Telegram BotViridis Bot

Київ
Всі аптеки
Київ
Всі аптеки
0
грн.
БРУФЕН СИРОП 100МГ/5МЛ 100МЛ - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

БРУФЕН СИРОП 100МГ/5МЛ 100МЛ

Нема в наявності

Артикул:96718
ID:81059

Виробник

АББОТТ

*Ціна дійсна лише при замовленні на сайті

упаковка

107.60 грн
  • Характеристики

    Умови видачі

    Без рецепта;

    Виробник

    АББОТТ;

    Форма випуску

    упаковка;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад
    діюча речовина: ібупрофен;
    5 мл сиропу містять ібупрофену 100 мг;
    допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (Е 218); пропілпарагідроксибензоат (Е 216); кислота лимонна, моногідрат; каолін легкий; гліцерин; сорбіту розчин, що не кристалізується (Е 420); сахароза; натрію бензоат (Е 211); оранжево-жовтий (Е 110); ароматизатор апельсиновий (D717 BBA); полісорбати; агар; вода очищена.

    Лікарська форма
    Сироп.

    Основні фізико-хімічні властивості: сиропоподібна суспензія оранжевого кольору з апельсиновим запахом.

    Фармакотерапевтична група
    Нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Ібупрофен. Код АТХ М01А Е01.

    Фармакологічні властивості
    Фармакодинаміка.
    Ібупрофен є похідною речовиною пропіонової кислоти, нестероїдним протизапальним засобом (НПЗЗ), який чинить анальгетичну, протизапальну та жарознижувальну дію. Окрім цього, ібупрофен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитів. Вважається, що терапевтичний ефект лікарського засобу є результатом пригнічення ферменту циклооксигенази, що призводить до помітного зменшення синтезу простагландинів. Ці властивості забезпечують полегшення симптомів запалення, болю та гарячки.

    Експериментальні дані свідчать, що ібупрофен може конкурентно пригнічувати вплив низьких доз ацетилсаліцилової кислоти/ аспірину на агрегацію тромбоцитів, коли обидва препарати застосовуються одночасно. Деякі фармакодинамічні дослідження свідчать, що при разовому прийомі ібупрофену в дозі 400 мг за 8 годин до або через 30 хвилин після прийому ацетилсаліцилової кислоти/ аспірину у формі зі швидким вивільненням препарату (у дозі 81 мг) вплив ацетилсаліцилової кислоти/аспірину на утворення тромбоксану або агрегацію тромбоцитів знижувався.
    Хоча є неточності відносно екстраполяції отриманих даних на клінічну ситуацію, не можна виключати ймовірність, що регулярне довготривале застосування ібупрофену може знизити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти/ аспірину. Клінічно значущі ефекти малоймовірні при нерегулярному застосуванні ібупрофену.
    Фармакокінетика.
    Ібупрофен швидко абсорбується при пероральному застосуванні. Після прийому препарату натще пікові концентрації в плазмі крові досягаються приблизно через 45 хвилин.
    Прийом такої ж дози препарату після їди показав, що абсорбція відбувається повільніше з піковими концентраціями в плазмі крові через 1,5 – 3 години. Період напіввиведення з плазми крові становить 2 години. Ібупрофен метаболізується в печінці з утворенням двох неактивних метаболітів, які разом з незміненим ібупрофеном виводяться нирками в незміненому вигляді або у вигляді кон’югатів.
    Виведення швидке, плазмові концентрації не показують жодних ознак кумуляції. 44 % дози ібупрофену виводиться з сечею у вигляді двох фармакологічно неактивних метаболітів та 20 % – у незміненому вигляді.

    Показання
    Короткотривале лікування пропасниці та болю у дітей.

