Київ
Всі аптеки
АЗИТРО САНДОЗ ПОР. Д/ОР. СУСП. 200МГ/5МЛ ФЛ. 20МЛ Рецептурний
ID: 38972
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

АЗИТРО САНДОЗ ПОР. Д/ОР. СУСП. 200МГ/5МЛ ФЛ. 20МЛ

Нема в наявності

Артикул:92046

0 відгуків

Діюча речовина

спензії містять азитроміцину 200 мг у формі азитроміцину моногідрату

Виробник

САНДОЗ д.д.

упаковка

188.70 грн
  • Характеристики

    Условия отпуска

    По рецепту;

    Производитель

    САНДОЗ д.д.;

    Форма выпуска

    упаковка;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад
    діюча речовина: азитроміцин;
    5 мл суспензії містять азитроміцину 100 мг або 200 мг у формі азитроміцину моногідрату;
    допоміжні речовини: сахароза, ксантанова камедь, гідроксипропілцелюлоза, натрію фосфат безводний, кремнію діоксид колоїдний безводний, аспартам (Е 951), ароматизатор крем-карамель, титану діоксид (Е 171).

    Лікарська форма
    Порошок для оральної суспензії.

    Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого кольору з характерним запахом.

    Фармакотерапевтична група
    Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди. Код АТХ J01F A10.

    Фармакологічні властивості
    Фармакодинаміка.
    Азитроміцин є макролідним антибіотиком, який належить до групи азалідів. Молекула утворюється у результаті введення атома азоту в лактонове кільце еритроміцину А. Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв’язування з 50S-субодиницею рибосом і пригнічення транслокації пептидів. Це, зазвичай, призводить до бактеріостатичного ефекту.
    Фармакокінетичні/фармакодинамічні взаємодії (PK/PD)
    Ефективність суттєво залежить від співвідношення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) до мінімальної інгібуючої концентрації (MIC) збудника.
    Механізм резистентності
    Резистентність до азитроміцину може бути вродженою або набутою і пов’язана з трьома основними механізмами: альтерацією цільового сайту, альтерацією транспортування антибіотика та модифікацією антибіотика.
    Повна перехресна резистентність існує серед Streptococcus pneumoniae, бета-гемолітичного стрептококу групи А, Enterococcus faecalis та Staphylococcus aureus, включаючи метицилін-резистентний золотистий стафілокок (MRSA), до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів.
    Контрольні показники чутливості

