0
Viridis Bot
Виробник
САНДОЗ д.д.
*Ціна дійсна лише при замовленні на сайті
Характеристики
Умови видачі
По рецепту;
Виробник
САНДОЗ д.д.;
Форма випуску
упаковка;
Інструкція
Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.
діюча речовина: цефалексин;
5 мл суспензії містять цефалексину 125 мг або 250 мг;
допоміжні речовини: сахарин натрію, заліза оксид жовтий (Е 172), симетикон, кислота лимонна безводна, ароматизатор полуничний порошкоподібний, ароматизатор яблучний порошкоподібний, ароматизатор малиновий порошкоподібний, гуарова камедь, ароматизатор «Тутті фрутті» порошкоподібний, натрію бензоат (Е 211), сахароза.
Гранули для оральної суспензії.
Основні фізико-хімічні властивості: гранули оранжево-жовтого кольору з фруктовим та характерним для діючої речовини запахом; суспензія оранжево-жовтого кольору з фруктовим та характерним для діючої речовини запахом і солодким, злегка гіркуватим смаком.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини першого покоління. Код АТХ J01D В01.
Фармакодинаміка.
Цефалексин – напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик широкого спектра дії. До цефалексину in vitro чутливі наступні мікроорганізми: стафілококи (включаючи коагулазопозитивні, коагулазонегативні і пеніциліназопродукуючі штами), бета-гемолітичні стрептококи, Streptococcus pneumoniae, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella spp., Branhamella catarrhalis.
Цефалексин неактивний щодо Enterосоccus spp., Enterobacter spp., Staphylococcus aureus (methicillin-resistant), Morganella morganii, Proteus vulgaris, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter calcoaceticus, Mycoplasma spp., Chlamydia spp., Legionella spp.
Фармакокінетика.
Цефалексин швидко та майже повністю всмоктується після перорального застосування (більше 90 %). Рівень і швидкість всмоктування цефалексину практично не залежать від прийому їжі. Пік концентрації у сироватці крові досягається через 60 хвилин після прийому препарату і терапевтичний рівень зберігається впродовж 6–8 годин. Цефалексин добре проникає у тканини та рідини організму, включаючи перикардіальні та плевральні оболонки. Лише 10–15 % активної речовини зв’язується з білками плазми крові. Препарат виводиться переважно з сечею у незміненому вигляді. Цефалексин виводиться при гемодіалізі та перитонеальному діалізі.
Лікування інфекцій, спричинених чутливими до цефалексину мікроорганізмами:
Підвищена чутливість до цефалоспоринів або до інших бета-лактамних антибіотиків, а також до допоміжних речовин препарату; початкова терапія тяжких генералізованих інфекцій, лікування яких потребує застосування парентеральних форм цефалоспоринів.
Враховуючи бактерицидну дію цефалексину, не слід поєднувати його з бактеріостатичними антибіотиками, наприклад з тетрациклінами та хлорамфеніколом.
При поєднанні з високоактивними діуретиками (етакринова кислота, фуросемід) або потенційно нефротоксичними лікарськими засобами (аміноглікозиди, поліміксин, колістин, амфотерицин, капреоміцин, ванкоміцин) цефалоспорини можуть підвищувати нефротоксичність.
При комбінованому застосуванні цефалоспоринів з пероральними антикоагулянтами протромбіновий час може збільшуватися.
Пробенецид зменшує ниркову екскрецію цефалексину, як і інших бета-лактамних препаратів.
Одночасне застосування з пробенецидом може призводити до збільшення концентрації цефалексину у плазмі крові.
Цефалоспорини можуть знижувати ефективність пероральних контрацептивів, тому рекомендується застосування додаткових засобів контрацепції.
Взаємодія цефалексину та метформіну може призвести до кумуляції метформіну. При одночасному застосуванні цефалексину та метформіну у разовій дозі 500 мг Сmax та AUC метформіну збільшуються в середньому на 34 % та 24 % відповідно, а нирковий кліренс зменшується на 14 %.
У пацієнтів, які приймають цитотоксичні препарати при лейкемії, може розвинутися гіпокаліємія при одночасному застосуванні гентаміцину та цефалексину.
Оспексин® застосовувати перорально.
Дорослі. Дорослим пацієнтам рекомендується застосовувати цефалексин у вигляді таблеток або капсул. Звичайна добова доза для дорослих становить 1–4 г, розподілена на 2–4 прийоми.
При більшості інфекцій зазвичай застосовують 500 мг кожні 8 годин. При інфекціях шкіри та м’яких тканин, стрептококовому фарингіті та неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів застосовувати по 250 мг кожні 6 годин або 500 мг кожні 12 годин.
