Telegram BotViridis Bot

Київ
Всі аптеки
Київ
Всі аптеки
0
грн.
КОРІПРЕН 10МГ/10МГ ТАБ. №56 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурний
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

КОРІПРЕН 10МГ/10МГ ТАБ. №56

Нема в наявності

Артикул:76024
ID:27253

Виробник

РЕКОРДАТІ ІТАЛІЯ

*Ціна дійсна лише при замовленні на сайті

упаковка

562.40 грн
  • Характеристики

    Умови видачі

    По рецепту;

    Виробник

    РЕКОРДАТІ ІТАЛІЯ;

    Форма випуску

    упаковка;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад
    діючі речовини: еnalapril; lercanidipine;
    1 таблетка містить еналаприлу малеату 10 мг (відповідає еналаприлу 7,64 мг) та лерканідипіну гідрохлориду 10 мг (відповідає лерканідипіну 9,44 мг);
    допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), повідон (К 30), натрію гідрокарбонат, магнію стеарат;
    оболонка: опудрювач білий 02F29056;
    вміст опудрювача білого 02F29056: гіпромелоза 5сР (Е 646), титану діоксид (Е 171), тальк, макрогол 6000.

    Лікарська форма
    Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

    Основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки.

    Фармакотерапевтична група
    Інгібітори АПФ та блокатори кальцієвих каналів: еналаприл та лерканідипін.
    Код АТХ С09В В02.

    Фармакологічні властивості (див. повну інструкцію виробника)

    Показання
    Есенціальна артеріальна гіпертензія.

    Протипоказання
    Підвищена чутливість до будь-якої діючої речовини (еналаприлу або лерканідипіну), до будь-якого інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) або дигідропіридинового блокатора кальцієвих каналів, або будь-якого іншого компонента цього лікарського засобу.
    Наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку, пов’язаного з попереднім лікуванням інгібіторами АПФ.
    Спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.
    Вагітність або планування вагітності (див. «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
    Одночасне застосування Коріпрену 10 мг/10 мг з препаратами, що містять аліскірен, у разі наявності діабету чи ниркової недостатності (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2).
    Обструкція відтоку з лівого шлуночка, у тому числі при стенозі аорти.
    Нелікована застійна серцева недостатність.
    Нестабільна стенокардія.
    Застосування протягом одного місяця після інфаркту міокарда.
    Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл /хв), у т.ч. у пацієнтів, які знаходяться на гемодіалізі.
    Тяжка печінкова недостатність.
    Супутній прийом:
    сильних інгібіторів СYРЗА4;
    циклоспорину;
    соку грейпфрута.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії (див. повну інструкцію виробника)

    Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

    Спосіб застосування та дози
    Пацієнти, артеріальний тиск яких недостатньо контролюється застосуванням 10 мг лерканідипіну як монотерапії, можуть підвищити дозу лерканідипіну до 20 мг або перейти на прийом препарату з фіксованою комбінацією діючих речовин Коріпрен 10 мг/10 мг.
    Може бути рекомендовано індивідуальний підбір дози. Також може бути розглянуто перехід від монотерапії до фіксованої комбінації, якщо це клінічно прийнятно.
    Лікарський засіб слід приймати переважно вранці, як мінімум за 15 хвилин до сніданку. Цей препарат не слід запивати грейпфрутовим соком.
    Таблетки застосовують перорально, рекомендована доза становить 1 таблетку 1 раз на добу.
    Пацієнти літнього віку. Лікування пацієнтів залежить від стану функції нирок.
    Дозування при нирковій недостатності: Коріпрен 10 мг/10 мг протипоказаний пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) і пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі. На початку лікування пацієнтам з легкою та помірною нирковою недостатністю слід дотримуватись особливої обережності.
    Дозування при печінковій недостатності. Коріпрен 10 мг/10 мг протипоказаний пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки. На початку лікування пацієнтам з легкою та помірною печінковою недостатністю слід дотримуватись особливої обережності.
    Діти.
    Ефективність і безпека застосування Коріпрену для лікування дітей не встановлені. Препарат не застосовують у педіатрічній практиці.

