Telegram BotViridis Bot

Київ
Всі аптеки
Київ
Всі аптеки
ЛЕВОФЛОКСАЦИН-ЗДОРОВ'Я ТАБ. 500МГ №10 без ндс - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурний
ID: 80427
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

ЛЕВОФЛОКСАЦИН-ЗДОРОВ'Я ТАБ. 500МГ №10 без ндс

Нема в наявності

Артикул:95567

0 відгуків

Діюча речовина

Виробник

ЗДОРОВ'Я ФК ТОВ

упаковка

135.90 грн
  • Характеристики

    Умови видачі

    По рецепту;

    Виробник

    ЗДОРОВЬЕ ФК ООО;

    Форма випуску

    упаковка;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад
    діюча речовина: 
    levofloxacin;
    1 таблетка містить левофлоксацину гемігідрату у перерахуванні на левофлоксацин 250 мг або 500 мг;
    допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, гіпромелоза, магнію стеарат, натрію кроскармелоза, тальк, кросповідон, титану діоксид (Е 171), тартразин (Е 102).

    Лікарська форма
    Таблетки, вкриті оболонкою.

    Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, від світло-жовтого до жовтого кольору, з двоопуклою поверхнею. На поперечному розрізі видно два шари.

    Фармакотерапевтична група
    Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Левофлоксацин. Код АТХ J01M A12.

    Фармакологічні властивості (див. повну інструкцію виробника)

    Показання
    Добова доза (залежно від тяжкості)
    Тривалість лікування (залежно від тяжкості)
    Гострий бактеріальний синусит
    500 мг 1 раз на добу
    10-14 днів
    Загострення хронічного бронхіту
    500 мг 1 раз на добу
    7-10 днів
    Негоспітальна
    пневмонія
    500 мг 1-2 рази на добу
    7-14 днів
    Гострий пієлонефрит
    500 мг 1 раз на добу
    7-10 днів
    Ускладнені інфекції сечових шляхів
    500 мг 1 раз на добу
    7-14 днів
    Неускладнений цистит
    250 мг 1 раз на добу
    3 дні
    Хронічний бактеріальний простатит
    500 мг 1 раз на добу
    28 днів
    Ускладнені інфекції
    шкіри і м’яких тканин
    500 мг 1-2 рази на добу
    7-14 днів
    Легенева форма сибірської виразки
    500 мг 1 раз на добу
    8 тижнів
    Особливі популяції
    Порушення функції нирок (кліренс креатиніну ≤50 мл/хв)
     Режим дозування
    250 мг/24 години500 мг/24 години500 мг/12 годин
    Кліренс креатинінуперша доза: 250 мгперша доза: 500 мгперша доза: 500 мг
    50-20 мл/хвнаступні: 1252 мг/ 24 годининаступні: 250 мг/ 24 годининаступні: 250 мг/ 12 годин
    19-10 мл/хвнаступні: 1252 мг/  48 годиннаступні: 1252 мг/ 24 годининаступні: 1252 мг/ 12 годин
    <10 мл/хв (включаючи гемодіаліз і ХАПД 1)наступні: 1252 мг/ 48 годиннаступні: 1252 мг/ 24 годининаступні: 1252 мг/ 24 години
    1Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.
    2Оскільки таблетка не ділиться, у випадку призначення препарату у дозі менше 250 мг слід застосовувати препарати левофлоксацину з можливістю такого дозування.
    Порушення функції печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці і виводиться переважно нирками.
    Пацієнти літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби у корекції дози.
    Спосіб застосування. Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Таблетки можна приймати під час або між прийомами їжі. Препарат треба застосовувати щонайменше за 2 години до або після застосування солей заліза, солей цинку, антацидів, що містять магній або алюміній, або диданозину (лише для форм диданозину, які містять буферні агенти алюмінію або магнію) і сукральфату, оскільки можливе зменшення абсорбції.
    Діти. Препарат протипоказаний дітям віком до 18 років.

