Telegram BotViridis Bot

Київ
Всі аптеки
Київ
Всі аптеки
0
грн.
ІФІЦИПРО ТАБ. 500МГ №100 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурний
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

ІФІЦИПРО ТАБ. 500МГ №100

Нема в наявності

Артикул:14172
ID:13510

Виробник

ЮНІК ФАРМАСЬЮТІКАЛ ЛАБОРАТОРІЗ

*Ціна дійсна лише при замовленні на сайті

  • Характеристики

    Умови видачі

    По рецепту;

    Виробник

    ЮНІК ФАРМАСЬЮТІКАЛ ЛАБОРАТОРІЗ;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    ЗАТВЕРДЖЕНО

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

     

    ІФІЦИПРО®

    (IFICIPRO®)

    Склад:

    діюча речовина: ciprofloxacin;

    1 таблетка по 250 мг містить 297 мг ципрофлоксацину гідрохлориду, що відповідає 250 мг ципрофлоксацину;

    1 таблетка по 500 мг містить 594 мг ципрофлоксацину гідрохлориду, що відповідає 500 мг ципрофлоксацину;

    допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію диоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, тальк, Опарі білий 33G28707.

     

    Лікарська форма. Таблетки вкриті плівковою оболонкою.

     

    Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Група фторхінолонів. Код АТС J01M A02.

     

    Клінічні характеристики.

    Показання.

    Неускладнені та ускладнені інфекції, спричинені збудниками, чутливими до ципрофлоксацину.

    Інфекції дихальних шляхів: ципрофлоксацин може рекомендуватися для лікування пневмоній, спричинених Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp., Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus spp., Moraxella catarrhalis, Legionella та стафілококами.

    Інфекції середнього вуха (середній отит) та придаткових пазух носа (синусит), особливо інфекції, спричинені грамнегативними мікроорганізмами, зокрема Pseudomonas aeruginosa, або стафілококами.

    Інфекції очей.

    Інфекції нирок і сечовивідних шляхів.

    Інфекції статевих органів, включаючи аднексит, гонорею та простатит.

    Інфекції органів черевної порожнини (інфекції травного тракту, жовчовивідних шляхів, перитоніт).

    Інфекції шкіри та м'яких тканин.

    Інфекції кісток та суглобів.

    Сепсис.

    Інфекції або високий ризик інфекцій (профілактика) у хворих з ослабленою імунною системою (у тому числі під час лікування імунодепресантами та при нейтропенії).

    Вибіркова деконтамінація кишечнику під час лікування імунодепресантами.

    Профілактика інвазивних інфекцій, спричинених Neissria meningitides.

     

    Протипоказання.

    – Гіперчутливість до ципрофлоксацину або до інших компонентів препарату, а також до інших препаратів групи фторхінолонів;

    – наявність в анамнезі тендиніту, спричиненого застосуванням хінолонів;

    – одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину;

    – значні порушення функції нирок та печінки;

    – вагітність або період годування груддю.

     

    Спосіб застосування та дози.

    Режим дозування

    Якщо не призначено інше, рекомендуються наступні добові дози:

    для дорослих

    Інфекції

    Режим дозування

    Інфекції дихальних шляхів (залежно від тяжкості захворювання і збудника)

    2 × 500 мг до 2 × 750 мг

    Інфекції сечовивідних шляхів:

    – гострі, неускладнені;

    – цистит у жінок (до менопаузи);

    – ускладнені.

     

    2 × 250 мг до 2 × 500 мг

    разова доза – 500 мг

    2 × 500 мг до 2 × 750 мг

    Гонорея:

    – екстрагенітальна;

    – гостра неускладнена.

     

    2 × 250 мг

    разова доза 500 мг

    Інфекції статевих органів:

    – неускладнена гонорея (включаючи екстрагенітальні вогнища інфекції);

    – аднексит, простатит, орхоепідидиміт.

     

     

    1 × 500 мг

    2 × 500 мг до 2 × 750 мг

    Діарея

    2 × 500 мг

    Інші інфекції (див. розділ «Показання»)

    2 × 500 мг

    При особливо тяжких, небезпечних для життя інфекціях, наприклад, при рецидивуючих інфекціях у хворих на муковісцидоз;

    – при інфекціях кісток і суглобів, септицемії, перитоніті, зокрема, за наявності Pseudomonas, Staphylococcus або Streptоcoccus

     

     

     

    2 × 750 мг

    Профілактика інвазивних інфекцій, спричинених Neissria meningitides

     

    1 × 500 мг

     

    Додаткова інформація щодо окремих груп хворих

     

    Діти і підлітки

    Ускладнення муковісцидозу

    Наявні клінічні і фармакокінетичні дані свідчать на користь застосування ципрофлоксацину для лікування легеневих загострень, спричинених Pseudomonas aeruginosa у дітей та підлітків з муковісцидозом легень (віком від 5 до 17 років), для лікування ускладнень муковісцидозу легень, спричинених Pseudomonas aeruginosa (досвід застосування тільки у дітей віком від 5 до 17 років), у дозі 20 мг ципрофлоксацину/кг маси тіла перорально двічі на добу (максимальна добова доза 1500 мг ципрофлоксацину) або 10 мг ципрофлоксацину/кг маси тіла внутрішньовенно три рази на добу (максимальна добова доза – 1200 мг ципрофлоксацину).

    Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів та пієлонефрит

    При ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів та пієлонефриті доза становить 6-10 мг Ципрофлоксацину/кг маси тіла внутрішньовенно кожні вісім годин, але не більше максимальної дози 400 мг, або 10-20 мг ципрофлоксацину/кг маси тіла перорально кожні 12 годин, але не більше максимальної дози 750 мг.

     

    Режим дозування для літніх пацієнтів (> 65 років)

    При лікуванні пацієнтів літнього віку слід застосовувати якомога нижчі дози ципрофлоксацину, залежно від ступеня тяжкості захворювання і кліренсу креатиніну.

    Режим дозування при порушенні функції нирок або печінки.

    У дорослих

    Порушення функції нирок:

    – при кліренсі креатиніну від 30 до 60 мл/хв/1,73 м2 (помірна ниркова недостатність) або його концентрації у плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг/100 мл максимальна добова доза ципрофлоксацину повинна становити 1000 мг на добу для перорального застосування;

    – при кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв/1,73 м2 (тяжка ниркова недостатність) чи його концентрації у плазмі крові еквівалентні або понад 2 мг/100 мл максимальна добова доза ципрофлоксацину має становити 500 мг на добу для перорального застосування.

    Порушення функції нирок та гемодіаліз:

    – при кліренсі креатиніну від 30 до 60 мл/хв/1,73 м2 (помірна ниркова недостатність) або його концентрації у плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг/100 мл максимальна добова доза ципрофлоксацину має становити 1000 мг на добу для перорального застосування;

    – при кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв/1,73 м2 (тяжка ниркова недостатність) чи його концентрації у плазмі крові еквівалентні або понад 2 мг/100 мл максимальна добова доза ципрофлоксацину має становити 500 мг на добу для перорального застосування.

    Порушення функції нирок та хронічний перитонеальний діаліз в амбулаторних умовах:

    – пероральне застосування ципрофлоксацину у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у дозі 1 таблетка по 500 мг ципрофлоксацину.

    Порушення функції печінки:

    – корекція дози не потрібна.

    Порушення функції нирок та печінки:

    – при кліренсі креатиніну від 30 до 60 мл/хв/1,73 м2 (помірна ниркова недостатність) або його концентрації у плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг/100 мл максимальна добова доза ципрофлоксацину має становити 1000 мг на добу для перорального застосування;

    – при кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв/1,73 м2 (тяжка ниркова недостатність) чи його концентрації у плазмі крові еквівалентні або понад 2 мг/100 мл максимальна добова доза ципрофлоксацину має становити 500 мг на добу для перорального застосування.

    Немає досвіду застосування препарату дітям з порушенням функції нирок або печінки.

     

    Спосіб застосування.

    Таблетки Інфіципро®, вкриті плівковою оболонкою, слід ковтати, не розжовуючи, і запивати невеликою кількістю рідини. Таблетки можна приймати незалежно від вживання їжі.

    Прийом препарату натщесерце прискорює засвоєння активної речовини. У такому випадку таблетки ципрофлоксацину, вкриті плівковою оболонкою, не слід приймати одночасно з вживанням молочних продуктів або напоїв, збагачених мінералами (як молоко, йогурт, апельсиновий сік, збагачений кальцієм). Проте кальцій, що міститься у раціоні, суттєво не впливає на всмоктування ципрофлоксацину.

    Якщо тяжкість захворювання пацієнта або інші причини (наприклад, якщо хворий отримує ентеральне харчування) не дозволяють приймати таблетки ципрофлоксацину, вкриті плівковою оболонкою, рекомендується перейти на терапію внутрішньовенною лікарською формою ципрофлоксацину. Після внутрішньовенного введення можна продовжити лікування пероральним способом.

    Тривалість лікування.

    Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, клінічного перебігу та бактеріологічного профілю. Важливо продовжувати лікування протягом, принаймні, 3 днів з моменту зникнення гарячки або клінічних симптомів. Середня тривалість лікування:

    – 1 день при гострій неускладненій гонореї та циститі;

    – до 7 днів при інфекціях нирок, сечовивідних шляхів та органів черевної порожнини;

    – у хворих зі зниженим імунітетом лікування проводять протягом усього періоду нейтропенії;

    – при остеомієліті курс лікування може становити до 2 місяців;

    – 7-14 днів при всіх інших інфекціях.

    При інфекціях, спричинених стрептококами, лікування слід продовжити як мінімум до 10 днів для уникнення ризику розвитку ускладнень у віддаленому періоді.

    При інфекціях, спричинених Chlamydia, курс лікування також має тривати щонайменше 10 днів.

    Діти та підлітки

    Ускладнення муковісцидозу

    При ускладненнях муковісцидозу легень, спричиненого Pseudomonas aeruginosa, у дітей (віком від 5 до 17 років) тривалість лікування становить 10-14 днів.

    Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів або пієлонефрит

    При ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів або пієлонефриті, спричинених Escherichia coli, курс лікування становить 10-21 днів.