    Передозування
    В період післяреєстраційного застосування були зареєстровані випадки навмисного передозування еналаприлу/лерканідипіну дозами від 100 до 1000 мг кожного із цих препаратів. У таких випадках була потрібна госпіталізація. Повідомлені симптоми (зниження систолічного артеріального тиску, брадикардія, занепокоєння, сонливість і біль у боці) також могли бути пов’язані із супутнім прийомом високих доз інших препаратів (наприклад бета-адреноблокаторів).
    Симптоми передозування еналаприлу і лерканідипіну. Найбільш характерним симптомом передозування еналаприлу є гіпотензія (що виникає через приблизно 6 годин після прийому препарату) одночасно з блокадою РААС і ступор. До симптомів, пов'язаних з передозуванням інгібіторів АПФ, можна віднести судинний шок, порушення електролітного балансу, ниркову недостатність, гіпервентиляцію, тахікардію, серцебиття, брадикардію, запаморочення, неспокій і кашель. Сироваткові рівні еналаприлату, у 100 і 200 разів вищі, ніж зазвичай, спостерігаються після застосування терапевтичних доз еналаприлу 300 мг і 440 мг відповідно.
    Як і у разі застосування інших дигідропіридинів, передозування лерканідипіном може викликати надмірну периферичну вазодилатацію з вираженою гіпотензією і рефлекторною тахікардією.
    Лікування при передозуванні еналаприлу і лерканідипіну. Рекомендованим лікуванням передозування еналаприлом є внутрішньовенне інфузійне введення фізіологічного розчину. Якщо виникає гіпотензія, пацієнту слід надати горизонтального положення з низьким узголів’ям. Можна використовувати внутрішньовенне введення ангіотензину II та/або катехоламінів. Якщо препарат був прийнятий нещодавно, слід вжити заходів щодо виведення еналаприлу малеату з організму (наприклад викликати блювання, промити шлунок, ввести адсорбенти і сульфат натрію). Еналаприлат можна видалити з кровотоку шляхом гемодіалізу. Використання кардіостимулятора показане при брадикардії, резистентній до терапії. Слід постійно контролювати показники життєво важливих функцій організму, рівень електролітів та креатиніну сироватки крові.
    При передозуванні лерканідипіном у разі розвитку тяжкої гіпотензії, брадикардії і втрати свідомості може бути корисною підтримка серцево-судинної діяльності шляхом внутрішньовенного введення атропіну з метою уникнення брадикардії.
    З огляду на тривалу фармакологічну дію лерканідипіну, стан пацієнта, який прийняв надмірну дозу, потрібно контролювати щонайменше 24 години. Інформації щодо ефективності діалізу немає. Оскільки препарат має високу ліпофільність, рівень лерканідипіну в плазмі крові не є інформативним щодо ступеня передозування. Діаліз неефективний.

    Побічні ефекти
    У наведеній нижче таблиці представлено небажані реакції, виявлені у клінічних дослідженнях застосування препарату у таких дозах 10 мг/10 мг, 20 мг/10 мг та 20 мг/20 мг, для яких існує причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням препарату. Небажані реакції подано за системно-органними класами MedDRA за такою частотою виникнення: дуже часті (> 1/10), часті (≥1/100 - <1/10), нечасті (≥1/1000 - <1/100), поодинокі (≥1/10000 - <1/1000), рідкісні (<1/10000) та невідомо (не можна визначити за наявними даними).
    З боку крові і лімфатичної системи
    Нечасті:Тромбоцитопенія
    Поодинокі:Зниження рівня гемоглобіну
    З боку імунної системи
    Поодинокі:Підвищена чутливість
    З боку обміну речовин і харчування
    Нечасті:Гіперкаліємія
    З боку психіки
    Нечасті:Тривожність
    З боку нервової системи
    Часті:Запаморочення та головний біль
    Нечасті:Постуральне запаморочення
    З боку органів слуху та рівноваги
    Нечасті:Порушення просторової орієнтації (вертіго)
    Поодинокі:Шум у вухах
    З боку серця
    Нечасті:Тахікардія, відчуття серцебиття
    Судинні розлади
    Нечасті:Гіперемія, гіпотензія
    Поодинокі:Судинна недостатність
    З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння
    Часті:Кашель
    Поодинокі:Сухість у горлі, орофарингеальний біль
    З боку шлунково-кишкового тракту
    Нечасті:Біль у животі, запор, нудота

