Київ
Всі аптеки
МЕЛОКСИКАМ-БЕРКАНА АМП. 15МГ/1.5МЛ 1.5МЛ №5 Рецептурний
ID: 36021
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

МЕЛОКСИКАМ-БЕРКАНА АМП. 15МГ/1.5МЛ 1.5МЛ №5

Нема в наявності

Артикул:84872

0 відгуків

Діюча речовина

мелоксикаму 10 мг

Виробник

3H MEDICAL

ампула

21.72 грн
  • Характеристики

    Условия отпуска

    По рецепту;

    Производитель

    3H MEDICAL;

    Форма выпуска

    ампула;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад
    діюча речовина: meloxicam;
    1 мл розчину містить мелоксикаму 10 мг;
    допоміжні речовини: меглюмін, гліцин, полоксамер 188, глікофурол, натрію хлорид, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

    Лікарська форма
    Розчин для ін’єкцій.

    Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин зеленкувато-жовтого кольору.

    Фармакотерапевтична група
    Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Код АТХ М01А С06.

    Фармакологічні властивості
    Фармакодинаміка.
    МЕЛОКСИКАМ­ -БЕРКАНА – це нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) класу енолієвої кислоти, що має протизапальний, аналгетичний та антипіретичний ефекти.
    Мелоксикам виявив високу протизапальну активність на всіх стандартних моделях запалення. Як і для інших НПЗП, його точний механізм дії залишається невідомим. Однак є загальний механізм дії для всіх НПЗП (включаючи мелоксикам): пригнічення біосинтезу простагландинів, які є медіаторами запалення.
    Фармакокінетика.
    Абсорбція. Мелоксикам повністю абсорбується після внутрішньом’язової ін’єкції. Відносна біодоступність порівняно з такою при пероральному застосуванні майже 100 %. Тому корегувати дозу при переході від внутрішньом’язового до перорального шляху застосування не потрібно. Після внутрішньом’язової ін’єкції 15 мг максимальна концентрація в плазмі крові становить близько 1,6-1,8 мкг/мл і досягається за 1-6 годин.
    Розподіл. Мелоксикам дуже сильно зв’язується з білками плазми, головним чином з альбуміном (99 %). Мелоксикам проникає в синовіальну рідину, де його концентрація уполовину менша, ніж у плазмі крові. Об’єм розподілу низький, у середньому 11 л після внутрішньом’язового або внутрішньовенного застосування, і показує індивідуальні відхилення в межах 7-20 %. Об’єм розподілу після застосування багаторазових пероральних доз мелоксикаму (від 7,5 до 15 мг) становить 16 л з коефіцієнтом відхилення в межах від 11 до 32 %.
    Біотрансформація. Мелоксикам підлягає екстенсивній біотрансформації у печінці.

    У сечі було ідентифіковано чотири різних метаболіти мелоксикаму, що є фармакодинамічно неактивними. Основний метаболіт, 5’-карбоксимелоксикам (60 % дози), формується шляхом окислення проміжного метаболіту 5’-гідроксиметилмелоксикаму, що також виділяється меншою мірою (9 % дози). Дослідження in vitro припускають, що CYP 2C9 відіграє важливу роль у процесі метаболізму, тоді як CYP ЗА4 ізоензими відіграють меншу роль. Активність пероксидази у пацієнтів, можливо, відповідальна за два інших метаболіти, які становлять 16 % та 4 % призначеної дози відповідно.
    Елімінація. Виведення мелоксикаму відбувається в основному у формі метаболітів у рівних частинах з сечею та калом. Менше 5 % добової дози виділяється у незміненому стані з калом, незначна кількість виділяється з сечею. Період напіввиведення становить від 13 до 25 годин залежно від способу застосування (перорального, внутрішньом’язового чи внутрішньовенного). Плазмовий кліренс становить близько 7-12 мл/хв після разової пероральної дози, внутрішньовенного або ректального застосування.
    Лінійність дози. Мелоксикам виявляє лінійну фармакокінетику в межах терапевтичної дози від 7,5 мг до 15 мг після перорального та внутрішньом’язового застосування.

    Особливі групи хворих.
    Пацієнти з печінковою/нирковою недостатністю. Печінкова та ниркова недостатність від легкого до помірного ступеня суттєво не впливає на фармакокінетику мелоксикаму. Пацієнти з помірним ступенем ниркової недостатності мали значно вищий загальний кліренс. Знижене зв’язування з білками плазми крові спостерігалося у пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю. При термінальній нирковій недостатності збільшення об’єму розподілу може призвести до збільшення концентрації вільного мелоксикаму. (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Протипоказання»).
    Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку чоловічої статі середні фармакокінетичні параметри подібні до таких у молодих добровольців чоловічої статі. У пацієнток літнього віку значення AUC вищі і період напіввиведення довший порівняно з відповідними показниками у молодих добровольців обох статей. Середній кліренс плазми у рівноважному стані у пацієнтів літнього віку був трохи нижчий, ніж у молодих добровольців.

    Показання
    Короткотривале симптоматичне лікування гострого нападу ревматоїдного артриту та анкілозивного спондиліту, коли інші шляхи застосування не можуть бути застосовані.

