Telegram BotViridis Bot

Київ
Всі аптеки
Київ
Всі аптеки
ЛАВАКСОН ПОР.Д/Р-Н Д/ІН. 2.0Г ФЛ. №1 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурний
ID: 31679
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

ЛАВАКСОН ПОР.Д/Р-Н Д/ІН. 2.0Г ФЛ. №1

Нема в наявності

Артикул:80653

0 відгуків

Діюча речовина

Виробник

3H MEDICAL

упаковка

145.79 грн
  • Характеристики

    Умови видачі

    По рецепту;

    Виробник

    3H MEDICAL;

    Форма випуску

    упаковка;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад
    діюча речовина: цефтриаксон;
    1 флакон містить цефтриаксон натрію еквівалентно цефтриаксону 1,0 г або 2,0 г.

    Лікарська форма
    Порошок для розчину для ін’єкцій.

    Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок від білого до жовто-оранжевого кольору.

    Фармакотерапевтична група
    Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини III покоління. Цефтриаксон.
    Код АТХ J01D D04.

    Фармакологічні властивості (див. повну інструкцію виробника)

    Показання
    Лаваксон показаний для лікування нижчезазначених інфекцій у дорослих та дітей, включаючи доношених новонароджених (від народження):
    бактеріальний менінгіт;
    позалікарняна пневмонія;
    госпітальна пневмонія;
    гострий середній отит;
    внутрішньочеревні інфекції;
    ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит);
    інфекції кісток і суглобів;
    ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин;
    гонорея;
    сифіліс;
    бактеріальний ендокардит.

    Препарат можливо застосовувати для:
    лікування гострого ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень у дорослих;
    для лікування дисемінованого бореліозу Лайма (раннього (ІІ стадія) і пізнього (ІІІ стадія)) у дорослих і дітей, включаючи новонароджених віком від 15 днів;
    передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання;
    для ведення пацієнтів із нейтропенією, у яких розвинулася пропасниця з підозрою на бактеріальну інфекцію;
    для лікування пацієнтів з бактеріємією, яка виникла у зв’язку з будь-якою із вищезазначених інфекцій або якщо є підозра на будь-яку із вищезазначених інфекцій.
    Препарат слід призначати разом з іншими антибактеріальними препаратами у випадку, якщо можливий діапазон бактеріальних збудників не підпадає під спектр його дії (див. розділ «Особливості застосування»).
    Слід брати до уваги офіційні рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних засобів.

    Протипоказання
    Підвищена чутливість до цефтриаксону або до будь-якого іншого цефалоспорину. Наявність в анамнезі тяжких реакцій підвищеної чутливості (наприклад, анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу бета-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів та карбапенемів).

    Цефтриаксон протипоказаний:
    Недоношеним новонародженим віком ≤ 41 тиждень із урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження)*.
    Доношеним новонародженим (віком ≤ 28 днів):
    із гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією або ацидозом, оскільки при таких станах зв’язування білірубіну, ймовірно, порушене*;
    які потребують (або очікується, що потребуватимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальційвмісних розчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
    * У дослідженнях іn vitro було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові, що призводить до можливого ризику розвитку білірубінової енцефалопатії у таких пацієнтів.
    Перед внутрішньом’язовим введенням цефтриаксону слід обов’язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну, якщо його застосовують як розчинник (див. розділ «Особливості застосування»). Див. інструкцію для медичного застосування лідокаїну, особливо протипоказання.
    Розчини цефтриаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
    Розчинники, що містять кальцій, такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, не слід використовувати для відновлення препарату Лаваксон у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону також можуть утворюватися при змішуванні цефтриаксону з кальційвмісними розчинами в одній інфузійній системі. Цефтриаксон не можна вводити одночасно з розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, у тому числі з кальційвмісними розчинами для тривалих інфузій, такими як розчини для парентерального харчування, за допомогою Y-подібної системи. Однак решті пацієнтів, крім новонароджених, цефтриаксон та кальційвмісні розчини можна вводити послідовно, один після одного, якщо між інфузіями ретельно промити систему сумісною рідиною. У дослідженнях іn vitro із використанням плазми пуповинної крові дорослих та новонароджених було показано, що новонародженим загрожує підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

