінювати дозування.
Оскільки пацієнти літнього віку можуть входити до груп ризику щодо порушень провідності серця, рекомендовано дотримуватися обережності при застосуванні азитроміцину у зв'язку з ризиком розвитку серцевої аритмії та аритмії torsade de pointes.
Діти
При інфекціях ЛОР- органів і дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми) загальна доза азитроміцину становить 30 мг/кг маси тіла (10 мг/кг маси тіла 1 раз на добу). Тривалість лікування становить 3 дні.
При мігруючій еритемі загальна доза азитроміцину становить 60 мг/кг: у 1-й день слід прийняти 20 мг/кг маси тіла, потім по 10 мг/кг маси тіла 1 раз на добу з 2-го по 5-й день. Тривалість лікування становить 5 днів.
Було показано, що азитроміцин ефективний при лікуванні стрептококового фарингіту у дітей у вигляді одноразової дози в 10 мг/кг або 20 мг/кг протягом 3 днів. При порівнянні цих двох доз у клінічних дослідженнях була виявлена подібна клінічна ефективність, хоча бактеріальна ерадикація була більш значною при добовій дозі в 20 мг/кг. Однак зазвичай препаратом вибору у профілактиці фарингіту, спричиненого Streptococcus pyogenes, та ревматичного поліартриту, який виникає як вторинне захворювання, є пеніцилін.
Маса тіла від 5 до 15 кг (застосовують азитроміцин 100 мг/5 мл)
Залежно від маси тіла дитини рекомендується наведена нижче схема дозування.
Маса тіла
Добова доза суспензії
100 мг/5 мл
Вміст азитроміцину в добовій дозі суспензії
5 кг
2,5 мл
50 мг
6 кг
3 мл
60 мг
7 кг
3,5 мл
70 мг
8 кг
4 мл
80 мг
9 кг
4,5 мл
90 мг
10-14 кг
5 мл
100 мг
Маса тіла більше 15 кг (застосовують азитроміцин 200 мг/5 мл)
Залежно від маси тіла дитини рекомендується наведена нижче схема дозування.
Маса тіла
Добова доза суспензії
200 мг/5 мл
Вміст азитроміцину в
добовій дозі суспензії
15-24 кг
5 мл
200 мг
25-34 кг
7,5 мл
300 мг
35-44 кг
10 мл
400 мг
≥ 45 кг
12,5 мл
500 мг
Ниркова недостатність.
У пацієнтів з незначними порушеннями функцій нирок (швидкість клубочкової фільтрації 10-80 мл/хв) можна використовувати те ж саме дозування, що й у пацієнтів із нормальною функцією нирок. Азитроміцин необхідно з обережністю призначати пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 10 мл/хв).
Печінкова недостатність.
Оскільки азитроміцин метаболізується у печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам з тяжкими захворюваннями печінки.
Для приготування 20 мл суспензії (100 мг/5 мл або 200 мг/5 мл) потрібно:
– ретельно струсити флакон, щоб порошок відділився від стінок і дна;
– відкрити кришку флакона та помістити адаптер у горлечко флакона;
– набрати у шприц (об’ємом 10 мл з розміткою по 0,25 мл) 10 мл питної води;
– помістити кінчик шприца в адаптер;
– додати зі шприца 10 мл води у флакон з порошком, струшуючи до отримання однорідної суспензії. ПЕРЕД КОЖНИМ ПРИЙОМОМ ДОБРЕ ЗБОВТАТИ.
Для відмірювання необхідної кількості суспензії за допомогою шприца, що додається, потрібно:
збовтати суспензію;
помістити кінчик шприца в адаптер;
перевернути флакон догори дном;
набрати необхідну кількість суспензії у шприц;
перевернути флакон у правильне положення, забрати шприц та закрити флакон кришкою.
Побічні реакції.
Побічні реакції класифіковані за частотою проявів: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), у тому числі поодинокі випадки.
З боку системи крові: рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, еозинофілія. У клінічних дослідженнях були поодинокі повідомлення про періоди транзиторної слабко вираженої нейтропенії. Однак причинний зв’язок з лікуванням азитроміцином не був підтверджений.
Психічні розлади: рідко – агресивність, збудження, тривога та нервозність, марення, галюцинації.
З боку нервової системи: нечасто – запаморочення/вертиго, сонливість, синкопе, головний біль, судоми, парестезія, гіпестезія, дисгевзія, астенія, безсоння, підвищена втомлюваність; дуже рідко – аносмія, агевзія, паросмія, міастенія гравіс.
З боку органів зору: рідко – порушення зору.
З боку органів слуху: рідко – порушення слуху, настання глухоти та/або дзвін у вухах. Більшість із цих випадків пов’язані з довготривалим застосуванням азитроміцину у великих дозах під час клінічних досліджень. Зазвичай ці симптоми мали оборотний характер.
