Telegram BotViridis Bot

Київ
Всі аптеки
Київ
Всі аптеки
ЛЕВОМАК Р-Н Д/ІНФ. 500МГ/100МЛ 100МЛ - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурний
ID: 10829
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

ЛЕВОМАК Р-Н Д/ІНФ. 500МГ/100МЛ 100МЛ

Нема в наявності

Артикул:18581

0 відгуків

Діюча речовина

левофлоксацину гемігідрату 5 мг, що еквівалентно левофлoксацину 5 мг

Виробник

МАКЛЕОДС ФАРМАСЬЮТІКАЛС ЛІМІТЕД

упаковка

137.80 грн
  • Характеристики

    Умови видачі

    По рецепту;

    Виробник

    МАКЛЕОДС ФАРМАСЬЮТИКАЛС ЛИМИТЕД;

    Форма випуску

    упаковка;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад
    діюча речовина: levofloxacin;
    100 мл розчину містять левофлоксацину гемігідрату у перерахуванні на безводний 100 % левофлоксацин 500 мг;
    допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію едетат, кислота хлористоводнева розведена, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

    Лікарська форма
    Розчин для інфузій.

    Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина від жовтого до зеленувато-жовтого кольору.

    Фармакотерапевтична група
    Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Код АТХ J01M A12.

    Фармакологічні властивості
    Фармакодинаміка.
    Левофлоксацин – синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів, S-енантіомер рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину.
    Механізм дії. Як антибактеріальний препарат із групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу ІV.
    Співвідношення фармакокінетика/фармакодинамікаСтупінь бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації у сироватці крові (Сmax) чи площі під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (АUC) та мінімальної інгібуючої (пригнічувальної) концентрації (МІК (МПК)).
    Механізм резистентності. Основний механізм резистентності є наслідком мутації у генах gyr-A. In vitro існує перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами.
    Завдяки механізму дії зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами антибактеріальних засобів.
    Інші дані. Госпітальні інфекції, спричинені P. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.
    Фармакокінетика.
    Абсорбція
    Немає суттєвої різниці між фармакокінетикою левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосування.
    Після внутрішньовенного введення препарат накопичується у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті тканини легенів (концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові), сечі. У спинномозкову рідину левофлоксацин потрапляє погано.

    Розподіл
    Приблизно 30–40 % левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки крові. Кумулятивний ефект левофлоксацину при застосуванні 500 мг 1 раз на добу при багаторазовому застосуванні майже відсутній. Існує незначний, але передбачуваний кумулятивний ефект після застосування доз по 500 мг 2 рази на добу. Стабільний стан досягається протягом 3 днів.
    Проникнення у тканини та рідини організму
    Проникнення у слизову оболонку бронхів, бронхіальний секрет тканин легенів (БСТЛ)
    Максимальна концентрація левофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті легенів після застосування 500 мг перорально становила 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно. Ці показники досягалися протягом однієї години після прийому препарату.
    Проникнення у тканини легенів
    Максимальна концентрація левофлоксацину у тканинах легенів після застосування 500 мг перорально становила приблизно 11,3 мкг/г та досягалася через 4-6 годин після застосування препарату. Концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові.
    Проникнення у вміст пустули
    Максимальна концентрація левофлоксацину 4–6,7 мкг/мл у вмісті пустули досягалася через 2–4 години після застосування препарату через 3 дні застосування препарату при дозах 500 мг 1 або 2 рази на добу відповідно.
    Проникнення у цереброспінальну (спинномозкову) рідину
    Левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.
    Проникнення у тканини простати
    Після застосування 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів середня концентрація у тканині простати досягала 8,7 мкг/г, 8,2 мкг/г та 2 мкг/г відповідно через 2 години, 6 годин та 24 години; середній коефіцієнт концентрацій простата/плазма становив 1,84.
    Концентрація у сечі
    Середня концентрація у сечі через 8–12 годин після разового прийому перорально дози 150 мг, 300 мг або 500 мг левофлоксацину становила 44 мг/л, 91 мг/л або 200 мг/л відповідно.

