СИНФЛОРИКС СУСП. Д/ІН. 0,5МЛ №1 З 1 ГОЛКОЮ

Склад

діючі речовини: одна доза (0,5 мл) містить: по 1 мкг пневмококового полісахариду серотипів 11,2, 51,2, 6B1,2, 7F1,2, 9V1,2, 141,2, 23F1,2 та по 3 мкг пневмококового полісахариду серотипів 41,2, 18C1,3 та 19F1,4;

1 адсорбований на фосфаті алюмінію – 0,5 мг Al3+

2 кон’югований з протеїном D (отриманим з нетипованого штаму Haemophilus influenzae) ~ 13 мкг

3 кон’югований з протеїном правцевого анатоксину ~ 8 мкг

4 кон’югований з протеїном дифтерійного анатоксину ~ 5 мкг

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Суспензія для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: мутна рідина після струшування. Безбарвний супернатант і білий осад після осадження.

Фармакотерапевтична група

Бактеріальні вакцини. Вакцина для профілактики пневмококової інфекції. Пневмококовий очищений полісахаридний антиген та Haemophilus influenzae, кон’югована. Код АТХ. J07AL52.

Імунологічні і біологічні властивості

Фармакодинаміка.

1. Епідеміологічні дані

10 пневмококових серотипів, включених у цю вакцину, являють собою основні хвороботворні серотипи в Європі, що охоплюють приблизно 56-90 % інвазивних пневмококових інфекцій (ІПІ) у дітей у віці <5 років. У цій віковій групі серотипи 1, 5 і 7F є причиною 3,3 – 24,1% ІПІ залежно від країни і досліджуваного періоду.

Пневмонія різної етіології є основною причиною дитячої захворюванності та смертності в усьому світі. У проспективних дослідженнях було встановлено, що Streptococcus pneumoniae у 30-50 % була ймовірною причиною виникнення пневмонії. 

Гострий середній отит (ГСО) є частим дитячим захворюванням різної етіології. Бактерії можуть бути причиною 60-70 % клінічних епізодів ГСО. Streptococcus pneumoniae і нетипований штам Haemophilus influenzae (NTHi) є найбільш частими причинами виникнення бактеріального ГСО в усьому світі.

2. Ефективність під час клінічних досліджень

Під час проведення багатоцентрового подвійного сліпого кластерно-рандомізованого контрольованого клінічного дослідження фази III/IV у Фінляндії (FinIP) діти були рандомізовані в 4 групи, відповідно до 2 режимів вакцинації для немовлят [2+ 1 (3, 5 місяців, з наступним введенням бустерної дози в 11 місяців) або 3+ 1 (3, 4, 5 місяців, з наступним введенням бустерної дози в 11 місяців)] для отримання або СИНФЛОРИКС™ (2/3 кластерів), або контрольних вакцин проти гепатиту (1/3 кластерів). У турових когортах (до-вакцинація за віком) діти віком від 7 до 11 місяців отримували першу дозу вакцини СИНФЛОРИКС™ або контрольну вакцину проти гепатиту В, відповідно до 2-дозового режиму, з подальшим введеням бустерної дози, а діти віком від 12 до 18 місяців при першій вакцинації отримували 2 дози вакцини СИНФЛОРИКС™ або контрольної вакцини проти гепатиту A. Середня тривалість періоду подальшого спостереження, починаючи від першої вакцинації, складала від 24 до 28 місяців для інвазивного захворювання, діагностованої госпітальної пневмонії та амбулаторного лікування антимікробними препаратами. Під час гніздового дослідження період подальшого спостереження за немовлятами складав до 21 місяця з метою оцінки впливу на назофарингеальне носійство.

Під час багатоцентрового рандомізованого подвійного сліпого клінічного дослідження фази III (Клінічне дослідження середнього отиту та пневмонії - COMPAS), здорові немовлята віком від 6 до 16 тижнів отримували або вакцину СИНФЛОРИКС™, або контрольну вакцину проти гепатиту B у 2, 4 та 6 місяців з подальшим застосуванням вакцини СИНФЛОРИКС™ або контрольної вакцини проти гепатиту A у віці від 15 до 18 місяців.

