Telegram BotViridis Bot

Київ
Всі аптеки
Київ
Всі аптеки
ЛІНЕЗОЛІДИН Р-Н Д/ІНФ. 2МГ/МЛ 300МГ №1 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурний
ID: 23460
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

ЛІНЕЗОЛІДИН Р-Н Д/ІНФ. 2МГ/МЛ 300МГ №1

Нема в наявності

Артикул:1884

0 відгуків

Діюча речовина

лінезолід 2 мг

Виробник

ГАЛИЧФАРМ АТ

упаковка

622.59 грн
  • Характеристики

    Умови видачі

    По рецепту;

    Виробник

    ГАЛИЧФАРМ АТ;

    Форма випуску

    упаковка;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад

    діюча речовина: linezolid;

    1 мл розчину містить лінезолід 2 мг;

    допоміжні речовини: натрію цитрат, кислота лимонна безводна, глюкози моногідрат, вода для ін’єкцій.

    Лікарська форма

    Розчин для інфузій.

    Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або жовтуватого кольору рідина.

    Фармакотерапевтична група

    Антибактеріальні засоби для системного застосування.

    Код АТХ J01X X08.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка.

    Лінезолідин є синтетичним антибактеріальним засобом, який належить до нового класу протимікробних препаратів – оксазолідинонів. In vitro активний проти аеробних грампозитивних, деяких грамнегативних бактерій та анаеробних мікроорганізмів.

    Лінезолідин селективно пригнічує синтез білків у бактеріальних клітинах шляхом унікального механізму дії. Зокрема, він зв'язується з ділянкою на бактеріальній рибосомі (23S субодиниця із 50S) та перешкоджає утворенню функціонального 70S ініціюючого комплексу, який є важливим компонентом процесу трансляції.

    До лінезоліду чутливі такі мікроорганізми: грампозитивні аероби Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium*, Staphylococcus aureus*; коагулазонегативні стафілококи Streptococcus agalactiae*, Streptococcus pneumoniae*, Streptococcus pyogenes*, стрептококи групи С, стрептококи групи G; грампозитивні анаероби Clostridium perfringens, Peptostreptococcus anaerobius, Peptostreptococcus sp.

    Резистентні мікроорганізми: Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Neisseria species Enterobacteriaceae, Pseudomonas sp.

    Показання

    Лікування інфекцій, спричинених чутливими штамами анаеробних або аеробних грампозитивних мікроорганізмів, включаючи інфекції, що супроводжуються бактеріємією, такі як:

    • госпітальна пневмонія;
    • негоспітальна пневмонія;
    • ускладнені інфекції шкіри та її структур, зокрема інфекції на тлі діабетичної стопи без супутнього остеомієліту, спричинені Staphylococcus aureus (метицилінчутливими та метицилінрезистентними ізолятами), Streptococcus pyogenes або Streptococcus agalactiae;
    • неускладнені інфекції шкіри та її структур, спричинені Staphylococcus aureus (тільки метицилінчутливими ізолятами) або Streptococcus pyogenes;
    • інфекції, спричинені ентерококами, включаючи резистентні до ванкоміцину штами Enterococcus faecium та faecalis.

    Якщо збудники інфекції включають грамнегативні мікроорганізми, клінічно показано призначення комбінованої терапії.

    Протипоказання

    Відома гіперчутливість до лінезоліду або будь-якого іншого компонента препарату.

    Лінезолідин не слід застосовувати пацієнтам, які приймають будь-які препарати, що пригнічують моноаміноксидазу А та В (наприклад фенелзин, ізокарбоксазид, селегілін, моклобемід), або протягом двох тижнів після прийому таких препаратів.