    Протипоказання
    Гіперчутливість до левофлоксацину/інших хінолонів або допоміжних речовин, епілепсія, наявність в анамнезі уражень сухожилля внаслідок прийому фторхінолонів.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
    Вплив інших лікарських засобів на левофлоксацин
    Солі заліза, солі цинку, антациди, що містять магній та алюміній, диданозин. Всмоктування левофлоксацину значно зменшується, коли одночасно з ним приймати солі заліза або антациди, що містять магній або алюміній, або диданозин (лише для форм, які містять буферні агенти алюмінію або магнію). Одночасне застосування фторхінолонів з мультивітамінами, які містять цинк, призводить до зниження їх пероральної абсорбції. Не рекомендується приймати препарати, що містять двовалентні або тривалентні катіони, такі як солі заліза, солі цинку, антациди, що містять магній або алюміній, або диданозин (лише для форм диданозину, які містять буферні агенти алюмінію або магнію), протягом 2 годин до/після застосування левофлоксацину. Солі кальцію мінімально впливали на пероральну абсорбцію левофлоксацину.
    Сукральфат. Біодоступність левофлоксацину значно зменшується при одночасному застосуванні з сукральфатом. Якщо пацієнту необхідно отримувати і сукральфат, і левофлоксацин, краще приймати сукральфат через 2 години після прийому левофлоксацину.
    Теофілін, фенбуфен або подібні нестероїдні протизапальні препарати. Не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Проте можливе суттєве зниження судомного порога при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими агентами, які зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину у присутності фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.

    Пробенецид і циметидин. Пробенецид і циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується у присутності циметидину (24 %) і пробенециду (34 %). Це відбувається тому, що обидва препарати здатні блокувати канальцеву секрецію левофлоксацину. Незважаючи на це, статистично значущі кінетичні відмінності навряд чи матимуть клінічну значимість. Слід з обережністю призначати левофлоксацин одночасно з препаратами, що впливають на канальцеву секрецію, такими як пробенецид та циметидин, особливо пацієнтам з нирковою недостатністю.
    Інша значуща інформація. Відомо, що на фармакокінетику левофлоксацину не було спричинено ніякого клінічно значущого впливу при застосуванні разом з карбонатом кальцію, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином.
    Вплив левофлоксацину на інші лікарські засоби
    Циклоспорин. Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному застосуванні з левофлоксацином.
    Антагоністи вітаміну К. При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад варфарином) повідомляли про підвищення значень коагуляційних тестів (ПЧ/МНС) та/або кровотечу, яка може бути тяжкою. Зважаючи на це, пацієнтам, які отримують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно здійснювати контроль показників коагуляції.
    Лікарські засоби, що подовжують інтервал QT. Левофлоксацин, подібно до інших фторхінолонів, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, відомі своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди та антипсихотичні засоби).
    Інша значуща інформація. Не відзначалося впливу левофлоксацину на фармакокінетику теофіліну (який є маркерним субстратом для ферменту CYP1A2), що свідчить про те, що левофлоксацин не є інгібітором CYP1A2.
    Інші види взаємодії
    Їжа. Не спостерігалося клінічно значущої взаємодії з їжею. Таким чином, препарат можна приймати незалежно від прийому їжі.

    Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

    Протипоказання
    Гіперчутливість до левофлоксацину/інших хінолонів або допоміжних речовин, епілепсія, наявність в анамнезі уражень сухожилля внаслідок прийому фторхінолонів.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
    Вплив інших лікарських засобів на левофлоксацин
    Солі заліза, солі цинку, антациди, що містять магній та алюміній, диданозин. Всмоктування левофлоксацину значно зменшується, коли одночасно з ним приймати солі заліза або антациди, що містять магній або алюміній, або диданозин (лише для форм, які містять буферні агенти алюмінію або магнію). Одночасне застосування фторхінолонів з мультивітамінами, які містять цинк, призводить до зниження їх пероральної абсорбції. Не рекомендується приймати препарати, що містять двовалентні або тривалентні катіони, такі як солі заліза, солі цинку, антациди, що містять магній або алюміній, або диданозин (лише для форм диданозину, які містять буферні агенти алюмінію або магнію), протягом 2 годин до/після застосування левофлоксацину. Солі кальцію мінімально впливали на пероральну абсорбцію левофлоксацину.
    Сукральфат. Біодоступність левофлоксацину значно зменшується при одночасному застосуванні з сукральфатом. Якщо пацієнту необхідно отримувати і сукральфат, і левофлоксацин, краще приймати сукральфат через 2 години після прийому левофлоксацину.
    Теофілін, фенбуфен або подібні нестероїдні протизапальні препарати. Не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Проте можливе суттєве зниження судомного порога при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими агентами, які зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину у присутності фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.
    Пробенецид і циметидин. Пробенецид і циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується у присутності циметидину (24 %) і пробенециду (34 %). Це відбувається тому, що обидва препарати здатні блокувати канальцеву секрецію левофлоксацину. Незважаючи на це, статистично значущі кінетичні відмінності навряд чи матимуть клінічну значимість. Слід з обережністю призначати левофлоксацин одночасно з препаратами, що впливають на канальцеву секрецію, такими як пробенецид та циметидин, особливо пацієнтам з нирковою недостатністю.
    Інша значуща інформація. Відомо, що на фармакокінетику левофлоксацину не було спричинено ніякого клінічно значущого впливу при застосуванні разом з карбонатом кальцію, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином.

