Київ
Всі аптеки
РЕТАРПЕН ПОР. Д/ІН. 2.4МЛН.МО ФЛ. №50 Рецептурний
ID: 23222
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

РЕТАРПЕН ПОР. Д/ІН. 2.4МЛН.МО ФЛ. №50

Нема в наявності

Артикул:13490

0 відгуків

Діюча речовина

Виробник

САНДОЗ д.д.

  • Характеристики

    Условия отпуска

    По рецепту;

    Производитель

    САНДОЗ д.д.;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад

    діюча речовина: benzathine benzylpenicillin;

    1 флакон містить бензатину бензилпеніциліну 2 400 000 МО;

    допоміжні речовини: симетикон, маніт (Е 421), повідон, натрію цитрат.

    Лікарська форма

    Порошок для суспензії для ін’єкцій.

    Основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до кремового кольору, можлива агломерація порошку.

    Фармакотерапевтична група

    Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни. Код АТХ J01C E08.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка.

    Бензатин бензилпеніцилін – це бета-лактамний антибіотик з групи пеніцилінів типу G пролонгованої дії. Проявляє бактерицидну дію відносно чутливих мікроорганізмів за рахунок пригнічення синтезу мукопептидів клітинної стінки.

    Активний щодо грампозитивних збудників: Staphylococcus spp. (пеніциліназонеутворюючих), Streptococcus spp., у тому числі Streptococcus pneumoniae, Corynebacterium diphtheriae, анаеробних спороутворюючих паличок, Bacillus anthracis, Clostridium spp., Actinomyces israelii; грамнегативних мікроорганізмів: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, а також щодо Treponema spp. До дії препарату стійкі штами Staphylococcus spp., що продукують пеніциліназу, яка руйнує бензилпеніцилін. У зв’язку з тривалою дією препарат призначений для лікування інфекцій, спричинених Streptococcus spp. і Treponema pallidum.

    Фармакокінетика.

    При внутрішньом’язовому введенні бензатин бензилпеніцилін дуже повільно всмоктується з місця введення, забезпечуючи пролонговану дію.

    Максимальна концентрація в сироватці крові досягається через 12-24 години після ін’єкції. Тривалий період напіввиведення забезпечує стабільну та тривалу концентрацію препарату в крові: на 14-ту добу після введення 2 400 000 МО препарату концентрація в сироватці крові становить 0,12 мкг/мл. Ступінь зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 55 %.

    Бензатин бензилпеніцилін у невеликій кількості проникає крізь плацентарний бар’єр, а також у грудне молоко. Біотрансформація препарату незначна. Виводиться переважно нирками у незміненому вигляді; за 8 діб виводиться до 33 % введеної дози.

    Показання

    Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

    • гострого тонзиліту;
    • скарлатини;
    • бешихи (хронічної), еризипелоїду;
    • інфікованих ран та ран від укусів;
    • сифілісу та інших захворювань, спричинених трепонемами (фрамбезія, ендемічний сифіліс, пінта).

    Профілактика:

    • ревматичних захворювань (хорея, ревмокардит);
    • постстрептококового гломерулонефриту;
    • скарлатини (після контакту з хворим);
    • бешихи;
    • сифілісу (після контакту з хворим).

    Протипоказання.

    Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату, бета-лактамних антибіотиків (пеніцилінів і карбапенемів), сої, арахісу. Перехресна чутливість до цефалоспоринів (5-10 % випадків) в анамнезі. Для лікування захворювань, що потребують високих концентрацій пеніциліну в сироватці крові та цереброспінальній рідині (тяжкі пневмонії, емпієма, сепсис, перикардит, менінгіт, перитоніт, артрит, вроджений нейросифіліс), слід використовувати водорозчинну натрієву сіль бензилпеніциліну. Кропив’янка, поліноз, тяжкі алергічні реакції та бронхіальна астма в анамнезі.

    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    Вагітність. Бензатин бензилпеніцилін проникає через плаценту. Препарат можна застосовувати після ретельної оцінки користь/ризик.

    Годування груддю. Бензатин бензилпеніцилін проникає у грудне молоко в невеликих кількостях. Концентрація у молоці може досягати від 2 % до 15 % від концентрації у плазмі матері. Не було отримано повідомлень щодо небажаних реакцій у немовлят, проте слід брати до уваги можливу сенсибілізацію чи інтерференцію з кишковою флорою. Годування груддю слід припинити при виникненні діареї, кандидозу чи висипання у дитини.

    Немовлят, які перебувають на комбінованому вигодовуванні, слід на час лікування матері Ретарпеном перевести на вигодовування дитячим харчуванням. Годування груддю можна відновити через 24 години після припинення лікування.

    Оральні контрацептиви. Як і у випадку з іншими антибіотиками, ефективність оральних контрацептивів може знижуватись у поодиноких випадках. Рекомендується використання додаткових засобів контрацепції.