     

    Побічні реакції.

    Небажані побічні реакції класифіковані за категоріями частоти: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100, < 1/10), нечасті (≥ 1/1000, ≤ 1/100), рідкі (≥ 1/10000, ≤ 1/1000), дуже рідкі (≤ 1/10000), невідомо (не можна оцінити на основі наявних даних).

    Інфекції та інвазії: нечасті – грибкові суперінфекції; рідкі – антибіотико-асоційований коліт (дуже рідко – з можливим летальним наслідком).

    З боку кровотворної та лімфатичної систем: нечасті – еозинофілія; рідкі – лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитоз; дуже рідкі – гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (така, що загрожує життю), пригнічення функції кісткового мозку (таке, що загрожує життю).

    З боку імунної системи: рідкі – алергічні реакції, алергічний/ангіоневротичний набряк; дуже рідкі – анафілактичні реакції, анафілактичний шок (такий, що загрожує життю) і реакції, подібні до сироваткової хвороби.

    Метаболічні порушення: нечасті – анорексія; рідкі – гіперглікемія.

    Психічні розлади: нечасті – психомоторна збудливість/тривожність; рідкі – сплутаність свідомості, дезорієнтація, неспокій, підвищена сонливість, депресія, галюцинації; дуже рідкі – психози.

    З боку центральної нервової системи: нечасті – головний біль, запаморочення, розлади сну, порушення смаку; рідкі – парестезії, дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми, вертиго; дуже рідкі – мігрень, порушення координації, порушення нюху, гіперестезія, внутрішньочерепна гіпертензія; невідомо – периферична невропатія, полінейропатія.

    З боку органа зору: рідкі – порушення зору; дуже рідкі – порушення кольорового сприйняття.

    З боку органа слуху: рідкі – дзвін у вухах, глухота; дуже рідкі – порушення слуху.

    З боку серцево-судинної системи: рідкі – тахікардія, вазодилатація, зниження артеріального тиску, непритомність; дуже рідкі – васкуліт; невідомо – подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія, двоспрямована шлуночкова тахікардія (ці реакції спостерігалися переважно у пацієнтів з додатковими факторами ризику пролонгації інтервалу QT (див. розділ «Особливості застосування»).

    З боку дихальної системи: рідкі – диспное (включаючи астматичні стани).

    З боку травного тракту: часті – нудота, діарея; нечасті – блювання, біль у ділянці шлунка і кишечнику, диспептичні розлади, метеоризм; дуже рідкі – панкреатит.

    З боку гепатобіліарної системи: нечасті – підвищення рівня трансаміназ, гіпербілірубінемія; рідкі – порушення функції печінки, жовтяниця, гепатит (неінфекційний); дуже рідкі – некроз печінки (дуже рідко прогресує до печінкової недостатності, що загрожує життю).

    З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасті – висипання, свербіж, кропив’янка; рідкі – реакції фоточутливості, поява неспецифічних пухирів; дуже рідкі – петехії, мультиформна еритема, вузликова еритема, синдром Стівенса-Джонсона (з потенційною загрозою життю) і токсичний епідермальний некроліз (з потенційною загрозою життю).

    З боку кістково-м’язової системи: нечасті – артралгії; рідкі – міалгії, артрити, підвищення м’язового тонусу і судоми м’язів; дуже рідкі – м’язова слабкість, тендиніти, розриви сухожиль (переважно ахілових), загострення симптомів міастенії.

    З боку сечовидільної системи: нечасті – порушення функції нирок; рідкі – ниркова недостатність, кристалурія, гематурія, тубулоінтерстиціальний нефрит.

    Організм в цілому: нечасті – неспецифічний больовий синдром, нездужання, гарячка; рідкі – набряки, підвищена пітливість (гіпергідроз); дуже рідкі – порушення ходи.

    Лабораторні показники: нечасті – підвищення рівня лужної фосфатази у крові; рідкі – відхилення від норми рівня протромбіну, підвищення рівня амілази.

     

    Наступні небажані побічні явища належать до категорії підвищеної частотності у підгрупах пацієнтів, які отримують препарат внутрішньовенно або послідовно (після внутрішньовенного введення – пероральний режим): часті – блювання, транзиторне збільшення активності трансаміназ, висипання; нечасті – тромбоцитопенія, тромбоцитоз, сплутаність свідомості і дезорієнтація, галюцинації, парестезії, дизестезії, судоми, вертиго, запаморочення, порушення зору, порушення слуху, тахікардія, вазодилатація, зниження артеріального тиску, транзиторна печінкова недостатність, жовтяниця, ниркова недостатність, набряк; рідкі – панцитопенія, пригнічення кісткового мозку, анафілактичний шок, психотичні реакції, мігрень, порушення нюху, порушення слуху, васкуліт, панкреатит, некроз печінки, петехії, розрив сухожилля.

    Застосування дітям

    Частота випадків артропатії, зазначена вище, засновується на даних, одержаних при дослідженнях дорослих пацієнтів. У дітей артропатія спостерігається часто (див. розділ «Особливості застосування»).

     

    Передозування.

  • Відгуки (0)