    Шкала чутливості мікроорганізмів до азитроміцину (МІК, мг/л), встановлена Європейським комітетом з визначенням чутливості до антибіотиків (EUCAST) (Clinical breakpoint v.8.0, 01.01.2018), є такою:
    ПатогенЧутливийРезистентний 
    Staphylococcus spp.≤ 1а мг/л> 2a мг/л 
    Streptococcus spp. (групи A, B, C, G)≤ 0,25a мг/л> 0,5a мг/л 
    Streptococcus pneumoniae≤ 0,25a мг/л> 0,5a мг/л 
    Haemophilus influenzae≤ 0,12b мг/л> 4b мг/л 
    Moraxella catarrhalis≤ 0,25а мг/л> 0,5а мг/л 
    Neisseria gonorrhoeae≤ 0,25 мг/л> 0,5 мг/л 
    Campylobacter jejuni та coliNotecNotec
    Kingella kingae0,25d0,25d
    Viridans group streptococciIEIE
    PK-PD (невидоспецифічні гранично допустимі значення МІК)IEIE
    a  Еритроміцин може використовуватися для визначення чутливості до азитроміцину, кларитроміцину та рокситроміцину.
    b  Клінічні дані ефективності макролідів при респіраторних інфекціях, спричинених H. influenzae, суперечливі через високу швидкість спонтанного лікування. Якщо є необхідність у дослідженні ефективності будь-якого макроліду щодо цих інфекцій, слід керуватися епідеміологічними даними (ECOFF) для виявлення штамів з набутою стійкістю. Дані ECOFFs для кожного агента: азитроміцин - 4 мг/л, кларитроміцин - 32 мг/л, еритроміцин - 16 мг/л і телітроміцин - 8 мг/л. Наявних даних для встановлення ECOFF для рокситроміцину недостатньо.
    с  Еритроміцин може бути використаний для визначення чутливості до азитроміцину, кларитроміцину.
    d Чутливість може бути визначена завдяки даним щодо чутливості до еритроміцину.
    IE вказує на відсутність достатніх даних щодо того, що організм або група організмів є чутливими до азитроміцину. Зазначено MІК, але без супутньої категоризації щодо чутливості – S (чутливий), I (проміжна чутливість) або R (резистентний).
    Резистентність
    Поширеність набутої резистентності може відрізнятися географічно і з часом для окремих видів, тому необхідна місцева інформація про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. Якщо необхідно, слід шукати експертну пораду, коли локальна поширеність резистентності така, що користь азитроміцину є сумнівною. У випадку серйозних інфекцій або у разі неефективності терапії необхідно провести мікробіологічну діагностику з виявленням патогену і його чутливості до азитроміцину.
    Спектр антимікробної дії азитроміцину:
    Зазвичай чутливі до азитроміцину:
    аеробні грамнегативні бактерії: Haemophilus influenzae ⃰, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis ⃰ ;
    інші бактерії: Chlamydia trachomatis, Chlamydophila pneumoniae, Legionella pneumophila, Mycobacterium avium, Mycoplasma pneumoniae.
    Види, для яких набута резистентність може бути проблемою:
    аеробні грампозитивні бактерії: Staphylococcus aureus ⃰, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae ⃰ , Streptococcus pyogenes ⃰ ;
    інші бактерії: Ureaplasma urealyticum.
    Мікроорганізми із вродженою резистентністю:
    аеробні грампозитивні бактерії: Enterococcus faecalis, стафілококи MRSA, MRSE (метицилін-резистентні золотистий та епідермальний стафілококи), Streptococcus pneumoniae ⃰ (пеницилінрезистентний);
    аеробні грамнегативні бактерії: Escherichia coli, Klebsiella spp., Pseudomonas aeruginosa;
    анаеробні грамнегативні бактерії: Bacteroides fragilis-group.
    ⃰ Клінічна ефективність проявляється у чутливих мікроорганізмів при лікуванні за затвердженими клінічними показаннями.