    Сумісне застосування препарату з пероральними антикоагулянтами може посилювати ефект проти вітаміну К та ризик кровотечі. Рекомендується часто перевіряти міжнародне нормалізоване співвідношення та належним чином корегувати дозу антивітаміну К як під час, так і після терапії цефтриаксоном (див. розділ «Побічні реакції»).
    Існують суперечливі дані щодо потенційного посилення токсичного впливу аміноглікозидів на нирки при їх застосуванні разом із цефалоспоринами. В таких випадках слід ретельно дотримуватися рекомендацій із моніторингу рівня аміноглікозидів (та функції нирок) у клінічній практиці.
    У дослідженні in vitro при застосуванні хлорамфеніколу у комбінації з цефтриаксоном спостерігалися антагоністичні ефекти. Клінічна значущість цих даних невідома.
    Не було зареєстровано випадків взаємодії між цефтриаксоном та кальційвмісними препаратами для перорального застосування або взаємодії між цефтриаксоном для внутрішньом’язового введення та кальційвмісними препаратами (для внутрішньовенного або перорального застосування).

    У пацієнтів, які застосовують цефтриаксон, можливі хибнопозитивні результати тесту Кумбса.
    Цефтриаксон, як і інші антибіотики, може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію.
    Подібним чином, при визначенні глюкози в сечі за допомогою неферментних методів результати можуть бути хибнопозитивними. З цієї причини у період застосування цефтриаксону слід визначати рівень глюкози в сечі за допомогою ферментних методів.
    Порушень функції нирок не спостерігалося після супутнього застосування великих доз цефтриаксону та потужних діуретиків (наприклад, фуросеміду).
    Одночасне застосування пробенециду не знижує виведення цефтриаксону.

    Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

    Спосіб застосування та дози
    Дозування
    Доза лікарського засобу залежить від тяжкості, чутливості, локалізації і типу інфекції, а також від віку і функції печінки та нирок пацієнта.
    Нижче наведені рекомендовані дози для певних показань. В особливо тяжких випадках слід застосовувати найвищу дозу із рекомендованого діапазону.
    Дорослі та діти віком від 12 років (≥ 50 кг).
    Доза цефтриаксону*Частота введення**Показання
    1–2 г1 раз на добуПозалікарняна пневмонія
    Гостре ускладнення хронічної обструк-тивної хвороби легень
    Внутрішньочеревні інфекції
    Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
    2 г1 раз на добуГоспітальна пневмонія
    Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
    Інфекції кісток і суглобів
    2–4 г1 раз на добуВедення пацієнтів із нейтропенією, у яких розвинулася гарячка і є підозра на бакте-ріальну інфекцію
    Бактеріальний ендокардит
    Бактеріальний менінгіт
    * При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону;
    ** у разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату 2 рази на добу (з 12-годинним інтервалом).
    Показання у дорослих і дітей віком від 12 років (≥ 50 кг), які потребують особливих схем дозування.

    Гострий середній отит
    Може бути застосована одноразова внутрішньом’язова доза 1–2 г цефтриаксону.
    Деякі дані свідчать, що у випадку, коли стан пацієнта тяжкий, або попередня терапія була неефективною, Лаваксон може бути ефективним при внутрішньом’язовому введенні в дозі 1–2 г на добу протягом 3 днів.
    Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
    2 г одноразово перед операцією.
    Гонорея
    Разова доза – 500 мг внутрішньом’язово.
    Сифіліс
    Рекомендована доза – 0,5–1 г 1 раз на добу зі збільшенням дози до 2 г 1 раз на добу при нейросифілісі протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
    Дисемінований бореліоз Лайма [ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія)]
    По 2 г 1 раз на добу протягом 14–21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.

