Telegram BotViridis Bot

Київ
Всі аптеки
Київ
Всі аптеки
0
грн.
СОЛУ-КОРТЕФ Д/ІН. 100МГ ФЛ. №1 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурний
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

СОЛУ-КОРТЕФ Д/ІН. 100МГ ФЛ. №1

Нема в наявності

Артикул:13287
ID:6635

Виробник

ПФАЙЗЕР

*Ціна дійсна лише при замовленні на сайті

  • Характеристики

    Умови видачі

    По рецепту;

    Виробник

    ПФАЙЗЕР;

    Форма випуску

    упаковка;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад

    діюча речовина: hydrocortisone;

    1 флакон містить гідрокортизону у вигляді натрію гідрокортизону сукцинату 100 мг;

    допоміжні речовини: натрію дигідрофосфат моногідрат; натрію гідрофосфат безводний.

    Лікарська форма

    Порошок для розчину для ін’єкцій.

    Основні фізико-хімічні властивості: від білого до майже білого кольору ліофілізат.

    Фармакотерапевтична група

    Прості препарати кортикостероїдів для системного застосування. Глюкокортикоїди. Гідрокортизон. Код АТХ H02A B09.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка.

    Солу-Кортеф має такі ж самі якісні терапевтичні ефекти що й гідрокортизон.

    Механізм дії

    Після проникнення крізь клітинну мембрану глюкокортикоїди утворюють комплекси зі специфічними рецепторами в цитоплазмі. Ці комплекси надходять до ядра, зв’язуються з ДНК (хроматином) і стимулюють транскрипцію мРНК, а потім - подальший синтез білків різними ферментами; вважається, що цей механізм відповідає за системні ефекти глюкокортикоїдів. Максимальні фармакологічні ефекти лікарського засобу можна спостерігати до досягнення його пікової концентрації в плазмі, що вказує на те, що його ефективність більше обумовлена модифікацією ферментів, а не його безпосередньою дією.

    Фармакокінетика.

    Абсорбція

    Пікова концентрація в плазмі досягається через 30-60 хвилин після внутрішньом’язового введення.

    Для підтримання сироваткової концентрації на постійно високому рівні необхідно кожні

    4–6 годин робити внутрішньовенні або внутрішньом’язові ін’єкції.

    Розподіл

    Гідрокортизон на 40–90 % є зв’язаним з білками плазми. Більша його частина зв’язується з глобуліном (транскортином), тоді як менша – з альбуміном. Біологічна активність визначається вільною, незв’язаною фракцією гормону, тоді як його зв’язана фракція резерв служить резервом.

    Біотрансформація

    Головним чином гідрокортизон метаболізується в печінці.

    Виведення

    Введена доза майже повністю виводиться протягом 12 годин. Від 22 до 30 % внутрішньовенно або внутрішньом’язово введеної дози лікарського засобу виводиться з сечею у межах 24 годин.

    Показання

    Стани, при яких бажано отримати швидкий і інтенсивний ефект від дії кортикостероїдів.

    Ендокринні розлади:

    • Первинна або вторинна недостатність кори надниркових залоз;
    • гостра недостатність кори надниркових залоз;
    • застосування у передопераційному періоді, у разі тяжкої травми або захворювання, пацієнтам з недостатністю кори надниркових залоз або у разі сумнівів щодо резервних функцій кори надниркових залоз;
    • шок, нечутливий до традиційної терапії, коли є або підозрюється недостатність кори надниркових залоз;
    • вроджена гіперплазія надниркових залоз;
    • негнійний тиреоїдит;
    • гіперкальціємія, пов’язана зі злоякісним новоутворенням.

    Розлади неендокринного походження

    Ревматичні захворювання, як допоміжна терапія для короткочасного застосування (щоб допомогти пацієнтові пережити гострий епізод або загострення) при таких захворюваннях:

    • гострий і підгострий бурсит;
    • гострий подагричний артрит;
    • гострий неспецифічний тендосиновіт;
    • анкілозуючий спондиліт;
    • епікондиліт;
    • посттравматичний остеоартрит;
    • псоріатичний артрит;
    • ревматоїдний артрит, у тому числі ювенільний ревматоїдний артрит (окремі випадки можуть вимагати призначення підтримуючої терапії низькими дозами препарату);
    • синовіт при остеоартриті.

    Колагенози, під час загострення або як підтримуюча терапія в окремих випадках таких захворювань:

    • гострий ревматичний кардит;
    • системний дерматоміозит (поліміозит);
    • системний червоний вовчак.