При тяжкому перебігу захворювання або у разі інфекцій, викликаних менш чутливими мікроорганізмами, можуть бути потрібні більші дози. Якщо необхідна добова доза перевищує 4 г, рекомендується застосовувати парентеральні цефалоспорини у відповідному дозуванні.
Пацієнти літнього віку і пацієнти з порушенням функції нирок. При значному порушенні функції нирок дозу слід зменшити.
Дозування при порушенні функції нирок
| Кліренс креатиніну, мл/хв | Разова доза, мг | Інтервал дозування, години |
| 40–80 | 500 | 4–6 |
| 20–30 | 500 | 8–12 |
| 10 | 250 | 12 |
| 5 | 250 | 12–24 |
Пацієнтам, які перебувають на діалізі, призначають 250 мг препарату 1–2 рази на добу і додатково 500 мг після кожної процедури діалізу, що відповідає загальній добовій дозі до 1 г в день проведення діалізу.
Діти.
Звичайна добова доза для дітей (з масою тіла менше 40 кг) становить 25–50 мг/кг маси тіла (залежно від тяжкості перебігу і локалізації інфекції), яку розподіляють на 2–4 прийоми.
При інфекціях шкіри та м’яких тканин, стрептококовому фарингіті та неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів добову дозу можна розподілити на 2 прийоми.
При тяжкому перебігу захворювання дозу можна подвоїти. При лікуванні гострого середнього отиту рекомендована доза становить 75–100 мг/кг маси тіла, розподілена на 4 прийоми.
У більшості випадків курс лікування становить 7–10 днів. Для попередження ускладнень стрептококових інфекцій препарат слід приймати щонайменше 10 днів.
Приготування суспензії. Струсити флакон, щоб порошок відділився від стінок і дна. Додати питну воду двома порціями (спочатку до 2/3 флакона, а потім до кругової мітки на флаконі у вигляді заглиблення у склі), струшуючи флакон кожного разу. ПЕРЕД КОЖНИМ ПРИЙОМОМ ДОБРЕ ЗБОВТАТИ.
Для відмірювання суспензії додається мірна ложка об’ємом 5 мл з мітками 1,25 мл та 2,5 мл.
Спосіб застосування. Препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі. Готову суспензію слід приймати нерозведеною, запиваючи водою.
Діти. Препарат застосовують у педіатричній практиці.
Симптоми: нудота, блювання, епігастральний біль, діарея, гематурія.
Лікування: при передозуванні необхідний клінічний та лабораторний моніторинг гематологічних, ниркових, печінкових функцій та згортання крові до стабілізації стану пацієнта.
Промивання шлунка необхідно проводити при перевищенні звичайної дози в 5–10 разів.
Застосовують симптоматичне лікування (прийом активованого вугілля, гемодіаліз).
Небажані ефекти класифіковані за частотою проявів: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (частоту не можна визначити через відсутність даних).
З боку системи крові та лімфатичної системи: рідко – еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку імунної системи: часто – алергічні реакції у пацієнтів з виявленою алергією до пеніциліну; рідко – алергічні реакції до цефалоспоринів (загалом менш виражені, ніж до пеніцилінів); дуже рідко – анафілактичні реакції. Зазвичай алергічні реакції зникають після припинення терапії.
З боку нервової системи: нечасто – головний біль, слабкість, запаморочення, занепокоєння, дезорієнтація, галюцинації.
З боку травного тракту: нечасто – діарея, нудота, блювання, втрата апетиту (загалом спонтанно зникає навіть за умови продовження застосування препарату), стоматит, диспепсія та болі у животі. Виникнення діареї під час терапії може свідчити про розвиток псевдомембранозного коліту.
З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – холестатична жовтяниця та гепатит.
З боку шкіри та м’яких тканин: нечасто – шкірні висипання, кропив’янка, свербіж; рідко – алергічні шкірні реакції у вигляді набряку (набряк суглобів), ангіоневротичного набряку або висипань (мультиформна еритема), синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, генітальний та анальний свербіж.
З боку нирок та сечовидільної системи: рідко – оборотні порушення функції нирок, окремі випадки інтерстиціального нефриту.
З боку скелетно-м’язової системи: дуже рідко – артралгія, артрит, ураження суглобів.
З боку репродуктивної системи: нечасто – вагінальний кандидоз, свербіж вульви, вагініт та піхвові виділення.
Загальні розлади: дуже рідко – втома.
Лабораторні показники: нечасто – короткочасне збільшення концентрації печінкових ферментів (АСТ, АЛТ); частота невідома – позитивна реакція Кумбса, отримання хибно-позитивного результату при дослідженні сечі на цукор.
3 роки.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Готову суспензію зберігати при температурі 2–8 °С не більше 14 діб.
По 33 г гранул у флаконі для 60 мл суспензії; по 1 флакону у комплекті з мірною ложкою в картонній коробці.
За рецептом.