    Діти
    Діти віком від 15 днів до 12 років (<50 кг)
    Дітям з масою тіла ≥ 50 кг слід застосовувати звичайні дози для дорослих.
    Доза цефтриаксону*Частота введення**Показання
    50–80 мг/кг1 раз на добуВнутрішньочеревні інфекції
    Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
    Позалікарняна пневмонія
    Госпітальна пневмонія
     
    50–100 мг/кг
    (максимально – 4 г)1 раз на добуУскладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
    Інфекції кісток і суглобів
    Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвинулася гарячка і є підозра на бактеріальну інфекцію
    80–100 мг/кг
    (максимально – 4 г)1 раз на добуБактеріальний менінгіт
    100 мг/кг
    (максимально – 4 г)1 раз на добуБактеріальний ендокардит
    * При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону.
    ** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату 2 рази на добу (з 12-годинним інтервалом).
    Показання у дітей віком від 15 днів до 12 років (< 50 кг), які потребують особливих схем дозування

    Гострий середній отит
    Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом’язова ін’єкція Лаваксону в дозі 50 мг/кг. Деякі дані свідчать, що у випадку, коли стан дитини тяжкий або попередня терапія була неефективною, Лаваксон може бути ефективним при внутрішньом’язовому введенні в дозі 50 мг/кг на добу протягом 3 днів.
    Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
    50–80 мг/кг одноразово перед операцією.
    Сифіліс
    Рекомендована доза – 75–100 мг/кг (максимально – 4 г) 1 раз на добу протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
    Дисемінований бореліоз Лайма [ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія)]
    50–80 мг/кг 1 раз на добу протягом 14–21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
    Новонароджені віком 0–14 днів
    Цефтриаксон протипоказаний для застосування недоношеним новонародженим віком
    до 41 тижня з урахуванням внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + календарний вік).
    Доза цефтриаксону*Частота введенняПоказання
    20–50 мг/кг1 раз на добуВнутрішньочеревні інфекції
    Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
    Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
    Позалікарняна пневмонія
    Госпітальна пневмонія
    Інфекції кісток і суглобів
    Ведення пацієнтів із нейтропенією, у яких розвинулася гарячка і є підозра на бактеріальну інфекцію
    50 мг/кг1 раз на добуБактеріальний менінгіт

    Бактеріальний ендокардит
    * При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону.
    Не слід перевищувати максимальну добову дозу 50 мг/кг.
    Показання у новонароджених віком 0–14 днів, які потребують особливих схем дозування
    Гострий середній отит
    Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом’язова ін’єкція Лаваксону в дозі 50 мг/кг.
    Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
    20–50 мг/кг одноразово перед операцією.
    Сифіліс
    Рекомендована доза – 50 мг/кг 1 раз на добу протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.

    Тривалість лікування
    Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Враховуючи загальні рекомендації щодо антибіотикотерапії, застосування цефтриаксону слід продовжувати протягом 48–72 годин після зникнення гарячки або підтвердження досягнення ерадикації бактеріальної інфекції.
    Пацієнти літнього віку
    За умови задовільної функції нирок і печінки корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна.
    Пацієнти з печінковою недостатністю
    Наявні дані свідчать про відсутність необхідності коригувати дозу для пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю в тому випадку, якщо функція нирок не порушена.
    Немає даних досліджень щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика»).
    Пацієнти з нирковою недостатністю
    Для пацієнтів із порушеннями ниркової функції немає необхідності знижувати дозу цефтриаксону в тому випадку, якщо функція нирок не порушена. Лише в разі ниркової недостатності в передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза цефтриаксону не має перевищувати 2 г.
    Якщо хворий знаходиться на діалізі, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Цефтриаксон не видаляється з організму шляхом перитонеального діалізу або гемодіалізу. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності застосування лікарського засобу.
    Пацієнти з тяжкими порушеннями функції печінки і нирок
    При одночасному тяжкому порушенні функції нирок та печінки рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності препарату.

