ТАКТРОЛ КАПС. 0,5МГ №28

Склад
діюча речовина: фінголімод;
1 капсула тверда містить фінголімоду у вигляді фінголімоду гідрохлориду 0,5 мг;
допоміжні речовини:
вміст капсули: крохмаль прежелатинізований, натрію лаурилсульфат;
капсульна оболонка: титану діоксид (Е 171), желатин, заліза оксид жовтий (Е 172).

Лікарська форма Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: тверда желатинова капсула з непрозорим корпусом білого кольору з написом «TEVA 7820» та кришкою жовтого кольору з написом «TEVA 7820», наповнена білим або майже білим порошком з невеликими агломератами.

Фармакотерапевтична група
Селективні імуносупресанти. Код АТХ L04A A27.

Фармакологічні властивості (див. повну інструкцію виробника)

Показання
Тактрол показаний в якості монотерапії, що модифікує рецидивуючий перебіг розсіяного склерозу у таких групах дорослих пацієнтів:
пацієнти з високою активністю
До цієї групи відносяться пацієнти, у яких повний та адекватний (не менше року) курс лікування щонайменше одним препаратом, що модифікує захворювання (винятки та інформація про період вимивання наведені у розділах «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»), не показав терапевтичного ефекту;
пацієнти зі швидкопрогресуючим тяжким ремітуючим перебігом розсіяного склерозу
Наявність двох чи більше інвалідизуючих загострень протягом року або виявлення на МРТ головного мозку одного або більше гадолінієпідсилених вогнищ чи збільшення кількості Т2-гіперінтенсивних вогнищ порівняно з попереднім МРТ.

Протипоказання
Синдром імунодефіциту.
Протипоказано пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку опортуністичних інфекцій, у тому числі пацієнтам з ослабленим імунітетом (включаючи пацієнтів, які проходять імуносупресивну терапію, або пацієнтів з ослабленим імунітетом до терапії).
Тяжкі гострі інфекції, активні хронічні інфекції (гепатити, туберкульоз).
Протипоказано пацієнтам з новоутвореннями.
Протипоказано пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за Чайлдом – П’ю).
Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини.
Інфаркт міокарда, який стався у період останніх 6 місяців.
Нестабільна стенокардія.
Інсульт.

Транзиторна ішемічна атака.
Декомпенсована серцева недостатність, що вимагає госпіталізації.
Серцева недостатність класу ІІІ/ІV.
Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня типу Мобітц 2 або атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня, у даний час або в анамнезі.
Синдром слабкості синусного вузла (якщо пацієнт не має функціонуючого кардіостимулятора).
Базовий інтервал QTс ≥ 500 мс.
Одночасне застосування з антиаритмічними засобами класу Іа та класу ІІІ.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії (див. повну інструкцію виробника)

Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

Спосіб застосування та дози
Лікування має бути розпочато та проводитися під наглядом лікаря, який має досвід лікування розсіяного склерозу.
Дозування
Рекомендована доза лікарського засобу Тактрол ― 1 капсула по 0,5 мг внутрішньо 1 раз на добу. Доза фінголімоду понад 0,5 мг пов’язана з більшою частотою розвитку побічних реакцій і не дає додаткової користі. Препарат Тактрол можна застосовувати незалежно від прийому їжі. Якщо прийом дози пропущено, лікування слід продовжити за планом. Пацієнти, які починають приймати фінголімод, і ті, хто відновлює лікування після припинення протягом більше 14 днів, потребують моніторингу першого прийому дози.
Моніторинг першого прийому дози препарату, як і на початку лікування, рекомендується у разі переривання лікування:
на 1 день або більше протягом перших 2 тижнів лікування;
більш ніж на 7 днів протягом 3-го і 4-го тижнів лікування;
більше ніж на 2 тижні після одного місяця лікування.
Якщо перерва в лікуванні має меншу тривалість, ніж вказано вище, то лікування слід продовжити застосуванням наступної дози.
Дозування для окремих груп пацієнтів
Порушення функції нирок
Застосування фінголімоду у пацієнтів із розсіяним склерозом і порушенням функції нирок не вивчалося. Згідно з наявними даними, немає необхідності у коригуванні дози для пацієнтів із порушенням функції нирок від легкого до тяжкого ступеня.
Порушення функції печінки
Препарат Тактрол не слід застосовувати пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за Чайлдом – П’ю). Хоча немає необхідності у коригуванні дози для пацієнтів з порушеннями функції печінки від легкого до помірного ступеня, слід з обережністю розпочинати лікування таких пацієнтів.
Пацієнти літнього віку
Препарат Тактрол слід застосовувати з обережністю пацієнтам віком від 65 років, оскільки недостатньо даних щодо безпеки та ефективності.
Пацієнти з цукровим діабетом
Застосування фінголімоду у хворих на розсіяний склероз із супутнім цукровим діабетом не вивчали. Лікарський засіб Тактрол слід застосовувати з обережністю пацієнтам з цукровим діабетом, оскільки можливе підвищення ризику виникнення макулярного набряку. Слід проводити регулярні офтальмологічні обстеження цих пацієнтів для виявлення макулярного набряку.
Діти.
Безпека та ефективність застосування фінголімоду для дітей (віком від 0 до 18 років) не встановлені. Наявні дані не дають змоги дати рекомендації щодо дозування.

Передозування
Разові дози, що до 80 разів вищі за рекомендовану дозу (0,5 мг), добре переносились здоровими добровольцями. Після прийому дози 40 мг у 5 з 6 осіб повідомлялося про легке відчуття стиснення або дискомфорту у грудній клітині, що було клінічно сумісне з незначною реактивністю дихальних шляхів.
Фінголімод може індукувати розвиток брадикардії на початку лікування. Частота серцевих скорочень звичайно починає зменшуватися протягом однієї години після першого прийому препарату, а максимальне зниження спостерігається протягом 6 год. Негативний хронотропний ефект препарату Тактрол зберігається більше 6 год і поступово зменшується протягом наступних днів лікування. Були отримані повідомлення про повільну атріовентрикулярну провідність разом з окремими повідомленнями про розвиток тимчасової повної атріовентрикулярної блокади, що зникала спонтанно.
Якщо передозування відбувається при першому застосуванні препарату Тактрол, важливо проводити спостереження за пацієнтом з тривалим моніторингом ЕКГ, щогодинним вимірюванням частоти пульсу та артеріального тиску принаймні протягом перших 6 год в умовах стаціонару.
Крім того, якщо через 6 год частота серцевих скорочень становить < 45 ударів за хвилину або якщо на ЕКГ через 6 год після прийому першої дози виявлено АВ-блокаду II ступеня чи вище, або якщо інтервал QTc ≥ 500 мс, моніторинг слід розширити і проводити принаймні протягом ночі і до зникнення виявлених ознак. Поява АВ-блокади III ступеня будь-коли також вимагає розширеного моніторингу, включаючи моніторинг протягом ночі.
Діаліз або заміщення плазми крові не приводить до виведення фінголімоду з організму.

