Telegram BotViridis Bot

Київ
Всі аптеки
Київ
Всі аптеки
0
грн.
СОЛУ-МЕДРОЛ Д/ІН. 40МГ С Р-КОМ без пдв - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурний
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

СОЛУ-МЕДРОЛ Д/ІН. 40МГ С Р-КОМ без пдв

Нема в наявності

Артикул:96583
ID:80888

Виробник

ПФАЙЗЕР

*Ціна дійсна лише при замовленні на сайті

  • Характеристики

    Умови видачі

    По рецепту;

    Виробник

    ПФАЙЗЕР;

    Форма випуску

    упаковка;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад
    діюча речовина: methylprednisolone;
    1 флакон містить 40 мг або 125 мг, або 500 мг, або 1000 мг метилпреднізолону у вигляді метилпреднізолону натрію сукцинату;
    допоміжні речовини: для дозувань 125 мг або 500 мг, або 1000 мг ‑ натрію дигідрофосфат, моногідрат; натрію гідрофосфат безводний;
    допоміжні речовини: для дозування 40 мг ‑ натрію дигідрофосфат, моногідрат; натрію гідрофосфат безводний; лактоза, моногідрат;
    розчинник для дозування 40 мг та 125 мг: вода для ін’єкцій;
    розчинник для дозування 500 мг та 1000 мг: спирт бензиловий (9 мг/мл), вода для ін’єкцій.

    Лікарська форма
    Порошок та розчинник для розчину для ін’єкцій.

    Основні фізико-хімічні властивості:
    порошок: від білого до майже білого кольору ліофілізат;
    розчинник для дозування 40 мг та 125 мг: прозорий безбарвний розчин;
    розчинник для дозування 500 мг та 1000 мг: прозора безбарвна рідина з легким запахом бензилового спирту.

    Фармакотерапевтична група
    Кортикостероїди для системного застосування.
    Код АТХ Н02A В04.

    Фармакологічні властивості (див. повну інструкцію виробника)

    Показання
    Застосування глюкокортикоїдів слід розглядати лише як виключно симптоматичне лікування, за винятком окремих ендокринних розладів, коли вони застосовуються як замісна терапія.
    Протизапальне лікування.
    ;Ревматичні захворювання.
    Як допоміжна терапія для короткочасного застосування (щоб допомогти пацієнтові пережити гострий епізод або загострення) при таких захворюваннях:
    посттравматичний остеоартрит;
    синовіїт при остеоартриті;
    ревматоїдний артрит, зокрема ювенільний ревматоїдний артрит (в окремих випадках може виникнути потреба у підтримуючій терапії низькою дозою);
    гострий і підгострий бурсит;
    епікондиліт;
    гострий неспецифічний тендосиновіїт;
    гострий подагричний артрит;
    псоріатичний артрит;
    анкілозуючий спондиліт.
    ;Колагенози (системні хвороби сполучної тканини).
    Під час загострення або як підтримуюча терапія в окремих випадках при таких захворюваннях, як:
    системний червоний вовчак (та вовчаковий нефрит);
    гострий ревматичний кардит;
    системний дерматоміозит (поліміозит);
    вузликовий періартеріїт;
    синдром Гудпасчера.
    ;Дерматологічні захворювання:
    пухирчатка;
    тяжка мультиформна еритема (синдром Стівенса–Джонсона);
    ексфоліативний дерматит;
    бульозний герпетиформний дерматит;
    тяжкий себорейний дерматит;
    тяжкий псоріаз;
    грибоподібний мікоз;
    кропив’янка.
    ;Алергічні стани.

    Контроль тяжких або інвалідизуючих алергічних станів, які не піддаються належно проведеному традиційному лікуванню, при таких захворюваннях, як:
    бронхіальна астма;
    контактний дерматит;
    атопічний дерматит;
    сироваткова хвороба;
    сезонний або цілорічний алергічний риніт;
    реакції гіперчутливості до лікарських засобів;
    кропив’янка;
    гострий неінфекційний набряк гортані (лікарським засобом першого вибору є епінефрин).
    ;Офтальмологічні захворювання.
    Тяжкі гострі та хронічні алергічні і запальні процеси в ділянці ока, зокрема:
    очна форма Herpes zoster;
    ірит, іридоцикліт;
    хоріоретиніт;
    дифузний задній увеїт і хоріоїдит;
    неврит зорового нерва;
    симпатична офтальмія;
    запалення середнього сегмента ока;
    алергічний кон’юнктивіт;
    алергічні виразки краю рогівки;
    кератит.

