Telegram BotViridis Bot

Київ
Всі аптеки
Київ
Всі аптеки
РЕВМАЛГИН СУПП.РЕКТ.15МГ №10 (5Х2) СТРИП - фото 1 | Сеть аптек Viridis
ID: 28565
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

РЕВМАЛГИН СУПП.РЕКТ.15МГ №10 (5Х2) СТРИП

Нема в наявності

Артикул:77387

0 відгуків

Діюча речовина

Виробник

3H MEDICAL

упаковка

137.61 грн
  • Характеристики

    Умови видачі

    Без рецепта;

    Виробник

    3H MEDICAL;

    Форма випуску

    упаковка;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад
    діюча речовина: meloxicam;
    1 супозиторій містить мелоксикаму у перерахуванні на 100 % суху речовину 15 мг;
    допоміжні речовини: твердий жир, олія рицинова поліетоксильована гідрогенізована.

    Лікарська форма
    Супозиторії ректальні.

    Основні фізико-хімічні властивості: гладенькі супозиторії жовтувато-зеленого кольору. На поздовжньому розрізі відсутні вкраплення, допускається наявність воронкоподібного заглиблення та повітряного стрижня.

    Фармакотерапевтична група
    Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Код ATХ M01A C06.

    Фармакологічні властивості
    Фармакодинаміка.
    Мелоксикам - це нестероїдний протизапальний лікарський засіб класу енолієвої кислоти, що чинить протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Мелоксикам має високу протизапальну активність на всіх стандартних моделях запалення. Загальний механізм перелічених ефектів може полягати у здатності мелоксикаму інгібувати біосинтез простагландинів - медіаторів запалення.
    Безпечніший механізм дії мелоксикаму пов'язаний із селективним інгібуванням циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) порівняно з циклооксигеназою-1 (ЦОГ-1). Терапевтичний ефект НПЗП пов'язаний з інгібуванням синтезу ЦОГ-2, тоді як інгібування ЦОГ-1 призводить до побічних ефектів з боку шлунка та нирок.
    Селективність інгібування ЦОГ-2 мелоксикамом підтверджена багатьма дослідниками як in vitro, так і ex vivo. Мелоксикам (15 мг) переважно інгібує ЦОГ-2 ex vivo, що підтверджується великим інгібуванням продукування PGE2 у відповідь на стимуляцію ліпополісахаридом порівняно з продукуванням тромбоксану у згорнутій крові (ЦОГ-1). Ці ефекти дозозалежні. Мелоксикам не впливає на агрегацію тромбоцитів або на час кровотечі при застосуванні рекомендованих доз ех vivo, тоді як індометацин, диклофенак, ібупрофен і напроксен значно інгібують агрегацію тромбоцитів і подовжують кровотечу.
    В клінічнічних дослідженнях встановили низьку частоту шлунково-кишкових побічних явищ (перфорації, утворення виразок і кровотечі) при застосуванні рекомендованих доз мелоксикаму порівняно за стандартними дозами інших НПЗП.

    Фармакокінетика.
    Мелоксикам добре абсорбується з травного тракту, що відображається у високій абсолютній біодоступності (89 %).
    При застосуванні одиничної дози супозиторіїв максимальна концентрація мелоксикаму у плазмі крові досягається після 5-6 годин.
    Стабільні концентрації досягаються на 3-5-ту добу.
    Одноразовий прийом добової дози зумовлює концентрацію препарату у плазмі крові з відносно невеликими коливаннями між максимальною і найнижчою її точкою у межах від 0,8-2 мкг/мл для дозування по 15 мг (Сmin і Cmax у стабільній рівноважній концентрації).

    Максимальна стабільна рівноважна концентрація у плазмі крові після застосування супозиторіїв досягається приблизно через 5 годин.
    Безперервне лікування протягом тривалого періоду (наприклад протягом 6 місяців) не призводило до змін фармакокінетичних параметрів порівняно з параметрами після 2 тижнів застосування мелоксикаму у дозі 15 мг на добу. Будь-які зміни є також малоймовірними і при тривалості лікування довше 6 місяців.
    Розподіл. У плазмі крові понад 99 % зв’язується з білками плазми (переважно з альбуміном). Мелоксикам проникає у синовіальну рідину в концентрації приблизно вдвічі меншій, ніж у плазмі крові.
    Об’єм розподілу низький, у середньому 11 л. Індивідуальні відхилення становлять 30-40 %.
    Біотрансформація. Мелоксикам підлягає екстенсивній біотрансформації у печінці. Мелоксикам майже повністю метаболізується до чотирьох фармакологічних неактивних метаболітів. Основний метаболіт, 5’-карбоксимелоксикам (60 % дози), формується шляхом окиснення проміжного метаболіту 5’-гідроксиметилмелоксикаму, також виділяється меншою мірою (9 % дози). Дослідження in vitro припускають, що CYP2C9 відіграє важливу роль у процесі метаболізму, тоді як CYРЗА4 ізоензими сприяють меншою мірою. Активність пероксидази у пацієнтів, можливо, відповідальна за два інших метаболіти, які становлять 16 % та 4 % призначеної дози відповідно.