Побічні ефекти
Найбільш частими побічними реакціями (частота ≥ 10 % та більше, ніж у групі плацебо) при застосуванні фінголімоду в дозі 0,5 мг були: головний біль, підвищення рівня трансаміназ печінки, діарея, кашель, грип, синусит, біль у спині, біль у животі та біль у кінцівках. Побічними реакціями, які найчастіше призводили до припинення терапії у пацієнтів, які отримували фінголімод 0,5 мг, були підвищення рівня трансаміназ у плазмі крові та базально-клітинна карцинома.
Нижче наведені дані про побічні реакції, які спостерігалися при застосуванні фінголімоду в дозі 0,5 мг. Побічні явища наведені відповідно до частоти виникнення: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000); невідомо (не може бути встановлено за наявними даними).
Інфекції та інвазії:
дуже часто ― інфекції, спричинені вірусом грипу, синусит;
часто ― інфекції, спричинені вірусом герпесу, бронхіт, висівкоподібний лишай;
нечасто ― пневмонія;
невідомо ― прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія, криптококові інфекції, у тому числі криптококовий менінгіт.
Новоутворення доброякісні, злоякісні та неуточнені (включаючи кісти і поліпи):
часто ― базально-клітинна карцинома;
нечасто ― злоякісна меланома;
рідко ― лімфома, сквамозно-клітинна карцинома;
дуже рідко ― саркома Капоші;
невідомо ― карцинома Меркеля.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи:
часто ― лімфопенія, лейкопенія;
нечасто ― тромбоцитопенія;
невідомо ― аутоімунна гемолітична анемія.
Порушення з боку імунної системи:
невідомо ― реакції гіперчутливості, включаючи висип, кропив’янку і набряк Квінке після початку лікування.
Психічні порушення:
часто ― депресія;
нечасто ― пригнічений настрій.
Порушення з боку нервової системи:
дуже часто ― головний біль;
часто ― запаморочення, мігрень;
рідко ― синдром оборотної задньої енцефалопатії (PRES).
Порушення з боку органів зору:
часто ― нечіткість зору;
нечасто ― макулярний набряк.
Кардіологічні порушення:
часто ― брадикардія, атріовентрикулярна блокада;
дуже рідко ― інверсія зубця T.
Порушення з боку судинної системи:
часто ― артеріальна гіпертензія.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення:
дуже часто ― кашель;
часто ― диспное.
Порушення з боку травної системи:
дуже часто ― діарея;
нечасто ― нудота.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини:
часто ― екзема, алопеція, свербіж.
Порушення з боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини:
дуже часто ― біль у спині;
часто ― міалгія, артралгія.
Системні порушення та ускладнення у місці введення:
часто ― астенія;
невідомо ― периферичні набряки.
Відхилення від норми, виявлені у результаті лабораторних досліджень:
дуже часто ― зростання активності печінкових ферментів (зростання рівня АлАТ, ГГТ, АсАТ);
часто ― зростання рівнів тригліцеридів у крові, зниження маси тіла;
нечасто ― зменшення кількості нейтрофілів.
Опис окремих небажаних реакцій
Інфекції
Загальна частота виникнення інфекцій при застосуванні фінголімоду у дозі 0,5 мг була подібною до такої при застосуванні плацебо. Однак інфекції нижніх відділів респіраторного тракту, головним чином бронхіт і меншою мірою інфекції, спричинені вірусами герпесу, та пневмонія, частіше спостерігались у пацієнтів, яких лікували фінголімодом.
Декілька випадків дисемінованої герпетичної інфекції, зокрема летальні випадки, спостерігалися навіть при застосуванні дози 0,5 мг.
У постреєстраційний період повідомлялося про випадки інфекцій, викликаних умовно-патогенними мікроорганізмами, зокрема про вірусні інфекції (включаючи вірус вітряної віспи [VZV], вірус Джона Каннінгема [JCV], який спричиняє прогресуючу мультифокальну лейкоенцефалопатію, вірус простого герпесу [HSV]), грибкові інфекції (у тому числі спричинені дріжджоподібними грибами, включаючи криптококовий менінгіт) чи бактеріальні інфекції (зокрема за участю атипових мікобактерій), деякі з них були летальними.
Повідомлялося у постреєстраційний період про випадки інфекції, спричиненої вірусом папіломи людини (HPV), включаючи папілому, дисплазію, бородавки та рак, пов’язаний з HPV, під час лікування фінголімодом. Враховуючи імуносупресивні властивості фінголімоду слід розглянути можливість вакцинації проти HPV до початку лікування (з урахуванням рекомендацій щодо вакцинації). Скринінг раку, включаючи ПАП-тест, рекомендовано як стандарт допомоги.
Макулярний набряк
Макулярний набряк спостерігався у пацієнтів, які отримували лікування у рекомендованій дозі 0,5 мг і у максимальній дозі 1,25 мг. Більшість випадків спостерігалося протягом перших 3‒4 місяців лікування. У деяких пацієнтів розвивалась нечіткість зору або зниження гостроти зору, але у інших пацієнтів явища були асимптомними і діагностовані при звичайному офтальмологічному обстеженні. Макулярний набряк, як правило, зменшувався або зникав спонтанно після відміни фінголімоду. Ризик рецидиву після повторного призначення препарату не оцінювався.