2.1 Інвазивні пневмококові інфекції (ІПІ)

Когорта немовлят віком до 7 місяців на момент зарахування

Була продемонстрована ефективність вакцини (в дослідженні FinIP) або ефективність вакцини (в дослідженні COMPAS) в запобіганні підтверджених культуральним методом випадків ІПІ, внаслідок вакцинних пневмококових серотипів (таблиця 1).

Таблиця 1. Запобігання ІПІ у немовлят, що отримали принаймні одну дозу вакцини СИНФЛОРИКС™ (загальна когорта вакцинованих немовлят)

ІПІ: Інвазивні пневмококові інфекції

ЕВ: Ефективність вакцини у клінічному дослідженні вакцини (FinIP) або ефективність вакцини у клінічному дослідженні (COMPAS)

N: кількість суб’єктів у групі; ДІ: Довірчий інтервал.

(1) Під час дослідження FinIP інші серотипи, що спричиняють ІПІ, включали 7F (1 випадок у кластерах СИНФЛОРИКС™ 2+1), 18C, 19F і 23F (1 випадок на кожен у контрольних кластерах). Під час дослідження COMPAS серотипи 5 (2 випадки), 18C (4 випадки) і 23F (1 випадок) були також виявлені в контрольній групі додатково до серотипів 6B і 14.

(2) 2 групи контрольних кластерів немовлят були об’єднані

(3) p-значення <0,0001

(4) p-значення =0,0009

(5) 93,0 % (95 % ДІ, 74,9; 98,9; 2 випадки з 14) незалежно від первинної схеми

Турові когорти

Серед 15447 дітей у турових вакцинованих когортах не було виявлено підтверджених культуральним методом випадків ІПІ у групах СИНФЛОРИКС™, у той час як у контрольних групах спостерігалося 7 випадків ІПІ (серотипи 7F і 14 у когорті дітей віком 7-11 місяців і серотипи 3, 4, 6B, 15C і 19F у когорті дітей віком 12-18 місяців).

2.2. Пневмонія

Ефективність вакцини СИНФЛОРИКС™ для профілактики негоспітальної пневмонії (НП) ймовірної бактеріальної етіології була продемонстрована в когорті пацієнтів відповідно до протоколу (імунізованих щонайменше 3-дозами первинної схеми)(величина P ≤ 0,002) , в якості первинної мети дослідження COMPAS протягом періоду подальшого спостереження 38 тижнів з моменту початку дослідження: 22,0% (95 % ДІ: 7,7; 34,2); 240 випадків/10295 суб’єктів у групі СИНФЛОРИКС™ порівняно з 304 випадками/10201 суб’єктів у контрольній групі.

Негоспітальна пневмонія (НП) ймовірної бактеріальної етіології визначалась, як радіологічно підтверджені випадки НП або з альвеолярною консолідацією/плевральним випотом на рентгенограмі органів грудної клітини або без альвеолярних інфільтратів, проте за наявності C реактивного протеїну (CRP) ≥40 мг/л.

Ефективність вакцини в профілактиці НП ймовірної бактеріальної етіології з наявністю альвеолярної консолідації або плеврального випоту становила 25,7 % (95 % ДІ: 8,4; 39,6) та в профілактиці клінічно підозрюваної НП з направленням на рентгенографію грудної клітини становила 6,7 % (95 % ДІ: 0,7; 12,3).

Під час тривалого періоду спостереження протягом 48 місяців з моменту початку дослідження, ефективність вакцини в профілактиці НП ймовірної бактеріальної етіології склала 18,2 % (95 % ДІ: 4,1; 30,3), в профілактиці НП з альвеолярною консолідацією або плевральним випотом - 22,4 % (95 % ДІ: 5,7; 36,1) та проти клінічно підозрюваної НП з направленням на рентгенографію органів грудної клітини склав 7,3 % (95 % ДІ: 1,6; 12,6).