    ;Захворювання шлунково-кишкового тракту.
    Критичні періоди при таких захворюваннях:
    виразковий коліт (системна терапія);
    регіональний ентерит (системна терапія).
    ;Респіраторні захворювання:
    саркоїдоз легень;
    бериліоз;
    фульмінантний або дисемінований туберкульоз легень, при одночасному застосуванні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією;
    синдром Лефлера, який не піддається лікуванню іншими засобами;
    аспіраційний пневмоніт;
    середня та тяжка форма пневмонії, спричиненої Pneumocystis carinii, у хворих на СНІД (як допоміжна терапія протягом перших 72 годин протипневмоцистної терапії);
    загострення хронічного обструктивного захворювання легень.
    ;Стани, які супроводжуються набряками.

    Для індукування діурезу або ремісії при протеїнурії при нефротичному синдромі, протеїнурії без уремії.
    Імуносупресивне лікування.
    ;Трансплантація органа.
    Лікування гематологічних та онкологічних захворювань.
    ;Гематологічні захворювання:
    набута (аутоімунна) гемолітична анемія;
    ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура дорослих (лише внутрішньовенно; внутрішньом’язове застосування протипоказане);
    вторинна тромбоцитопенія дорослих;
    еритробластопенія (еритроцитарна анемія);
    вроджена (еритроїдна) гіпопластична анемія;
    ;Онкологічні захворювання.
    Паліативне лікування таких захворювань, як:
    лейкози та лімфоми у дорослих;
    гострий лейкоз у дітей;
    для покращання якості життя хворих з термінальною стадією ракового захворювання.
    Інші.

    Нервова система.
    Набряк головного мозку, зумовлений первинною або метастатичною пухлиною, і/або допоміжне лікування при хірургічних операціях або променевій терапії.
    Загострення розсіяного склерозу.
    Гостра травма спинного мозку. Лікування необхідно починати в перші вісім годин після травми.
    Туберкульозний менінгіт з блокадою субарахноїдального простору або загрозою блокади, при одночасному застосуванні відповідної протитуберкульозної хіміотерапії.
    Трихінельоз з ураженням нервової системи або міокарда.
    Профілактика нудоти та блювання, що пов’язані з хіміотерапією з приводу злоякісного новоутворення.
    Ендокринні розлади.
    Первинна або вторинна недостатність кори надниркових залоз.
    Гостра недостатність кори надниркових залоз.
    При цих показаннях препаратами вибору є гідрокортизон або кортизон. За певних обставин можна застосовувати синтетичні аналоги у комбінації з мінералокортикоїдами.
    Лікування шокових станів: шок внаслідок недостатності кори надниркових залоз або шок, який не відповідає на традиційне лікування, у разі підтвердженої або ймовірної недостатності кори надниркових залоз (загалом препаратом вибору є гідрокортизон). Якщо мінералокортикоїдні ефекти є небажаними, перевага може віддаватися метилпреднізолону.
    Перед хірургічним втручанням та у разі тяжкої травми або захворювання у пацієнтів зі встановленою недостатністю кори надниркових залоз або у разі наявності сумнівів щодо резерву кори надниркових залоз.
    Вроджена гіперплазія надниркових залоз.
    Негнійний тиреоїдит.
    Гіперкальціємія, пов’язана зі злоякісним новоутворенням.