Частота виникнення макулярного набряку є підвищеною у пацієнтів з розсіяним склерозом та увеїтом в анамнезі. Застосування фінголімоду у пацієнтів із розсіяним склерозом і цукровим діабетом, захворюванням, що асоціюється з підвищеним ризиком розвитку макулярного набряку, не вивчали. Повідомлялося, що лікування фінголімодом в дозі 2,5 мг і 5 мг пацієнтів після трансплантації нирки супроводжувалося зростанням частоти розвитку макулярного набряку у 2 рази.
Брадиаритмія
Початок лікування препаратом Тактрол супроводжується тимчасовим зниженням частоти серцевих скорочень, а також може бути асоційований із затримкою атріовентрикулярної провідності. Максимальне зниження частоти серцевих скорочень спостерігалося через 6 год після початку лікування зі зменшенням середньої частоти серцевих скорочень ― 12‒13 ударів за хвилину ― під час застосування фінголімоду 0,5 мг. Частота серцевих скорочень менше 40 ударів за хвилину рідко спостерігалась у пацієнтів, які застосовували фінголімод у дозі 0,5 мг. У середньому частота серцевих скорочень поверталась до початкової протягом 1 місяця безперервного лікування. Брадикардія була, як правило, безсимптомною, але у деяких пацієнтів виникали симптоми легкої або помірної тяжкості, включаючи артеріальну гіпотензію, запаморочення, слабкість і/або відчуття серцебиття, що зникали протягом перших 24 год після початку лікування.
Атріовентрикулярна блокада I ступеня (пролонгований інтервал PR на ЕКГ) виникала після початку лікування у пацієнтів при лікуванні фінголімодом у дозі 0,5 мг, у пацієнтів при лікуванні інтерфероном бета-1а для внутрішньом’язового застосування. Атріовентрикулярна блокада II ступеня спостерігалася у пацієнтів при лікуванні фінголімодом у дозі 0,5 мг. За даними постмаркетингового спостереження, окремі випадки тимчасової повної атріовентрикулярної блокади, що минула спонтанно, спостерігалися через 6 год після прийому першої дози фінголімоду. Пацієнти одужали без застосування симптоматичного лікування. Порушення провідності були в основному тимчасовими, безсимптомними і зникали протягом перших 24 год після початку лікування. Стан більшості пацієнтів не вимагав медичного втручання, проте може бути необхідним призначення ізопреналіну при асимптомній атріовентрикулярній блокаді II ступеня типу Мобітц 1 у пацієнтів, які застосовують фінголімод дозі 0,5 мг.
Під час постмаркетингового спостереження протягом 24 год після прийому першої дози виникали поодинокі відстрочені явища, зокрема тимчасова асистолія і летальний випадок з нез’ясованої причини. У цих випадках застосовувалися також супутні лікарські засоби та/або пацієнти мали інші хвороби. Зв’язок таких явищ з прийомом фінголімоду не визначений.
Артеріальний тиск
Повідомлялось, що застосування фінголімоду у дозі 0,5 мг супроводжувалося незначним підвищенням, приблизно на 3 мм рт. ст., середнього показника систолічного артеріального тиску та приблизно на 1 мм рт. ст. ― діастолічного артеріального тиску, що спостерігалось приблизно через 1 місяць після початку лікування. Таке підвищення зберігалось при продовженні лікування. Артеріальна гіпертензія спостерігалася у пацієнтів, які застосовували фінголімод у дозі 0,5 мг. Під час постмаркетингового спостереження повідомляли про випадки артеріальної гіпертензії протягом першого місяця після початку лікування і в перший день лікування, що могло потребувати лікування антигіпертензивними засобами або припинення прийому фінголімоду.
Функція печінки
Повідомлялося про підвищення рівнів печінкових ферментів у хворих на розсіяний склероз, які отримували фінголімод. У пацієнтів, які застосовували фінголімод у дозі 0,5 мг, виникало безсимптомне підвищення плазмових рівнів АлАТ більше ніж у 3 або 5 разів порівняно з ВМН. Повторне підвищення рівня печінкових трансаміназ спостерігалося в деяких випадках при повторному призначенні лікування, що підтверджує зв’язок цього явища із застосуванням лікарського засобу. Підвищення рівнів трансаміназ відзначалося в будь-який час протягом лікування, хоча в більшості випадків спостерігалося протягом перших 12 місяців. Рівні АлАТ повертались до норми протягом приблизно 2 місяців після припинення застосування фінголімоду. У невеликої кількості пацієнтів, у яких рівні АлАТ підвищувались більше ніж у 5 разів порівняно з ВМН і які продовжували лікування фінголімодом, рівні АлАТ поверталися до нормальних протягом приблизно 5 місяців.
Порушення з боку нервової системи
Спостерігалися рідкісні випадки з боку нервової системи, що виникали у пацієнтів при лікуванні фінголімодом у високих дозах (1,25 або 5,0 мг), включаючи ішемічний і геморагічний інсульт та неврологічні атипові розлади, такі як явища, подібні до гострого дисемінованого енцефаломієліту (ГДЕМ).