Під час дослідження FinIP ефективність вакцини в зниженні кількості випадків госпітально діагностованої пневмонії склала 26,7 % (95 % ДІ: 4,9;43,5) за схемою 3+1 для немовлят і 29,3 % (95 % ДІ: 7,5;46,3) за схемою 2+1 для немовлят. Для турової вакцинації ефективність вакцини склала 33,2 % (95 % ДІ: 3,0;53,4) у когорті дітей віком 7-11 місяців і 22,4 % (95 % ДІ: -8,7;44,8) у когорті дітей віком 12-18 місяців.

1.3. Гострий середній отит (ГСО)

Ефективність вакцини в профілактиці ГСО оцінювалася в ході дослідження COMPAS (таблиця 2).

Таблиця 2. Ефективність вакцини проти ГСО(1) в ході дослідження COMPAS

(відповідно до протоколу(2): 5989 досліджуваних)

ДІ - довірчий інтервал

(1) Перший епізод

(2) Період подальшого спостереження протягом максимум 40 місяців, починаючи з 2 тижнів після третьої дози первинного курсу вакцинації

(3) Статистично незначущий за попередньо визначеним критерієм (односторонній р=0,032). Тим не менш, у всіх вакцинованих когортах ефект вакцини проти клінічних епізодів ГСО склав 19% (95% ДІ: 4,4; 31,4)

Під час іншого багатоцентрового рандомізованого подвійного сліпого дослідження (POET), що проводилося у Чеській Республіці та Словаччині, немовлята отримували або 11-валентну досліджувану вакцину (11Pn-PD), що містить 10 серотипів СИНФЛОРИКС™ (разом із серотипом 3, для якого не була продемонстрована ефективність), або контрольну вакцину, відповідно до схеми вакцинації у 3, 4, 5 і 12-15 місяців. Ефективність вакцини представлена у таблиці 3.

Таблиця 3. Ефективність вакцини проти ГСО(1) в ході дослідження POET

(відповідно до протоколу(2): 4907 досліджуваних)

ДІ - Довірчий інтервал

(1) Всі епізоди

(2) Період подальшого спостереження протягом максимум 24 місяців, починаючи з 2 тижнів після третьої первинної дози

Під час дослідження POET ефективність вакцини 11Pn-PD стосовно профілактики першого епізоду ГСО, викликаного серотипами вакцин склала 52,6 % (95 % ДІ: 35,0; 65,5). Була продемонстрована специфічна ефективність серотипів проти першого епізоду ГСО, викликаного серотипами 6B, 14, 19F і 23F.

Під час проведення дослідження COMPAS (на основі декількох зареєстрованих випадків) та дослідження POET, не спостерігалося підвищення частоти випадків захворювань ГСО, викликаних іншими бактеріальними патогенами або серотипами, які не входять до складу вакцини або внаслідок інших бактеріальних патогенів.

Вплив на застосування антимікробних препаратів

У загальній когорті вакцинованих немовлят у дослідженні FinIP, вакцинація СИНФЛОРИКС™ знизила рівень амбулаторного застосування іамоксициліну, який є антибіотиком, що найбільш часто призначається при ГСО, на 7,9 % (95 % ДІ: 2,0; 13,4) за схемою 3+1 для немовлят і 7,5 % (95 % ДІ: 0,9; 13,6) за схемою 2+1 для немовлят. У групах СИНФЛОРИКС™ спостерігалася тенденція до зниження рівня амбулаторного застосування будь-яких антимікробних препаратів та антимікробних препаратів, які зазвичай призначаються у випадках ГСО та респіраторних інфекціях.

2.4. Вплив на назофарингеальне носійство (НФН)

Вплив вакцини СИНФЛОРИКС™ на НФН вивчався в двох клінічних дослідженнях: FinIP (5092 досліджуваних) та у дослідженні COMPAS (1921 досліджуваних). Під час обох досліджень вакцина СИНФЛОРИКС™ значно знижувала носійство вакцинних серотипів (комбіноване та окремо 6B, 19F і 23F) з тенденцією до підвищення після повторної вакцинації у носійстві невакцинних серотипів або серотипів, які не входять до складу вакцини проти НФН, що призвело до зменшення загального пневмококового носійства. Під час дослідження FinIP також спостерігалося значне зниження для вакцинного серотипу 14 і для перехресно-реактивного серотипу 19A.