    Вплив левофлоксацину на інші лікарські засоби
    Циклоспорин. Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному застосуванні з левофлоксацином.
    Антагоністи вітаміну К. При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад варфарином) повідомляли про підвищення значень коагуляційних тестів (ПЧ/МНС) та/або кровотечу, яка може бути тяжкою. Зважаючи на це, пацієнтам, які отримують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно здійснювати контроль показників коагуляції.
    Лікарські засоби, що подовжують інтервал QT. Левофлоксацин, подібно до інших фторхінолонів, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, відомі своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди та антипсихотичні засоби).
    Інша значуща інформація. Не відзначалося впливу левофлоксацину на фармакокінетику теофіліну (який є маркерним субстратом для ферменту CYP1A2), що свідчить про те, що левофлоксацин не є інгібітором CYP1A2.
    Інші види взаємодії
    Їжа. Не спостерігалося клінічно значущої взаємодії з їжею. Таким чином, препарат можна приймати незалежно від прийому їжі.
    Особливості щодо застосування
    Для метицилінрезистентного Staphylococcus aureus (MRSA) існує дуже висока імовірність спільної резистентності до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. У зв’язку з цим левофлоксацин не рекомендований для лікування інфекцій, відомим чи підозрюваним збудником яких є MRSA, за винятком випадків, коли результати лабораторних тестів підтвердили чутливість збудника до левофлоксацину.
    Левофлоксацин можна застосовувати для лікування гострого бактеріального синуситу та загострення хронічного бронхіту, якщо ці інфекції були діагностовані відповідним чином.
    Резистентність до фторхінолонів у Escherichia coli (найбільш частого збудника інфекцій сечовивідних шляхів) варіює у різних країнах. При призначенні фторхінолонів слід враховувати місцеву поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.
    У разі легеневої форми сибірської виразки застосування ґрунтується на даних чутливості in vitro Bacillus anthracis та експериментальних даних на тваринах, а також на обмежених даних застосування людям. Лікарі повинні враховувати національні та/або міжнародні документи консенсусу щодо лікування сибірської виразки.

    Тендиніт та розриви сухожиль. Тендиніт та розрив сухожилля (особливо, але не обмежуючись ахілловим сухожиллям), іноді двосторонній, може мати місце протягом 48 годин від початку лікування левофлоксацином і навіть через кілька місяців після припинення застосування левофлоксацину. Ризик тендиніту і розриву сухожилля збільшується у пацієнтів літнього віку, пацієнтів із порушеннями функції нирок, пацієнтів із трансплантованими органами та у пацієнтів, які приймають кортикостероїди. Тому слід уникати одночасного застосування кортикостероїдів. При перших ознаках тендиніту (наприклад, болючий набряк, запалення) необхідно припинити застосування левофлоксацину та розглянути альтернативне лікування. Необхідна належна терапія пошкодженої кінцівки (наприклад, іммобілізація).
    Захворювання, спричинені Clostridium difficile. Діарея, особливо тяжка, персистуюча та/або геморагічна, під час або після лікування препаратом (включаючи кілька тижнів після лікування) може бути симптомом хвороби, спричиненої Clostridium difficile (CDAD). CDAD за тяжкістю може варіювати від слабкого до стану, що загрожує життю; найбільш тяжкою формою є псевдомембранозний коліт. Тому важливо розглянути даний діагноз у хворих, у яких розвивається серйозна діарея під час або після лікування левофлоксацином. Якщо CDAD підозрюється або підтверджено, слід негайно припинити застосування препарату і без затримки розпочати відповідну терапію. Антиперистальтичні лікарські засоби протипоказані у цій клінічній ситуації.
    Пацієнти, схильні до судом. Хінолони можуть знижувати судомний поріг і спричинити судоми. Левофлоксацин протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі та, як і у випадку з іншими хінолонами, його слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, або при сумісному лікуванні активними субстанціями, що знижують церебральний судомний поріг, такими як теофілін. У випадку нападів судом лікування левофлоксацином слід припинити.

    Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Пацієнти з латентними або наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами групи хінолонів. Тому, якщо левофлоксацин потрібно буде застосовувати цим пацієнтам, слід стежити за можливим виникненням гемолізу.
    Пацієнти з нирковою недостатністю. Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, доза препарату має бути скоригована для пацієнтів із порушенням функції нирок.
    Реакції гіперчутливості. Левофлоксацин може спричинити серйозні, потенційно летальні реакції гіперчутливості (наприклад ангіоневротичний набряк аж до анафілактичного шоку), іноді після застосування першої дози. У цьому випадку пацієнтам слід негайно припинити лікування і звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу для організації відповідних невідкладних заходів.
    Тяжкі шкірні побічні реакції: повідомляли про розвиток виражених шкірних побічних реакцій (SCAR), включаючи токсичний епідермальний некроліз (TEN), також відомий як синдром Лайєлла, синдром Стівенса Джонсона (SJS) та реакцій на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), які можуть бути небезпечними для життя або мати летальний наслідок. Пацієнтів слід попередити про ознаки й симптоми виражених шкірних реакцій та здійснювати ретельний нагляд. Якщо такі ознаки та симптоми з’являються, слід негайно припинити застосування левофлоксацину та розглянути альтернативне лікування. Якщо у пацієнта розвинулася така серйозна реакція, як SJS, TEN або DRESS при застосуванні левофлоксацину, лікування левофлоксацином у цього пацієнта ні в якому разі не можна розпочинати повторно.

    Зміна рівня глюкози у крові. При застосуванні хінолонів, особливо хворим на цукровий діабет, які одночасно приймають пероральні гіпоглікемічні засоби (наприклад глібенкламід) або інсулін, повідомляли про зміни рівня глюкози у крові (включаючи як гіперглікемію, так і гіпоглікемію). Повідомлялося про випадки гіпоглікемічної коми. У хворих на цукровий діабет необхідно контролювати рівень цукру у крові.
    Профілактика фотосенсибілізації. Повідомляли про випадки фоточутливості при застосуванні левофлоксацину. Щоб запобігти фотосенсибілізації, пацієнтам рекомендовано уникати під час лікування і протягом 48 годин після припинення прийому левофлоксацину впливу сильного сонячного світла або опромінення штучними джерелами УФ-променів (наприклад, лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій).
    Пацієнти, які отримували антагоністи вітаміну К. Внаслідок можливого збільшення показників коагуляційних тестів (ПЧ/МНС) та/або кровотечі у пацієнтів, які приймали левофлоксацин у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад варфарином), за коагуляційними тестами слід спостерігати, якщо ці лікарські засоби застосовувати одночасно.
    Псuхотичні реакції. Повідомляли про психотичні реакції у пацієнтів, які приймають хінолони, включаючи левофлоксацин. У дуже рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних думок і самодеструктивної поведінки, іноді лише після одноразового прийому дози левофлоксацину. У разі, якщо у пацієнта виникають ці реакції, прийом левофлоксацину слід припинити і вдатися до відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксацин пацієнтам з психотичними розладами або пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.
    Подовження інтервалу QT. Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, такими як, наприклад:
    вроджений синдром подовження інтервалу QT;

