Додаток 11
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ФЛУIМУЦИЛ
Склад лiкарського засобу:
діюча речовина: acetylcysteine;
1 пакет містить ацетилцистеїну 200 мг;
допоміжні речовини: аспартам (Е 951), бета-каротен, апельсиновий ароматизатор, сорбiт (E 420).
Лікарська форма. Гранули для приготування розчину для перорального застосування.
Гранули жовтого кольору з характерним апельсиновим, злегка сірчаним запахом.
Назва i місцезнаходження виробника. Замбон Світцерланд Лтд.
Віа Індустріа 13, СН - 6814 Кадемпіно, Швейцарія.
Фармакотерапевтична група. Муколітичні засоби. Код АТХ R05C B01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
N-ацетил-L-цистеїн (АЦ) має виражену муколітичну дію на слизовий і слизисто-гнійний секрети за рахунок деполімеризації мукопротеїнових комплексів і нуклеїнових кислот, які надають в'язкість гіаліновим і гнойному компонентів мокротиння та іншим секретам. Додаткові властивості: зниження індукованої гіперплазії мукоцитов, підвищення вироблення сурфактанта, за рахунок стимуляції пневмоцитов типу II, стимуляція активності мукоциліарного апарату, що прiводить до поліпшення мукоциліарного кліренсу.
N-ацетил-L-цистеїн також надає пряму антиоксидантну дію, за рахунок наявності нуклеофільної вільної тіольної групи (SH), яка здатна безпосередньо взаємодіяти з електрофільними групами окисних радикалів. Особливо цікавий той факт, що АЦ оберігає a-1-антитрипсин, фермент, що iнгiбує, від інактивації хлорнуватистою кислотою (HOCl), – сильнодіючим окислювачем, що продукутьєся мієлопероксидазою, ферментом активованих фагоцитів.
Крім того, молекулярна структура АЦ, дає йому можливість з легкістю проникати через клітинні мембрани. Усередині клітини АЦ деацетилюється з утворення L-цистеїну, незамінної амінокислоти для синтезу глютатіону. На додаток до цього АЦ, будучи прекурсором глютатiона, проявляє непрямий антиоксидантний ефект. Глютатіон є високоактивним трипептидом, повсюдно поширеним у різних тканинах тварин, і незамінний для збереження функціональної здатності клітини і її морфологічної цілісності. Фактично, він є частиною важливішого внутрішньоклітинного захисного механізму від окисних радикалів, як екзо-, так і ендогенних, і деяких цитотоксичних речовин, включаючи парацетамол.
Парацетамол надає цитотоксичну дію шляхом прогресуючого зниження вмісту глютатіона. АЦ відіграє першорядну роль у збереженні адекватних рівнів глютатiона, таким чином, посилюючи клітинну захист. Внаслідок цього, АЦ являє собою специфічний антидот при отруєнні парацетамолом.
У хворих у хворих на хронічну обструктивну хворобу легень, прийом 1200 мг АЦ на добу впродовж 6 тижнів приводив до значного підвищення обсягу вдиху і ФЖЄЛ (форсована життєва ємність легень), можливо, внаслідок зменшення повітряного захоплення.
У хворихна ідіопатичний фіброз легенiв (ІФЛ) застосування ацетилцистеїну перорально по 600 мг × 3 рази на добу впродовж протягом 1 року в поєднанні зі стандартною терапією ІФЛ (преднізалон і азатіоприн). Сприяло збереженню життєвої ємності легенiв (ЖЄЛ) і дифузної здатності легенiв, виміряної методом одиночного вдиху окису вуглецю.
У формі інгаляційної терапії впродовж 1 року. АЦ сприяв зниженню інтенсивності прогресування захворювання у хворих на ІФЛ.
При застосуванні у хворих на муковісцидоз у дуже високих дозах (до 3000 мг щодня впродовж 4 тижнів). АЦ не чинив значноi токсичної дії.
Антиоксидантна ефективність АЦ пов'язана з вираженим зниженням активності еластази в мокроті, що є найзначнішим показником функції легенiв у хворих на муковісцидоз. На додаток до цього, на тлі лікування відмічено зниження концентрації нейтрофілів у дихальних шляхах, включаючи кількість нейтрофілів, інтенсивно вивільняють гранули, що багаті еластазою.
Фармакокінетика.
Абсорбція
У людини, після перорального застосування ацетилцистеїн повністю абсорбується. Через метаболізм у стінках кишечнику і ефекту «першого проходження» біодоступність ацетилцистеїну при пероральному застосуванні дуже низька (приблизно 10 %). Для різних лікарських форм відмінностей не виявлено. У хворих з різними дихальними і серцевими захворюваннями, максимальна концентрація АЦ у плазмі крові досягається через 1-3 години після застосування і залишається високою впродовж 24 годин.