3. Ефективність під час післяреєстраційного нагляду

У Бразилії вакцина СИНФЛОРИКС™ була включена до Національної програми імунізації (НПІ) у березні 2010 року для застосування у немовлят за схемою 3+1 з програмою турової імунізації у дітей віком до 2 років. На підставі дослідження тривалістю близько 3 років після включення вакцини СИНФЛОРИКС™, у відповідному дослідження випадок-контроль повідомлялося про значне зниження випадків ІПІ, підтверджениим бактеріологічним методом або методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), внаслідок будь-якого вакцинного серотипу (83,8 % (95 % ДІ: 65,9; 92,3)) та ІПІ внаслідок серотипу 19A (82,2 % (95 % ДІ: 10,7; 96,4)).

У Фінляндії вакцина СИНФЛОРИКС™ була включена до Національної програми імунізації (НПІ) у вересні 2010 року для застосування у немовлят за схемою 2+1 без програми турової імунізації. Оцінювалося відносне зниження частоти випадків ІПІ у дітей віком ≤5 років протягом перших 3 років після введення НПІ. До і після введення НПІ порівняння передбачає значне зниження частоти будь-якого бактеріологічно підтвердженого ІПІ (80 % (95 % ДІ: 72; 85)), ІПІ будь-якого вакцинного серотипу (92 % (95 % ДІ: 86; 95)) та ІПІ внаслідок серотипу 19A (62 % (95 % ДІ: 20; 85)).

У Квебеку, Канада, вакцина СИНФЛОРИКС™ була включена до програми імунізації немовлят (2 первинні дози для немовлят віком до 6 місяців та повторна доза у 12 місяців) через 4,5 роки застосування 7-валентної пневмококової кон’югованої вакцини (PCV). На підставі дослідження тривалістю 1,5 років після введення вакцини СИНФЛОРИКС™, з охопленням більш ніж 90 % вікових груп, що підлягають імунізації, спостерігалося зниження частоти випадків ІПЗ вакцинних серотипів (головним чином внаслідок зміни захворювання серотипу 7А) без одночасного підвищення частоти випадків ІПІ невакцинних серотипів, що призвело до загального зниження частоти випадків ІПІ у цільовій віковій групі порівняно з частотою випадків, яка повідомлялася протягом попереднього періоду.

4. Дані з імуногенності

4.1. Не менша імунологічна ефективність порівняно з 7-валентною пневмококовою кон’югованою вакциною (PCV)

У прямому порівняльному дослідженні з 7-валентною PCV була продемонстрована не менша ефективність імунної відповіді на вакцину СИНФЛОРИКС™, встановлена методом ELISA, для всіх серотипів, окрім 6B і 23F. Для серотипів 6B і 23F, відповідно, 65,9 % і 81,4 % немовлят, вакцинованих у віці 2, 3 і 4 місяців, досягли порогу визначення антитіл для ELISA (тобто 0,20 мкг/мл) через один місяць після третьої дози вакцини СИНФЛОРИКС™ порівняно з 79,0 % і 94,1 %, відповідно, після 3 доз 7-валентної PCV. Клінічна значущість такої різниці не з’ясована, оскільки спостерігалася ефективність вакцини СИНФЛОРИКС™ проти ІПІ, викликаного серотипом 6B, під час клінічного дослідження (див. таблицю 1). Процент вакцинованих, які досягли порогу визначення для серотипів 1, 5 і 7F при застосуванні вакцини СИНФЛОРИКС™, був не меншим, ніж сукупна імунна відповідь на 7-валентну PCV проти 7 поширених серотипів.

Під час того ж самого дослідження частка пацієнтів з функціональною імунною відповіддю (титр OPA ³ 8) на всі серотипи, що входили до складу кожної вакцини, була великою (>87,7 %), за винятком серотипу 1 для вакцини СИНФЛОРИКС™ під час ревакцинації (65,7 %).

Застосування четвертої дози (бустерної дози) протягом другого року життя викликало анамнестичну імунну відповідь для всіх вакцинних серотипів, що вказує на індукцію імунної пам’яті після первинного курсу.

