Telegram BotViridis Bot

Киев
Все аптеки
Киев
Все аптеки
0
грн.
ЭМЛОДИН ТАБ. 5МГ №30 НДС - фото 1 | Сеть аптек Viridis
Рецептурный
Внешний вид упаковки может отличаться от фото на сайте

ЭМЛОДИН ТАБ. 5МГ №30 НДС

Не в наличии

Артикул:36207
ID:23878

Производитель

ЭГИС ФАРМ.ЗАВОД

*Цена действительна при заказе на сайте

  • Характеристики

    Условия отпуска

    По рецепту;

    Производитель

    ЭГИС ФАРМ.ЗАВОД;

  • Инструкция

    Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения полной информации смотрите инструкцию производителя.

    Склад

    діюча речовина: 1 таблетка містить 2,5 мг або 5 мг, або 10 мг амлодипіну, (що відповідає

    3,475 мг або 6,95 мг, або 13,9 мг амлодипіну бесилату відповідно);

    допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

    Лікарська форма

    Таблетки.

    Основні фізико-хімічні властивості:

    таблетки 2,5 мг – білого або майже білого або жовтувато-білого кольору, круглі, плоскі з фаскою таблетки, з гравіруванням стилізованої літери Е з одного боку та цифрою 251 з іншого боку, без або майже без запаху;

    таблетки 5 мг – білого або майже білого або жовтувато-білого кольору, круглі, плоскі з фаскою таблетки, з гравіруванням стилізованої літери Е з одного боку та цифрою 252 з іншого боку, без або майже без запаху;

    таблетки 10 мг – білого або майже білого або жовтувато-білого кольору, круглі, плоскі з фаскою таблетки, з гравіруванням стилізованої літери Е з одного боку та цифрою 253 з іншого боку, без або майже без запаху.

    Фармакотерапевтична група. Код АТХ.

    Селективні антагоністи кальцію з переважним впливом на судини. Код АТХ С08С А01.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка.

    Амлодипін – антагоніст кальцію (похідне дигідропіридину), що блокує надходження іонів кальцію до міокарду та до клітин гладких м’язів.

    Механізм гіпотензивної дії амлодипіну зумовлений безпосередньою розслаблюючою дією на гладкі м’язи судин. Точний механізм антиангінального ефекту амлодипіну визначений недостатньо, однак нижчезазначені ефекти відіграють певну роль.

    1. Амлодипін розширює периферичні артеріоли і, таким чином, знижує периферичний опір (постнавантаження). Оскільки серцевий ритм залишається стабільним, зниження навантаження на серце призводить до зниження споживання енергії та потреби міокарда в кисні.

    2. Розширення головних коронарних артерій та коронарних артеріол (нормальних та ішемізованих), можливо, також відіграє роль у механізмі дії амлодипіну. Таке розширення підвищує насиченість міокарда киснем у пацієнтів зі спазмом коронарної артерії (стенокардія Принцметала чи варіантна стенокардія).

    У пацієнтів з артеріальною гіпертензією застосування препарату 1 раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 годин у положенні як лежачи, так і стоячи. Через повільний початок дії амлодипіну гостра артеріальна гіпотензія зазвичай не спостерігається.

    У пацієнтів зі стенокардією при застосуванні однієї добової дози препарату підвищується загальний час фізичного навантаження, час до початку стенокардії і час до 1 мм депресії сегмента ST. Препарат знижує частоту нападів стенокардії та зменшує потребу у застосуванні нітрогліцерину.

    Амлодипін не асоціюється з будь-якими побічними метаболічними діями чи змінами рівня ліпідів у плазмі крові і може застосовуватися пацієнтам із астмою, цукровим діабетом та подагрою.

    Фармакокінетика.

    Всмоктування/розподіл.

    Після перорального застосування терапевтичних доз амлодипін поступово абсорбується у плазму крові. Абсолютна біодоступність незміненої молекули становить приблизно 64–80 %. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 6–12 годин після застосування. Об’єм розподілу становить приблизно 21 л/кг; константа дисоціації кислоти (рКа) амлодипіну становить 8,6. Дослідження in vitro продемонстрували, що зв’язування амлодипіну з білками плазми крові становить приблизно 97,5 %.

    Одночасне вживання їжі не впливає на всмоктування амлодипіну.

    Метаболізм/виведення.