    Фармакокінетика.
    Абсорбція
    Максимальна концентрація препарату в сироватці крові (Сmax) досягається через 2-3 години після його прийому. Кінцевий період плазмового напіввиведення повністю відображає період напіввиведення з тканин упродовж 2-4 днів. У пацієнтів літнього віку (> 65 років) після п’ятиденного лікування спостерігалося дещо вище значення AUC, ніж в осіб віком до 40 років. Клінічна значущість є настільки малою, що немає необхідності в коригуванні дози.
    Під час проведення досліджень на тваринах спостерігалися високі концентрації азитроміцину у фагоцитах, тоді як більш високі концентрації виділялися при активному фагоцитозі в експериментальних дослідженнях, ніж у нестимульованих фагоцитах. У тваринних моделях це призвело до збільшення концентрації азитроміцину у місці інфікування.
    Нелінійність
    Дані дослідження свідчать про нелінійну фармакокінетику азитроміцину у терапевтичній сфері.
    Розподіл
    Концентрації азитроміцину у тканинах значно вищі (у 50 разів), ніж у плазмі крові, що свідчить про сильне зв’язування препарату з тканинами. У тканинах-мішенях, таких як легені, мигдалеподібна та передміхурова залози, концентрація вище MIC90 очікуваних збудників спостерігається після разового прийому дози у 500 мг.
    Зв’язування з білками сироватки крові варіює залежно від плазмових концентрацій і становить від 12 % при 0,5 мкг/мл до 52 % при 0,05 мкг/мл у сироватці крові. Середній об’єм розподілу у рівноважному стані (VVss) становить 31,1 л/кг.
    Виведення
    Близько 12 % внутрішньовенної дози азитроміцину виділяються незміненими із сечею упродовж наступних 3 днів, здебільшого протягом перших 24 годин. Після перорального введення азитроміцин виводиться головним чином із жовчю у незміненому вигляді. У жовчі людини було виявлено особливо високі концентрації незміненого азитроміцину, а також 10 метаболітів, які утворювалися за допомогою N- та O-деметилювання, гідроксилювання кілець дезозаміну та аглікону і розщеплення кладинози кон’югату. Відповідні дослідження показують, що метаболіти азитроміцину не є мікробіологічно активними.
    Фармакокінетичний/фармакодинамічний зв’язок
    Порушення функції нирок
    У пацієнтів зі швидкістю клубочкової фільтрації від 10 до 80 мл/хв фармакокінетичні параметри після прийому одноразової пероральної дози 1 г азитроміцину не змінювалися. У пацієнтів зі швидкістю клубочкової фільтрації <10 мл/хв спостерігалися статистично значущі відмінності в AUC0-120 (8,8 мкг год/мл проти 11,7 мкг год/мл), Cmax (1,0 мкг/мл проти 1,6 мкг/мл) і CLr (нирковий кліренс) (2,3 мл/хв/кг проти 0,2 мл/хв/кг) порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок.
    Порушення функції печінки
    У пацієнтів із порушеннями функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості немає жодних даних про зміну фармакокінетики азитроміцину в сироватці крові порівняно з пацієнтами з нормальною печінковою функцією. У цих пацієнтів покращується сечовиведення азитроміцину, можливо, для компенсації зниження печінкового кліренсу.

    Показання
    Для дозувань 100 мг/5 мл і 200 мг/5 мл
    Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:
    інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
    інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія);
    інфекції шкіри та м'яких тканин: мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози.
    Для дозування 200 мг/5 мл
    інфекції, що передаються статевим шляхом: неускладнений уретрит/цервіцит, спричинений Chlamydia trachomatis.

    Протипоказання
    Підвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, до будь-якого макролідного або кетолідного антибіотика, а також до будь-якого іншого компонента препарату. Тяжкі порушення функції печінки. Через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії (див. повну нструкцію вироника)

    Особливості щодо застосування (див. повну нструкцію вироника)

    Застосування у період вагітності або годування груддю.
    Вагітність
    Немає адекватних даних про застосування азитроміцину вагітним жінкам. У дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин тератогенного шкідливого впливу азитроміцину на плід не виявлено, однак препарат проникав крізь плаценту. Безпеку застосування азитроміцину під час вагітності не підтверджено. Тому азитроміцин призначають під час вагітності, тільки якщо користь перевищує ризик.
    Період годування груддю
    Повідомлялося, що азитроміцин проникає у грудне молоко людини, але відповідних та належним чином контрольованих клінічних досліджень, які давали б можливість охарактеризувати фармакокінетику екскреції азитроміцину у грудне молоко людини, не проводилося. Тому рекомендується припинити годування груддю у період лікування і ще 2 дні після закінчення лікування.
    Фертильність
    Дослідження фертильності проводили на щурах; показник вагітності знижувався після введення азитроміцину. Релевантність цих даних щодо людини невідома.
    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
    Докази того, що азитроміцин може погіршувати здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами, відсутні, але слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій, таких як запаморочення, сонливість, порушення зору.