    Спосіб введення
    Внутрішньом’язове введення
    Цефтриаксон можна вводити шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Внутрішньом’язову ін’єкцію слід робити у центр великого м’яза. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну ділянку.
    Якщо лідокаїн застосовувати як розчинник, отриманий розчин ніколи не слід вводити внутрішньовенно (див. розділ «Протипоказання»). Рекомендується ознайомитися з інструкцією для медичного застосування лідокаїну.
    Внутрішньовенне введення
    Цефтриаксон можна вводити шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю не менше 30 хвилин (шлях, якому віддається перевага) або шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції тривалістю більше 5 хвилин. Внутрішньовенне переривчасте введення слід здійснювати протягом 5 хвилин, переважно у великі вени. Внутрішньовенні дози по 50 мг/кг або більше слід вводити шляхом інфузії немовлятам і дітям віком до 12 років. Новонародженим внутрішньовенні дози слід вводити протягом 60 хвилин з метою зменшення потенційного ризику білірубінової енцефалопатії (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Питання про внутрішньом’язове введення слід розглядати, коли внутрішньовенний шлях введення неможливий або менш прийнятний для пацієнта. Дози, що перевищують 2 г, слід вводити внутрішньовенно.
    Цефтриаксон протипоказаний новонародженим (≤ 28 днів), якщо їм потрібне (або очікується, що буде потрібне) лікування кальційвмісними внутрішньовенними розчинами, включаючи інфузійні розчини, які містять кальцій, такі як парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див. розділ «Протипоказання»).
    Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, для розчинення цефтриаксону у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватися при змішуванні цефтриаксону з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Тому не можна змішувати або одночасно вводити цефтриаксон з розчинами, які містять кальцій (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Несумісність»).
    З метою передопераційної профілактики інфекцій у місці хірургічного втручання цефтриаксон слід вводити за 30–90 хвилин до хірургічного втручання.
    Діти.
    Препарат застосовувати дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі «Спосіб застосування та дози».

    Передозування
    У разі передозування гемодіаліз або перитонеальний діаліз не зменшать надмірні концентрації препарату в плазмі крові. У разі передозування може спостерігатися нудота, блювання, діарея. Специфічного антидоту не існує. Лікування передозування симптоматичне.

    Побічні ефекти
    Небажаними реакціями, що найчастіше спостерігалися при застосуванні цефтриаксону, є еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, діарея, висипання та підвищення рівня печінкових ферментів.
    Частоту виникнення небажаних реакцій на цефтриаксон визначали за даними клінічних досліджень.
    За частотою явища класифіковані таким чином:
    дуже поширені (≥ 1/10)
    поширені (≥ 1/100, < 1/10)
    непоширені (≥ 1/1000, < 1/100)
    рідко поширені (≥ 1/10000, < 1/1000)
    частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними; за даними постмаркетингових повідомлень; оскільки повідомлення про ці реакції були добровільними і розмір популяції невідомий, надійно оцінити частоту явищ неможливо, тому вони віднесені до категорії реакцій невідомої частоти).
    Інфекції та інвазії: непоширені – грибкові інфекції статевих органів; рідко поширені – псевдомембранозний коліт; частота невідома – суперінфекції.
    З боку системи крові та лімфатичної системи: поширені – еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія; непоширені – гранулоцитопенія, анемія, розлади коагуляції; частота невідома – гемолітична анемія, агранулоцитоз.
    З боку імунної системи: частота невідома – анафілактичний шок, анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, підвищена чутливість, реакція Яриша-Герксхаймера (див. розділ «Особливості застосування»).
    З боку нервової системи: непоширені – головний біль, запаморочення; частота невідома – судоми.
    З боку органів слуху і рівноваги: частота невідома – вертиго.
    З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: рідко поширені – бронхоспазм.
    З боку шлунково-кишкового тракту: поширені – рідкі випорожнення, діарея; непоширені – нудота, блювання; частота невідома – панкреатит, стоматит, глосит.
    З боку гепатобіліарної системи: поширені – підвищення рівня печінкових ферментів; частота невідома – преципітати у жовчному міхурі, ядерна жовтяниця.
    З боку шкіри і підшкірної клітковини: поширені – висипання; непоширені – свербіж; рідко поширені – кропив’янка; частота невідома – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, лікарські реакції з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром) (див. розділ «Особливості застосування»).
    З боку нирок та сечовидільної системи: рідко поширені – гематурія, глюкозурія; частота невідома – олігурія, утворення преципітатів у нирках (оборотні).
    Загальні розлади та стан місця введення: непоширені – флебіт, біль у місці інʼєкції, пропасниця; рідко поширені – набряк, озноб.
    Дані лабораторних аналізів: непоширені – підвищення рівня креатиніну у крові; частота невідома – хибнопозитивні результати тесту Кумбса, хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію, хибнопозитивні результати неферментних методів визначення глюкози.
    Інфекції та інвазії.
    Випадки діареї після застосування цефтриаксону можуть бути пов’язані із Clostridium difficile. Слід призначити відповідну кількість рідини та електролітів (див. розділ «Особливості застосування»).
    Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону.