    Протипоказання
    Системні грибкові інфекції.
    Гіперчутливість до метилпреднізолону або до будь-якої з допоміжних речовин, зазначених у розділі «Склад».
    Солу-Медрол у дозуванні 40 мг протипоказаний пацієнтам з відомою або підозрюваною алергією на коров’яче молоко (див. розділ «Особливості застосування»).
    Відносні протипоказання.
    Особливі групи ризику. За пацієнтами, які належать до нижченаведених особливих груп ризику, необхідно проводити ретельне медичне спостереження, а лікування вони повинні отримувати протягом якнайкоротшого періоду (див. також розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»): діти, пацієнти з цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, психіатричними симптомами в анамнезі, окремими інфекційними хворобами, зокрема туберкульозом або певними вірусними захворюваннями, наприклад герпесом або оперізуючим герпесом, що супроводжуються симптомами в ділянці ока.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії (див. повну інструкцію виробника)

    Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

    Спосіб застосування та дози
    Розчин метилпреднізолону натрію сукцинату можна вводити за допомогою внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкції чи шляхом внутрішньовенної інфузії. При наданні первинної невідкладної допомоги перевага надається застосуванню у вигляді внутрішньовенної ін’єкції (див. таблицю 1 для отримання інформації щодо рекомендованих доз). Дозу для немовлят і дітей можна зменшувати, проте більшою мірою керуватися потрібно тяжкістю стану і відповіддю пацієнта на лікування, а не його віком або масою тіла. Доза повинна становити щонайменше 0,5 мг/кг маси тіла кожні 24 години.
    При ідіопатичній тромбоцитопенічній пурпурі дорослих препарат застосовують лише внутрішньовенно (внутрішньом’язове застосування протипоказане).
    Таблиця 1
    Рекомендовані дози метилпреднізолону натрію сукцинату
    Допоміжна терапія при станах, що загрожують життюРекомендована доза становить 30 мг/кг маси тіла при введенні в/в протягом щонайменше 30 хвилин.
    Цю дозу можна вводити повторно в умовах стаціонару кожні 4–6 годин протягом 48 годин залежно від клінічної необхідності (див. розділ «Особливості застосування»).
    ПУЛЬС-ТЕРАПІЯ у разі дуже серйозного загострення і/або неефективності стандартної терапії, зокрема, нестероїдними протизапальними засобами, солями золота та пеніциламіномРевматоїдний артрит:
    1 г/добу внутрішньовенно протягом 1, 2, 3 чи 4 днів або
    1 г/місяць внутрішньовенно протягом 6 місяців.
    Оскільки застосування високих доз кортикостероїдів може спричинити аритмогенну дію, ця терапія повинна обмежуватися умовами стаціонару, де наявні електрокардіограф та дефібрилятор. Дозу слід вводити внутрішньовенно протягом принаймні 30 хвилин, і її введення можна проводити повторно, якщо протягом одного тижня після терапії не спостерігається зменшення симптомів або цього вимагає стан пацієнта.
    Профілактика нудоти та блювання, що пов’язані з хіміотерапією з приводу злоякісного новоутворенняХіміотерапія, що спричиняє легкий або помірний еметогенний ефект: введення препарату Солу-Медрол у дозі 250 мг внутрішньовенно протягом щонайменше 5 хвилин за одну годину до проведення хіміотерапії, на початку хіміотерапії та після закінчення хіміотерапії. Для посилення ефекту з першою дозою препарату Солу-Медрол можна також застосовувати хлорований фенотіазин.

    Хіміотерапія, що спричиняє виражений еметогенний ефект: введення препарату Солу-Медрол у дозі 250 мг внутрішньовенно протягом щонайменше 5 хвилин з відповідними дозами метоклопраміду або бутирофенону за одну годину до проведення хіміотерапії, а потім – препарат Солу-Медрол у дозі 250 мг внутрішньовенно на початку терапії та після закінчення хіміотерапії.
    Гостра травма спинного мозкуЛікування необхідно починати в перші вісім годин після травми.
    Якщо лікування почали проводити протягом 3 годин після травми:
    вводять метилпреднізолон у дозі 30 мг/кг маси тіла внутрішньовенно болюсно протягом 15 хвилин під постійним медичним спостереженням.
    Після болюсної ін’єкції роблять перерву 45 хвилин, після чого проводять безперервну інфузію препарату у дозі 5,4 мг/кг маси тіла на годину протягом 23 годин.
     
    Якщо лікування почали проводити протягом 3–8 годин після травми:
    вводять метилпреднізолон у дозі 30 мг/кг маси тіла внутрішньовенно болюсно протягом 15 хвилин під постійним медичним спостереженням.
    Після болюсної ін’єкції роблять перерву 45 хвилин, після чого проводять безперервну інфузію препарату у дозі 5,4 мг/кг маси тіла на годину протягом 47 годин.
     