Відгуки (0)
Оцiнка:
діюча речовина: цефалексин;
5 мл суспензії містять цефалексину 125 мг або 250 мг;
допоміжні речовини: сахарин натрію, заліза оксид жовтий (Е 172), симетикон, кислота лимонна безводна, ароматизатор полуничний порошкоподібний, ароматизатор яблучний порошкоподібний, ароматизатор малиновий порошкоподібний, гуарова камедь, ароматизатор «Тутті фрутті» порошкоподібний, натрію бензоат (Е 211), сахароза.
Гранули для оральної суспензії.
Основні фізико-хімічні властивості: гранули оранжево-жовтого кольору з фруктовим та характерним для діючої речовини запахом; суспензія оранжево-жовтого кольору з фруктовим та характерним для діючої речовини запахом і солодким, злегка гіркуватим смаком.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини першого покоління. Код АТХ J01D В01.
Фармакодинаміка.
Цефалексин – напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик широкого спектра дії. До цефалексину in vitro чутливі наступні мікроорганізми: стафілококи (включаючи коагулазопозитивні, коагулазонегативні і пеніциліназопродукуючі штами), бета-гемолітичні стрептококи, Streptococcus pneumoniae, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella spp., Branhamella catarrhalis.
Цефалексин неактивний щодо Enterосоccus spp., Enterobacter spp., Staphylococcus aureus (methicillin-resistant), Morganella morganii, Proteus vulgaris, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter calcoaceticus, Mycoplasma spp., Chlamydia spp., Legionella spp.
Фармакокінетика.
Цефалексин швидко та майже повністю всмоктується після перорального застосування (більше 90 %). Рівень і швидкість всмоктування цефалексину практично не залежать від прийому їжі. Пік концентрації у сироватці крові досягається через 60 хвилин після прийому препарату і терапевтичний рівень зберігається впродовж 6–8 годин. Цефалексин добре проникає у тканини та рідини організму, включаючи перикардіальні та плевральні оболонки. Лише 10–15 % активної речовини зв’язується з білками плазми крові. Препарат виводиться переважно з сечею у незміненому вигляді. Цефалексин виводиться при гемодіалізі та перитонеальному діалізі.
Лікування інфекцій, спричинених чутливими до цефалексину мікроорганізмами:
Підвищена чутливість до цефалоспоринів або до інших бета-лактамних антибіотиків, а також до допоміжних речовин препарату; початкова терапія тяжких генералізованих інфекцій, лікування яких потребує застосування парентеральних форм цефалоспоринів.
Враховуючи бактерицидну дію цефалексину, не слід поєднувати його з бактеріостатичними антибіотиками, наприклад з тетрациклінами та хлорамфеніколом.
При поєднанні з високоактивними діуретиками (етакринова кислота, фуросемід) або потенційно нефротоксичними лікарськими засобами (аміноглікозиди, поліміксин, колістин, амфотерицин, капреоміцин, ванкоміцин) цефалоспорини можуть підвищувати нефротоксичність.
При комбінованому застосуванні цефалоспоринів з пероральними антикоагулянтами протромбіновий час може збільшуватися.
Пробенецид зменшує ниркову екскрецію цефалексину, як і інших бета-лактамних препаратів.
Одночасне застосування з пробенецидом може призводити до збільшення концентрації цефалексину у плазмі крові.
Цефалоспорини можуть знижувати ефективність пероральних контрацептивів, тому рекомендується застосування додаткових засобів контрацепції.
Взаємодія цефалексину та метформіну може призвести до кумуляції метформіну. При одночасному застосуванні цефалексину та метформіну у разовій дозі 500 мг Сmax та AUC метформіну збільшуються в середньому на 34 % та 24 % відповідно, а нирковий кліренс зменшується на 14 %.
У пацієнтів, які приймають цитотоксичні препарати при лейкемії, може розвинутися гіпокаліємія при одночасному застосуванні гентаміцину та цефалексину.
Оспексин® застосовувати перорально.
Дорослі. Дорослим пацієнтам рекомендується застосовувати цефалексин у вигляді таблеток або капсул. Звичайна добова доза для дорослих становить 1–4 г, розподілена на 2–4 прийоми.
При більшості інфекцій зазвичай застосовують 500 мг кожні 8 годин. При інфекціях шкіри та м’яких тканин, стрептококовому фарингіті та неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів застосовувати по 250 мг кожні 6 годин або 500 мг кожні 12 годин.
При тяжкому перебігу захворювання або у разі інфекцій, викликаних менш чутливими мікроорганізмами, можуть бути потрібні більші дози. Якщо необхідна добова доза перевищує 4 г, рекомендується застосовувати парентеральні цефалоспорини у відповідному дозуванні.
Пацієнти літнього віку і пацієнти з порушенням функції нирок. При значному порушенні функції нирок дозу слід зменшити.