    Виведення. Екскреція мелоксикаму переважно у формі метаболітів визначається в однаковій кількості у сечі та калі. Менше 5 % добової дози виділяється у незміненому вигляді з калом, тоді як тільки сліди незмінених складових виділяються із сечею. Період напіввиведення становить приблизно 20 годин.
    Плазмовий кліренс становить 8 мл/хв.
    Особливі категорії пацієнтів.
    Печінкова та ниркова недостатність.
    Печінкова або ниркова недостатність суттєво не впливають на фармакокінетику мелоксикаму. При термінальній нирковій недостатності зростання об’єму розподілу може призвести до підвищення концентрації вільного мелоксикаму.
    Люди літнього віку.
    Середній плазмовий кліренс у стабільній рівноважній концентрації у пацієнтів літнього віку був дещо нижчим, ніж у молодих.

    Показання
    Симптоматичне лікування:
    больового синдрому при остеоартритах (артрозах, дегенеративних захворюваннях суглобів);
    ревматоїдних артритів;
    анкілозивних спондилітів.

    Протипоказання
    Гіперчутливість до мелоксикаму або до інших складових лікарського засобу, або до активних речовин з подібною дією, таких як НПЗП, аспірин. Мелоксикам не слід призначати пацієнтам, у яких виникали симптоми астми, носові поліпи, ангіоневротичний набряк або кропив’янка після прийому аспірину чи інших НПЗП;
    Вагітність та період годування груддю (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»);
    діти віком до 18 років;
    шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, пов’язана з попередньою терапією НПЗП в анамнезі;
    активна або рецидивуюча пептична виразка/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих підтверджених випадки виразки або кровотечі);
    запальне захворювання товстого кишечнику в активній формі (хвороба Крона або виразковий коліт);
    тяжка печінкова недостатність;
    тяжка ниркова недостатність без застосування діалізу;
    шлунково-кишкова кровотеча, цереброваскулярна кровотеча в анамнезі або інші порушення згортання крові;
    тяжка серцева недостатність;
    лікування періопераційного болю при коронарному шунтуванні (КШ)

    Взаємодія з іншими лікарським засобами та інші види взаємодій (див. повну інструкцію виробника)

    Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

    Спосіб застосування та дози
    Остеоартрити: 15 мг/добу (1 супозиторій).
    Ревматоїдні артрити: 15 мг/добу (1 супозиторій).
    Анкілозивні спондиліти: 15 мг/добу (1 супозиторій).
    Максимальна рекомендована добова доза мелоксикаму становить 15 мг.
    Оскільки зі збільшенням дози і тривалості лікування підвищується ризик виникнення побічних реакцій, необхідно застосовувати найменшу ефективну добову дозу протягом найкоротшого періоду лікування.
    При комбінованому застосуванні різних форм препарату (капсули, таблетки, супозиторії, суспензія або розчин для ін’єкцій) загальна добова доза мелоксикаму не повинна перевищувати 15 мг.
    Діти.
    Препарат не застосовувати для лікування дітей віком до 18 років.

    Передозування
    Симптоми гострого передозування НПЗП зазвичай обмежуються летаргією, сонливістю, нудотою, блюванням та епігастральним болем, які в цілому є оборотними при підтримуючій терапії. Може виникнути шлунково-кишкова кровотеча. Тяжке отруєння може призвести до артеріальної гіпертензії, гострої ниркової недостатності, дисфункції печінки, пригнічення дихання, коми, судом, серцево-судинної недостатності та зупинки серця. Повідомлялося про анафілактоїдні реакції при терапевтичному застосуванні НПЗП, що також може спостерігатися при передозуванні.
    При передозуванні НПЗП пацієнтам рекомендовано симптоматичні та підтримуючі заходи. Дослідження показали прискорення виведення мелоксикаму шляхом прийому 4 пероральних доз холестираміну 3 рази на добу.