Також було продемонстровано, що вакцина СИНФЛОРИКС™ індукує імунну відповідь на перехресно-реактивний серотип 19A з 6,1-кратним підвищенням геометричної середньої концентрації антитіл (GMC) та геометричного середнього титру опсонофагоцитуючої активності (OPA GMT), що спостерігалося через 1 місяць після повторної дози, порівняно з концентраціями до ревакцинації.

4.2. Імуногенність у немовлят віком від 6 тижнів до 6 місяців

Первинна схема вакцинації, що включає 3 дози

Імуногенність вакцини СИНФЛОРИКС™ оцінювали під час різних клінічних досліджень у країнах Африки, Азії, Європи та Америки відповідно до різних схем (6-10-14 тижнів, 2-3-4, 3-4-5 або 2-4-6 місяців). Під час багатьох клінічних досліджень застосовувалася ревакцинація.

Первинна схема вакцинації, що включає 2 дози

Під час клінічного дослідження оцінювалася імуногенність вакцини СИНФЛОРИКС™ після 2-дозової або 3-дозової первинної схеми вакцинації. Незважаючи на те, що не спостерігалося значущої різниці між двома групами у процентах суб’єктів, які досягли порогу визначення антитіл для ELISA, спостерігався більш низький відсоток суб’єктів, які досягли порогу визначення OPA, для деяких вакцинних серотипів, а також для перехресно-реактивного серотипу 19A у суб’єктів, яким застосовувалася 2-дозова первинна схема. В обох схемах спостерігалася відповідь на ревакцинацію, що вказувала на імунологічну підготовку, для кожного вакцинного серотипу та серотипу 19А.

3-дозова первинна схема продемонструвала більш високий рівень імунної відповіді на протеїн D порівняно з 2-дозовою первинною схемою. Клінічна значущість цього спостереження не відома.

Імунна пам’ять

Після застосування однократної навантажувальної дози вакцини СИНФЛОРИКС™ протягом 4-го року життя, багатократне підвищення антитіл GMC, визначених методом ELISA, та OPA GMT, як до, так і після вакцинації, у суб’єктів, що отримали попередню вакцинацію за 2-дозовою та 3-дозовою схемою, було ідентичним та вказувало на анамнестичну імунну відповідь для всіх вакцинних серотипів та перехресно-реактивного серотипу 19A. Обидві схеми продемонстрували анамнестичні імунні відповіді на протеїн D.

4.3. Імуногенність у невакцинованих немовлят і дітей віком ≥ 7 місяців (турова вакцинація)

Під час досліджень у попередньо невакцинованих дітей віком 7-11 місяців (за схемою 2+1) та дітей віком від 12 місяців до 5 років (за 2-дозовою схемою), рівень антитіл GMC, визначених методом ELISA, та OPA GMT для всіх вакцинних серотипів та перехресно-реактивного серотипу 19A був ідентичним або вищим за рівень, індукований 3-дозовою первинною серією для немовлят. Ідентична імунна відповідь спостерігалася для протеїну D у дітей віком від 2 до 5 років та немовлят після 3-дозової первинної серії.

4.4. Імуногенність у недоношених немовлят

Оцінювалася імуногенність вакцини СИНФЛОРИКС™ у глибоко недоношених та недоношених немовлят (період гестації 27-30 тижнів та 31-36 тижнів, відповідно), а також у доношених немовлят (3 первинні дози у 2, 4, 6 місяців з ревакцинацією у 15-18 місяців).

Після первинної вакцинації для кожного вакцинного серотипу частка осіб з концентраціями антитіл для ELISA ≥ 0,20 мкг/мл та титрами OPA ≥ 8 була ідентичною, незалежно від ступеня доношеності. Що стосується доношених немовлят, ідентична імуногенність спостерігалася у групах недоношених немовлят, за винятком більш низького рівня геометрична середня концентрація антитіл (GMC) для серотипів 4, 5, 9V та перехресно-реактивного серотипу 19А і більш низького рівня OPA GMT для серотипу 5.

Через один місяць після ревакцинації була продемонстрована імунологічна пам’ять для кожного вакцинного серотипу та для перехресно-реактивного серотипу 19А.

Фармакокінетика. Оцінка фармакокінетичних властивостей не є обов’язковою для вакцин.