    Протипоказання
    ІІІ триместр вагітності (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»);
    вік пацієнта до 18 років;
    гіперчутливість до діючої речовини або до інших складових лікарського засобу;
    гіперчутливість до активних речовин з подібною дією, таких як НПЗП, аспірин. Мелоксикам не слід призначати пацієнтам, у яких виникали симптоми астми, носові поліпи, ангіоневротичний набряк або кропив’янка після прийому аспірину чи інших НПЗП;
    шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, пов’язана з попередньою терапією НПЗП в анамнезі;
    активна або рецидивуюча пептична виразка/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих підтверджених випадки виразки або кровотечі);
    тяжка печінкова недостатність;
    тяжка ниркова недостатність без застосування діалізу;
    шлунково-кишкова кровотеча, цереброваскулярна кровотеча в анамнезі або інші порушення згортання крові;
    розлади гемостазу або одночасне застосування антикоагулянтів (протипоказання пов’язані зі шляхом застосування);
    тяжка серцева недостатність;
    лікування періопераційного болю при коронарному шунтуванні (КШ).

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії (див. повну інструкцію виробника)

    Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

    Спосіб застосування та дози
    Внутрішньом’язове застосування.
    Одна ін’єкція 15 мг 1 раз на добу.
    НЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ ДОЗУ 15 мг/добу.
    Лікування повинно обмежуватися однією ін’єкцією на початку терапії з максимальною тривалістю до 2-3 днів в обґрунтованих виняткових випадках (наприклад коли інші шляхи застосування неможливі). Побічні реакції можуть бути мінімізовані шляхом застосування найменшої ефективної дози протягом найкоротшого терміну лікування, необхідного для контролю симптомів (див. розділ «Особливості застосування»).
    Слід періодично оцінювати потребу пацієнта в симптоматичному полегшенні та його відповідь на лікування.

    Особливі категорії пацієнтів.
    Пацієнти літнього віку та пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій.
    Рекомендована доза для пацієнтів літнього віку становить 7,5 мг на добу. Пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій слід починати лікування з 7,5 мг на добу (половина ампули 1,5 мл) (також див. розділ «Спосіб застосування та дози» ‘Пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій’ і розділ «Особливості застосування»).
    Пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій (див. розділ «Особливості застосування»)
    Пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій, наприклад, шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі чи факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань, лікування слід розпочинати з дози 7,5 мг на добу (половина ампули місткістю 1,5 мл).
    Ниркова недостатність.
    Цей лікарський засіб протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю, які не перебувають на гемодіалізі див. розділ «Протипоказання»).
    Для пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу (половина ампули 1,5 мл).
    Пацієнтам із легкою та середньою нирковою недостатністю (а саме пацієнтам з кліренсом креатиніну вище 25 мл/хв) зниження дози не потрібне.
    Печінкова недостатність.
    Пацієнтам із легкою та середньою печінковою недостатністю зниження дози не потрібне. Щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю див. розділ «Протипоказання».

    Спосіб застосування.
    Препарат слід вводити повільно, шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції у верхній зовнішній квадрант сідниці, дотримуючись суворої асептичної техніки. У разі повторного застосування рекомендується чергувати місце введення (ліву та праву сідниці). Перед ін’єкцією важливо перевірити, щоб вістря голки не знаходилося в судині.
    Ін’єкцію слід негайно припинити у разі сильного болю під час ін’єкції.
    У разі протезу кульшового суглоба ін’єкцію слід зробити в іншу сідницю.
    Для продовження лікування слід застосовувати пероральні форми препарату (таблетки).
    Діти.
    МЕЛОКСИКАМ-БЕРКАНА, розчин для ін’єкцій 15 мг/1,5 мл, протипоказаний дітям (віком до 18 років) (див. розділ «Протипоказання»).

    Передозування
    Симптоми.
    Симптоми гострого передозування НПЗП зазвичай обмежуються летаргією, сонливістю, нудотою, блюванням та епігастральним болем, які, в цілому, є оборотними при
    підтримуючій терапії. Можлива шлунково-кишкова кровотеча. Тяжке отруєння може призвести до артеріальної гіпертензії, гострої ниркової недостатності, дисфункції печінки, пригнічення дихання, коми, судом, серцево-судинної недостатності та зупинки серця. Повідомлялося про анафілактоїдні реакції при терапевтичному застосуванні НПЗП, що також може спостерігатися при передозуванні.
    Терапія.
    При передозуванні НПЗП рекомендовані симптоматичні та підтримуючі заходи. Дослідження показали прискорене виведення мелоксикаму за допомогою 4 пероральних доз холестираміну 3 рази на день.

    Побічні ефекти
    Дані досліджень та епідеміологічні дані дають можливість припустити, що застосування деяких НПЗП (особливо у високих дозах та при тривалому лікуванні) може бути пов’язане з невеликим підвищенням ризику судинних тромботичних явищ (таких як інфаркт міокарда або інсульт).
    Набряк, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність спостерігалися при лікуванні НПЗП.
    Більшість побічних ефектів, що спостерігаються, шлунково-кишкового походження. Можлива пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді летальна, особливо у пацієнтів літнього віку. Після застосування спостерігалися нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспепсія, абдомінальний біль, мелена, блювання кров’ю, виразковий стоматит, загострення коліту. З меншою частотою спостерігався гастрит.

