ЗАТВЕРДЖЕНО
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КОМБІНИЛ®ДУО
(KOMBINIL® DUO)
Склад:
діюча речовина: сiprofloxacin hydrochloride and dexamethasone;
1 мл препарату містить ципрофлоксацину гідрохлориду в перерахуванні на ципрофлоксацин 3 мг; дексаметазону 1 мг;
допоміжні речовини: динатрію едетат, бензалконію хлорид, маніт (Е421), гідроксипропіл-бета-циклодекстрин, кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Краплі очні/вушні.
Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати, що містять кортикостероїди і протимікробні засоби. Дексаметазон та протимікробні засоби. Код АТС S03С A01.
Клінічні характеристики.
Показання.
Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до ципрофлоксацину:
- гострий отит зовнішнього та середнього вуха;
- поверхневі інфекції ока (очей).
Протипоказання.
- гіперчутливість до дексаметазону, ципрофлоксацину та інших фторхінолонів, або до будь-яких інших компонентів препарату;
- вірусний кератит;
- герпетична інфекція (деревоподібний кератит, Herpes simplex);
- гнійні інфекції слизової оболонки ока і повік;
- туберкульозне ураження очей, вух;
- віспа, вітряна віспа та інші вірусні ураження кон’юнктиви та рогівки;
- вірусні ураження вух;
- грибкові ураження ока;
- вагітність;
- період годування груддю;
- дитячий вік.
Спосіб застосування та дози. Препарат застосовують у вигляді інстиляцій у дорослих.
В офтальмології: по 1-2 краплі в кон’юнктивальний мішок одного або обох очей кожні 6 годин. Через 1-2 доби застосування, за необхідності, доза може бути збільшена до 1-2 крапель кожні 2 години. Після досягнення терапевтичного ефекту дозу та частоту застосування зменшують. Курс лікування зазвичай становить 7 діб.
В оториноларингології: по 4 краплі у хворе вухо двічі на добу. Добова доза – 8 крапель в один вушний канал, що становить відповідно 8 мг дексаметазону та 24 мг ципрофлоксацину. Курс лікування зазвичай становить 7 діб.
Застосування препарату в офтальмології/оториноларингології у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок не вивчалось.
Слід ретельно прочистити зовнішній слуховий прохід. Щоб запобігти вестибулярній стимуляції, рекомендується вводити розчин кімнатної температури або температури тіла.
Пацієнт повинен перебувати в положенні лежачи на протилежному боці відносно ураженого вуха. Бажано перебувати у такому положенні протягом 5-10 хвилин. Також після місцевого очищення у слуховий прохід можна вводити змочений тампон із марлі або з гігроскопічної вати на 1-2 дні, але його необхідно змочувати для насичення препаратом 2 рази на день.
Побічні реакції.
Оскільки препарат складається з двох компонентів, то можливе виникнення побічних реакцій, характерних для обох компонентів.
Побічні реакції, спричинені ципрофлоксацином.
З боку органів зору: відчуття дискомфорту, білий наліт (спостерігався у пацієнтів з виразкою рогівки та при частому застосуванні препарату), відчуття стороннього тіла, утворення лусочок/дрібних кристалів, гіперемія кон’юнктиви та свербіж, короткочасне почервоніння ока, інфільтрація рогівки, забарвлення рогівки, розлад зору, відчуття печіння в оці, почервоніння, свербіж, кон’юнктивіт, кератит, періокулярний чи фасціальний набряк, світлобоязнь, затуманення зору, сухість, набряк повік, неприємні відчуття у місці інстиляції, гіперемія кон’юнктиви, скороминущі висипання на шкірі навколо очей.
З боку органів слуху: свербіж, дзвін у вусі.
Інші: неприємний присмак у роті, дерматит, нудота.
Системні ефекти: головний біль, дерматит.
Побічні реакції, спричинені дексаметазоном.
Можуть виникати такі побічні ефекти, пов’язані з лікуванням: глаукома з ушкодженням зорового нерва, порушення гостроти та звуження поля зору, утворення катаракти, вторинна інфекція ока, пов’язана з пригніченням реакції організму на інфекцію, перфорація очного яблука, стоншення рогівки чи/або її перфорація, сповільнення загоєння ран, місцеве подразнення та алергічні реакції, підвищений внутрішньоочний тиск, очний дискомфорт, мідріаз, кератит, подразнення, підвищена чутливість очей, птоз.