Дані доклінічних досліджень безпеки.

У проведених на кролях дослідженнях токсичності багаторазових доз пневмококової кон’югованої вакцини не було виявлено будь-яких суттєвих місцевих або системних токсичних ефектів.

Показання

Активна імунізація немовлят і дітей віком від 6 тижнів до 5 років для профілактики пневмококової інфекції, викликаної серотипами Streptococcus pneumoniae 1, 4, 5, 6В, 7F, 9V, 14, 18C, 19F, 23F і перехресно-реактивним серотипом 19A (включаючи сепсис, менінгіт, пневмонію, бактеріємію та гострий середній отит), а також гострого середнього отиту, викликаного нетипованою Haemophilus influenzae.

Застосування вакцини СИНФЛОРИКС™ повинно визначатися на основі офіційних рекомендацій з урахуванням ризику пневмококових захворювань у дітей різних вікових груп, а також варіабельності епідеміологічних даних у різних географічних зонах.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючих та допоміжних речовин вакцини або будь-якого білку-носію (див. розділ «Склад»).

Як і при застосуванні інших вакцин, призначення вакцини СИНФЛОРИКС™ повинно бути відкладене у осіб з гострими захворюванннями, що супроводжуються лихоманкою. Однак, наявність легких незначних проявів інфекційних захворювань, таких як застуда, не є підставою для відкладання вакцинації.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Застосування з іншими вакцинами

СИНФЛОРИКС™ можна одночасно застосовувати з будь-якою з нижче перерахованих моновалентних або комбінованих вакцин [включаючи DTPa-HBV-IPV/Hib і DTPw-HBV/Hib]: вакцина для профілактики дифтерії, правця та кашлюку з ацелюлярним компонентом (DTPa), вакцина для профілактики гепатиту B (HBV), інактивована вакцина для профілактики поліомієліту (IPV), вакцина для профілактики Haemophilus influenzae типу b (Hib), вакцина для профілактики правця, дифтерії і кашлюку з цільноклітинним компонентом (DTPw), вакцина для профілактики кору, паротиту і краснухи (MMR), вакцина для профілактики вітряної віспи, кон’югована вакцина для профілактики захворювань, що викликані менінгококами серологічної групи С (CRM197 та TT кон’югати), кон’югована вакцина для профілактики захворювань, що викликані менінгококами серологічної групи А, C, W-135 та Y (TT кон’югати), пероральні вакцини для профілактики поліомієліту (OPV) і ротавірусної інфекції. Різні вакцини слід завжди вводити в різні ін’єкційні ділянки.

Клінічні дослідження показали, що імунна відповідь і профіль безпеки вакцин, застосовуваних одночасно, не змінювалися, за винятком інактивованого поліовірусу типу 2, для якого протягом різних досліджень були отримані суперечливі результати (серопротекція в межах 78-100%).

Крім того, при одночасному застосуванні вакцини проти менінгококових серогруп A, C, W-135 і Y (кон’югат TT) з бустерною дозою вакцини СИНФЛОРИКС™ протягом другого року життя у дітей, яким попередньо вводили 3 дози вакцини СИНФЛОРИКС™, спостерігалася більш низька геометрична середня концентрація антитіл (GMC) та геометричний середній титр опсонофагоцитуючої активності (OPA GMT) лише для серотипу 18C. Вплив на інші 9 серотипів не виявлено. Спостерігалось підвищення антитіл на антигени дифтерії, правця та Haemophilus influenzae ТТ кон’югат. Клінічна значущість цього спостереження не відома.

Застосування із системними імуносупресивними лікарськими засобами

Як і при застосуванні інших вакцин, можна очікувати недостатню імунну відповідь при імунізації осіб, які приймають препарати з імуносупресивною дією.

Застосування із профілактичними жарознижуючими лікарськими засобами

Щодо використання профілактичних жарознижуючих лікарських засобів (див. розділ «Особливості застосування»).

Особливості застосування

Відповідно до стандартів медичної практики, рекомендовано перед щепленням збирати анамнез пацієнта (особливо щодо наявності наслідків попереднього щеплення і можливого виникнення побічних реакцій) і проводити медичний огляд.

