Telegram BotViridis Bot

Київ
Всі аптеки
Київ
Всі аптеки
ЦЕФТРИАКСОН ПОР. Д/ІН. 1Г ФЛ. №50 - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурний
ID: 25781
Зовнішній вигляд упаковки може відрізнятись від фото на сайті

ЦЕФТРИАКСОН ПОР. Д/ІН. 1Г ФЛ. №50

Нема в наявності

Артикул:74320

0 відгуків

Діюча речовина

Виробник

ЛЕКХІМ-ХАРЬКОВ ЗАТ

упаковка

710.73 грн
  • Характеристики

    Умови видачі

    По рецепту;

    Виробник

    ЛЕКХИМ-ХАРЬКОВ ЗАО;

    Форма випуску

    упаковка;

  • Інструкція

    Інструкція до препарату призначена виключно для ознайомлення. Для отримання повної інформації дивіться анотацію виробника.

    Склад
    діюча речовина: ceftriaxone;
    1 флакон містить: цефтриаксон (у вигляді цефтриаксону натрію) – 1,0 г;
    1 ампула розчинника містить розчин лідокаїну гідрохлориду (лідокаїну гідрохлорид моногідрат – 35 мг, натрію хлорид, натрію гідроксид 1 М розчин, вода для ін’єкцій)
    або
    1 ампула розчинника містить воду для ін’єкцій – 10 мл.

    Лікарська форма
    Порошок для розчину для ін’єкцій.

    Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок майже білого або жовтавого кольору.

    Фармакотерапевтична група
    Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини III покоління. Цефтриаксон. Код АТХ J01D D04.

    Фармакологічні властивості (див. повну інструкцію виробника)

    Показання
    Лікування інфекцій, збудники яких чутливі до цефтриаксону:
    інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції вуха, горла й носа;
    інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчовивідних шляхів і шлунково-кишкового тракту);
    інфекції нирок і сечовивідних шляхів;
    інфекції статевих органів, включаючи гонорею;
    сепсис;
    інфекції кісток, суглобів, м’яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції;
    інфекції у хворих з ослабленим імунним захистом;
    менінгіт;
    дисемінований бореліоз Лайма (стадії ІІ та ІІІ).
    Періопераційна профілактика інфекцій при хірургічних втручаннях на органах шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів і під час гінекологічних процедур, але лише у випадках потенційної чи відомої контамінації.
    При призначенні Цефтриаксону необхідно дотримуватись офіційних рекомендацій з антибіотикотерапії та, зокрема, рекомендацій з профілактики антибіотикорезистентності.

    Протипоказання
    Підвищена чутливість до цефтриаксону або будь-якого іншого цефалоспорину. Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (наприклад, анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу бета-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів та карбапенемів).
    Цефтриаксон протипоказаний:
    недоношеним новонародженим віком ≤ 41 тиждень із урахуванням терміну внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження)*;
    доношеним новонародженим (віком ≤ 28 днів):
    із гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією або ацидозом, оскільки при таких станах зв’язування білірубіну, ймовірно, порушене*;
    які потребують (або очікується, що потребуватимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальцієвмісних розчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
    * У дослідженнях іn vitro було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові, що може призводити до розвитку білірубінової енцефалопатії у таких пацієнтів.
    Перед внутрішньом’язовим введенням цефтриаксону слід обов’язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну, якщо його застосовують як розчинник (див. розділ «Особливості застосування»). Див. інструкцію для медичного застосування лідокаїну, особливо протипоказання.
    Розчини цефтриаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
    Розчинники, що містять кальцій, такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, не слід використовувати для відновлення лікарського засобу Цефтриаксон у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону також можуть утворюватися при змішуванні цефтриаксону із кальцієвмісними розчинами в одній інфузійній системі. Цефтриаксон не можна вводити одночасно із розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, в тому числі із кальцієвмісними розчинами для тривалих інфузій, такими як розчини для парентерального харчування, за допомогою Y-подібної системи. Однак решті пацієнтів, крім новонароджених, цефтриаксон та кальцієвмісні розчини можна вводити послідовно, один після одного, якщо між інфузіями ретельно промити систему сумісною рідиною. У дослідженнях іn vitro із використанням плазми пуповинної крові дорослих та новонароджених було показано, що новонародженим загрожує підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання», «Особливості застосування», «Побічні реакції»).
    Сумісне застосування препарату із пероральними антикоагулянтами може посилювати ефект антагоніста вітаміну К та ризик кровотечі. Рекомендується часто перевіряти міжнародне нормалізоване співвідношення та належним чином корегувати дозу антагоніста вітаміну К як під час, так і після терапії цефтриаксоном (див. розділ «Побічні реакції»).
    Існують суперечливі дані щодо потенційного посилення токсичного впливу аміноглікозидів на нирки при їх застосуванні разом із цефалоспоринами. В таких випадках слід ретельно дотримуватися рекомендацій із моніторингу рівня аміноглікозидів (та функції нирок) у клінічній практиці.