Передозування. Симптоми. Посилення симптомів прояву побічної дії (кератит, еритема, набряки повік, сльозоточивість).
Лікування. Слід припинити застосування препарату. Терапія симптоматична: при застосуванні препарату в око (очі) – промити великою кількістю теплої води; при застосуванні препарату у вухо пацієнт повинен повернути голову набік та зачекати, поки надлишок препарату витече з вуха.
Застосування в період вагітності або годування груддю. При вагітності не призначають. Не відомо, чи проникають ципрофлоксацин та дексаметазон у грудне молоко при місцевому застосуванні, тому у випадку необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.
Діти. У зв’язку з відсутністю даних про безпеку препарат не застосовують дітям.
Особливості застосування. При гострих гнійних ураженнях ока кортикостероїди можуть маскувати інфекційні процеси або посилювати їх.
Особливості застосування, пов’язані з дексаметазоном.
У пацієнтів з підвищеною чутливістю може підвищитися внутрішньоочний тиск навіть після застосування звичайних доз. Рекомендується постійно контролювати внутрішньоочний тиск. Не слід перевищувати рекомендовану тривалість лікування, за винятком випадків, коли очікуваний терапевтичний ефект переважає над ризиком; слід постійно контролювати внутрішньоочний тиск.
Грибкові інфекції рогівки особливо активно розвиваються при тривалому застосуванні стероїдів. Слід враховувати можливість розвитку грибкової інвазії при будь-якому стійкому утворенні виразок рогівки, коли використовувалося лікування стероїдами. Кортикостероїди не слід застосовувати після неускладненого видалення стороннього тіла з ока або при наявності інфекції чи травми, обмеженої поверхневим епітелієм рогівки.
Використання препарату у пацієнтів, які мають захворювання нирок або печінки. Оскільки дексаметазон у препараті має низьку системну абсорбцію, при застосуванні в очі немає необхідності корегувати дозу.
Щоб попередити забруднення кінчика крапельниці та препарату, необхідно бути обережним і не торкатися повік, прилеглих ділянок або інших поверхонь кінчиком флакона-крапельниці.
Особливості застосування, пов’язані з ципрофлоксацином.
Оскільки при застосуванні препарату певна його частина може потрапляти у системний кровотік, ймовірний розвиток тяжких реакцій гіперчутливості (анафілактичні реакції) у пацієнтів, які застосовували хінолони, причому у деяких пацієнтів після першої дози.
Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинним колапсом, втратою свідомості, поколюванням, набряком глотки або обличчя, диспное, кропив’янкою та свербежем. Тяжкі анафілактичні реакції потребують негайного невідкладного лікування із застосуванням епінефрину та інших реанімаційних заходів, включаючи кисневу терапію, внутрішньовенні вливання, внутрішньовенне введення антигістамінних препаратів, кортикостероїдів, амінів, що звужують судини, штучну вентиляцію легень згідно з клінічними показаннями.
Відома фотосенсибілізуюча та фототоксична дія від середнього до тяжкого ступеня під час застосування лікарських засобів класу хінолінів у вигляді тяжких сонячних опіків у пацієнтів, які піддавалися дії прямих сонячних променів. Оскільки при застосуванні препарату певна його частина може потрапляти у системний кровотік та спричиняти аналогічні прояви, слід уникати надмірного впливу сонячного випромінювання. У випадку появи фототоксичності застосування препарату слід припинити.
Тривале застосування ципрофлоксацину, як і будь-яких інших антибактеріальних препаратів, може призвести до розвитку суперінфекції.
Оскільки препарат містить як консервант бензалконію хлорид, це може спричинити подразнення, знебарвлення м’яких контактних лінз. Тому перед застосуванням пацієнт повинен зняти контактні лінзи та зачекати 15 хв після інстиляції препарату, перш ніж знову використовувати контактні лінзи.
При одночасному застосуванні інших очних лікарських засобів необхідно витримувати щонайменше 5-хвилинну перерву між застосуваннями. Після інстиляції рекомендується обережне закриття повік або нососльозова оклюзія з метою зниження системної абсорбції ліків, введених в око, що зменшує ризик виникнення системних побічних ефектів.