    Для інфузійної помпи бажано вибирати інше місце для внутрішньовенного ведення, ніж для болюсної ін’єкції.
     
    Така швидкість введення для болюсної ін’єкції можлива лише для цього показання під контролем ЕКГ та із забезпеченням можливості використання дефібрилятора. Болюсне внутрішньовенне введення високих доз метилпреднізолону (дози понад 500 мг протягом менше 10 хвилин) може призвести до виникнення аритмій, судинного колапсу та зупинки серця.
    При інших показанняхПочаткова доза становить від 10 до 500 мг залежно від клінічного стану пацієнта та виду захворювання. Великі дози можуть бути потрібні у разі короткочасного лікування тяжких гострих станів, зокрема бронхіальної астми, сироваткової хвороби, уртикарних трансфузійних реакцій та загострень розсіяного склерозу. Початкову дозу до 250 мг включно потрібно вводити внутрішньовенно протягом щонайменше 5 хвилин, а дози, які перевищують 250 мг, слід вводити протягом принаймні 30 хвилин. Наступні дози можна вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово з інтервалами, які залежать від відповіді пацієнта та його клінічного стану. Терапія кортикостероїдами застосовується як допоміжна і не замінює традиційну терапію.
    Дозу необхідно знижувати або відміняти поступово, якщо препарат вводився більше кількох днів. Якщо при хронічному захворюванні виникає спонтанна ремісія, лікування необхідно припинити. Під час тривалої терапії потрібно періодично виконувати звичайні лабораторні дослідження, зокрема аналіз сечі, визначення рівня цукру в крові через дві години після їди, а також контролювати показники артеріального тиску та маси тіла, проводити рентгенографію органів грудної клітки. У пацієнтів з виразками в анамнезі або вираженою диспепсією бажано виконувати рентгенографію верхніх відділів ШКТ. У разі раптового припинення тривалого лікування також необхідно проводити медичне спостереження. Для введення у вигляді внутрішньовенної (або внутрішньом’язової) ін’єкції розчин готують згідно з інструкцією.

    Інструкції щодо застосування препарату у двоємнісному флаконі типу Act-O-Vial.
    1. Натискають на пластиковий активатор, щоб розчинник надійшов до нижньої ємності.
    2. Обережно збовтують, щоб перемішати розчин.
    3. Знімають пластикову пластину, яка вкриває центр пробки.
    4. Стерилізують вивільнену частину гумової пробки.
    5. Вводять голку (бажано розміром 22G) вертикально крізь центр пробки, доки її кінчик не стане видимим. Перевертають флакон і набирають потрібну дозу лікарського засобу. Якщо використовують більш товсту голку, важливо уникати нахилу голки та вводити її перпендикулярно до центру гумової пробки.
    Інструкції щодо застосування препарату у флаконі в комплекті з розчинником.
    В асептичних умовах додають розчинник до флакона зі стерильним порошком. Застосовують лише спеціальний розчинник.
    Для того щоб набрати препарат із флакона, див. пункт 5 «Інструкції щодо застосування препарату у двоємнісному флаконі типу Act-O-Vial» стосовно розміру голки, яку бажано використовувати.