Як і для всіх ін’єкційних вакцин, відповідна допомога та медичний нагляд завжди повинні бути легко доступними у випадку виникнення рідкісних анафілактичних реакцій після введення вакцини. Тому пацієнти повинні бути під метичним наглядом не менше 30 хвилин після вакцинації.

Як і при застосуванні інших вакцин, призначення вакцини СИНФЛОРИКС™ повинно бути відкладене у осіб, що страждають від гострих захворювань, що супроводжуються лихоманкою. Однак, наявність легких незначних проявів інфекційних захворювань, таких як застуда, не є підставою для відкладання вакцинації.

СИНФЛОРИКС™ ні за яких обставин не можна вводити внутрішньосудинно або внутрішньошкірно. Дані щодо підшкірного введення СИНФЛОРИКС™ відсутні.

Синкопе (непритомність) може виникнути під час або раніше будь-якої вакцинації як психогенна відповідь на ін’єкцію голкою. Важливим є забезпечення умов проведення процедур для запобігання травм при запамороченні.

Як і при внутрішньом’язовому застосуванні інших ін’єкційних вакцин, СИНФЛОРИКС™ слід призначати з обережністю особам з тромбоцитопенією або порушеннями зсідання крові, оскільки при внутрішньом’язовому введенні у таких осіб можуть мати місце кровотечі.

У клінічних випробуваннях СИНФЛОРИКС™ імунна відповідь спостерігалась на всі десять серотипів, включених до вакцини, але інтенсивність відповідей коливалася залежно від самих серотипів. Функціональна імунна відповідь на серотипи 1 і 5 була нижчою, ніж відповідь на інші серотипи вакцини. Не відомо, чи ця більш низька функціональна імунна відповідь проти серотипів 1 та 5 призведе до зниження захисної ефективності проти інвазивних захворювань або середнього отиту, викликаного цими серотипами (див. розділ «Імунологічні та біологічні властивості»).

Існує обмежений досвід, що застосування вакцини СИНФЛОРИКС™ призводить до захисту від пневмококових серотипів, які не входять до складу вакцини, за виключенням перехресно-реактивного серотипу 19А (див. розділ «Імунологічні і біолологічні властивості») або нетипованої Haemophilus influenzae. Вакцина СИНФЛОРИКСТМ не забезпечує захист проти інших мікроорганізмів.

Хоча у випадку вакцинації СИНФЛОРИКС™ спостерігається утворення антитіл до правцевого анатоксину, дифтерійного анатоксину та протеїну D (протеїн D є високо стабільним у всіх штамах Haemophilus influenzae, включаючи нетиповані штами), імунізація СИНФЛОРИКС™ не замінює планової вакцинації проти Haemophilus influenzae типу b (Hib), правця і дифтерії. Слід також дотримуватися офіційних рекомендацій щодо імунізації проти дифтерії, правця та Hib.

Як і при застосуванні будь-якої іншої вакцини, захисна імунна відповідь може бути не досягнута у вакцинованих осіб.

Як і будь-яка інша вакцина СИНФЛОРИКС™ не може захистити всіх вакцинованих проти інвазивної пневмококової інфекції або середнього отиту, викликаного серотипами у вакцині та перехресно-реактивним серотипом 19А. Захист від отиту, що викликається пневмококовими серотипами у вакцині як очікується, буде істотно нижче, ніж захист від інвазивних захворювань. Крім того середній отит та пневмонія викликаються багатьма іншими мікроорганізмами, окрім серотипів пневмококу представлених у вакцині, загальний захист від цих захворювань, як очікується, буде обмеженим та відповідно нижче, ніж захист проти інвазивного захворювання, що викликається вакцинними серотипами та серотипом 19А (див. розділ «Імунологічні і біологічні властивості»).

Дані з безпеки та імуногенності у дітей з підвищеним ризиком пневмококових інфекцій (з серповидно-клітинною анемією, вродженою і набутою дисфункцією селезінки, ВІЛ-інфікованих, зі злоякісними пухлинами, нефротичним синдромом) відсутні.