    супутнє застосування лікарських засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічних засобів класу ІА та ІІІ, трициклічних антидепресантів, макролідів, антипсихотичних засобів);
    нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);
    хвороба серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).
    Пацієнти літнього віку та жінки можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, які подовжують інтервал QT, тому необхідно дотримуватися обережності при застосуванні фторхінолонів, у тому числі левофлоксацину, у цих популяціях.
    Периферичні нейропатії. У пацієнтів, які отримували хінолони та фторхінолони, були зареєстровані випадки сенсорної або сенсомоторної полінейропатії, що призводять до парестезії, гіпестезії, дизестезії або слабкості. Пацієнтам, які застосовують левофлоксацин, слід поінформувати свого лікаря перед продовженням лікування, якщо розвиваються симптоми нейропатії, такі як біль, печіння, поколювання, оніміння або слабкість, щоб запобігти розвитку потенційно необоротного стану.
    Геnатобіліарні порушення. При прийомі левофлоксацину повідомляли про випадки некротичного гепатиту аж до летальної печінкової недостатності, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом. Пацієнтам слід рекомендувати припинити лікування і звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви і симптоми хвороби печінки як анорексія, жовтяниця, забарвлення сечі у чорний колір, свербіж або біль у ділянці живота.
    Загострення міастенії гравіс. Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, блокують нервово-м’язову передачу і можуть провокувати м’язову слабкість у пацієнтів із міастенією гравіс. Серйозні побічні реакції, встановлені у постмаркетинговому періоді, у тому числі летальні випадки і потреба у респіраторній підтримці, були асоційовані з використанням фторхінолонів у хворих з міастенією гравіс. Левофлоксацин не рекомендовано застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс в анамнезі.
    Розлади зору. Якщо порушується зір або наявний будь-який вплив на очі, слід негайно звернутися до окуліста.
    Суперінфекція. Застосування левофлоксацину, особливо довготривале, може призводити до росту резистентних мікроорганізмів. Якщо протягом терапії розвивається суперінфекція, необхідно застосувати належні заходи.
    Вплив на лабораторні дослідження. У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно-позитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитивні результати аналізу на опіати за допомогою більш специфічних методів.

    Левофлоксацин може пригнічувати ріст Mycobacterium tuberculosis і у зв’язку з цим призводити до хибно-негативних результатів при бактеріологічній діагностиці туберкульозу.
    Існують дані про підвищений ризик аневризми і розшарування аорти після прийому фторхінолонів, особливо у літніх людей.
    Таким чином, фторхінолони слід застосовувати тільки після ретельної оцінки співвідношення користі/ризику і після розгляду інших варіантів терапії у пацієнтів з аневризмою в сімейному анамнезі або пацієнтів з діагнозом аневризма аорти та/або розшарування аорти в анамнезі, або при наявності інших факторів ризику або станів, що призводять до аневризми і розшарування аорти (наприклад, синдром Марфана, синдром Елерса-Данлоса судинного типу, артеріїт Такаясу, гігантоклітинний темпоральний артеріїт, хвороба Бехчета, артеріальна гіпертензія, відомий атеросклероз).
    У разі раптового болю в животі, грудях або спині пацієнтам слід негайно звернутися до лікаря у відділення невідкладної допомоги.
    Пролонговані, інвалідизуючі та потенційно необоротні серйозні побічні реакції. У пацієнтів, які отримували хінолони та фторхінолони, не зважаючи на вік та наявні фактори ризику, були зареєстровані дуже рідкісні випадки тривалих (місяці або роки) інвалідизуючих та потенційно необоротних серйозних побічних реакцій, що впливали на різні, іноді декілька систем організму (опорно-руховий апарат, нервову систему, психіку та органи чуття).
    Застосування левофлоксацину слід негайно припинити при перших ознаках або симптомах будь-якої серйозної побічної реакції, пацієнтам слід порадити звернутися за консультацією до лікаря.
    Слід уникати застосування левофлоксацину пацієнтам, які перенесли серйозні побічні реакції в минулому при застосуванні хінолонів або фторхінолонів. Лікування цих пацієнтів левофлоксацином слід починати тільки за відсутності альтернативних варіантів лікування і тільки після ретельної оцінки користі/ризику.
    Тартразин (Е 102), який входить до складу препарату, може спричиняти алергічні реакції.