    ПРИГОТУВАННЯ ПЕРФУЗІЙНИХ РОЗЧИНІВ.
    Спочатку готують відновлений розчин згідно з інструкцією. Терапію можна починати, ввівши розчин метилпреднізолону натрію сукцинату внутрішньовенно протягом щонайменше 5 хвилин (дози до 250 мг включно) та протягом принаймні 30 хвилин (дози, що перевищують 250 мг). Наступні дози можна набирати та вводити аналогічно. Якщо потрібно, лікарський засіб можна вводити у розбавлених розчинах за допомогою змішування відновленого препарату з 5 % розчином декстрози у воді, фізіологічним розчином, 5 % розчином декстрози у 0,45 % або 0,9 % натрію хлориді. Отримані розчини слід використати протягом 3-х годин після відтворення за умов зберігання при температурі 20-25 °C або протягом 24 годин після відтворення за умов зберігання при температурі 2-8 °C.
    Будь-які невикористані залишки лікарського засобу або відходи слід утилізувати відповідно до вимог місцевого законодавства.
    Діти. Препарат можна призначати дітям, у т.ч. немовлятам.
    Деякі форми випуску препарату містять бензиловий спирт (див. розділ «Склад»).
    Бензиловий спирт може спричиняти алергічні реакції. Повідомлялося, що внутрішньовенне застосування бензилового спирту було пов’язане з розвитком серйозних побічних реакцій та летального гаспінг-синдрому у новонароджених. Мінімальна кількість бензилового спирту, при вживанні якої можливий розвиток токсичності, невідома. Бензиловий спирт не слід застосовувати для лікування новонароджених (віком до 4-х тижнів), якщо інше не рекомендовано лікарем. Бензиловий спирт не слід застосовувати довше ніж 1 тиждень через підвищений ризик його накопичення в організмі дітей віком до 3-х років, якщо інше не рекомендовано лікарем.
    У дітей, які отримують тривалу щоденну терапію дробовими дозами глюкокортикоїдів, може відмічатися затримка росту, і застосування такого режиму слід обмежити найбільш серйозними показаннями.

    Передозування
    Не існує клінічного синдрому гострого передозування метилпреднізолону натрію сукцинату. Хронічне передозування викликає характерні симптоми синдрому Кушинга. Метилпреднізолон виводиться шляхом діалізу.

    Побічні ефекти
    Можливі системні побічні реакції. Незважаючи на те, що вони рідко виникають під час дуже короткотривалої терапії, за ними слід завжди ретельно спостерігати. Це є частиною нагляду під час будь-якої кортикостероїдної терапії та стосується не лише конкретного препарату. Можливі побічні реакції на глюкокортикоїди, зокрема метилпреднізолон, включають:
    Інфекції та інвазії: маскування інфекцій, активація латентних інфекцій, опортуністичні інфекції, перитоніт. Перитоніт може бути основною ознакою або симптомом розладів з боку шлунково-кишкового тракту, таких, як перфорація, обструкція чи панкреатит (див. розділ «Особливості застосування»).
    Порушення з боку імунної системи: реакції гіперчутливості (включаючи анафілаксію, з порушенням кровообігу або без нього, зупинкою серця, бронхоспазмом).
    Ендокринні розлади: розвиток кушингоїдного стану, супресія гіпофізарно-адренокортикальної осі.
    Порушення обміну речовин, метаболізму: метаболічний ацидоз, затримка натрію, затримка рідини, гіпокаліємічний алкалоз, прояви латентного цукрового діабету, підвищена потреба в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних засобах у хворих на цукровий діабет. У порівнянні з кортизоном або гідрокортизоном мінералокортикоїдні ефекти трапляються рідше при використанні таких синтетичних похідних, як метилпреднізолон. Може бути необхідним обмеження у вживанні солі та додатковий прийом калію. Епідуральний ліпоматоз, ліпоматоз (частота невідома).
    Розлади з боку системи кровотворення та лімфатичної системи: лейкоцитоз (частота невідома).

    Психічні розлади: психічні розлади від ейфорійного настрою, безсоння, перепадів настрою, змін особистості та тяжкої депресії до відвертих психотичних проявів.
    Розлади з боку нервової системи: підвищений внутрішньочерепний тиск з набряком диска зорового нерва (доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія), судоми, запаморочення.
    Порушення з боку органів зору: задня субкапсулярна катаракта, екзофтальм. Хоріоретинопатія, розпливчастий зір – частота невідома (див. розділ «Особливості застосування»).
    Тривале застосування глюкокортикоїдів може спричинити розвиток глаукоми, у т.ч. з пошкодженням зорових нервів, і сприяти розвитку вторинних очних інфекцій, спричинених грибками чи вірусами.
    Глюкокортикоїди слід застосовувати з обережністю пацієнтам із очною формою простого герпесу через можливість розвитку перфорації рогівки.
    Порушення з боку серця: застійна серцева недостатність у схильних до цього пацієнтів, розрив міокарда після інфаркту міокарда, аритмії.
    Існують повідомлення про серцеву аритмію та/або судинний колапс, та/або зупинку серця після швидкого введення великих внутрішньовенних доз метилпреднізолону натрію сукцинату (понад 0,5 г протягом менш ніж 10 хвилин). Повідомлялось про брадикардію під час або після введення великих доз метилпреднізолону натрію сукцинату, яка може не залежати від швидкості або тривалості інфузії. Після введення високих доз глюкокортикоїдів також повідомлялось про тахікардію.