    Рідкісні випадки тяжких небажаних реакцій, іноді з летальним наслідком, зареєстровані у недоношених та доношених новонароджених (віком < 28 днів), яким внутрішньовенно вводили цефтриаксон та препарати кальцію. При аутопсії у легенях та нирках були виявлені преципітати кальцієвої солі цефтриаксону. Високий ризик утворення преципітатів у новонароджених є наслідком їх малого об’єму крові та довшого, ніж у дорослих, періоду напіввиведення цефтриаксону (див. розділи «Протипоказання» і «Особливості застосування»).
    Зареєстровані випадки утворення преципітатів у нирках, переважно у дітей віком від 3 років, які отримували великі добові дози препарату (наприклад, ≥ 80 мг/кг/добу) або загальні дози понад 10 грамів, а також мали додаткові фактори ризику (наприклад, обмежене споживання рідини або постільний режим). Ризик утворення преципітатів зростає у пацієнтів, позбавлених рухливості або у хворих у стані зневоднення. Преципітати можуть супроводжуватися симптомами або бути асимптоматичними, можуть призводити до ниркової недостатності та анурії і зникають після припинення застосування цефтриаксону (див. розділ «Особливості застосування»).
    Зареєстровані випадки утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону у жовчному міхурі, переважно у пацієнтів, яким препарат вводили у дозах, вищих за стандартну рекомендовану дозу. У дітей, за даними проспективних досліджень, частота утворення преципітатів при внутрішньовенному введенні препарату була різною: у деяких дослідженнях – понад 30 %. При повільному введенні препарату (протягом 20-30 хвилин) частота утворення преципітатів, очевидно, нижча. Утворення преципітатів зазвичай не супроводжується симптомами, але у рідкісних випадках виникали такі клінічні симптоми як біль, нудота і блювання. В таких випадках рекомендується симптоматичне лікування. Після припинення застосування цефтриаксону преципітати зазвичай зникають (див. розділ «Особливості застосування»).

    Термін придатності
    2 роки.
    Умови зберігання
    Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
    Зберігати в недоступному для дітей місці.
    Приготовлений розчин зберігати не більше 6 годин при кімнатний температурі і не більше 24 годин при температурі 2-8 °С.
    Несумісність
    Згідно з літературними даними, цефтриаксон несумісний з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом і аміноглікозидами.
    Лаваксон не можна змішувати з певними кальційвмісними розчинниками, такими як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, у зв’язку з тим, що можуть утворюватися преципітати.
    Розчини, що містять цефтриаксон, не слід змішувати або додавати до інших препаратів, крім тих, що зазначені в розділі «Спосіб застосування та дози».
    Цефтриаксон не слід змішувати або вводити одночасно з розчинами, які містять кальцій, включаючи розчини для парентерального харчування (див. розділи «Протипоказання», «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
    При призначенні лікування Лаваксоном у комбінації з іншим антибіотиком препарати вводяться через окремі шприци або в окремих розчинах для інфузій.

    Упаковка
    По 1,0 г або 2,0 г препарату у скляному флаконі, закупореному гумовою пробкою та алюмінієвим обтискним ковпачком, спорядженим кришкою фліп-оф, що забезпечує контроль першого відкриття.
    По 1 флакону або 10 флаконів у пачці з картону.

    Категорія відпуску
    За рецептом.

    Виробник
    Астрал стерітек Прайвіт Лімітед
    astral steritech Private Limited

    Адреса
    Гледстоун Хауз, 77-79 Хай Стріт, Егам ТВ20 9ГИ, Суррей, Велика Британія
    Gladstone House, 77-79 High Street, Egham TW20 9HY, Surrey, United Kingdom

    Заявник
    М.Біотек Лтд
    M.Biotech Ltd
  • Відгуки (0)