    Спосіб застосування та дози
    Дозування та тривалість лікування визначає лікар. Суспензію приймати 1 раз на добу за 1 годину до або через 2 години після їди, оскільки одночасний прийом може порушувати всмоктування азитроміцину.
    Смакові відчуття після прийому суспензії можна поліпшити, якщо запити її фруктовим соком. У випадку, якщо прийом однієї дози препарату було пропущено, наступну дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні приймати з інтервалом у 24 години.
    Дорослі пацієнти (застосовувати азитроміцин 200 мг/5 мл)
    При інфекціях ЛОР-органів і дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми) загальна доза азитроміцину становить 1500 мг: по 500 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування становить 3 дні.
    При інфекціях, що передаються статевим шляхом, спричинених Chlamydia trachomatis, доза становить 1000 мг перорально одноразово.
    При мігруючій еритемі загальна доза азитроміцину становить 3 г: у 1-й день слід прийняти 1 г, потім по 500 мг 1 раз на добу з 2-го по 5-й день. Тривалість лікування становить 5 днів. Пацієнти літнього віку.
    Для людей літнього віку немає необхідності змінювати дозування.
    Оскільки пацієнти літнього віку можуть входити до груп ризику щодо порушень провідності серця, рекомендовано дотримуватися обережності при застосуванні азитроміцину у зв'язку з ризиком розвитку серцевої аритмії та аритмії torsade de pointes.
    Діти
    При інфекціях ЛОР-органів і дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми) загальна доза азитроміцину становить 30 мг/кг маси тіла (10 мг/кг маси тіла 1 раз на добу). Тривалість лікування становить 3 дні.
    При мігруючій еритемі загальна доза азитроміцину становить 60 мг/кг: у 1-й день слід прийняти 20 мг/кг маси тіла, потім по 10 мг/кг маси тіла 1 раз на добу з 2-го по 5-й день. Тривалість лікування становить 5 днів.

    Було показано, що азитроміцин ефективний при лікуванні стрептококового фарингіту у дітей у вигляді одноразової дози в 10 мг/кг або 20 мг/кг протягом 3 днів. При порівнянні цих двох доз у клінічних дослідженнях була виявлена подібна клінічна ефективність, хоча бактеріальна ерадикація була більш значною при добовій дозі в 20 мг/кг. Однак зазвичай препаратом вибору у профілактиці фарингіту, спричиненого Streptococcus pyogenes, та ревматичного поліартриту, який виникає як вторинне захворювання, є пеніцилін.
    Маса тіла від 5 до 15 кг (застосовувати азитроміцин 100 мг/5 мл)
    Залежно від маси тіла дитини рекомендується наведена нижче схема дозування.
    Маса тілаДобова доза суспензії
    100 мг/5 млВміст азитроміцину в добовій дозі суспензії
    5 кг2,5 мл50 мг
    6 кг3 мл60 мг
    7 кг3,5 мл70 мг
    8 кг4 мл80 мг
    9 кг4,5 мл90 мг
    10-14 кг5 мл100 мг
    Маса тіла більше 15 кг (застосовують азитроміцин 200 мг/5 мл)
    Залежно від маси тіла дитини рекомендується наведена нижче схема дозування.
    Маса тілаДобова доза суспензії
    200 мг/5 млВміст азитроміцину в
    добовій дозі суспензії
    15-24 кг5 мл200 мг
    25-34 кг7,5 мл300 мг
    35-44 кг10 мл400 мг
    ≥ 45 кг12,5 мл500 мг
    Ниркова недостатність.
    У пацієнтів з незначними порушеннями функцій нирок (швидкість клубочкової фільтрації 10-80 мл/хв) можна використовувати те ж саме дозування, що й у пацієнтів із нормальною функцією нирок. Азитроміцин необхідно з обережністю призначати пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 10 мл/хв).
    Печінкова недостатність.
    Оскільки азитроміцин метаболізується у печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам з тяжкими захворюваннями печінки.
    Для приготування 20 мл суспензії (100 мг/5 мл або 200 мг/5 мл) потрібно:
    ретельно струсити флакон, щоб порошок відділився від стінок і дна;
    відкрити кришку флакона та помістити адаптер у горлечко флакона;
    набрати у шприц (об’ємом 10 мл з розміткою по 0,25 мл) 10,5 мл питної води;
    помістити кінчик шприца в адаптер;
    додати зі шприца 10,5 мл води у флакон з порошком, струшуючи до отримання однорідної суспензії.
    Для приготування 30 мл суспензії (200 мг/5 мл) за методом описаним вище у флакон необхідно додати 15 мл питної води.