    Біотрансформація
    Левофлоксацин метаболізується незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин-N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5 % кількості препарату, що виділяється із сечею. Левофлоксацин – стереохімічно стабільний та не підлягає інверсії хіральної структури.
    Виведення
    Після перорального та внутрішньовенного введення левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6–8 годин). Виведення відбувається зазвичай нирками (понад 85 % введеної дози).
    Немає суттєвої різниці у фармакокінетиці левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосування, що свідчить про те, що ці шляхи (пероральний та внутрішньовенний) є взаємозамінними.
    Лінійність
    Левофлоксацин має лінійну фармакокінетику у діапазоні 50–600 мг.
    Пацієнти з нирковою недостатністю
    На фармакокінетику левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а період напіввиведення збільшується, як видно з нижченаведеної таблиці:
    Кліренс креатиніну (мл/хв)< 2020–4050–80
    Нирковий кліренс (мл/хв) 132657
    Період напіввиведення (години)35279
    Пацієнти літнього віку
    Немає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну.
    Гендерні відмінності
    Окремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі. Не існує доказів того, що гендерні відмінності є клінічно значущими.

    Показання
    Левофлоксацин, розчин для інфузій призначений для лікування таких інфекційних захворювань у дорослих:
    негоспітальна пневмонія;
    ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин
    (стосовно вищевказаних інфекційних захворювань левофлоксацин слід призначати лише у випадках недостатньої ефективності інших антибактеріальних лікарських засобів, які переважно застосовують для початкового лікування даних інфекцій);
    пієлонефрит та ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
    хронічний бактеріальний простатит.
    Слід враховувати офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних засобів.

    Протипоказання
    Левофлоксацин не слід призначати в таких випадках:
    підвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів чи до будь-яких інших компонентів лікарського засобу;
    побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів;
    епілепсія;
    дитячий вік (до 18 років);
    період вагітності або годування груддю.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
    Вплив інших лікарських засобів на препарат
    Теофілін, фенбуфен або подібні нестероїдні протизапальні засоби
    Не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Проте можливе суттєве зниження судомного порогу при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліном, нестероїдними протизапальними засобами та іншими агентами, що зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину за наявності фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.
    Пробенецид і циметидин
    Пробенецид та циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується за наявності циметидину на 24 % та пробенециду на 34 %, оскільки обидва препарати здатні блокувати канальцеву секрецію левофлоксацину. Слід обережно застосовувати левофлоксацин одночасно з лікарськими засобами, що впливають на канальцеву секрецію, такими як пробенецид та циметидин, особливо пацієнтам із нирковою недостатністю.
    Інша інформація
    Клінічні дослідження фармакології продемонстрували, що на фармакокінетику левофлоксацину не було ніякого клінічно значущого впливу при прийомі левофлоксацину разом з такими лікарськими засобами: карбонат кальцію, дигоксин, глібенкламід, ранітидин.
    Вплив препарату на інші лікарські засоби

    Циклоспорин
    Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному застосуванні з левофлоксацином.
    Антагоністи вітаміну К
    При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад, варфарином) повідомлялося про підвищення показників коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) та/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на це, пацієнтам, які отримують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно здійснювати контроль показників коагуляції.
    Лікарські засоби, що подовжують інтервал QT
    Левофлоксацин, подібно до інших фторхінолонів, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, відомі своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти та макроліди).
    Інша значуща інформація
    Не відзначається впливу левофлоксацину на фармакокінетику теофіліну (який є маркерним субстратом для ферменту CYP1A2), що свідчить про те, що левофлоксацин не є інгібітором CYP1A2.

    Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

    Спосіб застосування та дози
    Перед застосуванням препарату необхідно провести пробу на чутливість. Препарат для внутрішньовенного введення застосовують негайно (протягом 3 годин) після перфорації гумової пробки. Захист від світла при інфузії не потрібний. При кімнатному освітленні розчин для внутрішньовенного введення можна зберігати не більше 3 діб без захисту від світла. Дозування залежить від виду та тяжкості інфекції.
    Для лікування дорослих з нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хв, зазвичай рекомендують такі дози препарату
    ПоказанняДобова дозова схема*
    (з урахуванням маси тіла хворого)
    Негоспітальна пневмонія500 мг 1–2 рази на добу, 7–14 днів
    Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів 500 мг 1 раз на добу, 7–14 днів
    Пієлонефрит500 мг 1 раз на добу, 7–10 днів
    Хронічний бактеріальний простатит500 мг 1 раз на добу, 28 днів
    Інфекції шкіри та м’яких тканин500 мг 1–2 рази на добу, 7–14 днів
    * Відповідно до клінічного стану пацієнта через кілька днів (зазвичай через 2–4 дні) можливий перехід від початкового внутрішньовенного до перорального прийому з тим самим дозуванням.

    Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, для хворих з ослабленою функцією нирок дозу потрібно зменшити.
    Дозування для дорослих пацієнтів із порушеннями функції нирок, у яких кліренс креатиніну становить менше 50 мл/хв
    Кліренс креатиніну, мл/хвРежим дозування (залежно від тяжкості інфекції)
    50–20250 мг/24 години 500 мг/24 години 500 мг/12 годин
    перша доза – 250 мг,
    наступні – 125 мг/24 годиниперша доза – 500 мг,
    наступні – 250 мг/24 годиниперша доза – 500 мг,
    наступні – 250 мг/12 годин
    19–10перша доза – 250 мг,
    наступні – 125 мг/48 годинперша доза – 500 мг,
    наступні – 125 мг/24 годиниперша доза – 500 мг,
    наступні – 125 мг/12 годин
    < 10 мл/хв (у тому числі при гемодіалізі та ХАПД 1)перша доза – 250 мг,
    наступні – 125 мг/48 годинперша доза: 500 мг,
    наступні – 125 мг/24 годиниперша доза – 500 мг,
    наступні – 125 мг/24 години
    1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.
    Дозування для пацієнтів із порушенням функції печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується в печінці.
    Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози.
    Розчин для внутрішньовенного введення Левомак В/В вводять внутрішньовенно повільно шляхом краплинної інфузії. Тривалість введення 100 мл препарату (100 мл розчину містять 500 мг левофлоксацину) повинна становити не менше 60 хв.
    Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, рекомендується продовжувати лікування препаратом принаймні протягом 48-72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.
    Діти.
    Дітям (віком до 18 років) не можна призначати препарат, оскільки не виключене ушкодження суглобового хряща.

    Передозування
    Найважливіші передбачувані симптоми передозування препаратом стосуються центральної нервової системи (сплутаність та порушення свідомості, запаморочення, судомні напади). Згідно з результатами досліджень, при застосуванні доз, вищих за терапевтичні, спостерігалося подовження інтервалу QT.
    Лікування. У випадках передозування проводиться ретельне спостереження за пацієнтом, включаючи ЕКГ. Симптоматична терапія.
    Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.