    У дослідженні in vitro при застосуванні хлорамфеніколу у комбінації із цефтриаксоном спостерігалися антагоністичні ефекти. Клінічна значимість цих даних невідома.
    Не було зареєстровано випадків взаємодії між цефтриаксоном та кальцієвмісними препаратами для перорального застосування або взаємодії між цефтриаксоном для внутрішньом’язового введення та кальцієвмісними препаратами (для внутрішньовенного або перорального застосування).
    У пацієнтів, які застосовують цефтриаксон, можливі хибнопозитивні результати тесту Кумбса.
    Цефтриаксон, як і інші антибіотики, може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію.
    Подібним чином, при визначенні глюкози у сечі за допомогою неферментних методів результати можуть бути хибнопозитивними. З цієї причини в період застосування цефтриаксону слід визначати рівень глюкози у сечі за допомогою ферментних методів.
    Порушень функції нирок не спостерігалося після супутнього застосування великих доз цефтриаксону та потужних діуретиків (наприклад, фуросеміду).
    Одночасне застосування пробенециду не знижує виведення цефтриаксону.

    Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

    Спосіб застосування та дози
    Дозування
    Доза лікарського засобу залежить від тяжкості, чутливості, локалізації і типу інфекції, а також від віку і функції печінки та нирок пацієнта.
    Нижче наведені рекомендовані дози для певних показань. В особливо тяжких випадках слід застосовувати найвищу дозу із рекомендованого діапазону.
    Дорослі та діти віком від 12 років (≥ 50 кг).
    Доза цефтриаксону*Частота введення**Показання
    1–2 гОдин раз на добуПозалікарняна пневмонія
    Гостре ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень
    Внутрішньочеревні інфекції
    Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
    2 гОдин раз на добуГоспітальна пневмонія
    Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
    Інфекції кісток і суглобів
    2–4 гОдин раз на добуВедення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася лихоманка і є підозра на бактеріальну інфекцію
    Бактеріальний ендокардит

    Бактеріальний менінгіт
    * При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону.
    ** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату двічі на добу (з 12-годинним інтервалом).
    Показання у дорослих і дітей віком від 12 років (≥ 50 кг), що потребують особливих схем дозування.
    Гострий середній отит
    Може бути застосована одноразова внутрішньом’язова доза 1–2 г Цефтриаксону.
    Деякі дані свідчать, що у випадку, коли стан пацієнта тяжкий, або попередня терапія була неефективною, Цефтриаксон може бути ефективним при внутрішньом’язовому введенні в дозі 1–2 г на добу протягом 3 днів.
    Передопераційна профілактика інфекцій в місці хірургічного втручання
    2 г одноразово перед операцією.
    Гонорея
    Разова доза 500 мг внутрішньом’язово.
    Сифіліс
    Рекомендована доза – 500 мг – 1 г один раз на добу із збільшенням дози до 2 г один раз на добу при нейросифілісі протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
    Дисемінований бореліоз Лайма [ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія)]
    По 2 г один раз на добу протягом 14–21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
    Діти
    Діти віком від 15 днів до 12 років (<50 кг)
    Дітям вагою 50 кг або більше слід застосовувати звичайні дози для дорослих.
    Доза цефтриаксону*Частота введення**Показання
    50–80 мг/кгОдин раз на добуВнутрішньочеревні інфекції
    Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
    Позалікарняна пневмонія
    Госпітальна пневмонія
    50–100 мг/кг
    (максимально 4 г)Один раз на добуУскладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
    Інфекції кісток і суглобів
    Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася лихоманка і є підозра на бактеріальну інфекцію
    80–100 мг/кг
    (максимально 4 г)Один раз на добуБактеріальний менінгіт
    100 мг/кг
    (максимально 4 г)Один раз на добуБактеріальний ендокардит
    * При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону.
    ** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату двічі на добу (з 12-годинним інтервалом).
    Показання у дітей віком від 15 днів до 12 років (< 50 кг), що потребують особливих схем дозування

