Производитель
ЕВРО ЛАЙФКЕР ЛТД
*Цена действительна при заказе на сайте
упаковка
Характеристики
Условия отпуска
По рецепту;
Производитель
ЕВРО ЛАЙФКЕР ЛТД;
Форма выпуска
упаковка;
Инструкция
Инструкция к препарату предназначена исключительно для ознакомления. Для получения полной информации смотрите инструкцию производителя.
діюча речовина: ceftazidime;
1 флакон містить цефтазидиму пентагідрату, що еквівалентно 1 г цефтазидиму;
допоміжні речовини: натрію карбонат.
Порошок для приготування розчину для ін`єкцій.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини.
Код АТС J01D D02.
Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
Підвищена чутливість до компонентів препарату або цефалоспоринів, пеніцилінів та інших β-лактамних антибіотиків, І триместр вагітності, період годування груддю.
Препарат призначений для парентерального введення. Перед введенням рекомендується провести шкірну пробу на переносимість. Дозу препарату встановлюють індивідуально залежно від ступеня тяжкості захворювання, віку пацієнта, локалізації інфекції, функції нирок і чутливості збудника.
Розчин препарату вводять внутрішньовенно (безпосередньо у вену або в трубку інфузійної системи) або глибоко внутрішньом’язово в ділянку верхнього зовнішнього квадранта великого сідничного м'яза або в ділянку латеральної частини стегна.
Дорослим призначають 1-6 г препарату на добу. Кратність введеннь – 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза препарату становить 6 г. При тяжких захворюваннях, особливо у пацієнтів зі зниженим імунітетом (у тому числі у хворих з нейтропенією) застосовують по 2 г кожні 8 або 12 годин або по 3 г кожні 12 годин; при інфекціях сечовивідних шляхів призначають 0,5-1 г кожні 12 годин; при інфекціях дихальних шляхів, спричинених псевдомонадами та при муковісцидозі рекомендована доза становить 100-150 мг/кг маси тіла/добу за 3 прийоми; для профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі препарат уводять у дозі 1 г під час індукції в анестезію, наступну дозу вводять при видаленні катетера. При більшості інших інфекцій ефективна доза препарату становить 1 г кожні 8 годин або 2 г кожні 12 годин.
Тривалість лікування становить від 4 до 14 днів. Лікування слід продовжувати не менше 48 годин після покращання стану хворого.
Новонародженим і дітям віком до 2 місяців рекомендована доза становить 25-50 мг/кг маси тіла на добу. Кількість введень – 2 рази на добу.
Дітям старше 2 місяців препарат призначають у дозі 30-100 мг/кг маси тіла на добу. Кількість введень – 2-3 рази на добу. Дітям з імунодефіцитом, муковісцидозом або менінгітом призначають до 150 мг/кг маси тіла на добу за 3 прийоми (максимальна добова доза – 6 г).
Для пацієнтів літнього віку, особливо для пацієнтів старше 80 років, рекомендована доза препарату становить не більше 3 г на добу.
Режим дозування для пацієнтів з порушенням функції нирок встановлюють залежно від значень кліренсу креатиніну. Початкова доза препарату становить 1 г.
Підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
Кліренс креатиніну (мл/хв) | Концентрація креатиніну в сироватці, мкмоль/л (мг/дл) | Рекомендовані разові дози цефтазидиму |
> 50 | < 150 (< 1,7) | Стандартні дози |
50-31 | 150-200 (1,7-2,3) | 1 г кожні 12 годин |
30-16 | 200-350 (2,3-4) | 1 г кожні 24 години |
15-6 | 350-500 (4-5,6) | 0,5 г кожні 24 години |
< 5 | > 500 (> 5,6) | 0,5 г кожні 48 годин |
Пацієнтам з тяжкими інфекціями можна збільшити разову дозу на 50 % або збільшити кількість уведень препарату. У цьому випадку потрібно контролювати рівень цефтазидиму в сироватці крові; концентрація цефтазидиму при цьому не повинна перевищувати 40 мг/л.