    Протипоказання
    Відома гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату.
    Наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості (таких як бронхіальна астма, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив’янка) у відповідь на застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).
    Підвищена схильність до кровотечі або активна кровотеча.
    Активна чи в анамнезі рецидивна виразкова хвороба або шлунково-кишкова кровотеча (2 або більше епізоди підтвердженого утворення виразки або кровотечі).
    Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація в анамнезі, пов’язані з прийомом НПЗЗ.
    Тяжка серцева недостатність (IV функціональний клас за критеріями Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA)).
    Тяжка печінкова недостатність.
    Тяжка ниркова недостатність (клубочкова фільтрація ˂ 30 мл/хв).
    Тяжке зневоднення (спричинене блюванням, діареєю або недостатнім споживанням рідини).
    Третій триместр вагітності.
    Цереброваскулярні або інші кровотечі.
    Порушення кровотворення або згортання крові.
    Спадкова непереносимість фруктози.
    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
    З обережністю слід застосовувати будь-який з нижчевказаних препаратів одночасно з ібупрофеном, оскільки у деяких пацієнтів повідомлялось про їх взаємодію.
    Діуретики, інгібітори АПФ, бета-блокатори та антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ. НПЗЗ можуть зменшувати ефект діуретиків та інших антигіпертензивних препаратів. Діуретики можуть збільшувати ризик нефротоксичності, асоційованої з прийомом НПЗЗ. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад у зневоднених пацієнтів або пацієнтів літнього віку з порушенням функції нирок) одночасний прийом інгібіторів АПФ, бета-блокаторів або антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ з інгібіторами циклооксигенази може призвести до додаткового погіршення функцій нирок, включаючи можливість гострої ниркової недостатності, яка є, як правило, оборотною. Тому такі комбінації слід призначати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку.
    Пацієнти повинні вживати достатню кількість води, і необхідно контролювати функцію нирок на початку одночасної терапії, а також періодично після неї.
    Серцеві глікозиди. НПЗЗ можуть погіршити серцеву декомпенсацію, знизити швидкість гломерулярної фільтрації і збільшити рівень серцевих глікозидів (наприклад дигоксину) в плазмі крові. Рекомендується проводити моніторинг рівня глікозидів в сироватці крові.
    Літій. Одночасне застосування ібупрофену та препаратів літію призводить до підвищення рівнів останніх в плазмі крові.
    Метотрексат. НПЗЗ можуть пригнічувати тубулярную секрецію метотрексату і знижувати кліренс метотрексату та збільшувати ризик токсичності.

    Моклобемід збільшує ефект ібупрофену;
    Циклоспорин підвищує ризик ураження нирок НПЗЗ. Цей ефект не може бути виключений для комбінації циклоспорину та ібупрофену.
    Міфепристон. Зменшення ефективності лікарського засобу може теоретично відбуватися через антипростагландинові властивості НПЗЗ, зокрема ацетилсаліцилової кислоти. Обмежені дані дають змогу передбачити, що одночасне застосування НПЗЗ у день застосування простагландину не змінює впливу міфепристону або простагландину на дозрівання шийки матки або скоротність матки і не знижує клінічну ефективність медикаментозного переривання вагітності.
    Кортикостероїди. Ібупрофен слід з обережністю призначати у комбінації з кортикостероїдами через можливе підвищення ризику побічних реакцій, особливо з боку шлунково-кишкового тракту (шлунково-кишкові виразки або кровотечі, див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).
    Антикоагулянти. НПЗЗ можуть підсилювати ефекти антикоагулянтів, таких як варфарин (див. розділ «Особливості застосування»).
    Ацетилсаліцилова кислота. Не рекомендується застосовувати ібупрофен одночасно з ацетилсаліциловою кислотою/ аспірином, як і з іншими лікарськими засобами, які містять НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, через підвищення імовірності розвитку побічних реакцій. Експериментальні дані свідчать про те, що ібупрофен може конкурентно пригнічувати вплив низьких доз ацетилсаліцилової кислоти/ аспірину на агрегацію тромбоцитів при одночасному застосуванні. Проте, незважаючи на неясності щодо можливості екстраполяції цих даних на клінічну ситуацію, не можна виключати ймовірність того, що регулярне довготривале застосування ібупрофену може знизити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти/ аспірину. Немає клінічно значущих ефектів при нерегулярному прийомі ібупрофену (див. розділ «Фармакодинаміка»).
    Сульфонілсечовина. НПЗЗ можуть потенціювати ефекти препаратів сульфонілсечовини. Рідко повідомлялося про розвиток гіпоглікемії у пацієнтів, що приймають сульфонілсечовину, при призначенні ібупрофену. У разі одночасного застосування рекомендується моніторинг рівня глюкози в крові.
    Зидовудин. НПЗЗ збільшують ризик гематологічної токсичності при одночасному застосуванні з зидовудином. Існують докази збільшення ризику розвитку гемартрозів та гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів, що страждають на гемофілію, у разі призначення ібупрофену на тлі прийому зидовудину. Гематологічне обстеження рекомендується через 1 – 2 тижні після початку лікування.
    Інші НПЗЗ, включаючи саліцилати та селективні інгібітори ЦОГ-2. Одночасне застосування кількох НПЗЗ може збільшувати ризик розвитку шлунково-кишкових виразок та кровотеч через розвиток синергічного ефекту. Тому слід уникати одночасного застосування ібупрофену з іншими НПЗЗ (див. розділ «Особливості застосування»).
    Аміноглікозиди. НПЗЗ можуть зменшувати виведення аміноглікозидів.

