Telegram BotViridis Bot

Київ
Всі аптеки
Київ
Всі аптеки
КАРВІУМ ТАБ. 25МГ №30 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурний
ID: 28901
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

КАРВІУМ ТАБ. 25МГ №30

Нема в наявності

Артикул:77736

0 відгуків

Діюча речовина

Виробник

АЛВОГЕН

упаковка

59.70 грн
  • Характеристики

    Умови видачі

    По рецепту;

    Виробник

    АЛВОГЕН;

    Форма випуску

    упаковка;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад
    діюча речовина: карведилол;
    1 таблетка містить карведилолу 6, 25 мг або 12,5 мг, або 25 мг;
    допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; натрію кроскармелоза; олія рослинна гідрогенізована; кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

    Лікарська форма
    Таблетки.

    Основні фізико-хімічні властивості:
    таблетки 6,25 мг: білі або майже білі плоскі таблетки круглої форми з непошкодженими краями, однорідної, компактної і гомогенної структури, з рискою з одного боку, діаметром близько 7 мм;
    таблетки 12,5 мг: білі або майже білі плоскі таблетки круглої форми з непошкодженими краями, однорідної, компактної і гомогенної структури, з рискою з одного боку, діаметром близько 9 мм;
    таблетки 25 мг: білі або майже білі плоскі таблетки круглої форми з непошкодженими краями, однорідної, компактної і гомогенної структури, з рискою з одного боку, діаметром близько 12 мм.

    Фармакотерапевтична група
    Блокатори α- та β-адренорецепторів. Карведилол. Код АТХ C07A G02.

    Фармакологічні властивості
    Фармакодинаміка.
    Карведилол є неселективним β-адреноблокатором із судинорозширювальними властивостями і вторинною антиоксидантною активністю. Активною субстанцією препарату є рацемічна суміш 2 енантіомерів карведилолу.
    Як судинорозширювальний засіб карведилол зменшує периферичний опір, а як β-адреноблокатор пригнічує ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС). Карведилол знижує активність реніну у плазмі крові, тому під час його застосування затримка рідини в організмі є поодиноким явищем. 
    Карведилол як конкурентний блокатор β-адренорецепторів має негативний хроно-, дромо-, батмо- та інотропний вплив. Препарат уповільнює провідність в атріовентрикулярному вузлі. Карведилол не має внутрішньої симпатоміметичної активності, чинить мембраностабілізуючу дію.
    Сукупність судинорозширювальних і β-адреноблокуючих властивостей карведилолу проявляється такими клінічними ефектами. При призначенні препарату при артериальній гіпертензії його антигіпертензивний ефект не супроводжується підвищенням загального периферичного опору, як при застосуванні інших β-адреноблокаторів. Карведилол незначною мірою знижує частоту серцевих скорочень (ЧСС), однак ниркова перфузія і їх функція залишаються незмінними. Оскільки периферичний кровообіг також не змінюється, відчуття холоду у кінцівках при застосуванні карведилолу спостерігається рідко, на відміну від застосування β-адреноблокаторів без судинорозширювальних властивостей.
    Антигіпертензивний ефект розвивається швидко – через 2-3 години після одноразового застосування і триває 24 години. При тривалому лікуванні максимальний ефект відзначається через 3-4 тижні.
    При ішемічній хворобі серця карведилол чинить антиішемічні та антиангінальні ефекти, які зберігаються при тривалому лікуванні. Дослідження гемодинаміки показали, що карведилол знижує перед- і післянавантаження на серце.