Одночасне застосування препарату з алкоголем призводить до посилення проявів побічних реакцій.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
При застосуванні препарату можливі короткочасні розлади зору (втрата чіткості зображення, затуманення), тому керування автомобілем та робота з механізмами можлива тільки після відновлення чіткості зору.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Оскільки препарат застосовується місцево, ступінь вираженості взаємодій з препаратами, що застосовуються системно, малоймовірний, але не можна виключати взаємодію:
- ципрофлоксацину з такими препаратами системної дії:
теофілін: при одночасному застосуванні з препаратом може підвищуватися концентрація теофіліну в сироватці та подовжуватися час напіввиведення, що, у свою чергу, підвищує ризик виникнення побічної дії теофіліну. У випадку необхідності сумісного застосування слід визначати рівень теофіліну в сироватці та переглянути призначену дозу теофіліну;
кофеїн: як і всі хінолони, ципрофлоксацин має здатність знижувати швидкість метаболізму кофеїну, що, в свою чергу, спричиняє підвищення кліренсу кофеїну та подовжує період напіввиведення;
препарати, що містять полівалентні катіони (магній, алюміній): магній- та алюмінійвмісні антацидні засоби, вісмуту субсаліцилат, сукральфат, продукти, що містять кальцій, залізо або цинк, в значній мірі знижують свою абсорбцію і рівень їх у сироватці та сечі відповідно знижується;
антагоністи Н2-рецепторів: не впливають на кінетику ципрофлоксацину;
пірензепін: затримує, але не знижує абсорбцію ципрофлоксацину;
фенітоїн: зазвичай не взаємодіє з ципрофлоксацином, але є окремі повідомлення щодо зниження його рівня у пацієнтів, що застосовували ципрофлоксацин;
сульфонілсечовина: інколи може спричиняти гіпоглікемію при одночасному застосуванні;
метотрексат: сумісне застосування може знижувати швидкість виведення нирками метотрексату, що підвищує ризик посилення його токсичності;
метоклопрамід: при сумісному застосуванні не взаємодіють;
нестероїдні протизапальні засоби: сумісне застосування високих доз нестероїдних протизапальних засобів (крім кислоти ацетилсаліцилової) з хінолонами можуть провокувати судоми;
- дексаметазону з такими препаратами системної дії:
аміноглютетіамід: як ферментіндукуючий агент посилює метаболізм і кліренс стероїдів у печінці, таким чином посилюючи їх ефект;
амфотерицин Б та інші препарати, що виводять калій: сумісне застосування може викликати гіпокаліємію, застійні явища у серці та серцеву недостатність;
антикоагулянти: сумісне застосування з варфарином кортикостероїдів може знижувати активність варфарину. Тому необхідно контролювати антикоагулятивну дію;
холестеринамін: може підвищувати кліренс кортикостероїдів;
циклоспорини: взаємопосилюють активність, що може спричиняти судоми;
глікозиди наперстянки: сумісне застосування може провокувати посилення аритмії та судом;
ефедрин: при сумісному застосуванні з кортикостероїдами можливе посилення метаболізму останніх, що призводить до зниження концентрації рівня у крові і, відповідно, рівня активності кортикостероїдів.
естрогени (у тому числі оральні контрацептиви): сумісне застосування знижує рівень печінкового метаболізму кортикостероїдів, і, таким чином, посилюється їх дію;
індуктори та інгібітори печінкових ферментів: барбітурати, фенітоїн, карбамазепін, рифампін та інші речовини, що посилюють дію печінкових ферментів, знижують рівень кортикостероїдів в організмі; кетоконазол, макроліди (еритроміцин) посилюють дію кортикостероїдів; дексаметазон послабляє активність цитохрому CYP3А4, тому сумісне застосування препаратів, що метаболізуються за допомогою цього цитохрому (індинавір, еритроміцин) знижує концентрацію цих препаратів у сироватці;
нестероїдні протизапальні засоби: сумісне застосування посилює ризик виникнення гастроентерологічних ускладнень, гіпопротромбінемії;
вакцини: сумісне застосування інгібує активність антитіл.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Ципрофлоксацин. Діюча речовина – ципрофлоксацину гідрохлорид відноситься до класу хінолонів. Бактерицидна дія хінолонів, що головним чином впливає на синтез ДНК бактерій, спрямована на пригнічення ДНК-гірази.