    Повідомляли про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (див розділ «Особливості застосування»).
    Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); поодинокі (≥ 1/10000, < 1/1000); рідкісні (<1/10000); невідомо (не можна визначити за наявними даними).
    З боку системи крові та лімфатичної системи:
    нечасто – анемія;
    поодинокі – відхилення показників аналізу крові від норми (включаючи зміну кількості лейкоцитів), лейкопенія, тромбоцитопенія. (див. «Окремі серйозні та/або часті побічні реакції»).
    Повідомлялося про дуже рідкі випадки агранулоцитозу. (див. «Окремі серйозні та/або часті побічні реакції»).
    З боку імунної системи:
    нечасто – алергічні реакції, інші ніж анафілактичні або анафілактоїдні;
    невідомо – анафілактичний шок, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, включаючи шок.
    Психічні розлади:
    поодинокі – зміна настрою, нічні кошмари;
    невідомо – сплутаність свідомості, дезорієнтація, безсоння.
    З боку нервової системи:
    часто – головний біль;
    нечасто – запаморочення, сонливість.
    З боку органів зору:
    поодинокі – розлади функції зору, що включають нечіткість зору; кон’юнктивіт.
    З боку органів слуху та вестибулярного апарату:
    нечасто – запаморочення;
    поодинокі – дзвін у вухах.
    Кардіальні порушення:
    поодинокі – відчуття серцебиття.
    Повідомлялося про серцеву недостатність, пов’язану із застосуванням НПЗП.
    Судинні розлади:
    нечасто – підвищення артеріального тиску (див. розділ «Особливості застосування»), припливи.
    З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:
    поодинокі – астма у пацієнтів з алергією на аспірин та інші НПЗП;
    невідомо – інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель.
    З боку травного тракту:
    дуже часто – розлади травної системи: диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, запор, метеоризм, діарея;
    нечасто – прихована або макроскопічна шлунково-кишкова кровотеча, стоматит, гастрит, відрижка;
    поодинокі – коліт, гастродуоденальна виразка, езофагіт;
    рідкісні – шлунково-кишкова перфорація.

    Шлунково-кишкова кровотеча, виразки або перфорація можуть бути тяжкими та потенційно летальними, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ «Особливості застосування»).
    невідомо – панкреатит.
    Розлади гепатобіліарної системи:
    нечасто – порушення показників функції печінки (наприклад підвищення трансаміназ або білірубіну);
    дуже рідко – гепатит;
    невідомо – жовтяниця, печінкова недостатність.
    З боку шкіри і підшкірної клітковини:
    нечасто – ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання;
    рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив’янка;
    рідкісні – бульозний дерматит, мультиформна еритема;
    невідомо – реакції фоточутливості, ексфоліативний дерматит.
    З боку сечовидільної системи:
    нечасто – затримка натрію та води, гіперкаліємія, (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій») зміни показників функції нирок (підвищення креатиніну та/або сечовини сироватки);
    рідкісні – гостра ниркова недостатність, зокрема у пацієнтів з факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»);
    невідомо – інфекції сечовивідних шляхів, порушення частоти сечовипускання.
    З боку репродуктивної системи та молочних залоз: 
    невідомо – жіноче безпліддя, затримка овуляції.
    Загальні розлади та реакції у місці введення:
    часто – затвердіння у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції;
    нечасто – набряк, включаючи набряк нижніх кінцівок;
    невідомо – грипоподібні симптоми.
    Опорно-рухова система:
    невідомо – артралгія, біль у спині, симптоми, пов’язані із суглобами.
    Окремі серйозні та/або часті побічні реакції.
    Повідомлялося про дуже рідкі випадки агранулоцитозу у пацієнтів, які приймали мелоксикам та інші потенційно мієлотоксичні лікарські засоби (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
    Побічні реакції, які не асоціювалися із застосуванням препарату, але які є загальноприйнято характерними для інших сполук класу.
    Органічне ниркове ураження, що, ймовірно, призводить до гострої ниркової недостатності: повідомлялося про дуже рідкі випадки інтерстиціального нефриту, гострого тубулярного некрозу, нефротичного синдрому та папілярного некрозу (див. розділ «Особливості застосування»).

    Термін придатності
    3 роки.

    Умови зберігання
    Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС, у захищеному від сонячного світла місці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Упаковка.
    По 1,5 мл в ампулі, по 5 ампул у блістері, по 1 блістеру у пачці.

    Категорія відпуску
    За рецептом.

    Виробник
    ПрАТ “Лекхім-Харків”.

    Адреса
    Україна, 62103, Харківська обл., Богодухівський район, місто Богодухів, вулиця Пушкіна, будинок 20/1.

    Заявник
    ТОВ «БЕРКАНА +».
  • Відгуки (0)