    Поодинокі:Диспепсія, набряк губ, розлади мовлення, діарея, сухість у роті, гінгівіт
    З боку печінки та жовчовивідних шляхів
    Нечасті:Підвищення рівня АЛТ, підвищення рівня АСТ
    З боку шкіри і підшкірної клітковини
    Нечасті:Почервоніння шкіри
    Поодинокі:Ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, дерматит, висипи, кропив’янка
    З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини
    Нечасті:Біль у суглобах (артралгія)
    З боку нирок і сечовивідних шляхів
    Нечасті:Прискорене сечовипускання (полакіурія)
    Поодинокі:Ніктурія, поліурія
    З боку статевих органів та молочних залоз
    Поодинокі:Еректильна дисфункція
    Ускладнення загального характеру та реакції у місці введення
    Нечасті:Астенія, втома, відчуття жару, периферичні набряки
    Про небажані явища, що виникали лише у одного пацієнта, повідомлялося з частотою «поодинокі».
    Побічні реакції, що стосуються діючих речовин препарату окремо.
    Побічні реакції, про які повідомлялося при використанні одного з компонентів (еналаприлу або лерканідипіну) препарату окремо, можуть бути потенційними побічними ефектами комбінованого препарату, навіть якщо вони не спостерігалися в клінічних випробуваннях або протягом періоду післяреєстраційного застосування.

    Еналаприл
    З боку кровоносної та лімфатичної системи:
    нечасті: анемія (включаючи апластичну та гемолітичну форми);
    поодинокі: нейтропенія, зниження гемоглобіну, зниження гематокриту, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, пригнічення функцій кісткового мозку, панцитопенія, лімфаденопатія, аутоімунні захворювання.
    З боку ендокринної системи:
    невідомо: синдром порушення секреції антидіуретичного гормону.
    З боку метаболізму та травної системи:
    нечасті: гіпоглікемія.
    З боку нервової системи та психіки:
    часті: депресія, головний біль;
    нечасті: сплутаність свідомості, сонливість, безсоння, підвищена збудливість, парестезії, вертиго;
    поодинокі: аномальні сновидіння, порушення сну.
    З боку органів зору:
    дуже часті: затуманення зору.
    З боку серцево-судинної системи:
    дуже часті: запаморочення;
    часті: гіпотензія (включаючи ортостатичну гіпотензію), синкопе, біль у грудях, аритмія, стенокардія, тахікардія;
    нечасті: ортостатична гіпотензія, прискорене серцебиття, інфаркт міокарда чи гостре порушення мозкового кровообігу*, можливо, вторинне щодо надмірної артеріальної гіпотензії у пацієнтів з групи ризику;
    поодинокі: синдром Рейно.
    * Частота виникнення була порівнянною з такою в групі плацебо і контрольних групах активного лікування в клінічних випробуваннях.
    З боку органів дихання, торакальні та медіастинальні порушення:
    дуже часті: кашель;
    часті: диспное;
    нечасті: ринорея, біль у горлі та захриплість, бронхоспазм/астма;
    поодинокі: легеневий інфільтрат, риніт, алергічний альвеоліт/еозинофільна пневмонія.
    З боку шлунково-кишкового тракту:
    дуже часті: нудота;
    часті: діарея, біль у животі, зміна смаку (дисгевзія);
    нечасті: непрохідність кишечнику, панкреатит, блювання, диспепсія, запор, анорексія, подразнення шлунка, сухість у роті, виразкова хвороба;
    поодинокі: стоматит, афтозний стоматит, глосит;
    рідкісні: ангіоневротичний набряк кишечнику.
    З боку печінки та жовчовивідних шляхів:
    поодинокі: печінкова недостатність, гепатит (гепатоцелюлярний або холестатичний) або некроз печінки, холестаз (включаючи жовтяницю).
    З боку шкіри та підшкірних тканин:
    часті: висипання, гіперчутливість, ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані;
    нечасті: гіпергідроз, свербіж, кропив’янка, алопеція;
    поодинокі: поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз, пухирчатка, еритродермія.