Судинні реакції
У пацієнтів, які застосовували фінголімод у більш високих дозах (1,25 мг), що вищі за рекомендовані для лікування розсіяного склерозу, рідко спостерігався розвиток облітеруючого захворювання периферичних артерій, ішемічний та геморагічний інсульт. Подібні реакції були зареєстровані при застосуванні фінголімоду в постреєстраційний період, хоча причинний зв’язок не було встановлено.
Респіраторна система
Незначне дозозалежне зменшення показників об’єму форсованого видиху (FEV1) і дифузійної здатності легенів для монооксиду вуглецю (DLCO) спостерігалися при застосуванні фінголімоду у перший місяць лікування та зберігалися стабільними згодом.
Лімфоми
Були випадки розвитку лімфом різних видів, включаючи летальний випадок у пацієнта з В-клітинною лімфомою, позитивною на вірус Епштейна – Барра (EBV). Імовірність виникнення лімфоми (В-клітин та Т-клітин) була вищою, ніж очікувалась у загальній популяції. Про декілька випадків Т-клітинної лімфоми, включаючи випадки шкірної Т-клітинної лімфоми, повідомлялося у період постмаркетингового спостереження. Зв’язок між розвитком лімфоми та застосуванням фінголімоду залишається невизначеним.
У постреєстраційний період повідомлялося про реакції гіперчутливості, включаючи висип, кропив’янку і ангіоневротичний набряк при застосуванні фінголімоду.
Гемофагоцитарний синдром
Повідомлялося про дуже рідкісні випадки гемофагоцитарного синдрому (HPS) з летальним наслідком у пацієнтів, які отримували фінголімод, при розвитку інфекції. HPS є рідкісним захворюванням, яке було описано у зв’язку з розвитком інфекцій, імуносупресією і різними аутоімунними захворюваннями.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик застосування лікарського засобу. Фахівців в галузі охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національні системи звітування про небажані реакції.

Термін придатності
2 роки.

Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Упаковка
По 7 капсул у блістері, по 4 блістери в коробці.
По 10 капсул у блістері, по 3 блістери в коробці.

Категорія відпуску
За рецептом.

Виробник
Тева Фармацевтікал Індастріз Лтд.

Адреса
Вул. Елі Хурвіц 18, Інд. зона, Кфар-Саба, Ізраїль.