    За винятком випадків, коли є можливість ретельного спостереження та моніторингу артеріального тиску, Лінезолідин не слід призначати пацієнтам з такими супутніми клінічними станами або супутнім прийомом нижчезазначених препаратів:

     

    • неконтрольована артеріальна гіпертензія, феохромоцитома, карциноїд, тиреотоксикоз, біполярна депресія, шизоафективний розлад, гострі епізоди запаморочення;
    • інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти, агоністи 5-НТ1рецепторів серотоніну (триптани), прямі та непрямі симпатоміметики (включаючи адренергічні бронходилататори, псевдоефедрин, фенілпропаноламін), вазопресори (епінефрин, норепінефрин), допамінергічні сполуки (допамін, добутамін), петидин або буспірон.

    Спосіб застосування та дози

    Перед застосуванням препарату слід зробити шкірну пробу на чутливість до лінезоліду.

    Пацієнти, лікування яких було розпочато з призначення Лінезолідину у розчині для внутрішньовенних інфузій, можуть бути переведені на лікування препаратами лінезоліду у формі для перорального застосування. У такому разі підбір дози не потрібний, оскільки біодоступність лінезоліду при прийомі внутрішньо становить майже 100 %.

    Таблиця 2

    Показання Доза та спосіб застосування Рекомендована тривалість лікування (діб поспіль)
    Пацієнти дитячого віку† (від народження до 11 років) Дорослі та діти віком від 12 років
    Госпітальна пневмонія 10 мг/кг внутрішньовенно кожні 8 годин 600 мг внутрішньовенно кожні 12 годин 10-14
    Негоспітальна пневмонія (зок-рема форми, що супроводжують-ся бактеріємією)
    Ускладнені інфекції шкіри та її структур
    Інфекції, спричинені Enterococcus faecium,резистентними до ванкоміцину, зокрема інфекції, які супрово-джуються бактеріємією 10 мг/кг внутрішньовенно кожні 8 годин 600 мг внутрішньовенно кожні 12 годин 14-28  
    Неускладнені інфекції шкіри та її структур < 5 років: 10 мг/кг перорально кожні 8 годин. 5–11 років: 10 мг/кг перорально кожні 12 годин Дорослі: 400 мг перорально кожні 12 годин. Діти: 600 мг перорально кожні 12 годин 10-14

    †Новонароджені віком <7 днів. Більшість недоношених новонароджених у віці < 7 днів (< 34 тижнів гестації) мають нижчі показники системного кліренсу лінезоліду та вищі показники AUC, ніж більшість доношених новонароджених і дітей старшого віку. Лікування таких новонароджених слід починати з дози 10 мг/кг кожні 12 годин. Для новонароджених з недостатньою клінічною відповіддю на препарат можна розглянути можливість застосування дози 10 мг/кг кожні 8 годин. Усі пацієнти віком до 7 днів повинні отримувати дозу 10 мг/кг кожні 8 годин.

    Вказівки щодо застосування. Не використовувати упаковки, у яких порушена цілісність.

    Внутрішньовенна інфузія здійснюється протягом 30-120 хвилин.

    При одночасному введенні препарату Лінезолідин для внутрішньовенних ін’єкцій з іншим лікарським засобом кожен препарат слід вводити окремо, відповідно до рекомендованої дози і способу застосування кожного лікарського засобу.

    При використанні однієї внутрішньовенної системи для послідовного введення декількох препаратів цю систему до і після введення препарату Лінезолідин для внутрішньовенних інфзій слід промити інфузійним розчином, сумісним з Лінезолідином та з іншим препаратом, який вводиться через цю систему.

    Сумісні розчини для інфузій: 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій, 5 % розчин декстрози для ін’єкцій, розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій.

    Основні випадки несумісності

    Виникала фізична несумісність, коли лінезолід для внутрішньовенних ін’єкцій вводили через Y-подібний з’єднувач спільно з такими препаратами: амфотерицин В, хлорпромазину гідрохлорид, діазепам, пентамідину ізотіонат, еритроміцину лактобіонат, фенітоїн натрію і триметоприм-сульфаметоксазол. Крім того, лінезолід для внутрішньовенних ін’єкцій був хімічно несумісний з цефтріаксоном натрію.