    Холестирамін. Одночасне застосування ібупрофену та холестираміну може зменшити абсорбцію ібупрофену в шлунково-кишковому тракті. Однак клінічна значимість цієї взаємодії невідома.
    Такролімус. Збільшення ризику нефротоксичності у разі одночасного застосування двох препаратів.
    Антитромбоцитарні препарати і селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну підвищують ризик шлунково-кишкової кровотечі (див. розділ «Особливості застосування»).
    Екстракти трав. Гінкго білоба може потенціювати ризик кровотеч, пов'язаних з НПЗЗ.
    Хінолонові антибіотики. Дані, отримані в експериментах на тваринах, вказують, що НПЗЗ можуть збільшувати ризик появи судом, пов'язаних з прийомом хінолонових антибіотиків. Пацієнти, які приймають одночасно НПЗЗ і хінолони, мають підвищений ризик розвитку судом.
    Інгібітори CYP2C9. Одночасне призначення ібупрофену з інгібіторами CYP2C9 може збільшувати експозицію ібупрофену (субстрат CYP2C9). В ході одного дослідження було показано, що вориконазол та флуконазол (інгібітори CYP2C9) збільшували експозицію S(+) ібупрофену приблизно на 80 – 100 %. Необхідно передбачити зниження дози ібупрофену при одночасному призначенні з інгібіторами CYP2C9, особливо при призначенні високих доз ібупрофену пацієнтам, які приймають вориконазол або флуконазол.

    Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

    Спосіб застосування та дози
    Дози
    Тільки для перорального прийому та короткотривалого застосування.
    Небажані ефекти можна мінімізувати шляхом застосування найменшої ефективної дози протягом найкоротшого терміну, необхідного для усунення симптомів (див. розділ «Особливості застосування»).
    Доза ібупрофену залежить від віку та маси тіла пацієнта. Максимальна разова доза для підлітків не повинна перевищувати 400 мг ібупрофену.
    Разова доза, яка перевищує 400 мг, не забезпечує кращого знеболювального ефекту. Інтервал між прийомами повинен становити не менше 4 годин.
    Загальна доза для підлітків не повинна перевищувати 1200 мг ібупрофену протягом 24 годин.
    Підлітки (віком від 12 років)
    200–400 мг (10–20 мл) як одноразова доза або 3–4 рази на добу.
    Для дітей добова доза становить 20 мг/кг на добу, яку слід розділити на 3–4 прийоми, як описано в таблиці нижче (дані в таблиці приведено як приклад для дітей з масою тіла від 7 кг до 30 кг, але не обмежуються ними).
    Для правильного розрахунку добової дози препарату вважають, що на 1 кг маси тіла дитини припадає 1 мл сиропу, що еквівалентно 20 мг ібупрофену (наприклад, для дитини з масою тіла 9 кг застосовують 9 мл сиропу на добу, що еквівалентно 180 мг ібупрофену). Для розрахунку разової дози добову дозу слід розділити на 3–4 прийоми.
    Бруфен®, сироп 20 мг/мл, не рекомендований для застосування дітям з масою тіла менше 7 кг.
    Сироп можна застосовувати, використовуючи мірний шприц, що знаходиться в упаковці разом з препаратом.

    Маса тіла, кг   -   Кількість ібупрофену (міліграм на дозу)  -  Частота застосування на добу  -  Відповідність у мілілітрах на дозу
            7               -            46,7          -        3 рази            -    2,3
            9             -             60               -     3–4 рази       -     3
          12           -            80                 -      3–4 рази       -     4
          15         -             100              -        3–4 рази        -     5
          18          -           120                -        3–4 рази       -     6
          21         -            140             -           3–4 рази      -     7
          24         -           160             -            3–4 рази      -    8
          27         -           180              -           3–4 рази     -     9
         30          -            200             -            3–4 рази     -    10