Дозування при порушенні функції нирок
| Кліренс креатиніну, мл/хв | Разова доза, мг | Інтервал дозування, години |
| 40–80 | 500 | 4–6 |
| 20–30 | 500 | 8–12 |
| 10 | 250 | 12 |
| 5 | 250 | 12–24 |
Пацієнтам, які перебувають на діалізі, призначають 250 мг препарату 1–2 рази на добу і додатково 500 мг після кожної процедури діалізу, що відповідає загальній добовій дозі до 1 г в день проведення діалізу.
Діти.
Звичайна добова доза для дітей (з масою тіла менше 40 кг) становить 25–50 мг/кг маси тіла (залежно від тяжкості перебігу і локалізації інфекції), яку розподіляють на 2–4 прийоми.
При інфекціях шкіри та м’яких тканин, стрептококовому фарингіті та неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів добову дозу можна розподілити на 2 прийоми.
При тяжкому перебігу захворювання дозу можна подвоїти. При лікуванні гострого середнього отиту рекомендована доза становить 75–100 мг/кг маси тіла, розподілена на 4 прийоми.
У більшості випадків курс лікування становить 7–10 днів. Для попередження ускладнень стрептококових інфекцій препарат слід приймати щонайменше 10 днів.
Приготування суспензії. Струсити флакон, щоб порошок відділився від стінок і дна. Додати питну воду двома порціями (спочатку до 2/3 флакона, а потім до кругової мітки на флаконі у вигляді заглиблення у склі), струшуючи флакон кожного разу. ПЕРЕД КОЖНИМ ПРИЙОМОМ ДОБРЕ ЗБОВТАТИ.
Для відмірювання суспензії додається мірна ложка об’ємом 5 мл з мітками 1,25 мл та 2,5 мл.
Спосіб застосування. Препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі. Готову суспензію слід приймати нерозведеною, запиваючи водою.
Діти. Препарат застосовують у педіатричній практиці.
Симптоми: нудота, блювання, епігастральний біль, діарея, гематурія.
Лікування: при передозуванні необхідний клінічний та лабораторний моніторинг гематологічних, ниркових, печінкових функцій та згортання крові до стабілізації стану пацієнта.
Промивання шлунка необхідно проводити при перевищенні звичайної дози в 5–10 разів.
Застосовують симптоматичне лікування (прийом активованого вугілля, гемодіаліз).
Небажані ефекти класифіковані за частотою проявів: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (частоту не можна визначити через відсутність даних).
З боку системи крові та лімфатичної системи: рідко – еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку імунної системи: часто – алергічні реакції у пацієнтів з виявленою алергією до пеніциліну; рідко – алергічні реакції до цефалоспоринів (загалом менш виражені, ніж до пеніцилінів); дуже рідко – анафілактичні реакції. Зазвичай алергічні реакції зникають після припинення терапії.
З боку нервової системи: нечасто – головний біль, слабкість, запаморочення, занепокоєння, дезорієнтація, галюцинації.
З боку травного тракту: нечасто – діарея, нудота, блювання, втрата апетиту (загалом спонтанно зникає навіть за умови продовження застосування препарату), стоматит, диспепсія та болі у животі. Виникнення діареї під час терапії може свідчити про розвиток псевдомембранозного коліту.
З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – холестатична жовтяниця та гепатит.
З боку шкіри та м’яких тканин: нечасто – шкірні висипання, кропив’янка, свербіж; рідко – алергічні шкірні реакції у вигляді набряку (набряк суглобів), ангіоневротичного набряку або висипань (мультиформна еритема), синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, генітальний та анальний свербіж.
З боку нирок та сечовидільної системи: рідко – оборотні порушення функції нирок, окремі випадки інтерстиціального нефриту.
З боку скелетно-м’язової системи: дуже рідко – артралгія, артрит, ураження суглобів.
З боку репродуктивної системи: нечасто – вагінальний кандидоз, свербіж вульви, вагініт та піхвові виділення.
Загальні розлади: дуже рідко – втома.
Лабораторні показники: нечасто – короткочасне збільшення концентрації печінкових ферментів (АСТ, АЛТ); частота невідома – позитивна реакція Кумбса, отримання хибно-позитивного результату при дослідженні сечі на цукор.
3 роки.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Готову суспензію зберігати при температурі 2–8 °С не більше 14 діб.
По 33 г гранул у флаконі для 60 мл суспензії; по 1 флакону у комплекті з мірною ложкою в картонній коробці.
За рецептом.
Новий покупець?
Вже зареєстрований?
Ви успішно зареєстровані
Введіть свій промокод та отримайте персональну знижку
*Зверніть увагу, що знижки діють на онлайн замовлення, що оформлені в аптеці за адресою: П.Тичини, 2