    Симптоматичний комплекс, який може включати деякі або всі із нижчезазначених симптомів: може спостерігатися гарячка, серозит, васкуліт, міалгія/міозит, артралгія/артрит, наявність антинуклеарних антитіл (АNA), підвищена швидкість осідання еритроцитів (ESR), еозинофілія і лейкоцитоз, висипання, світлочутливість або інші дерматологічні прояви.
    З боку нирок та сечовивідних шляхів:
    нечасті: ниркова недостатність, ниркові пошкодження, протеїнурія;
    поодинокі: олігурія.
    З боку статевої системи та молочних залоз:
    нечасті: імпотенція;
    поодинокі: гінекомастія.
    Загальні порушення:
    дуже часті: астенія;
    часті: втома;
    нечасті: м’язові спазми, припливи, дзвін у вухах, загальне нездужання, гарячка.
    Зміни лабораторних показників:
    часті: гіперкаліємія, підвищення рівня креатиніну;
    нечасті: підвищення сечовини в крові, гіпонатріємія;
    поодинокі: підвищення рівня печінкових ферментів, підвищення рівня білірубіну в сироватці крові.
    Лерканідипін
    Побічні реакції, про які найбільш часто повідомлялося в ході контрольованих клінічних досліджень, – це головний біль, запаморочення, периферичний набряк, тахікардія, прискорене серцебиття і припливи. Кожна з вищезазначених реакцій спостерігалася менше ніж у 1 % пацієнтів
    З боку імунної системи:
    рідкісні: гіперчутливість.
    З боку психіки:
    поодинокі: сонливість.
    З боку нервової системи:
    нечасті: головний біль, запаморочення.
    З боку серця:
    нечасті: тахікардія, прискорене серцебиття;
    поодинокі: стенокардія.
    З боку судинної системи:
    нечасті: припливи;
    Рідкісні: синкопе.
    З боку шлунково-кишкового тракту:
    поодинокі: нудота, диспепсія, діарея, біль у животі, блювання.
    З боку шкіри та підшкірних тканин:
    поодинокі: висипання.
    З боку сполучної тканини та скелетно-м’язові порушення:
    поодинокі: міалгія.
    З боку нирок та сечовивідних шляхів:
    поодинокі: поліурія.
    Загальні порушення:
    нечасті: периферичний набряк;
    поодинокі: астенія, підвищена втомлюваність.
    Протягом періоду післяреєстраційного застосування препарату дуже рідко повідомлялося про такі небажані реакції (<1/10000): гіпертрофія ясен, оборотне підвищення сироваткового рівня печінкових трансаміназ, гіпотензія, часте сечовипускання і грудний біль.
    Деякі дигідропіридини в рідких випадках можуть призводити до виникнення прекордіального болю або стенокардії. Дуже рідко у пацієнтів зі стенокардією в анамнезі можуть виникати підвищення частоти, тривалості та тяжкості цих нападів. Існують повідомлення про поодинокі випадки інфаркту міокарда.
    Лерканідипін не впливає на рівень цукру в крові або рівень ліпідів у сироватці крові.

    Термін придатності
    2 роки.

    Умови зберігання
    Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла та вологи при температурі не вище 25 °С.
    Зберігати у недоступному для дітей місці поза їх полем зору.

    Упаковка
    По 14 таблеток у блістері. По 1, 2 або 4 блістери у картонній коробці.

    Категорія відпуску
    За рецептом.

    Виробник
    Рекордаті Індастріа Хіміка е Фармасевтіка С.п.А., Італія.
    Recordati Industria Chimica e Farmaceutica S.p.A., Italy.

    Адреса
    Віа М. Чівіталі 1, 20148, Мілан, Італія.
    Via M. Civitali 1, 20148 Milan, Italy.
  • Відгуки (0)