    Сприятливий ефект карведилолу на гемодинаміку серця, фракцію викиду лівого шлуночка спостерігається при ішемічній формі серцевої недостатності. При серцевій недостатності карведилол зменшує кінцевий систолічний і кінцеводіастолічний об’єм, а також периферичний і легеневий судинний опір. Фракція викиду і серцевий індекс при нормальній функції серця не змінюються.
    При порушенні функції лівого шлуночка альфа1-адреноблокуюча дія карведилолу призводить до розширення артеріальних і, меншою мірою, венозних судин. У ході досліджень було встановлено, що при додатковому призначенні карведилолу на тлі серцевих глікозидів, інгібіторів АПФ і діуретиків, карведилол зменшує показник летальності, уповільнює прогресування хвороби і поліпшує загальний стан хворого незалежно від тяжкості захворювання.
    Під час лікування карведилолом співвідношення холестерину ЛПВГ/ЛПНГ не змінюється.
    Фармакокінетика.
    Після прийому внутрішньо швидко всмоктується у травному тракті. Зазнає метаболізму першого проходження через печінку, біодоступність становить приблизно 25 %. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 1 годину після прийому препарату. Фармакокінетика карведилолу є лінійною (концентрація у плазмі крові пропорційна до прийнятої дози). Одночасний прийом їжі не впливає на біодоступність і максимальну концентрацію у плазмі, однак може подовжити час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові. Карведилол є ліпофільною сполукою, його зв’язування з білками плазми крові досягає 98-99 %. Уявний об’єм розподілу становить приблизно 2 л/кг і значною мірою збільшується при цирозі печінки. 
    Карведилол метаболізується головним чином у печінці, у першу чергу шляхом утворення глюкуронідів. Деметилювання і гідроксилювання фенільного кільця призводять до утворення 3 активних метаболітів з β-адреноблокуючою активністю. 4-гідрокси-метаболіт як β-адреноблокатор у 13 разів активніший за карведилол. У той же час, активні метаболіти є слабшими судинорозширювальними засобами, а два гідроксикарбазолових метаболіти є сильнішими антиоксидантами порівняно з початковою сполукою. Середній період напіввиведення карведилолу – 6-10 годин, а плазмовий кліренс – приблизно 590 мл/хв. Виводиться переважно з жовчю. Карведилол і його метаболіти можуть проникати крізь плаценту, а також проникають у грудне молоко. Карведилол практично не виводиться із крові шляхом гемодіалізу.
    У пацієнтів літнього віку концентрація карведилолу у плазмі крові на 50 % вища, ніж у молодих.
    Порушення функції нирок: оскільки карведилол виводиться в основному з фекаліями, порушення функції нирок не супроводжується його кумуляцією.
    Захворювання печінки: при цирозі печінки біодоступність карведилолу в 4 рази, а максимальна концентрація у плазмі – 5 разів вищі, ніж при нормальній функції печінки.

    Показання
    Есенціальна артеріальна гіпертензія, як монотерапія або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами (особливо з гідрохлоротіазидом).
    Хронічна стабільна стенокардія (препарат не застосовувати для лікування гострого нападу стенокардії).
    Лікування хронічної серцевої недостатності помірного та тяжкого ступеня, як доповнення до стандартної терапії діуретиками, дигоксином або інгібіторами АПФ.

    Протипоказання
    Підвищена чутливість до карведилолу або до інших компонентів препарату.
    Декомпенсована серцева недостатність – серцева недостатність IV класу за класифікацією NYHA, яка вимагає внутрішньовенного введення інотропних засобів.
    Атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня (якщо не встановлений постійний кардіостимулятор).
    Супутнє внутрішньовенне введення верапамілу, дилтіазему або інших антиаритмічних засобів (особливо антиаритмічних засобів класу І).
    Тяжка брадикардія (частота серцевих скорочень (ЧСС) <50 ударів за хвилину).
    Синдром слабкості синусового вузла (включаючи синоатріальну блокаду).

    Кардіогенний шок.
    Серцева недостатність, яка потребує внутрішньовенного введення позитивних ізотропних засобів та/або діуретиків.
    Тяжка гіпотензія (систолічний тиск < 85 мм рт. ст.).
    Легенева гіпертензія.
    Легеневе серце.
    Обструктивні захворювання дихальних шляхів, включаючи бронхоспазм та бронхіальну астму в анамнезі.
    Виражені порушення функцій печінки.
    Супутнє застосування інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів MAO-B).
    Метаболічний ацидоз.
    Феохромоцитома (при відсутності адекватного контролю α-блокаторами).
    Стенокардія Принцметала.
    Непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або глюкозо-галактозна мальабсорбція.
    Період вагітності або годування груддю.
    Дитячий вік.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії (див. повну інструкцію виробника)

    Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

    Спосіб застосування та дози
    Таблетки слід приймати, запиваючи достатньою кількістю води. Препарат приймати незалежно від прийому їжі, проте прийом препарату під час їди зменшує ризик розвитку постуральної гіпотензії.
    Есенціальна гіпертензія.
    Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг на добу (1 таблетка вранці) протягом перших 2 днів лікування. При добрій переносимості ця доза може бути збільшена.
    Рекомендована підтримуюча доза – 25 мг на добу (1 таблетка по 25 мг вранці або 1 таблетка по 12,5 мг 2 рази на добу, вранці і ввечері). У разі незадовільного ефекту, але не раніше ніж через 14 днів лікування доза може бути збільшена до максимальної 50 мг на добу (1 таблетка по 25 мг двічі на добу, вранці і ввечері). Максимальна разова доза становить 25 мг, максимальна добова доза не повинна перевищувати 50 мг.
    Пацієнти літнього віку
    Рекомендована доза на початку лікування становить 12,5 мг 1 раз на добу. У разі якщо досягнутий ефект є незадовільним, дозу можна поступово підвищувати не менше ніж із двотижневим інтервалом до досягнення максимальної рекомендованої добової дози 50 мг.
    Хронічна стабільна стенокардія.

    Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу (1 таблетка по 12,5 мг вранці і ввечері) у перші 2 дні лікування. Рекомендована підтримуюча доза – 25 мг 2 рази на добу (1 таблетка по 25 мг вранці та ввечері). У разі незадовільного ефекту через 14 днів лікування дозу можна збільшити до максимальної дози 50 мг 2 рази на добу (2 таблетки по 25 мг вранці і ввечері).
    Пацієнти літнього віку
    Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу протягом 2 днів.
    Потім лікування продовжують у дозі 25 мг 2 рази на добу, яка є рекомендованою максимальною добовою дозою.
    Хронічна серцева недостатність.
    Дозу препарату потрібно встановлювати індивідуально, а її поступове підвищення слід проводити під ретельним наглядом лікаря.
    Карведилол можна застосовувати як доповнення до стандартної терапії, але його також можна застосовувати пацієнтам з непереносимістю інгібіторів АПФ або тим пацієнтам, які отримують препарати наперстянки, гідралазин або нітрати.

    Пацієнти, які приймають дигоксин, діуретики або інгібітори АПФ, повинні отримувати ці препарати у попередньо встановленій дозі ще до початку лікування карведилолом.
    Рекомендована доза на початку лікування становить 3,125 мг 2 рази на добу протягом двох тижнів лікування. Якщо ця доза добре переноситься пацієнтом, її можна поступово підвищувати не менше ніж з двотижневим інтервалом – до 6,25 мг 2 рази на добу а потім 12,5 мг 2 рази на добу та зрештою – до 25 мг 2 рази на добу. Дозу слід підвищувати до найвищої дози, яку добре переносить пацієнт.
    Максимальна рекомендована доза становить 25 мг 2 рази на добу для всіх пацієнтів із тяжкою застійною серцевою недостатністю та для пацієнтів з легкою та помірно тяжкою застійною серцевою недостатністю, маса тіла яких не перевищує 85 кг. Для пацієнтів з легкою та помірно тяжкою застійною серцевою недостатністю та масою тіла більше 85 кг максимальна рекомендована доза становить 50 мг 2 рази на добу.
    На початку терапії або при підвищенні дози можливе тимчасове посилення симптомів серцевої недостатності, особливо у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю та/або у тих пацієнтів, які застосовують великі дози діуретиків. Хоча у такому випадку припиняти лікування, як правило, не потрібно, дозу препарату підвищувати не слід. Протягом перших 2 годин після початку лікування карведилолом або підвищення його дози пацієнт повинен перебувати під наглядом кардіолога або іншого лікаря. Перед кожним підвищенням дози препарату пацієнта необхідно обстежувати на наявність можливих симптомів посилення серцевої недостатності або симптомів надмірної вазодилатації (наприклад дослідити функцію нирок, визначити масу тіла, артеріальний тиск, ЧСС та серцевий ритм). Симптоми посилення серцевої недостатності або затримки рідини в організмі усувають шляхом підвищення дози діуретиків, проте дозу карведилолу не слід підвищувати до стабілізації стану пацієнта. При виникненні брадикардії або у разі подовження передсердно-шлуночкової провідності перш за все слід перевірити рівень дигоксину у плазмі крові. Іноді може виникнути необхідність зменьшити дозу карведилолу або взагалі тимчасово відмінити препарат. Навіть у таких випадках можна успішно продовжувати титрування дози карведилолу.