    Застосування пацієнтам літнього віку. Немає потреби в корекції дози.

    Застосування пацієнтам з нирковою недостатністю (зокрема з кліренсом креатиніну < 30 мл/хв). Фармакокінетика лінезоліду не змінюється у пацієнтів з будь-яким ступенем ниркової недостатності; проте два основні метаболіти лінезоліду кумулюються у пацієнтів з нирковою недостатністю зі збільшеним їх накопиченням у пацієнтів з більшим ступенем тяжкості ниркової дисфункції. Незалежно від функції нирок досягалися однакові концентрації лінезоліду у плазмі крові, тому для пацієнтів з нирковою недостатністю не рекомендують проводити корекцію дози. Проте, враховуючи відсутність інформації про клінічну значущість накопичення основних метаболітів, слід зважити застосування лінезоліду пацієнтам з нирковою недостатністю і потенційні ризики накопичення таких метаболітів. І лінезолід, і два метаболіти виводяться шляхом гемодіалізу. Інформація про вплив перитонеального діалізу на фармакокінетику лінезоліду відсутня. Оскільки через 3 години після введення препарату приблизно 30 % дози виводиться протягом 3-годинного сеансу гемодіалізу, пацієнтам, які отримували подібне лікування, лінезолід слід призначати після гемодіалізу.

    Застосування пацієнтам із печінковою недостатністю. Клінічні дані з цього питання обмежені, тому рекомендується призначати лінезолід лише тоді, коли очікувана перевага від лікування вища за потенційний ризик.

    Діти.

    Застосовувати з перших днів життя.

    У дітей віком від 12 до 17 років фармакокінетика лінезоліду подібна до такої у дорослих при застосуванні препарату у дозі 600 мг. Таким чином, у дітей, які отримують препарат у дозі 600 мг кожні 12 годин щоденно, буде спостерігатися така ж сама експозиція, як і у дорослих пацієнтів при прийомі препарату в тій самій дозі.

    У дітей віком від 1 тижня до 12 років призначення препарату у дозі 10 мг/кг кожні 8 годин щоденно забезпечує експозицію, яка наближається до такої, що досягається у дорослих при призначенні препарату в дозі 600 мг двічі на добу.

    У новонароджених віком до 1 тижня системний кліренс лінезоліду (із розрахунку на 1 кг маси тіла) швидко зростає протягом першого тижня життя. Таким чином, у новонароджених, які отримують препарат у дозі 10 мг/кг кожні 8 годин щодобово, спостерігається більш висока системна експозиція препарату у перший день після народження. Проте не очікується надмірної кумуляції препарату в організмі при такому дозуванні протягом першого тижня життя немовляти (внаслідок швидко зростаючого кліренсу препарату протягом перших 7 днів життя) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

    Передозування

    Специфічного антидоту немає.

    Не було зареєстровано випадків передозування.

    У разі передозування показане симптоматичне лікування з проведенням заходів щодо підтримки рівня клубочкової фільтрації. Приблизно 30 % прийнятої дози препарату виводиться протягом 3 годин гемодіалізу, але немає даних щодо виведення лінезоліду під час процедур перитонеального діалізу або гемоперфузії. Два первинних метаболіти лінезоліду також виводяться шляхом гемодіалізу.

    Упаковка

    По 300 мл у пляшці, по одній пляшці у пачці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    1. ТОВ фірма «Новофарм-Біосинтез».

    2. ПАТ «Галичфарм».

    Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

    1. Україна, 11700, м. Новоград-Волинський, вул. Житомирська, 38.

    2. Україна, 79024, м. Львів, вул. Опришківська, 6/8.

    Заявник

    ПАT «Галичфарм».

    Місцезнаходження заявника

    Україна, 79024, м. Львів, вул. Опришківська, 6.

  • Відгуки (0)