    Вплив на репродуктивну функцію. Досліджень щодо впливу на репродуктивну функцію людини не проводили.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

    Внаслідок можливості виникнення серйозних побічних реакцій (таких як анафілактичний шок та анафілактоїдні реакції) слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

    Спосіб застосування та дози.

    Перед введенням необхідно зібрати у пацієнта анамнез переносимості препарату та провести попередню внутрішньошкірну пробу на його переносимість.

    Ретарпен застосовувати тільки внутрішньом’язово!

    Для приготування суспензії слід ввести у флакон 5 мл води для ін’єкцій. Використовувати тільки свіжоприготовлену суспензію, яку енергійно збовтати протягом 20 секунд і ввести негайно, використовуючи голку товщиною принаймні 0,9 мм. Ретарпен вводити у верхній квадрант сідничного м’яза. Щоб ввести препарат, необхідно перпендикулярно до поверхні шкіри різким рухом вколоти голку, уникаючи при цьому сусідства великих судин. Якщо при введенні препарату має місце аспірація крові або біль, ін’єкцію слід припинити. Препарат вводити якомога повільніше тільки під низьким тиском. Не можна терти місце ін’єкції після введення. При необхідності повторних ін’єкцій слід змінювати місце введення. Необхідно провести аспірацію безпосередньо перед введенням препарату, щоб запобігти потраплянню голки у кровоносні судини. Одноразово в одне місце слід вводити не більше 5 мл суспензії.

    Лікування сифілісу.

    Первинний сифіліс. Одноразово 2 400 000 МО Ретарпену, розподіляючи на 2 місця введення.

    Вторинний сифіліс. По 2 400 000 МО Ретарпену у 2 місця введення.

    Якщо клінічні прояви повторюються або результати лабораторних досліджень залишаються позитивними – лікування слід повторити.

    Пізній сифіліс (серопозитивний латентний сифіліс). 2 400 000–4 800 000 МО щотижня протягом 3-5 тижнів.

    Лікування фрамбезії.

    1 200 000 – 2 400 000 МО одноразово. Особам, які мали контакт з хворими або хворими з латентною формою інфекції, вводити половину дози.

    Лікування пінти.

    2 400 000 МО Ретарпену одноразово.

    Лікування інших інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами (гострий тонзиліт, скарлатина, бешиха, еризипелоїд, інфіковані рани та рани від укусів).

    2 400 000 МО Ретарпену щотижня.

    Профілактика ревматичної лихоманки і ревматичного ендокардиту, хореї, пост-стрептококового гломерулонефриту та бешихи.

    1 200 000 – 2 400 000 МО Ретарпену 1 раз на 4 тижні.

    Тривалість профілактики встановлює лікар індивідуально.

    Профілактика скарлатини в осіб, які мали контакт з хворими.

    2 400 000 МО Ретарпену одноразово.

    При стрептококових захворюваннях курс лікування має становити не менше 10 днів для запобігання ускладнень. Як правило, достатньо однієї ін’єкції Ретарпену 2 400 000 МО.

    Особливі категорії пацієнтів.

    Пацієнти з порушенням функції нирок.

    Дозування Ретарпену залежно від кліренсу креатиніну
    Кліренс креатиніну, мл/хв 100–60 50–10 < 10
    Креатинін сироватки крові в мг % 0,8–1,5 1,5–8,0   15
    Частина звичайної добової дози 100 % 75 % 20-50 % (макс. 1 000 000–3 000 000 MO/добу )
    Інтервал введення 1 введення 1 введення Розподілити на 2-3 введення

    Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі.

    Бензатин бензилпеніцилін можна виводити гемодіалізом. Немає достатніх даних щодо впливу діалізу на рівень бензатин бензилпеніциліну у плазмі крові.

    Пацієнти з порушенням функції печінки.

    При серйозних порушеннях функцій печінки та нирок можлива затримка у деградації і виведенні пеніцилінів.

    Діти.

    Препарат не застосовувати дітям.

    Передозування

    Застосування високих доз бета-лактамних антибіотиків, особливо при печінковій недостатності, може спричинити розвиток енцефалопатії (сплутаність свідомості, порушення руху). Пеніциліни у надзвичайно великих дозах можуть спричиняти нейром’язову збудливість або судоми, подібні до епілептичних. Потенційно при передозуванні можливі гастроінтестинальні симптоми та порушення електролітного балансу.

    Лікування: симптоматична і підтримуюча терапія, гемодіаліз. Специфічний антидот невідомий.

    Термін придатності

    4 роки.

    Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці для захисту від світла місці. Зберігати в недоступному для дітей місці.

    Несумісність

    Не змішувати з іншими ін’єкційними розчинами.

    Порошок слід розводити у воді для ін’єкцій.

    Упаковка

    Порошок у флаконі. По 50 флаконів у картонній коробці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

  • Відгуки (0)