    При титруванні дози необхідно регулярно контролювати функцію нирок, кількість тромбоцитів та рівень глюкози у крові (у разі інсулінонезалежного цукрового діабету та/або інсулінозалежного цукрового діабету). Однак після завершення титрування дози частоту контролю можна зменшити.
    Якщо лікування карведилолом переривалося більш ніж на 2 тижні, його слід поновлювати, починаючи з дози 3,125 мг 2 рази на добу та поступово підвищуючи її згідно з рекомендаціями, наведеними вище.
    Пацієнти літнього віку
    Пацієнти літнього віку можуть бути більш чутливими до впливу карведилолу і тому повинні перебувати під більш ретельним спостереженням.
    Пацієнти з печінковою недостатністю
    Карведилол не слід призначати пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки (див. розділ «Протипоказання»). При помірно тяжкій печінковій недостатності може виникнути потреба у корегуванні дози.
    Пацієнти з нирковою недостатністю
    Дозу потрібно встановлювати для кожного пацієнта індивідуально, однак під час дослідження фармакокінетичних параметрів не було отримано даних, які б свідчили про необхідність корегування дози карведилолу для пацієнтів із нирковою недостатністю.
    Припинення лікування.
    Лікування карведилолом не можна припиняти раптово, особливо це стосується пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Припинення лікування слід проводити поступово, протягом 7-10 днів, наприклад, зменшуючи добову дозу вдвічі кожні три дні.
    Діти.
    Безпека та ефективність застосування карведилолу дітям (до 18 років) не встановлені, тому препарат не слід призначати цій категорії пацієнтів.

    Передозування
    У разі передозування може розвинутись тяжка артеріальна гіпотензія, брадикардія, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця. Також спостерігалися утруднення дихання, бронхоспазм, блювання, порушення свідомості та генералізовані судоми.
    Лікування: протягом перших годин – викликати блювання та промити шлунок, далі – контроль та корекція життєво важливих показників у відділенні інтенсивної терапії.
    Підтримуюча терапія
    Атропін: 0,5-2 мг внутрішньовенно (для лікування тяжкої брадикардії).
    Глюкагон: спочатку у дозі 1-10 мг внутрішньовенно, а потім у вигляді краплинної інфузії зі швидкістю 2-5 мг/год (для підтримання функції серцево-судинної системи).
    Симпатоміметики – добутамін, ізопреналін, орципреналін або адреналін – призначати залежно від маси тіла пацієнта та ефективності лікування.
    Якщо у клінічній картині передозування домінує периферична вазодилатація, тоді необхідно ввести адреналін або норадреналін під постійним контролем стану серцево-судинної системи пацієнта.
    У разі брадикардії, резистентної до медикаментозного лікування, показане застосування штучного водія ритму серця.
    При виникненні бронхоспазму показане введення β-симпатоміметиків (у вигляді аерозолю або внутрішньовенно) або внутрішньовенне введення амінофіліну. При генералізованих судомах рекомендоване повільне внутрішньовенне введення діазепаму або клоназепаму.
    Увага: у разі тяжкого передозування, яке супроводжується симптомами шоку, підтримуючу терапію із застосуванням антидотів потрібно продовжувати досить довго, оскільки можна очікувати збільшення періоду напіввиведення карведилолу і його перерозподілу. Тривалість лікування залежить від ступеня передозування; підтримуючу терапію слід продовжувати до стабілізації стану пацієнта.