З боку серця: рідко – посилене серцебиття, аритмія (включаючи шлуночкову тахікардію). Були окремі повідомлення про подовження інтервалу QT і тріпотіння/миготіння шлуночків, артеріальну гіпотензію, пароксизмальну шлуночкову тахікардію типу «пірует».
З боку травного тракту: часто – нудота, блювання, діарея, абдомінальний дискомфорт (біль/спазми); нечасто – рідкі випорожнення, метеоризм, диспепсія, гастрит, анорексія; рідко – запор, зміна кольору зубів і язика. Повідомлялося про псевдомембранозний коліт, панкреатит.
Гепатобіліарні порушення: рідко повідомлялося про гепатит та холестатичну жовтяницю, включаючи патологічні показники функціональної проби печінки, а також про поодинокі випадки фульмінантного гепатиту, некротичного гепатиту і дисфункції печінки.
Інфекції та інвазії нечасто: кандидоз, оральний кандидоз, піхвові інфекції, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, порушення функції дихання, риніт.
З боку шкіри: нечасто – алергічні реакції, включаючи свербіж і висипи; рідко – алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив’янку і світлочутливість; тяжкі шкірні реакції, а саме – поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.
З боку скелетно-м’язової системи: нечасто – артралгія.
З боку сечовидільної системи: рідко – інтерстиціальний нефрит і гостра ниркова недостатність, дизурія, нирковий біль.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто – вагініт, маткова кровотеча, тестикулярний розлад.
Системні порушення: рідко – анафілаксія, включаючи набряк, біль у грудях.
Лабораторні дослідження: часто – зниження кількості лімфоцитів, збільшення кількості еозинофілів і зниження кількості бікарбонатів у крові; непоширені – підвищення вмісту білірубіну, сечовини, креатиніну у плазмі крові, збільшення активності АСТ, АЛТ, зміни вмісту калію у крові. Наведені зміни мали оборотний характер.
Ураження та отруєння: ускладнення після процедури.
Передозування.
Симптоми: оборотна втрата слуху, виражені нудота, блювання, діарея.
Лікування: промивання шлунка, терапія симптоматична і підтримуюча.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Азитроміцин проникає крізь плаценту, однак не було виявлено шкідливого впливу препарату на плід. Відповідні і добре контрольовані дослідження у вагітних жінок відсутні. Тому азитроміцин можна застосовувати під час вагітності лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Азитроміцин проникає у грудне молоко, тому рекомендується припинити годування груддю у період лікування і ще 2 дні після закінчення лікування.
Діти.
Препарат у дозуванні 100 мг/5 мл застосовують дітям з масою тіла від 5 до 15 кг.
Препарат у дозуванні 200 мг/5 мл застосовують дітям з масою тіла більше 15 кг та дорослим пацієнтам.
Особливості застосування.
Печінка є основним шляхом метаболізму та виведення азитроміцину, тому пацієнтам з тяжкою патологією печінки не слід застосовувати препарат.
У випадку появи ознак порушення функції печінки, таких як астенія, що швидко розвивається, у поєднанні з жовтяницею, потемнінням сечі, схильністю до кровотеч або печінковою енцефалопатією, необхідно провести дослідження функції печінки.
Повідомлялося про випадки розвитку міастенічного синдрому та про загострення симптомів міастенії гравіс у пацієнтів, які отримують терапію азитроміцином.
Пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 10 мл/хв) слід з обережністю застосовувати азитроміцин, оскільки у таких хворих спостерігали збільшення його концентрації у плазмі крові на 33 %.
Повідомляло
Відгуки (0)
Оцiнка:
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АЗИТРО САНДОЗ®
(AZITHRO SANDOZ®)
Склад:
діюча речовина: азитроміцин;
5 мл суспензії містять азитроміцину 100 мг або 200 мг у формі азитроміцину моногідрату;
допоміжні речовини: сахароза, ксантанова камедь, гідроксипропілцелюлоза, натрію фосфат безводний, кремнію діоксид колоїдний безводний, аспартам (Е 951), ароматизатор крем-карамель, титану діоксид (Е 171).
Лікарська форма. Порошок для оральної суспензії.
Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди. Код АТС J01F A10.
Клінічні характеристики.
Показання.
Для дозувань 100 мг/5 мл і 200 мг/5 мл
Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:
інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія);
інфекції шкіри та м'яких тканин: мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози.
Для дозування 200 мг/5 мл
інфекції, що передаються статевим шляхом: неускладнений уретрит/цервіцит, спричинений Chlamydia trachomatis.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини, до будь-якого іншого компонента препарату або до інших макролідних антибіотиків; кетолідних антибіотиків, тяжкі порушення функції печінки. Через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків.
Спосіб застосування та дози.