    Препарат можна застосовувати натще – для швидкого досягнення дії препарату. Пацієнтам, які страждають на захворювання шлунково-кишкового тракту, препарат слід приймати під час їди.
    Немає особливих рекомендацій щодо того, чи потрібно запивати препарат.
    Без консультації лікаря препарат можна застосовувати не більше 3 діб.
    Діти віком до 6 місяців: якщо симптоми посилюються або зберігаються довше 24 годин від початку лікування, слід негайно звернутися до лікаря.
    Якщо у дітей віком від 6 місяців та підлітків симптоми зберігаються більше 3 днів від початку лікування або посилюються, слід звернутися до лікаря.
    Пацієнти з порушенням функції нирок
    Пацієнтам з незначним або середньої тяжкості порушенням функції нирок слід застосовувати найнижчу можливу дозу протягом найкоротшого терміну, необхідного для контролю симптомів, та слід контролювати функцію нирок (щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю див. розділ «Протипоказання»).
    Пацієнти з порушенням функції печінки (див. розділ «Фармакологічні властивості»)
    У пацієнтів з незначним або середньої тяжкості порушенням функції печінки слід застосовувати найнижчу можливу дозу протягом найкоротшого терміну, необхідного для контролю симптомів, та слід контролювати функцію печінки. Бруфен® протипоказаний пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (щодо пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки див. розділ «Протипоказання»).

    Діти.
    Застосовують дітям з масою тіла від 7 кг.

    Передозування
    Токсичність
    Ознаки токсичності у дітей або дорослих зазвичай не спостерігалися при дозах нижче 100 мг/кг. Проте в деяких випадках можуть бути потрібні підтримуючі заходи. У дітей ознаки токсичності спостерігалися після прийому препарату в дозі 400 мг/кг і більше. У дорослих дозозалежний ефект є менш вираженим. Період напіввиведення при передозуванні становить 1,5 – 3 години.
    Симптоми
    У більшості пацієнтів симптоми передозування ібупрофеном проявляються протягом 4 – 6 годин після прийому препарату.
    Найбільш часті симптоми передозування включають нудоту, блювання, біль у животі, летаргію і сонливість.
    Прояви з боку центральної нервової системи (ЦНС) включають головний біль, дзвін у вухах, запаморочення, судоми і втрату свідомості.
    Рідко повідомлялося про ністагм, метаболічний ацидоз, гіпотермію, симптоми з боку нирок, шлунково-кишкову кровотечу, кому, апное, пригнічення ЦНС та дихальної системи.
    Повідомлялося про серцево-судинну токсичність, включаючи розвиток артеріальної гіпотензії, брадикардії і тахікардії. В разі значного передозування можливе ураження нирок та печінки. Значне передозування зазвичай переноситься добре, якщо не застосовувати інші препарати. При серйозних отруєннях може виникнути метаболічний ацидоз.
    Лікування
    Немає специфічного антидоту при передозуванні ібупрофеном. Якщо прийнята кількість препарату перевищує 400 мг/кг, рекомендується протягом однієї години після його прийому провести промивання/спорожнення шлунка з подальшим симптоматичним лікуванням. Лікування повинно включати забезпечення прохідності дихальних шляхів і моніторинг серцевої функції та основних показників життєдіяльності до нормалізації стану пацієнта. Для отримання найактуальнішої інформації звертайтеся до місцевого токсикологічного центру.

    Побічні ефекти
    Найбільш поширеними побічними реакціями є порушення в роботі шлунково-кишкового тракту. Існує ризик виникнення пептичних виразок, перфорації або шлунково-кишкової кровотечі, іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ «Особливості застосування»). Після прийому препарату повідомлялось про появу нудоти, блювання, діареї, метеоризму, запору, диспепсії, абдомінального болю, мелени, гематемезису, виразкового стоматиту, загострення коліту і хвороби Крона (див. розділ «Особливості застосування»).
    Рідше повідомлялося про розвиток гастриту.
    При прийомі препарату може виникати тимчасове відчуття печіння в ротовій порожнині або горлі.
    ;Гіперчутливість
    При лікуванні із застосуванням НПЗЗ спостерігалися реакції гіперчутливості. Вони представлені: неспецифічними алергічними реакціями та явищами анафілаксії, реактивністю з боку дихальної системи, включаючи бронхіальну астму, загострення бронхіальної астми, бронхоспазм чи диспное, або змішаними ураженнями шкіри, в тому числі висипом різного типу, свербежем, кропив’янкою, пурпурою, ангіоневротичним набряком та, у вкрай рідких випадках, мультиформною еритемою і бульозними дерматозами (включаючи синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз).
    ;Інфекції та інвазії