Активна імунізація дітей зі зниженим імунним статусом внаслідок імуносупресивної терапії, генетичного дефекту, ВІЛ-інфекції або інших причин, може призводити до зниженого утворення антитіл.

Дітям з високим ризиком пневмококових захворювань (з серповидно-клітинною анемією, аспленією, ВІЛ-інфекцією, хронічними захворюваннями або зі зниженим імунним статусом) імунізації:

• вакциною СИНФЛОРИКС™ відповідно за віком слід проводити у віці до 2 років (див. розділ "Спосіб застосування та дози");
• а 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною слід проводити за будь-якої рекомендації, починаючи з ³ 2 років та вже імунізованим вакциною Синфлорикс™.

Інтервал між імунізаціями пневмококовою кон’югованою вакциною (Синфлорикс™) та 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною повинен становити не менше ніж 8 тижнів. Немає даних, які вказують, що введення пневмококової полісахаридної вакцини дітям, які раніше були імунізовані вакциною Синфлорикс™, може призвести до зниження відповіді на пневмококову полісахаридну або на пневмококову кон’юговану вакцину.  

Профілактичне призначення жарознижуючих препаратів перед або одразу після застосування вакцини може зменшити частоту та інтенсивність поствакцинальних фебрильних реакцій. Клінічні дані, отримані при застосуванні парацетамолу та ібупрофену свідчать, що профілактичне застосування парацетамолу може зменшувати рівень підвищення температури тіла, в той час як профілактичне застосування ібупрофену продемонструвало обмежений ефект в зменшенні рівня підвищення температури тіла. Клінічні дані продемонстрували, що парацетамол може зменшувати імунну відповідь на введення СИНФЛОРИКС™. Тим не менш клінічна значимість цього спостереження невідома.

Використання профілактичних жарознижуючих лікарських засобів рекомендується:

• для всіх дітей, які отримують вакцину СИНФЛОРИКС™ одночасно з вакцинами для профілактики кашлюку з цільноклітинним компонентом через вищий ступінь фебрильних реакцій (див. розділ «Побічна дія»).
• для дітей з епілепсією або з випадками фебрильних судом в анамнезі.

Жарознижуюча терапія має бути розпочата відповідно до локальних настанов.

При призначенні первинної імунізації недоношеним немовлятам (£ 28 тижнів гестації) слід ураховувати потенційний ризик розвитку у них апное та необхідність контролю за дихальною функцією протягом 48-72 годин після вакцинації, особливо у випадку, якщо немовля має в анамнезі недорозвиток дихальної системи. Оскільки користь вакцинації у цієї групи немовлят є високою, від вакцинації не слід відмовлятись або її затримувати.

Вакцина містить 150 ммоль/дозу натрію. Слід бути обережним при застосування особами, які застосовують натрій-контрольовану дієту.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

СИНФЛОРИКС™ не призначений для застосування дорослим. Даних щодо застосування у період вагітності або годування груддю та репродуктивних досліджень на тваринах немає.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не стосується даної групи.

Спосіб застосування та дози.

Спосіб застосування

Вакцину вводять врутрішньов’язово. Перевага надається введенню вакцини в передньолатеральну ділянку стегна немовлятам або в дельтоподібний м’яз руки дітям старшого віку.

Щеплення дітей на території України здійснюється згідно з вимогами діючих наказів МОЗ України щодо схем імунізації, протипоказань та взаємодії з іншими лікарськими засобами.

Дозування

Надані графіки імунізації для вакцини СИНФЛОРИКС™ повинні бути застосовані на основі офіційних рекомендацій.

Немовлята віком від 6 тижнів до 6 місяців:

Первинна схема вакцинації, що включає 3 дози

Рекомендована схема вакцинації, що забезпечує оптимальний захист, включає 4 дози по 0,5 мл кожна. Первинна схема для немовлят включає 3 дози, при цьому перша доза зазвичай вводиться у віці 2 місяці, з інтервалом не менше 1 місяця між дозами. Першу дозу можна вводити вже у віці 6 тижнів. 4-а (бустерна) доза рекомендується не раніше, ніж через 6 місяців після 3-ої дози, бажано у віці між 12 та 15 місяцями (див. розділи «Імунологічні і біоло