    Застосування у період вагітності або годування груддю
    Вагітність. Дані щодо застосування левофлоксацину вагітним жінкам обмежені.
    Існують дані про дослідження на тваринах, які не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив стосовно репродуктивної токсичності. Однак через відсутність досліджень дії на організм людини і на основі експериментальних даних, які вказують на ризик пошкодження фторхінолонами суглобового хряща організму, який росте, левофлоксацин не можна призначати вагітним.
    Годування груддю. Левофлоксацин протипоказаний жінкам, які годують груддю. Інформації щодо проникнення левофлоксацину у грудне молоко недостатньо, хоча інші фторхінолони екскретуються у грудне молоко. Через відсутність досліджень за участю людей і можливе ушкодження фторхінолонами суглобового хряща організму, який росте, левофлоксацин не можна призначати жінкам, які годують груддю.
    Фертильність. Відомо, що левофлоксацин не призводив до розладів фертильності і репродуктивної функції у щурів.
    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами
    Деякі побічні реакції (наприклад запаморочення/вертиго, сонливість, порушення зору) можуть порушувати здатність пацієнта до концентрації уваги і швидкість його реакції і, таким чином, зумовлювати підвищений ризик у ситуаціях, коли ці якості мають особливо велике значення (наприклад при водінні автомобіля або керуванні механізмами).

    Спосіб застосування та дози
    Препарат приймати 1 або 2 рази на добу. Доза залежить від типу, тяжкості інфекції та чутливості ймовірного збудника.
    Препарат також може бути використаний для завершення курсу терапії у пацієнтів, у яких показано поліпшення під час початкового лікування левофлоксацином внутрішньовенно; враховуючи біоеквівалентність парентеральних та оральних форм, можна застосовувати однакове дозування.
    Дозування. Наступні рекомендації щодо дози можуть бути надані для препарату:
    Дозування для пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 50 мл/хв)

    Передозування
    Згідно з дослідженнями токсичності на тваринах або клінічними фармакологічними дослідженнями, проведеними при застосуванні доз, вищих за терапевтичні, найважливіші ознаки, яких слід очікувати після гострого передозування левофлоксацину, є симптоми з боку центральної нервової системи, такі як сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості і судомні напади, подовження інтервалу QT, а також шлунково-кишкові реакції, такі як нудота та ерозії слизової оболонки.
    Під час постмаркетингового застосування левофлоксацину спостерігалися ефекти з боку центральної нервової системи, включаючи сплутаність свідомості, судоми, галюцинації і тремор.
    У випадку передозування проводити симптоматичне лікування. Необхідно проводити моніторинг ЕКГ, оскільки існує можливість подовження інтервалу QT. Для захисту слизової оболонки шлунка можна використовувати антациди. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз і ХАПД, не є ефективними для виведення левофлоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.

    Побічні ефекти
    Наведена нижче інформація базується на даних клінічних досліджень у понад 8300 пацієнтів і на великому післяреєстраційному досвіді левофлоксацину.
    Частота визначена виходячи з наступного умовного позначення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (не може бути оцінено за наявними даними).
    У рамках кожної частотної групи побічні реакції представлені у порядку зменшення серйозності проявів:
    Класифікація за органами і системамиЧасто (від ≥1/100 до <1/10)Нечасто (від ≥1/1000 до <1/100)Рідко (від ≥1/10000 до <1/1000)Невідомо (не може бути оцінено за наявними даними)
    Інфекції та інвазії Грибкова інфекція, включаючи інфекцію, спричинену грибками роду Candida
    Резистентність патогенних мікроорганізмів  