Дозування та тривалість лікування визначає лікар. Суспензію приймати 1 раз на добу за 1 годину до або через 2 години після їди, оскільки одночасний прийом може порушувати всмоктування азитроміцину.
Смакові відчуття після прийому суспензії можна поліпшити, якщо запити її фруктовим соком. У випадку, якщо прийом однієї дози препарату було пропущено, наступну дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні приймати з інтервалом у 24 години.
Дорослі пацієнти (застосовують азитроміцин 200 мг/5 мл)
При інфекціях ЛОР-органів і дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми) загальна доза азитроміцину становить 1500 мг: по 500 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування становить 3 дні.
При інфекціях, що передаються статевим шляхом, спричинених Chlamydia trachomatis, доза становить 1000 мг перорально одноразово.
При мігруючій еритемі загальна доза азитроміцину становить 3 г: в 1-й день слід прийняти 1 г, потім по 500 мг 1 раз на добу з 2-го по 5-й день. Тривалість лікування становить 5 днів. Пацієнти літнього віку.
Для людей літнього віку немає необхідності змінювати дозування.
Оскільки пацієнти літнього віку можуть входити до груп ризику щодо порушень провідності серця, рекомендовано дотримуватися обережності при застосуванні азитроміцину у зв'язку з ризиком розвитку серцевої аритмії та аритмії torsade de pointes.
Діти
При інфекціях ЛОР- органів і дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми) загальна доза азитроміцину становить 30 мг/кг маси тіла (10 мг/кг маси тіла 1 раз на добу). Тривалість лікування становить 3 дні.
При мігруючій еритемі загальна доза азитроміцину становить 60 мг/кг: у 1-й день слід прийняти 20 мг/кг маси тіла, потім по 10 мг/кг маси тіла 1 раз на добу з 2-го по 5-й день. Тривалість лікування становить 5 днів.
Було показано, що азитроміцин ефективний при лікуванні стрептококового фарингіту у дітей у вигляді одноразової дози в 10 мг/кг або 20 мг/кг протягом 3 днів. При порівнянні цих двох доз у клінічних дослідженнях була виявлена подібна клінічна ефективність, хоча бактеріальна ерадикація була більш значною при добовій дозі в 20 мг/кг. Однак зазвичай препаратом вибору у профілактиці фарингіту, спричиненого Streptococcus pyogenes, та ревматичного поліартриту, який виникає як вторинне захворювання, є пеніцилін.
Маса тіла від 5 до 15 кг (застосовують азитроміцин 100 мг/5 мл)
Залежно від маси тіла дитини рекомендується наведена нижче схема дозування.
Маса тіла
Добова доза суспензії
100 мг/5 мл
Вміст азитроміцину в добовій дозі суспензії
5 кг
2,5 мл
50 мг
6 кг
3 мл
60 мг
7 кг
3,5 мл
70 мг
8 кг
4 мл
80 мг
9 кг
4,5 мл
90 мг
10-14 кг
5 мл
100 мг
Маса тіла більше 15 кг (застосовують азитроміцин 200 мг/5 мл)
Залежно від маси тіла дитини рекомендується наведена нижче схема дозування.
Маса тіла
Добова доза суспензії
200 мг/5 мл
Вміст азитроміцину в
добовій дозі суспензії
15-24 кг
5 мл
200 мг
25-34 кг
7,5 мл
300 мг
35-44 кг
10 мл
400 мг
≥ 45 кг
12,5 мл
500 мг
Ниркова недостатність.
У пацієнтів з незначними порушеннями функцій нирок (швидкість клубочкової фільтрації 10-80 мл/хв) можна використовувати те ж саме дозування, що й у пацієнтів із нормальною функцією нирок. Азитроміцин необхідно з обережністю призначати пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 10 мл/хв).
Печінкова недостатність.
Оскільки азитроміцин метаболізується у печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам з тяжкими захворюваннями печінки.
Для приготування 20 мл суспензії (100 мг/5 мл або 200 мг/5 мл) потрібно:
– ретельно струсити флакон, щоб порошок відділився від стінок і дна;
– відкрити кришку флакона та помістити адаптер у горлечко флакона;
– набрати у шприц (об’ємом 10 мл з розміткою по 0,25 мл) 10 мл питної води;
– помістити кінчик шприца в адаптер;
– додати зі шприца 10 мл води у флакон з порошком, струшуючи до отримання однорідної суспензії. ПЕРЕД КОЖНИМ ПРИЙОМОМ ДОБРЕ ЗБОВТАТИ.
Для відмірювання необхідної кількості суспензії за допомогою шприца, що додається, потрібно:
збовтати суспензію;
помістити кінчик шприца в адаптер;
перевернути флакон догори дном;
набрати необхідну кількість суспензії у шприц;
перевернути флакон у правильне положення, забрати шприц та закрити флакон кришкою.
Побічні реакції.