    Гострий середній отит
    Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом’язова ін’єкція Цефтриаксону у дозі 50 мг/кг. Деякі дані свідчать, що у випадку, коли стан дитини тяжкий, або попередня терапія була неефективною, Цефтриаксон може бути ефективним при внутрішньом’язовому введенні в дозі 50 мг/кг на добу протягом 3 днів.
    Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
    50–80 мг/кг одноразово перед операцією.
    Сифіліс
    Рекомендована доза – 75–100 мг/кг (максимально 4 г) один раз на добу протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
    Дисемінований бореліоз Лайма [ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія)]
    50–80 мг/кг один раз на добу протягом 14–21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
    Новонароджені віком 0–14 днів
    Цефтриаксон протипоказаний для застосування недоношеним новонародженим віком до 41 тижня з урахуванням внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + календарний вік).
    Доза цефтриаксону*Частота введенняПоказання
    20–50 мг/кгОдин раз на добуВнутрішньочеревні інфекції
    Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин
    Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
    Позалікарняна пневмонія

    Госпітальна пневмонія
    Інфекції кісток і суглобів
    Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася лихоманка і є підозра на бактеріальну інфекцію
    50 мг/кгОдин раз на добуБактеріальний менінгіт
    Бактеріальний ендокардит
    * При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону.
    Не слід перевищувати максимальну добову дозу 50 мг/кг.
    Показання у новонароджених віком 0–14 днів, що потребують особливих схем дозування
    Гострий середній отит
    Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом’язова ін’єкція Цефтриаксону у дозі 50 мг/кг.
    Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
    20–50 мг/кг одноразово перед операцією.
    Сифіліс
    Рекомендована доза – 50 мг/кг один раз на добу протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.

    Тривалість лікування
    Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Враховуючи загальні рекомендації щодо антибіотикотерапії, застосування цефтриаксону слід продовжувати протягом 48–72 годин після зникнення лихоманки або підтвердження досягнення ерадикації бактеріальної інфекції.
    Пацієнти літнього віку
    За умови задовільної функції нирок і печінки корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна.
    Пацієнти з печінковою недостатністю
    Наявні дані свідчать про відсутність необхідності коригувати дозу для пацієнтів з легкою чи помірною печінковою недостатністю в тому випадку, якщо функція нирок не порушена.
    Немає даних досліджень щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика»).
    Пацієнти з нирковою недостатністю
    Для пацієнтів з порушеною нирковою функцією немає необхідності знижувати дозу цефтриаксону в тому випадку, якщо функція нирок не порушена. Лише в разі ниркової недостатності в передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза цефтриаксону не має перевищувати 2 г.
    Якщо хворий знаходиться на діалізі, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Цефтриаксон не видаляється з організму шляхом перитонеального діалізу або гемодіалізу. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності лікарського засобу.
    Пацієнти з тяжким порушенням функції печінки і нирок
    При одночасному тяжкому порушенні функцій нирок та печінки рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності препарату.