Ципрофлоксацин має високу активність in vitro відносно більшості грамнегативних мікроорганізмів, включаючи Pseudomonas aeruginosa. Він також ефективний щодо аеробних грампозитивних мікроорганізмів, таких як стафілококи і стрептококи.
Ципрофлоксацин активний відносно:
аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (включаючи штами, чутливі або резистентні до метициліну), Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus spp., інші коагулазонегативні види Staphylococcus spp., включаючи S. haemolyticus та S. hominis, Corynebacterium spp., Streptococcus pneumoniaе, Streptococcus групи Viridans;
аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter spp., Haemophilus influenzae, Pseudomonas aeruginosa, Moraxella spp. (включаючи M. catarrhalis).
Ципрофлоксацин є активним щодо патогенних мікроорганізмів, виділених у пацієнтів з гострим отитом середнього вуха із застосуванням тимпаностомічних трубок.
Завдяки специфічному способу дії, не існує перехресної резистентності між ципрофлоксацином та іншими антибактеріальними засобами з різними хімічними структурами, такими як бета-лактамні антибіотики, аміноглікозиди, тетрацикліни, макроліди та пептиди, а також сульфонаміди, похідні триметоприму та нітрофурану. Таким чином, мікроорганізми, резистентні до цих лікарських засобів, можуть бути чутливими до ципрофлоксацину.
Дексаметазон. Загальний механізм протизапальної дії кортикостероїдів здійснюється шляхом пригнічення судинних адгезивних молекул ендотеліальних клітин, циклооксигенази І або ІІ та виділення цитокінів. У результаті цього зменшується формування медіаторів запалення та пригнічується адгезія лейкоцитів до судинного ендотелію, запобігаючи таким чином їх проникненню у запалені тканини ока.
Фармакокінетика.
Ципрофлоксацин. Після місцевого застосування в око (очі) ципрофлоксацин добре всмоктується. Системна абсорбція ципрофлоксацину після інстиляції в око низька.
Ципрофлоксацин швидко розподіляється у тканинах тіла з рівнями вмісту у тканинах, як правило, вищими за рівні вмісту у плазмі. Об’єм розподілу у стабільному стані становить 1,7-2,71 л/кг. Зв’язування з білком сироватки становить 16-43 %. Період напіввиведення ципрофлоксацину з сироватки крові становить 3-5 годин. 15-50 % дози виділяється з сечею у незміненому вигляді та 10-15 % у вигляді метаболітів протягом 24 годин. Приблизно 20 – 40 % дози виводиться з калом у незміненому стані та у вигляді метаболітів протягом 5 днів.
Дексаметазон. Після закапування в око препарат добре проникає в епітелій рогівки і клітини кон’юнктиви. Після закапування в порожнину кон’юнктиви досягаються терапевтичні концентрації у водянистій волозі ока. Максимальний рівень дексаметазону у внутрішньоочній рідині дорівнює приблизно 30 нг/мл, досягався протягом 2 годин. Далі відбувалося зниження концентрації з періодом напіввиведення 3 години. Дексаметазон виводиться з організму шляхом метаболізму. Приблизно 60 % дози виділяється в сечу у вигляді 6-β-гідрогідексаметазону. Незмінений дексаметазон у сечі не був виявлений. Період напіввиведення з плазми відносно короткий – 3-4 години. Дексаметазон приблизно на 77-84 % зв’язується з альбуміном сироватки. Кліренс коливається від 0,111 до 0,225 л/годину/кг та об’єм розподілу коливається від 0,576 до 1,15 л/кг.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або блідо-жовтого відтінку рідина.
Термін придатності. 2 роки.
Термін придатності після розкриття флакону – 1 місяць.
Умови зберігання. Зберігати при температурі від 15°С до 25 °С у захищеному від світла місці. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 5 мл у флаконі з пробкою-крапельницею і кришкою, по 1 флакону у пачці;
по 5 мл у флаконі-крапельниці з кришкою-скарифікатором, по 1 флак
Viridis Bot