    З боку системи крові та лімфатичної системи Лейкопенія ЕозинофіліяТромбоцитопенія
    НейтропеніяПанцитопенія
    Агранулоцитоз
    Гемолітична анемія
    З боку імунної системи  Ангіоневротич- ний набряк
    ГіперчутливістьАнафілактичний шокa
    Анафілактоїдний шокa
    З боку метаболізму і харчування АнорексіяГіпоглікемія, особливо у хворих на цукровий діабетГіперглікемія
    Гіпоглікемічна кома
    Психічні розлади*БезсонняТривожність
    Сплутаність свідомості НервозністьПсихотичні реакції (наприклад з галюцинаціями, параноєю)
    Депресія
    Ажитація
    Незвичні сновидіння
    Нічні кошмариПсихотичні реакції із самодеструктив- ною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення чи дій
    З боку нервової системи*Головний біль
    ЗапамороченняСонливість
    Тремор
    ДисгевзіяСудоми
    ПарестезіяПериферична сенсорна нейропатія
    Периферична сенсомоторна нейропатія
    Паросмія, включаючи аносмію
    Дискінезія
    Екстрапірамідні розлади
    Агевзія
    Синкопе

    Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія
    З боку органів зору*  Порушення зору, такі як затуманення зоруТимчасова втрата зору
    Увеїт
    З боку органів слуху і лабіринту* ВертигоДзвін у вухахВтрата слуху
    Порушення слуху
    З боку серця  Тахікардія
    Відчуття серцебиттяШлуночкова тахікардія, що може призвести до зупинки серця
    Шлуночкова аритмія і піруетна тахікардія (повідомляли переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT)
    Подовжений інтервал QT на ЕКГ
    З боку судин  Гіпотензія 
    З боку дихальної системи Диспное Бронхоспазм
    Алергічний пневмоніт
    З боку шлунково-кишкового трактуДіарея
    Блювання
    НудотаБіль у животі
    Диспепсія
    Здуття живота
    Запор Геморагічна діарея, що у дуже рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, у тому числі псевдомембранозний коліт
    Панкреатит
    Гепатобіліарні розладиПідвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТ)Підвищення білірубіну крові Жовтяниця і тяжке ураження печінки, включаючи випадки летальної гострої печінкової недостатності, переважно у пацієнтів із тяжкими основними захворюваннями
    Гепатит
    З боку шкіри та підшкірної тканиниb Висипання
    Свербіж
    Кропив’янка
    ГіпергідрозРеакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), медикаментозний дерматитМультиформна еритема
    Реакції фоточутливості
    Лейкоцито- кластичний васкуліт

    Стоматит
    З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин* Артралгія
    МіалгіяУраження сухожилля, у тому числі тендиніт (наприклад ахіллового сухожилля)
    М’язова слабкість, що може мати значення для пацієнтів з міастенією гравісРабдоміоліз
    Розрив сухожилля (наприклад ахіллового сухожилля)
    Розрив зв’язок
    Розрив м’язів
    Артрит
    З боку сечовидільної системи Збільшення креатиніну в сироватці кровіГостра ниркова недостатність (наприклад внаслідок інтерстиціального нефриту) 
    З боку ендокринної системи  Синдром нераціональної секреції антидіуретичного гормону (SIADH) 
    Загальні порушення і стани у місці введення* АстеніяПірексіяБіль (у тому числі біль у спині, грудях і кінцівках)
    aАнафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть після першої дози.
    bШкірно-слизові реакції можуть іноді виникати навіть після першої дози.
    * Повідомлялося про дуже рідкісні випадки тривалої (до місяців або років) інвалідизації та потенційно необоротних серйозних побічних реакцій, що впливають на різні, іноді декілька, систем організму (включаючи такі реакції, як тендиніт, розрив сухожилля, артралгія, біль у кінцівках, порушення ходи, невропатії, повʼязані з парестезією, депресією, втомою, порушенням памʼяті, порушеннями сну, порушенням слуху, зору, смаку та запаху) у звʼязку із застосуванням хінолонів та фторхінолонів у деяких випадках, незалежно від наявних факторів ризику.
    Інші побічні реакції, асоційовані із застосуванням фторхінолонів:
    напади порфірії у пацієнтів з порфірією.

    Термін придатності
    3 роки.

    Умови зберігання
    Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
    Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Упаковка
    Таблетки по 250 мг № 10 у блістері у коробці або 500 мг № 7, № 10 у блістері у коробці.

    Категорія відпуску
    За рецептом.

    Виробник
    Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».
    Адреса
    Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.
  • Відгуки (0)