    Спосіб введення
    Внутрішньом’язове введення
    Цефтриаксон можна вводити шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Внутрішньом’язову ін’єкцію слід робити у центр великого м’яза. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну ділянку.
    Якщо лідокаїн застосовують як розчинник, отриманий розчин ніколи не слід вводити внутрішньовенно (див. розділ «Протипоказання»). Рекомендується ознайомитися з інструкцією для медичного застосування лідокаїну.
    Внутрішньовенне введення
    Цефтриаксон можна вводити шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю не менше 30 хвилин (шлях, якому віддається перевага) або шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції тривалістю більше 5 хвилин. Внутрішньовенне переривчасте введення слід здійснювати протягом 5 хвилин переважно у великі вени. Внутрішньовенні дози по 50 мг/кг або більше слід вводити шляхом інфузії немовлятам і дітям віком до 12 років. Новонародженим внутрішньовенні дози слід вводити протягом 60 хвилин з метою зменшення потенційного ризику білірубінової енцефалопатії (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Питання про внутрішньом’язове введення слід розглядати, коли внутрішньовенний шлях введення неможливий або менш прийнятний для пацієнта. Дози, що перевищують 2 г, слід вводити внутрішньовенно.
    Цефтриаксон протипоказаний новонародженим (≤ 28 днів), якщо їм потрібне (або очікується, що буде потрібне) лікування кальцієвмісними внутрішньовенними розчинами, включаючи інфузійні розчини, які містять кальцій, такі як парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див. розділ «Протипоказання»).
    Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, для розчинення цефтриаксону у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватися при змішуванні цефтриаксону з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Тому не можна змішувати або одночасно вводити цефтриаксон з розчинами, які містять кальцій (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Несумісність»).
    З метою передопераційної профілактики інфекцій в місці хірургічного втручання цефтриаксон слід вводити за 30–90 хвилин до хірургічного втручання.
    Діти.
    Лікарський засіб застосовують дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі «Спосіб застосування та дози».

    Передозування
    У разі передозування гемодіаліз чи перитонеальний діаліз не зменшать надмірні концентрації препарату в плазмі крові. У разі передозування може спостерігатися нудота, блювота, діарея. Специфічного антидоту не існує. Лікування передозування симптоматичне.

    Побічні ефекти
    Побічними реакціями, що найчастіше спостерігалися при застосуванні цефтриаксону, є еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, діарея, висип та підвищення рівня печінкових ферментів.
    Частоту виникнення небажаних реакцій на цефтриаксон визначали за даними клінічних досліджень.
    За частотою реакції класифіковані таким чином:
    дуже поширені (≥ 1/10);
    поширені (≥ 1/100 < 1/10);
    непоширені (≥ 1/1000 < 1/100);
    рідко поширені (≥ 1/10000 < 1/1000);
    частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).
    Інфекції та інвазії: непоширені – грибкові інфекції статевих органів; рідко поширені – псевдомембранний коліт; частота невідома – суперінфекції.
    З боку системи крові та лімфатичної системи: поширені – еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія; непоширені – гранулоцитопенія, анемія, розлади коагуляції; частота невідома – гемолітична анемія, агранулоцитоз.
    З боку імунної системи: частота невідома – анафілактичний шок, анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, реакції гіперчутливості, реакція Яриша – Герксгеймера (див. розділ «Особливості застосування»).
    З боку нервової системи: непоширені – головний біль, запаморочення; частота невідома – судоми.
    З боку органів слуху і рівноваги: частота невідома – вертиго.
    З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: рідко поширені – бронхоспазм.
    З боку шлунково-кишкового тракту: поширені – діарея, рідкі випорожнення; непоширені – нудота, блювання; частота невідома – панкреатит, стоматит, глосит.
    З боку гепатобіліарної системи: поширені – підвищення рівня печінкових ферментів; частота невідома – преципітати у жовчному міхурі, ядерна жовтяниця.
    З боку шкіри і підшкірної клітковини: поширені – висип; непоширені – свербіж; рідко поширені – кропив’янка; частота невідома – синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, реакція з еозинофілією і системними симптомами (DRESS) (див. розділ «Особливості застосування»), багатоформна еритема, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
    З боку нирок та сечовидільної системи: рідко поширені – гематурія, глюкозурія; частота невідома – олігурія, утворення преципітатів у нирках (оборотні).
    Загальні розлади та реакції у місці введення препарату: непоширені – флебіт, біль у місці інʼєкції, пропасниця; рідко поширені – набряк, озноб.
    Дані лабораторних аналізів: непоширені – підвищення рівня креатиніну у крові; частота невідома – хибнопозитивні результати тесту Кумбса, хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію, хибнопозитивні результати неферментних методів визначення глюкози.
    Інфекції та інвазії.