Розподіл
Ацетилцистеїн розподіляється в організмі як у незміненому вигляді (20 %), так і у вигляді метаболітів (активних) (80 %), при цьому переважно він виявляється у печінці, нирках, легенях і бронхіальному секреті. Об'єм розподілу АЦ від 0,33 до 0,47 л/кг. Зв'язування з білками плазми крові становить близько 50 % через 4 години після застосування. Зменшується до 20 % через 12 годин.
Метаболізм і виведення
Після перорального застосування АЦ швидко і екстенсивно метаболізується у стінках кишечнику і печінки. Утворений метаболіт, цистеїн, розглядають в якості активного. Далі ацетилцистеїн і цистеїн, метаболізуються по одному і тому ж шляху. Близько 30 % дози виводиться нирками. Т1/2 АЦ становить 6,25 години.
Показання для застосування.
Лікування гострих та хронiчних захворювань бронхолегеневої системи, що супроводжуються пiдвищеним утворенням мокротиння.
Передозування парацетамолом.
Протипоказання.
Відома гіперчутливість до ацетилцистеїну або будь-якого з допоміжних речовин.
Особливості застосування.
Пацієнтам, які страждають бронхіальною астмою, слід знаходитися під суворим контролем в ходi лікування через можливий розвиток бронхоспазму. У разі виникнення бронхоспазму лікування ацетилцистеїном слід негайно припинити.
Рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо у разі супутнього прийому iнших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.
Застосування ацетилцистеїну, головним чином на початку лікування, може викликати розрідження бронхіального секрету і збільшити його об'єм. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.
Легкий сірчаний запах не є ознакою зміни препарату, а є специфічним для речовини, що дiє.
Муколітичні засоби можуть спричинити бронхіальну обструкцію у дітей у віці до 2 років. Фактично, через фізіологічну особливiсть дихальної системи дітей у цій віковій групі. Здатність очищення секреції дихальних шляхів обмежена. Тому муколитики не повинні застосовуватися у дітей віком до 2 років.
Флуімуціил містить аспартам, джерело фенілаланіну. Це необхідно враховувати пацієнтам, що страждають на фенілкетонурію.
Лiкарський засіб мiстить сорбiт, тому пацiєнтам зi спадковою непереносимiстю фруктози цей препарат застосовувати не слiд.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Клінічні дані про застосування ацетилцистеїну у вагітних жінок обмежені. Дослідження на тваринах не виявили прямих чи непрямих негативних впливів на вагітність, ембріо-фетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток.
Лактація
Інформація про проникнення у грудне молоко відсутня.
Застосовувати препарат у перiод вагітності та годування груддю слід тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Немає підтвердження, що ацетилцистеїн впливає на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Дорослим:
400-600 мг на добу, розподiленi на 1-3 прийоми залежно вiд клiнiчних умов.
Дiтям:
2-6 рокiв: 200-400 мг на добу, розподiленi на 1-3 прийоми;
6-12 рокiв: 400-600 мг на добу.
Вiком вiд 12 рокiв – дози як для дорослих.
Гранули розчиняти в 1/3 склянки води.
Тривалість курсу лікування лікар визначає індивідуально, залежно від характеру захворювання (гостре або хронічне).
Передозування парацетамолом.
У перші 10 годин після застосування токсичної речовини, слiд - якнайшвидше вводити Флуімуцил з розрахунку 140 мг/кг, далі з розрахунку 70 мг/кг кожні 4 години і впродовж1-3 днів.
Флуімуцил необхідно застосувати без зволікання, відразу ж після приготування розчину.
Діти
Застосовувати дітям вiком вiд 2 років.
Передозування.
Немає даних про випадки передозування лiкарських форм ацетилцистеїну, призначених для застосування внутрішньо.
Добровольці застосовували 11,6 г ацетилцистеїну на добу впродовж 3 місяців без виникнення будь-яких серйозних побічних ефектів.
Ацетилцистеїн при застосуванні у дозах 500 мг/кг/день не спричиняє ознак та симптомiв передозування.
Симптоми.
Передозування може проявлятися шлунково-кишковими симптомами, такими як нудота, блювання і діарея.
Лікування.
Специфічного антидоту при отруєннi ацетилцистеїном немає, терапiя симптоматична.
Побічні реакцiї.
Далі представлені небажані реакції після застосування ацетилцистеїну для прийому всередину.
Клас систем органів
Побічні реакцiї
Нечасто (≥1/1000-<1/100)
Рiдко (≥1/10000-<1/1000)
Дуже рiдко (<1/10000)
Невiдомо
Порушення з боку імунної системи
Гіперчутливость
Анафілактичний шок, анафілактичні /анафілактоїдні реакції
Порушення з боку нервової системи
Viridis Bot