    Період напіввиведення із плазми крові становить приблизно 35–50 годин. Рівноважна концентрація у плазмі крові досягається після 7–8 днів безперервного застосування препарату. Амлодипін головним чином метаболізується з утворенням неактивних метаболітів. Близько 60 % введеної дози виводиться із сечею, приблизно 10 % з яких становить амлодипін у незміненому вигляді.

    Пацієнти літнього віку.

    Час досягнення рівноважних концентрацій амлодипіну в плазмі подібний у пацієнтів літнього віку та у дорослих пацієнтів. Кліренс амлодипіну зазвичай дещо знижений, що у пацієнтів літнього віку призводить до збільшення площі під кривою “концентрація/час” (AUC) та періоду напіввиведення препарату.

    Пацієнти з порушенням функцій нирок.

    Амлодипін екстенсивно біотрансформується до неактивних метаболітів. 10 % амлодипіну виділяється у незміненому вигляді з сечею. Зміни концентрації амлодипіну у плазмі крові не корелюють зі ступенем порушення функцій нирок. Пацієнтам із порушенням функцій нирок можна застосовувати звичайні дози амлодипіну. Амлодипін не видаляється шляхом діалізу.

    Пацієнти з порушенням функції печінки.

    Інформація щодо застосування амлодипіну пацієнтам із порушенням функції печінки дуже обмежена. У пацієнтів із печінковою недостатністю кліренс амлодипіну знижений, що призводить до збільшення тривалості періоду напіврозпаду та до збільшення AUC приблизно на 40–60 %.

    Показання

    Артеріальна гіпертензія.

    Хронічна стабільна стенокардія.

    Вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала).

    Протипоказання

    • Відома підвищена чутливість до дигідропіридинів, амлодипіну чи до будь-якого іншого компонента препарату.
    • Артеріальна гіпотензія тяжкого ступеня.
    • Шок (включаючи кардіогенний шок).
    • Обструкція вивідного тракту лівого шлуночка (наприклад стеноз аорти тяжкого ступеня).
    • Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.

    Спосіб застосування та дози

    Дорослі.

    Для лікування артеріальної гіпертензії та стенокардії звичайна початкова доза препарату Емлодин®становить 5 мг 1 раз на добу. Залежно від реакції пацієнта на терапію дозу можна збільшити до максимальної дози, що становить 10 мг на 1 раз на добу.

    Пацієнтам зі стенокардією препарат можна застосовувати як монотерапію, чи у комбінації з іншими антиангінальними лікарськими засобами при резистентності до нітратів та/або адекватних доз бета-блокаторів.

    Є досвід застосування препарату у комбінації з тіазидними діуретиками, альфа-блокаторами, бета-блокаторами або інгібіторами ангіотензинперетворючого ферменту пацієнтам з артеріальною гіпертензією.

    Немає необхідності у підборі дози препарату при одночасному застосуванні з тіазидними діуретиками, бета-блокаторами та інгібіторами ангіотензин-перетворючого ферменту.

    Діти віком від 6 років із артеріальною гіпертензією.

    Рекомендована початкова доза препарату Емлодин® для цієї категорії пацієнтів становить 2,5 мг 1 раз на добу. Якщо необхідний рівень артеріального тиску не буде досягнутий протягом 4 тижнів, дозу можна збільшити до 5 мг на добу. Застосування препарату у дозах вище 5 мг для даної категорії пацієнтів не досліджувались.

    Пацієнти літнього віку.

    Немає необхідності у підборі дози для даної категорії пацієнтів. Підвищення дози слід проводити з обережністю.

    Пацієнти з порушенням функції нирок.

    Рекомендується застосовувати звичайні дози препарату, оскільки зміни концентрації амлодипіну у плазмі крові не пов’язані зі ступенем тяжкості ниркової недостатності. Амлодипін не виводиться шляхом діалізу.

    Пацієнти з порушенням функції печінки..

    Дози препарату для застосування пацієнтам з порушенням функції печінки від легкого до помірного ступеня тяжкості не встановлені, тому підбір дози слід проводити з обережністю та починати застосування препарату із найнижчої дози в діапазоні доз (див. розділ «Особливості застосування» і «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»). Фармакокінетику амлодипіну не досліджували у пацієнтів із порушенням функції печінки тяжкого ступеня. У пацієнтів із порушенням функції печінки тяжкого ступеня застосування амлодипіну слід починати із найнижчої дози та поступово її збільшувати.

    Таблетки по 5 мг можуть бути розділені навпіл для отримання дози 2,5 мг.

    Діти.