    Описано випадки загострення запалень шкіри, спричинених інфекцією (наприклад розвитку некротичного фасциту) під час застосування НПЗЗ. Якщо під час застосування ібупрофену виникають або загострюються ознаки інфекції, пацієнту слід негайно звернутися до лікаря.
    ;Ураження шкіри й підшкірної клітковини
    У виняткових випадках на фоні вітряної віспи можуть виникати тяжкі шкірні інфекції та ускладнення з боку м’яких тканин (див. також «Інфекції та інвазії» та розділ «Особливості застосування»).
    ;Порушення з боку серцево-судинної системи
    Дані клінічних досліджень свідчать про те, що застосування ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг на добу), може дещо підвищувати ризик виникнення артеріальних тромботичних явищ (наприклад інфаркту міокарда або інсульту) (див. розділ «Особливості застосування»).
    Нижче вказано побічні реакції, що можуть бути пов’язані з ібупрофеном та які класифіковано за частотою та системами органів згідно з MedRA. Виділяють такі групи за частотою: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000) та частота невідома (частоту цих реакцій не можна оцінити на підставі наявних даних).
    Вказана частота стосується короткострокового застосування препарату в добовій дозі не більше 1200 мг ібупрофену у лікарських формах для перорального застосування.
    Інфекції та інвазії
    Нечасто: риніт.
    Дуже рідко: асептичний менінгіт.
    З боку системи крові і лімфатичної системи
    Дуже рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, апластична та гемолітична анемія.
    Першими ознаками є: лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки ротової порожнини, грипоподібні симптоми, тяжке виснаження, кровотеча та синці нез’ясованої етіології.
    З боку імунної системи
    Нечасто: гіперчутливість.
    Дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутливості.
    Симптоми можуть включати: набряк обличчя, язика та гортані, диспное, тахікардію, гіпотензію (анафілаксію, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок).
    Психічні порушення
    Нечасто: безсоння, занепокоєння.
    Рідко: депресія, сплутаність свідомості, галюцинації.
    З боку нервової системи
    Часто: запаморочення.
    Нечасто: головний біль, парестезія, сонливість.
    Рідко: неврит зорового нерва.
    З боку органів зору
    Нечасто: порушення зору.

    Рідко: токсична нейропатія зорового нерва.
    З боку органів слуху і вестибулярного апарату
    Нечасто: порушення слуху.
    Рідко: дзвін у вухах, запаморочення.
    З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
    Нечасто: бронхіальна астма, бронхоспазм, диспное.
    З  боку шлунково-кишкового тракту
    Часто: диспепсія, діарея, нудота, блювання, абдомінальний біль, метеоризм, запор, мелена, гематемезис, шлунково-кишкова кровотеча.
    Нечасто: гастрит, виразка дванадцятипалої кишки, виразка шлунка, виразковий стоматит, шлунково-кишкова перфорація.
    Дуже рідко: панкреатит.
    Частота невідома: коліт та хвороба Крона.
    З боку гепатобіліарної системи
    Нечасто: гепатит, жовтяниця, аномальні показники функції печінки.
    Рідко: ураження печінки.
    Дуже рідко: печінкова недостатність.
    З боку шкіри та підшкірної клітковини

    Нечасто: висип, кропив’янка, свербіж, пурпура, реакція фоточутливості.
    Дуже рідко: бульозний дерматоз, включаючи синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та мультиформна еритема.
    Частота невідома: медикаментозна реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром), гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП).
     З боку нирок і сечовидільної системи
    Дуже рідко: тубулоінтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром та ниркова недостатність.
    Гостра ниркова недостатність, папілярний некроз (особливо при тривалому застосуванні), який супроводжується підвищенням вмісту сечовини в плазмі крові.
    Загальні порушення та реакції в місці введення
    Часто: втомлюваність.
    Рідко: набряк.
    З боку серцево-судинної системи
    Дуже рідко: серцева недостатність, інфаркт міокарда (див. розділ «Особливості застосування»), гіпертензія.

    Термін придатності
    3 роки.

    Умови зберігання
    Зберігати в недоступному для дітей місці. Не потребує особливих умов зберігання.

    Упаковка
    По 100 мл сиропу у флаконі, по 1 флакону з мірним шприцом в картонній коробці.

    Категорія відпуску
    Без рецепта.

    Виробник
    Аббві С.р.л./ AbbVie S.r.l.

    Адреса
    С.Р. 148 Понтіна KМ 52, СНС - Камповерде ді Апріліа (лок. Апріліа) - 04011 Апріліа (ЛТ), Італія/ S.R. 148 Pontina KM 52, SNC - Campoverde di Aprilia (loc. Aprilia) - 04011 Aprilia (LT), Italy.
     
  • Відгуки (0)