    Побічні ефекти
    Інфекції та інвазії: грибкові інфекції, включаючи гриби роду Candida, резистентність патогенних мікроорганізмів.
    З боку системи крові: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія.
    З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, підвищена чутливість (див. розділ «Особливості застосування»). Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть після застосування першої дози.
    Метаболічні порушення: анорексія, гіпоглікемія, особливо у хворих на цукровий діабет, гіперглікемія, гіпоглікемічна кома (див. розділ «Особливості застосування»).
    З боку психіки*безсоння, нервовість, психотичні реакції (у тому числі галюцинації, параноя), депресія, сплутаність свідомості, тривожність, ажитація, занепокоєність, незвичні сновидіння, нічні жахи, психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення або дій (див. розділ «Особливості застосування»).
    З боку нервової системи* запаморочення, головний біль, сонливість, судоми (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»), тремор, парестезія, сенсорна або сенсомоторна периферична нейропатія (див. розділ «Особливості застосування»), дисгевзія (суб’єктивний розлад смаку), включаючи агевзію (втрата смаку), паросмія (порушення нюху), включаючи аносмію (відсутність нюху), дискінезія (порушення координації рухів), екстрапірамідні розлади, синкопе (непритомність), доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.
    З боку органів зору* зорові порушення, такі як затуманення зору або тимчасова втрата зору (див. розділ «Особливості застосування»), увеїт.
    З боку органів слуху* вертиго, порушення слуху, шум у вухах, втрата слуху.
    З боку серця: тахікардія, відчуття серцебиття, шлуночкова тахікардія, що може призводити до зупинки серця, шлуночкова аритмія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів із факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT на ЕКГ (див. розділи «Особливості застосування» та «Передозування»). 
    З боку судин: флебіт, артеріальна гіпотензія.
    З боку дихальної системи: бронхоспазм, диспное, алергічний пневмоніт.
    З боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, біль у животі, диспепсія, здуття живота, запори, геморагічна діарея, що у рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості застосування»), панкреатит.
    З боку гепатобіліарної системи: підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП); підвищення білірубіну крові; гепатит; жовтяниця та тяжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності (іноді летальні), переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування»).
    З боку шкіри: висипання, свербіж, кропив’янка, гіпергідроз, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, реакції фоточутливості (див. «Особливості застосування»), лейкоцито-пластичний васкуліт, стоматит.

    З боку кістково-м’язової системи* артралгія, міалгія, ураження сухожиль (див. розділ «Особливості застосування»), у тому числі тендиніт (наприклад, ахіллового сухожилля); розрив сухожилля (див. розділ «Особливості застосування»). Можлива м’язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих міастенією gravis; ураження мускулатури (рабдоміоліз).
    З боку сечовидільної системи: підвищені показники креатиніну в сироватці крові, гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту).
    Загальні розлади та стан місця введення* реакції у місці введення інфузії (біль, почервоніння), астенія, пірексія, біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках).
    Інші небажані побічні ефекти, що асоціюються з прийомом фторхінолонів: екстрапірамідні симптоми та інші порушення координації рухів, гіперсенситивний васкуліт, напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.
    *При застосуванні хінолонів та фторхінолонів повідомляли про дуже рідкісні випадки пролонгованих (впродовж місяців або років), інвалідизуючих і потенційно незворотних серйозних небажаних реакцій на лікарський засіб, що іноді впливали на кілька систем організму та органи чуття (включаючи такі реакції як тендиніт, розрив сухожилля, артралгія, біль у кінцівках, порушення ходи, невропатія, пов’язана з парестезією, депресія, втома, порушення памʼяті, розлади сну та порушення слуху, зору, смаку та нюху) у деяких випадках незалежно від наявності факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування»).

    Термін придатності
    2 роки.

    Умови зберігання
    Зберігати при температурі не вище 25 °C у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

    Несумісність
    Левофлоксацин не слід змішувати з гепарином чи лужними розчинами (наприклад, із гідрокарбонатом натрію) або з іншими лікарськими засобами, сумісність деяких не доведена.
    Левофлоксацин сумісний з такими розчинами для інфузій:
    0,9 % розчин хлориду натрію;
    5 % моногідрат глюкози;
    2,5 % декстроза у розчині Рінгера;
    багатокомпонентні розчини для парентерального харчування (амінокислоти, вуглеводи, електроліти).

    Упаковка
    По 100 мл розчину у контейнері з полівінілхлориду, по 1 контейнеру в поліетиленовому пакеті в картонній коробці.

    Категорія відпуску
    За рецептом.

    Виробник
    Виробник.
    Дочірнє підприємство «Фарматрейд».

    Заявник.
    МАКЛЕОДС ФАРМАСЬЮТИКАЛС ЛІМІТЕД.
    Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності/місцезнаходження заявника.
    Місцезнаходження виробника.
    Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, 85, Україна.
    Місцезнаходження заявника.
    Атланта Аркаде, Марол Чарч Роад, Андхері (Іст), Мумбай – 400059, Індія.
  • Відгуки (0)