    Судинні розлади: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, петехії. Тромботичні явища (частота невідома).
    Розлади з боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: постійна гикавка під час застосування високих доз кортикостероїдів.
    Шлунково-кишкові розлади: пептична виразка з можливістю подальшої перфорації та кровотечі, шлункова кровотеча, панкреатит, езофагіт, перфорація кишечнику, блювання.
    Розлади з боку гепатобіліарної системи: гепатит (повідомлялося при внутрішньовенному застосуванні), підвищення рівня ферментів печінки у сироватці крові (наприклад: АЛТ, АСТ. Частота цих явищ невідома).
    Розлади з боку шкіри та підшкірної тканини: екхімоз, потоншення шкіри. Повторні локальні підшкірні ін’єкції можуть призвести до локальної атрофії шкіри.
    Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: стероїдна міопатія, м’язова слабкість, остеопороз, асептичний некроз.
    Розлади репродуктивної системи та молочних залоз: порушення менструального циклу.

    Загальні розлади і зміни у місці введення: периферичні набряки, порушення загоєння ран, затримка росту в дітей.
    Дослідження: втрата калію, можливе короткочасне та помірне підвищення рівня лужної фосфатази, але не пов’язане з будь-яким клінічним синдромом. Підвищення внутрішньоочного тиску, зниження толерантності до вуглеводів, підвищення рівня кальцію в сечі, підвищення рівня сечовини крові, пригнічення реакцій на шкірні тести.
    Травми, отруєння та ускладнення після процедур: патологічні переломи, компресійний перелом хребта, розрив сухожилля (переважно ахіллового сухожилля).
    Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
    Повідомлення про підозрювані побічні реакції у післяреєстраційний період є важливим заходом. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні препарату. Лікарям пропонується повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції згідно з локальною системою звітності.

    Термін придатності
    Для препарату Солу-Медрол 40 мг та 125 мг – 2 роки.
    Для препарату Солу-Медрол 500 мг та 1000 мг – 5 років.
    Умови зберігання

    Зберігати в недоступному для дітей місці.
    Приготований розчин можна зберігати при кімнатній температурі не більше 12 годин.
    Для препарату Солу-Медрол 40 мг та 125 мг:
    Зберігати при температурі не вище 25 °С.
    Для препарату Солу-Медрол 500 мг та 1000 мг:
    Не потребує спеціальних умов зберігання.

    Несумісність
    Сумісність та стабільність розчинів метилпреднізолону натрію сукцинату для внутрішньовенного введення та їхніх сумішей з іншими внутрішньовенними лікарськими засобами залежить від pH суміші, концентрації, часу, температури та власне здатності метилпреднізолону розчинятися. Тому для уникнення проблем із сумісністю та стабільністю рекомендується, якщо це можливо, вводити розчини метилпреднізолону натрію сукцинату окремо від інших лікарських засобів як внутрішньовенну болюсну ін’єкцію або через систему для внутрішньовенного введення, або за допомогою системи «piggy-back».

    Упаковка
    По 40 мг порошку та 1 мл розчинника у флаконі типу Act-O-Vial (двоємнісний флакон). По 1 флакону в картонній коробці.
    По 125 мг порошку та 2 мл розчинника у флаконі типу Act-O-Vial (двоємнісний флакон). По 1 флакону в картонній коробці.
    По 500 мг порошку у флаконі та 7,8 мл розчинника у флаконі. Порошок та розчинник у картонній коробці.
    По 1000 мг порошку у флаконі та 15,6 мл розчинника у флаконі. Порошок та розчинник у картонній коробці.

    Категорія відпуску
    За рецептом.

    Виробник
    Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія НВ.
    Адреса
    Рейксвег 12, Пуурс, 2870, Бельгія.
     
  • Відгуки (0)