    Препарат застосовують дітям віком від 6 років.

    Вплив амлодипіну на артеріальний тиск пацієнтів до 6 років невідомий.

    Передозування

    Досвід навмисного передозування препарату обмежений.

    Симптоми передозування: наявна інформація дає підстави вважати, що значне передозування препарату Емлодин® призведе до надмірної периферичної вазодилатації та, можливо, до рефлекторної тахікардії. Повідомлялося про розвиток значної та, можливо, тривалої системної артеріальної гіпотензії, включаючи шок із летальним наслідком.

    Лікування: клінічно значуща артеріальна гіпотензія, зумовлена передозуванням амлодипіну, вимагає активної підтримки діяльності серцево-судинної системи, включаючи частий моніторинг функцій серця та дихання, підняття нижніх кінцівок, моніторинг об’єму циркулюючої рідини та сечовиділення.

    Для відновлення тонусу судин та артеріального тиску можна застосувати судинозвужувальні препарати, упевнившись у відсутності протипоказань до їх застосування. Застосування кальцію глюконату внутрішньовенно може бути корисним для нівелювання ефектів блокади кальцієвих каналів.

    У деяких випадках може бути корисним промивання шлунка. Застосування активованого вугілля здоровим добровольцям протягом 2-х годин після введення 10 мг амлодипіну значно зменшило рівень його всмоктування.

    Оскільки амлодипін значною мірою зв’язується з білками, ефект діалізу незначний.

    Побічні реакції

    При застосуванні амлодипіну найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції, як: сонливість, запаморочення, головний біль, посилене серцебиття, припливи крові, біль у черевній порожнині, нудота, набряки гомілок, набряки та втомлюваність.

    Побічні реакції, про які повідомлялося під час застосування амлодипіну, наведені нижче за системами та класами органів.

    Порушення з боку крові та лімфатичної системи: лейкоцитопенія, тромбоцитопенія.

    Порушення з боку імунної системи: алергічні реакції.

    Порушення метаболізму та аліментарні розлади: гіперглікемія.

    Психічні порушення: депресія, зміни настрою (включаючи тривожність), безсоння; сплутаність свідомості.

    Порушення з боку нервової системи: сонливість, запаморочення, головний біль (головним чином на початку лікування); тремор, дисгевзія, синкопе, гіпестезія, парестезія; гіпертонус, периферична нейропатія.

    Порушення з боку органів зору: порушення зору (включаючи диплопію).

    Порушення з боку органів слуху та лабіринту: дзвін у вухах.

    Порушення з боку серця: посилене серцебиття; аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь); інфаркт міокарда.

    Порушення з боку судин: припливи; артеріальна гіпотензія; васкуліт.

    Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: диспное; кашель, риніт.

    Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, нудота, диспепсія, порушення перистальтики кишечнику (включаючи діарею та запор); блювання, сухість у роті; панкреатит, гастрит, гіперплазія ясен.

    Порушення з боку гепатобіліарної системи: гепатити, жовтяниця, підвищення рівня печінкових ферментів (що найчастіше асоціювалося із холестазом).

    Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: алопеція, пурпура, зміна забарвлення шкіри, підвищене потовиділення, свербіж, висип, екзантема, кропив’янка; ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса Джонсона, набряк Квінке, фоточутливість.

    Порушення з боку скелетно-м’язової та сполучної тканин: набрякання гомілок, судоми м’язів; артралгія, міалгія, біль у спині.

    Порушення з боку нирок та сечовидільного тракту: порушення сечовиділення, ніктурія, підвищена частота сечовипускання.

    Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гінекомастія.

    Загальні порушення та стани у місці введення: набряки; втомлюваність, астенія; біль у грудях, біль, нездужання.

    Дослідження: збільшення або зменшення маси тіла; повідомлялося про виняткові випадки розвитку екстрапірамідного синдрому.

    Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

    Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення між користю і ризиками, пов’язаними із застосуванням цього лікарського засобу. Лікарям слід звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.

    Термін придатності

    5 років.

    Умови зберігання

    Зберігати при температурі не вище 25 °C у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

    Упаковка

    По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    ЗАТ Фармацевтичний завод ЕГІС, Угорщина/ EGIS Pharmaceuticals PLC, Hungary.

    Місцезнаходження

    1165 м. Будапешт, вул. Бекеньфелді, 118-120, Угорщина/1165 Budapest, Bokenyfoldi ut. 118-120, Hungary.

  • Отзывы (0)