Побічні реакції класифіковані за частотою проявів: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), у тому числі поодинокі випадки.
З боку системи крові: рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, еозинофілія. У клінічних дослідженнях були поодинокі повідомлення про періоди транзиторної слабко вираженої нейтропенії. Однак причинний зв’язок з лікуванням азитроміцином не був підтверджений.
Психічні розлади: рідко – агресивність, збудження, тривога та нервозність, марення, галюцинації.
З боку нервової системи: нечасто – запаморочення/вертиго, сонливість, синкопе, головний біль, судоми, парестезія, гіпестезія, дисгевзія, астенія, безсоння, підвищена втомлюваність; дуже рідко – аносмія, агевзія, паросмія, міастенія гравіс.
З боку органів зору: рідко – порушення зору.
З боку органів слуху: рідко – порушення слуху, настання глухоти та/або дзвін у вухах. Більшість із цих випадків пов’язані з довготривалим застосуванням азитроміцину у великих дозах під час клінічних досліджень. Зазвичай ці симптоми мали оборотний характер.
З боку серця: рідко – посилене серцебиття, аритмія (включаючи шлуночкову тахікардію). Були окремі повідомлення про подовження інтервалу QT і тріпотіння/миготіння шлуночків, артеріальну гіпотензію, пароксизмальну шлуночкову тахікардію типу «пірует».
З боку травного тракту: часто – нудота, блювання, діарея, абдомінальний дискомфорт (біль/спазми); нечасто – рідкі випорожнення, метеоризм, диспепсія, гастрит, анорексія; рідко – запор, зміна кольору зубів і язика. Повідомлялося про псевдомембранозний коліт, панкреатит.
Гепатобіліарні порушення: рідко повідомлялося про гепатит та холестатичну жовтяницю, включаючи патологічні показники функціональної проби печінки, а також про поодинокі випадки фульмінантного гепатиту, некротичного гепатиту і дисфункції печінки.
Інфекції та інвазії нечасто: кандидоз, оральний кандидоз, піхвові інфекції, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, порушення функції дихання, риніт.
З боку шкіри: нечасто – алергічні реакції, включаючи свербіж і висипи; рідко – алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив’янку і світлочутливість; тяжкі шкірні реакції, а саме – поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.
З боку скелетно-м’язової системи: нечасто – артралгія.
З боку сечовидільної системи: рідко – інтерстиціальний нефрит і гостра ниркова недостатність, дизурія, нирковий біль.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто – вагініт, маткова кровотеча, тестикулярний розлад.
Системні порушення: рідко – анафілаксія, включаючи набряк, біль у грудях.
Лабораторні дослідження: часто – зниження кількості лімфоцитів, збільшення кількості еозинофілів і зниження кількості бікарбонатів у крові; непоширені – підвищення вмісту білірубіну, сечовини, креатиніну у плазмі крові, збільшення активності АСТ, АЛТ, зміни вмісту калію у крові. Наведені зміни мали оборотний характер.
Ураження та отруєння: ускладнення після процедури.
Передозування.
Симптоми: оборотна втрата слуху, виражені нудота, блювання, діарея.
Лікування: промивання шлунка, терапія симптоматична і підтримуюча.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Азитроміцин проникає крізь плаценту, однак не було виявлено шкідливого впливу препарату на плід. Відповідні і добре контрольовані дослідження у вагітних жінок відсутні. Тому азитроміцин можна застосовувати під час вагітності лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Азитроміцин проникає у грудне молоко, тому рекомендується припинити годування груддю у період лікування і ще 2 дні після закінчення лікування.
Діти.
Препарат у дозуванні 100 мг/5 мл застосовують дітям з масою тіла від 5 до 15 кг.
Препарат у дозуванні 200 мг/5 мл застосовують дітям з масою тіла більше 15 кг та дорослим пацієнтам.
Особливості застосування.
Печінка є основним шляхом метаболізму та виведення азитроміцину, тому пацієнтам з тяжкою патологією печінки не слід застосовувати препарат.
У випадку появи ознак порушення функції печінки, таких як астенія, що швидко розвивається, у поєднанні з жовтяницею, потемнінням сечі, схильністю до кровотеч або печінковою енцефалопатією, необхідно провести дослідження функції печінки.
Повідомлялося про випадки розвитку міастенічного синдрому та про загострення симптомів міастенії гравіс у пацієнтів, які отримують терапію азитроміцином.
Пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 10 мл/хв) слід з обережністю застосовувати азитроміцин, оскільки у таких хворих спостерігали збільшення його концентрації у плазмі крові на 33 %.
Повідомляло
Новий покупець?
Вже зареєстрований?
Ви успішно зареєстровані
Введіть свій промокод та отримайте персональну знижку
*Зверніть увагу, що знижки діють на онлайн замовлення, що оформлені в аптеці за адресою: П.Тичини, 2