    Побічні ефекти
    Дані досліджень та епідеміологічні дані дають можливість припустити, що застосування деяких НПЗП (особливо у високих дозах та при тривалому лікуванні) може бути пов’язане з невеликим підвищеним ризиком випадків судинних тромботичних явищ (наприклад інфаркту міокарда або інсульту) (див. розділ «Особливості застосування»).
    Набряк, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність спостерігалися при лікуванні НПЗП.
    Більшість побічних ефектів, що спостерігаються, шлунково-кишкового походження. Може спостерігатися пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді летальна, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ «Особливості застосування»). Після застосування спостерігалися нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспепсія, абдомінальний біль, мелена, блювання кров’ю, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона (див. розділ «Особливості застосування»). З меншою частотою спостерігався гастрит.
    Повідомляли про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (див розділ «Особливості застосування»).
    Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій лікарського засобу: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 < 1/100); рідко (≥ 1/10000 < 1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (не можна визначити за наявними даними).
    З боку системи крові та лімфатичної системи:
    нечасто – анемія;
    рідко – відхилення показників аналізу крові від норми (включаючи зміну кількості лейкоцитів), лейкопенія, тромбоцитопенія.
    Повідомлялося дуже рідко про випадки агранулоцитозу (див. Окремі серйозні та/або часті побічні реакції).
    З боку імунної системи:
    нечасто – алергічні реакції, окрім анафілактичних або анафілактоїдних;
    невідомо – анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, включаючи шок.
    Психічні розлади:
    рідко – зміна настрою, нічні кошмари;
    невідомо – сплутаність свідомості, дезорієнтація, безсоння.
    З боку нервової системи:
    часто – головний біль
    нечасто – запаморочення, сонливість.
    З боку органів зору:
    рідко – розлади функції зору, що включають нечіткість зору, кон’юнктивіт.
    З боку органів слуху та вестибулярного апарату:
    нечасто – запаморочення;
    рідко – дзвін у вухах.
    Кардіальні порушення:
    рідко – відчуття серцебиття
    Повідомлялося про серцеву недостатність, пов’язану з лікуванням НПЗП.
    Судинні розлади:
    нечасто – підвищення артеріального тиску (див. розділ «Особливості застосування»), припливи.
    З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:
    рідко – астма у пацієнтів з алергією на аспірин та інші НПЗП;
    невідомо – інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель.

    З боку травного тракту:
    дуже часто – розлади травної системи: диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, запор, метеоризм, діарея;
    нечасто – прихована або макроскопічна шлунково-кишкова кровотеча, стоматит, гастрит, відрижка;
    рідко – коліт, гастродуоденальна виразка, езофагіт;
    дуже рідко – шлунково-кишкова перфорація.
    Шлунково-кишкова кровотеча, виразка або перфорація можуть бути тяжкими та потенційно
    летальними, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ «Особливості застосування»);
    невідомо-панкреатит.
    З боку гепатобіліарної системи:
    нечасто – порушення показників функції печінки (наприклад підвищення трансаміназ або білірубіну);
    дуже рідко – гепатит;
    невідомо – жовтяниця, печінкова недостатність.
    З боку шкіри і підшкірної клітковини:
    нечасто – ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання;
    рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив’янка;
    дуже рідко – бульозний дерматит, мультиформна еритема;
    невідомо – реакції фоточутливості, ексфоліативний дерматит.
    З боку сечовидільної системи:
    нечасто – затримка натрію та води, гіперкаліємія (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), зміни показників функції нирок (підвищення креатиніну та/або сечовини сироватки крові);
    дуже рідко – гостра ниркова недостатність, зокрема у пацієнтів з факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»);
    невідомо – інфекції сечовивідних шляхів, порушення частоти сечовипускання.
    Загальні розлади та розлади у місці введення:
    нечасто – набряк, включаючи набряк нижніх кінцівок;
    невідомо – грипоподібні симптоми.
    З боку опорно-рухової системи:
    невідомо – артралгія, біль у спині, ознаки та симптоми, пов’язані з суглобами.
    Окремі серйозні та/або часті побічні реакції.
    Повідомлялося дуже рідко про випадки агранулоцитозу у пацієнтів, які лікувалися мелоксикамом та іншими потенційно мієлотоксичними лікарськими засобами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

    Побічні реакції, які не спостерігалися під час застосування препарату, але які загальноприйнято є характерними для інших сполук класу.
    Органічне ниркове ураження, що, імовірно, призводить до гострої ниркової недостатності: дуже рідко повідомлялося про випадки інтерстиціального нефриту, гострого тубулярного некрозу, нефротичного синдрому та папілярного некрозу (див. розділ «Особливості застосування»).

    Термін придатності
    3 роки.

    Умови зберігання
    Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Упаковка
    По 5 суппозиториев в стрипе. По 1 или 2 стрипа в пачке.

    Категория отпуска.
    По рецепту.

    Категорія відпуску
    За рецептом.

    Виробник
    ТОВ «ФАРМЕКС ГРУП».
    Адреса
    Україна, 08301, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Шевченка, будинок 100.
  • Відгуки (0)