    Дерматологічні захворювання:

    • бульозний герпетиформний дерматит;
    • ексфоліативний дерматит;
    • фунгоїдний мікоз;
    • пухирчатка;
    • тяжка мультиформна еритема (синдром Стивенса-Джонсона);
    • тяжка форма псоріазу;
    • тяжка форма себорейного дерматиту.

    Алергічні стани: контроль тяжких алергічних станів або алергічних станів, що призводять до втрати працездатності та не піддаються традиційному лікуванню, при таких захворюваннях:

    • гострий неінфекційний набряк гортані;
    • атопічний дерматит;
    • бронхіальна астма;
    • контактний дерматит;
    • реакції гіперчутливості до лікарських препаратів;
    • сезонний або постійний алергічний риніт;
    • сироваткова хвороба;
    • трансфузійні реакції типу кропив’янки.

    Офтальмологічні захворювання: тяжкі гострі і хронічні алергічні та запальні процеси з ураженням очей, такі як:

    • алергічний кон’юнктивіт;
    • алергічні крайові виразки рогівки;
    • запалення переднього сегмента ока;
    • хоріоретиніт;
    • дифузний задній увеїт і хоріоїдит;
    • очна форма оперізуючого лишаю;
    • ірит та іридоцикліт;
    • кератит;
    • неврит зорового нерва;
    • симпатична офтальмія.

    Шлунково-кишкові захворювання, щоб допомогти пацієнтові пережити критичний період при таких захворюваннях:

    • виразковий коліт (системна терапія);
    • регіональний ентерит (системна терапія).

    Респіраторні захворювання:

    • аспіраційний пневмоніт;
    • бериліоз;
    • фульмінантний або дисемінований туберкульоз легень, при одночасному застосуванні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією;
    • синдром Лефлера, який не піддається лікуванню іншими засобами;
    • саркоїдоз.

    Гематологічні захворювання:

    • набута (аутоімунна) гемолітична анемія;
    • вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія;
    • еритробластопенія (еритроцитарна анемія);
    • ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура дорослих (лише внутрішньовенно; внутрішньом’язове застосування протипоказане);
    • вторинна тромбоцитопенія дорослих.

    Неопластичні захворювання: паліативне лікування таких захворювань:

    • гострий лейкоз дітей;
    • лейкози і лімфоми дорослих.

    Стани, що супроводжуються набряком: для індукції діурезу або ремісії протеїнурії при нефротичному синдромі, без уремії, ідіопатичного типу або внаслідок червоного вовчака.

    Невідкладні стани:

    • шок, який розвинувся внаслідок недостатності кори надниркових залоз, або шок, нечутливий до традиційної терапії, у разі можливої недостатності кори надниркових залоз;
    • гострі алергічні стани (астматичний статус, анафілактичні реакції, укуси комах тощо), які не проходять після застосування епінефрину.

    Інше:

    • трихінельоз із залученням нервів або міокарда;
    • туберкульозний менінгіт із субарахноїдальною блокадою або загрозою блокади, при якому застосовується сумісно з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією.

    Протипоказання

    • Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.
    • Системні грибкові інфекції.
    • Пацієнтам, які отримують кортикостероїди в імуносупресивних дозах, протипоказане застосування живих або атенуйованих вакцин (див. розділ «Особливості застосування»).
    • Внутрішньом’язово кортикостероїдні препарати протипоказані при ідіоматичній тромбоцитопенічній пурпурі.
    • Протипоказано для інтратекального введення.

    Застосування у період вагітності або годування груддю

    Застосування під час вагітності

    Дослідження на тваринах показали, що кортикостероїди, у разі їхнього застосування вагітній у високих дозах, можуть спричиняти вади розвитку плода. Адекватних досліджень впливу на репродуктивну функцію людини не проводилося. Тому застосування цього лікарського засобу під час вагітності або жінкам які бажають завагітніти, потребує ретельного зважування користі від його застосування порівняно з потенційними ризиками для вагітної і плода. Оскільки докази безпеки застосування людині під час вагітності є непрямими, гідрокортизон слід застосовувати під час вагітності, лише коли користь від терапії переважає пов’язані з нею ризики для плода.

    Кортикостероїди легко проходять крізь плацентарний бар’єр. Дітей, народжених жінками, які отримували великі дози кортикостероїдів під час вагітності, слід ретельно обстежувати щодо відсутності ознак недостатності кори надниркових залоз.

    Застосування під час годування груддю

    Кортикостероїди виділяються в грудне молоко. Гідрокортизон слід застосовувати під час годування груддю, лише коли користь від терапії переважає пов’язані з нею ризики для дитини.