    ПЕРЕД КОЖНИМ ПРИЙОМОМ ДОБРЕ ЗБОВТАТИ.
    Для відмірювання необхідної кількості суспензії за допомогою шприца, що додається, потрібно:
    збовтати суспензію;
    помістити кінчик шприца в адаптер;
    перевернути флакон догори дном;
    набрати необхідну кількість суспензії у шприц;
    перевернути флакон у правильне положення, забрати шприц та закрити флакон кришкою.
    Діти.
    Препарат у дозуванні 100 мг/5 мл застосовувати дітям з масою тіла від 5 до 15 кг.
    Препарат у дозуванні 200 мг/5 мл застосовувати дітям з масою тіла більше 15 кг та дорослим пацієнтам.
    Передозування
    Симптоми: оборотна втрата слуху, виражені нудота, блювання, діарея.
    Лікування: промивання шлунка, терапія симптоматична і підтримуюча.

    Побічні ефекти
    У нижченаведеній таблиці вказані побічні реакції, визначені за допомогою клінічних досліджень і в період постмаркетингового спостереження, при застосуванні всіх лікарських форм азитроміцину відповідно до класу систем та органів та частоти виникнення.
    Побічні реакції класифіковані за частотою проявів: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), у тому числі поодинокі випадки, частота невідома (не можна визначити з наявних даних).
    Небажані реакції, можливо або ймовірно пов’язані з азитроміцином, на основі даних, отриманих у процесі клінічних досліджень і в період постмаркетингового спостереження.
    Клас систем та органівПобічні реакціїЧастота
    Інфекції та інвазіїКандидоз, оральний кандидоз, піхвові інфекції, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, порушення функції дихання, ринітНечасто
    Псевдомембранозний колітЧастота невідома
    З боку системи крові і лімфатичної системиЛейкопенія, нейтропенія, еозинофіліяНечасто
    Тромбоцитопенія, гемолітична анеміяЧастота невідома
    З боку імунної системиАнгіоневротичний набряк, реакції підвищеної чутливостіНечасто
    Анафілактична реакціяЧастота невідома
    З боку обміну речовинАнорексіяНечасто
    З боку психікиНервозність, безсонняНечасто
    АжитаціяРідко
    Агресивність, неспокій, делірій, галюцинаціїЧастота невідома
    З боку нервової системиГоловний більЧасто
    Запаморочення, сонливість, дисгевзія, парестезіяНечасто
    Непритомність, судоми, гіпестезія, психомоторна підвищена активність, аносмія, агевзія, паросмія, міастенія гравісЧастота невідома
    З боку органів зоруПорушення зору Нечасто
     Нечіткість зору Частота невідома
    З боку органів слухуРозлади з боку органів слуху, вертигоНечасто
    Порушення слуху, включаючи глухоту та/або дзвін у вухахЧастота невідома
    З боку серцяПальпітаціяНечасто
    Тріпотіння-мерехтіння шлуночків (torsade de pointes), аритмія, включаючи шлуночкову тахікардію, подовження інтервалу QT на ЕКГЧастота невідома
    З боку судинПрипливиНечасто
    Артеріальна гіпотензіяЧастота невідома
    З боку респіраторної системиДиспное, носова кровотечаНечасто
    З боку травного трактуДіареяДуже часто
    Блювання, біль у животі, нудотаЧасто
    Запор, метеоризм, диспепсія, гастрит, дисфагія, здуття, сухість у роті, відрижка, виразки у ротовій порожнині, гіперсекреція слиниНечасто
    Панкреатит, зміна кольору язикаЧастота невідома
    З боку гепатобіліарної системиПорушення функції печінки, холестатична жовтяницяРідко
    Печінкова недостатність (яка рідко призводила до летального наслідку), фульмінантний гепатит, некротичний гепатитЧастота невідома
    З боку шкіри та підшкірної клітковиниВисипання, свербіж, кропив’янка, дерматит, сухість шкіри, гіпергідрозНечасто
    Фоточутливість, гострий генералізований екзантематозний пустульозРідко
    Реакція на ліки у вигляді еозинофілії та системних проявів (DRESS – синдром) (частота оцінювалася «правилом трьох»)Дуже рідко
    Синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, поліморфна еритемаЧастота невідома
    З боку скелетно-м’язової системиОстеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиїНечасто
    АртралгіяЧастота невідома
    З боку сечовидільної системиДизурія, біль у ниркахНечасто
    Гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефритЧастота невідома
    З боку репродуктивної системи та молочних залозМаткова кровотеча, тестикулярні порушенняНечасто
    Загальні порушення та місцеві реакціїНабряк, астенія, нездужання, втома, набряк обличчя, біль у грудях, гіпертермія, біль, периферичний набрякНечасто
    Лабораторні показникиЗнижена кількість лімфоцитів, підвищена кількість еозинофілів, знижений рівень бікарбонату крові, підвищення рівня базофілів, підвищення рівня моноцитів, підвищення рівня нейтрофілівЧасто
    Підвищений рівень аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, білірубіну крові, сечовини в крові, креатиніну крові; зміни показників калію в крові, підвищення рівня лужної фосфатази, хлориду, глюкози, тромбоцитів; зниження рівня гематокриту; підвищення рівня бікарбонату, відхилення від норми рівня натріюНечасто
    Ураження та отруєнняУскладнення після процедуриНечасто
    Інформація про небажані реакції, які, можливо, пов’язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium Avium Complex, базується на даних клінічних досліджень та спостережень у постмаркетинговий період. Ці небажані реакції відрізняються за типом або за частотою від тих, про які повідомляли при застосуванні швидкодіючих лікарських форм та лікарських форм тривалої дії:

    Клас систем та органівПобічні реакції Частота 
     З боку обміну речовин Анорексія Часто 
     З боку психіки Запаморочення, головний біль, парестезія, дисгевзія Часто
     Гіпестезія Рідко
     З боку органів зору Погіршення зору Часто 
     З боку органів слуху Глухота Рідко
     Погіршення слуху, дзвін у вухах Рідко
    З боку серцяПальпітаціяНечасто 
    З боку травного трактуДіарея, біль у животі, нудота, метеоризм, шлунково-кишковий дискомфорт, часті рідкі випорожненняДуже часто 
    З боку гепатобіліарної системиГепатитРідко 
    З боку шкіри та підшкірної клітковиниВисипання, свербіжЧасто
    Синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливістьРідко
     З боку скелетно-м’язової системи Артралгія Часто 
     Загальні порушення та місцеві реакції Підвищена втомлюваність Часто
     Астенія, нездужання Рідко

    Термін придатності
    3 роки.

    Умови зберігання
    Зберігати при температурі не вище 30 °С.
    Зберігати у недоступному для дітей місці.
    Готову суспензію зберігати при температурі не вище 25 °С протягом 5 днів.

    Упаковка
    По 17,1 г порошку у флаконі для 20 мл суспензії або по 24,8 г порошку у флаконі для 30 мл суспензії; по 1 флакону у комплекті з адаптером та шприцом для дозування у картонній коробці.

    Категорія відпуску
    За рецептом.

    Виробник
    C. К. Сандоз С. Р. Л./ S. C. Sandoz S. R. L.
    Адреса
    вул. Лівезені, 7А, 540472, Тиргу Муреш, округ Муреш, Румунія/ Str. Livezeni nr. 7A, 540472, Targu Mures, Jud. Mures, Romania.
  • Відгуки (0)