    Побічні ефекти
    Інфекції та інвазії
    Часті
    Бронхіт, пневмонія, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції сечових шляхів
    З боку крові та лімфатичної системи
    Часті
    Анемія
    Рідкісні
    Тромбоцитопенія
    Дуже рідкісні
    Лейкопенія
    З боку імунної системи
    Дуже рідкісні
    Гіперчутливість до препарату(алергічна реакція)
    Порушення харчування та обміну речовин
    Часті
    Збільшенням маси тіла, гіперхолерестинемія, порушення рівня цукру в крові
    (Гіперглікемія, гіпоглікемія) у пацієнтів із цукровим діабетом.
    Порушення психіки
    Часті
    Депресія, пригнічений настрій
    Нечасті
    порушення сну
    Неврологічні розлади
    Дуже часті
    Запаморочення, головний біль
    Часті
    Втрата свідомості, запаморочення
    Нечасті
    Парестезія
    З боку органів зору
    Часті
    Порушення зору, зниження сльозовиділення (сухість очей), подразнення очей
    З боку серцево-судинної системи
    Дуже часті
    Серцева недостатність
    Часті
    Брадикардія, набряк (включно із загальним, периферичним, генітальним набряком або набряком ніг),
    Гіперволемія, затримка рідини
    Нечасті
    Атріовентрикулярна блокада, стенокардія
    З боку судин
    Дуже часті
    гіпотензія
    Часті
    Ортостатична гіпотензія, периферичні порушення кровообігу (холодні
    кінцівки, хвороба периферичних судин, переміжна кульгавість
     або хвороба Рейно), гіпертензія
    З боку органів дихання, грудної клітини та средостіння
    Часті
    Диспное, набряк легень, бронхіальна астма у схильних пацієнтів
    Рідкісні
    Закладеність носа, чхання та симптоми, схожі на симптоми грипу
    З боку травної системи
    Часті
    Нудота, діарея, блювання, диспепсія, біль в епігастральній ділянці
    Нечасті
    закреп
    Рідкісні
    Сухість у роті
    З боку гепатобіліарної системи
    Дуже рідкісні
    Підвищення рівнів аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартат трансамінази (АСТ)
    Та гами-глутамілтрансферзи (ГГТ)
    З боку шкіри та підшкірної клітковини
    Нечасті
    Шкірні реакції (наприклад, алергічна екзантема, дерматит
    Підвищення потовиділення, кропив’янка, свербіж, псоріаз та червоний плескатий лишай), алопеція
    Дуже рідкісні
    Випадки тяжких небажаних реакцій з боку шкіри (наприклад, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз)
    З боку опорно-рухового апарату та сполучних тканин
    Часті
    Біль у кінцівках
    З боку нирок та сечових шляхів
    Часті
    Ниркова недостатність та порушення функції нирок у пацієнтів з ураженням периферичних судин та/або порушенням функції нирок, порушенням сечовиділення
    Дуже рідкісні
    Нетримання сечі у жінок
    Рідкісні
    Порушення сечовиділення
    Розлади репродуктивної системи та молочних залоз
    Нечасті
    Порушення ерекції
    Загальні порушення у місці введення препарату
    Дуже часті
    Астенія (втома)
    Часті
    Біль, набряк
    Дані про деякі побічні реакції
    Частота побічних дій не залежить від дози препарату, за винятком запаморочення, порушень зору та брадикардії. Запаморочення, втрата свідомості, головний біль та астенія зазвичай є легкими та, імовірніше, з’являються на початку лікування.
    У пацієнтів із серцевою недостатністю з застійними явищами погіршення серцевої недостатності та затримка рідини можуть з’явитися під час підвищення дози карведилолу шляхом титрування (див. розділ «Особливості застосування»).
    Про серцеву недостатність часто повідомляли як про побічне явище як у пацієнтів, які приймали плацебо, так і у пацієнтів, які приймали карведилол (14,5 % та 15,4 % відповідно, у пацієнтів із дисфункцією лівого шлуночка після гострого інфаркту міокарда).
    Зворотне погіршення функції нирок спостерігалося при терапії карведилолом у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю з низьким артеріальним тиском, ішемічною хворобою серця та дифузною хворобою судин та/або основною нирковою недостатністю.
    Наступні побічні реакції були зафіксовані у пост−маркетинговий період застосування карведилолу. Оскільки повідомлення про ці реакції були добровільними і розмір популяції невідомий, надійно оцінити частоту явищ неможливо, тому вони віднесені до категорії реакцій невідомої частоти.
    На тлі застосування блокаторів β-адренорецепторів може стати більш вираженим латентний цукровий діабет, загострення цукрового діабету та може пригнічуватися регуляція рівня глюкози в крові.
    Карведилол може спричиняти нетримання сечі у жінок, що зникає після припинення прийому препарату.
    Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
    Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим заходом. Це дозволяє здійснювати безперервний моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні лікарського засобу. Лікарів просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.
    У разі виникнення небажаних проявів, побічних реакцій або у разі відсутності терапевтичної дії необхідно повідомити за адресою ТОВ «Алвоген Україна», 02660, м. Київ, Броварський проспект,
    5 «И», тел./факс: +38 044 517-75-00, електронна адреса pharmacovigilance@alvogen.com.

    Термін придатності
    2 роки.

    Умови зберігання
    Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
    Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Упаковка
    Для таблеток 6,25 мг: по 15 таблеток у блістері. По 2 блістери у картонній пачці.
    Для таблеток 12,5 мг, 25 мг: по 10 таблеток у блістері. По 3 блістери у картонній пачці.

    Категорія відпуску
    За рецептом.

    Виробник
    Лабормед-Фарма С.А.
    Адреса
    44B Теодор Палладі, 3-ій район, Бухарест, код 032266, Румунія.
  • Відгуки (0)