    Репродуктивна функція

    У дослідженнях на тваринах було виявлено негативний вплив кортикостероїдів на репродуктивну функцію.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

    Вплив кортикостероїдів на здатність керувати транспортними засобами або використовувати інші механізми не оцінювався. Після лікування кортикостероїдами можливий розвиток таких небажаних ефектів, як синкопе, вертиго і судоми. За наявності вищезгаданих ефектів пацієнтам не слід керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

    Спосіб застосування та дози

    Шлях введення: для внутрішньовенного (болюсно, краплинно) або внутрішньом’язового застосування.

    Препарати для парентерального введення слід перевіряти візуально щодо зміни кольору розчину або появи часток у приготованому розчині у всіх випадках, коли розчин і упаковка дають змогу це зробити.

    Для внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкції приготуйте розчин, додаючи у флакон (дотримуючись правил антисептики) 2 мл бактеріостатичної води для ін’єкцій або 0,9 % розчину NaCl для ін’єкцій. У разі внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкції подальше розведення не потрібне.

    Для внутрішньовенної інфузії розчин, приготований як описано вище, можна за потреби розвести 5 % водним розчином декстрози (або ізотонічним розчином хлориду натрію, або 5 % розчином декстрози в ізотонічному розчині хлориду натрію, якщо у пацієнта немає затримки натрію в організмі). Розчин, який містить 100 мг гідрокортизону натрію сукцинату, можна розводити до 100-1000 мл. З мікробіологічної точки зору приготований розчин для інфузії слід застосовувати негайно.

    У разі коли бажано вводити невеликий об’єм рідини, гідрокортизону натрію сукцинату, еквівалентний 100-3000 мг гідрокортизону, можна розвести до 50 мл вищезгаданими розчинниками. Отриманий розчин є стабільним впродовж щонайменш 4 годин.

    Для первинної невідкладної допомоги перевага надається застосуванню шляхом внутрішньовенної ін’єкції. Після проведення первинної невідкладної допомоги рекомендується застосовувати ін’єкційні засоби більш тривалої дії або пероральні засоби. Лікування слід починати з внутрішньовенного введення засобу впродовж періоду від 30 секунд до 10 хвилин (наприклад, початкове введення гідрокортизону натрію сукцинату у дозі, еквівалентній 100 мг гідрокортизону, або до 500 мг і більше). Високодозову кортикостероїдну терапію потрібно проводити до стабілізації стану пацієнта – зазвичай не довше ніж 48-72 години. І хоча небажані ефекти високою мірою пов’язані з застосуванням високих доз, у поодиноких випадках пептична виразка також може виникати під час короткочасної терапії кортикостероїдами. Тому можна порекомендувати застосування профілактичної терапії антацидними засобами.

    У необхідності разі проведення терапії високими дозами гідрокортизону впродовж періоду більш ніж 48-72 години може розвиватися гіпернатріємія. За таких умов бажано буде замінити гідрокортизону натрію сукцинат кортикостероїдним засобом, таким, що містить метилпреднізолону натрію сукцинат, який спричиняє незначну або зовсім не спричиняє затримку натрію в організмі.

    Початкова доза гідрокортизону натрію сукцинату, еквівалентну гідрокортизону, становить від 100 мг до 500 мг (або більше) залежно від тяжкості стану.

    Застосування такої дози можна повторювати з інтервалами 2, 4 або 6 годин, що визначається відповіддю пацієнта на лікування і його клінічним станом.

    Пацієнти, які перенесли тяжкий стрес після проведення кортикостероїдної терапії, повинні підлягати ретельному спостереженню щодо ознак і симптомів недостатності кори надниркових залоз.

    Терапія кортикостероїдами застосовується як допоміжна і не замінює традиційну терапію.

    У пацієнтів із захворюванням печінки ефект може бути підсиленим (див. розділ «Особливості застосування») і для таких пацієнтів можливе зменшення дози.

    Діти

    Дітям, у т.ч. немовлятам, дозу лікарського засобу можна зменшити, однак при визначенні дози слід має керуватися більшою мірою тяжкістю стану і відповіддю пацієнта на лікування, а не його віком або масою тіла. Добова доза повинна становити не менш ніж 25 мг.

    Передозування

    Клінічного синдрому передозування гідрокортизоном натрію сукцинатом не існує.

    Гідрокортизон виводиться шляхом діалізу

    Умови зберігання

    Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

    Несумісність

    Цей лікарський засіб не має бути змішаний з іншими медичними продуктами окрім тих, що наведені у розділі «Спосіб застосування та дози».

    Упаковка

    Порошок у флаконі. По 1 флакону в картонній коробці або по 25 флаконів без вторинної упаковки в піддоні для транспортування.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія НВ.

    Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження його діяльності.

    Рейксвег 12, Пуурс, В-2870, Бельгія.

  • Відгуки (0)