    Випадки діареї після застосування цефтриаксону можуть бути пов’язані із Clostridium difficile. Слід призначити відповідну кількість рідини та електролітів (див. розділ «Особливості застосування»).
    Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону.
    Рідкісні випадки тяжких небажаних реакцій, іноді із летальними наслідками, зареєстровані у недоношених та доношених новонароджених (віком < 28 днів), яким внутрішньовенно вводили цефтриаксон та препарати кальцію. При аутопсії у легенях та нирках були виявлені преципітати кальцієвої солі цефтриаксону. Високий ризик утворення преципітатів у новонароджених є наслідком малого об’єму крові та довшого, ніж у дорослих, періоду напіввиведення цефтриаксону (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).
    Зареєстровані випадки утворення преципітатів у нирках, переважно у дітей віком від 3 років, які отримували великі добові дози препарату (наприклад ≥ 80 мг/кг/добу) або загальні дози понад 10 грамів, а також мали додаткові фактори ризику (наприклад, обмежене споживання рідини або постільний режим). Ризик утворення преципітатів зростає у пацієнтів, позбавлених рухливості або у хворих у стані зневоднення. Преципітати можуть супроводжуватися симптомами або бути асимптоматичними, можуть призводити до ниркової недостатності та анурії. Преципітати зникають після припинення застосування цефтриаксону (див. розділ «Особливості застосування»).

    Зареєстровані випадки утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону у жовчному міхурі, переважно у пацієнтів, яким препарат вводили у дозах, вищих за стандартну рекомендовану дозу. У дітей, за даними проспективних досліджень, частота утворення преципітатів при внутрішньовенному введенні препарату була різною – у деяких дослідженнях понад 30 %. При повільному введенні препарату (протягом 20–30 хвилин) частота утворення преципітатів нижча. Утворення преципітатів зазвичай не супроводжується симптомами, але у рідкісних випадках виникали такі клінічні симптоми, як біль, нудота і блювання. У таких випадках рекомендується симптоматичне лікування. Після припинення застосування цефтриаксону преципітати зазвичай зникають (див. розділ «Особливості застосування»).
    Термін придатності
    Цефтриаксон, порошок для розчину для ін’єкцій, по 1,0 г – 3 роки.
    Лідокаїн, розчин для ін’єкцій, 10 мг/мл, по 3,5 мл в ампулі – 3 роки.
    Вода для ін’єкцій, розчинник для парентерального застосування, по 10 мл в ампулі – 4 роки.
    Термін придатності кінцевого препарату визначається відносно того компонента (порошок або розчинник), термін придатності якого закінчується раніше.

    Умови зберігання
    Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
    Несумісність
    Цефтриаксон не можна змішувати з кальцієвмісними розчинами, такими як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, у зв’язку з тим що можуть утворюватися преципітати.
    Цефтриаксон несумісний з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом і аміноглікозидами.
    Не слід змішувати або додавати до інших препаратів, крім тих, що зазначені в розділі «Спосіб застосування та дози». Цефтриаксон не слід змішувати або вводити одночасно із розчинами, які містять кальцій, включаючи розчини для парентерального харчування (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

    Упаковка
    По 1 г порошку у флаконі; по 1 або 5, або 50 флаконів у пачці з картону. По 1 флакону та 1 ампулі з розчинником (Лідокаїн, розчин для ін’єкцій, 10 мг/мл, по 3,5 мл в ампулі) у блістері, по 1 блістеру в пачці. По 1 флакону та 1 ампулі з розчинником (Вода для ін’єкцій, по 10 мл в ампулі) у блістері, по 1 блістеру в пачці з картону.

    Категорія відпуску
    За рецептом.

    Виробник
    Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків».
    Виробництво з пакування in bulk фірми-виробника Qilu Pharmaceutical Co., Ltd., Китай.

    Адреса
    Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 36.
  • Відгуки (0)