Після кожного сеансу гемодіалізу вводять підтримуючі дози препарату згідно з таблицею 1. При перитонеальному діалізі, крім внутрішньовенного введення, цефтазидим можна включати в діалізний розчин (від 125 до 250 мг на 2 л діалізного розчину). Для дорослих з нирковою недостатністю, які перебувають на безперервному гемодіалізі з використанням артеріо-венозного шунта, та для пацієнтів, які знаходяться на гемофільтрації високої швидкості у відділенні інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу щоденно (за один або декілька прийомів). Для пацієнтів, які знаходяться на гемофільтрації низької швидкості, призначають рекомендовані дози при порушенні функції нирок.
Для пацієнтів, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях 2 і 3.
Таблиця 2
Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація.
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) | Підтримуюча доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв) * | |||
5 | 16,7 | 33,3 | 50 | |
0 | 250 | 250 | 500 | 500 |
5 | 250 | 250 | 500 | 500 |
10 | 250 | 500 | 500 | 750 |
15 | 250 | 500 | 500 | 750 |
20 | 500 | 500 | 500 | 750 |
* Підтримуючу дозу слід уводити кожні 12 годин.
Таблиця 3
Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз.
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) | Підтримуюча доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв) * | |||||
1,0 л/год | 2,0 л/год | |||||
Швидкість ультрафільтрації (л/год) | Швидкість ультрафільтрації (л/год) | |||||
0,5 | 1,0 | 2,0 | 0,5 | 1,0 | 2,0 | |
0 | 500 | 500 | 500 | 500 | 500 | 750 |
5 | 500 | 500 | 750 | 500 | 500 | 750 |
10 | 500 | 500 | 750 | 500 | 750 | 1000 |
15 | 500 | 750 | 750 | 750 | 750 | 1000 |
20 | 750 | 750 | 1000 | 750 | 750 | 1000 |
* Підтримуючу дозу слід уводити кожні 12 годин.
Правила приготування розчину для парентерального введення.
Розчин готують безпосередньо перед уведенням. Для приготування розчину використовують 0,9 % розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози, стерильну воду для ін'єкції. Об’єм розчинника, необхідний для приготування розчину для парентерального введення, залежить від кількості препарату у флаконі (див. табл. 4).
Таблиця 4
Кількість цефтазидиму у флаконі | Спосіб уведення | Об’єм розчинника | Приблизна концентрація (мг/мл) |
1 г | Внутрішньом'язово | 3 мл | 260 |
Внутрішньовенно струминно | 10 мл | 90 | |
Внутрішньовенно у вигляді інфузії | 50 мл | 20 |
Для внутрішньом’язового введення вміст флакона 1 г розчиняють в 3 мл стерильної води для ін’єкцій. Після отримання прозорого розчину за необхідності можна додатково розвести у 2 мл 0,5 % або 1 % розчину лідокаїну. У випадку застосування лідокаїну слід провести шкірну пробу на переносимість місцевих анестетиків. Для внутрішньовенного струминного введення вміст флакона 1 г розчиняють у10 мл води для ін’єкцій. Розчин уводять повільно протягом 3-5 хв.
Для внутрішньовенного краплинного введення 1 г препарату попередньо розчиняють у 10 мл води для ін’єкцій. Отриманий розчин додатково розводять до 50 мл 5 % розчином глюкози або ізотонічним розчином натрію хлориду. Внутрішньовенну інфузію проводять щонайменше протягом 30 хв.
Цефтазидим у формі порошку міститься у флаконі під пониженим тиском. При розчиненні препарату виділяється двоокис вуглецю (у вигляді невеликих бульбашок) і тиск у флаконі підвищується. Тому з метою полегшення використання рекомендується дотримуватися такого методу виготовлення розчину для внутрішньом’язового або внутрішньовенного болюсного введення:
1) проколоти голкою шприца кришку флакона та ввести рекомендовану кількість розчинника;
2) вийняти голку шприца та обережно збовтувати флакон протягом 1-2 хв, щоб утворився прозорий розчин;
3) перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку в кришку флакона так, щоб вона повністю занурилась у розчин, та набрати весь розчин у шприц (голка повинна бути занурена у розчині).
Після розчинення отриманий розчин може мати колір від світло-жовтого до темно–жовтого. Це залежить від умов зберігання препарату, його концентрації та виду розчинника. При цьому слід пам’ятати, що якщо умови розведення дотримані, то зміна кольору розчину не позначиться на його антибактеріальній активності.
Цефтазидим у незначній кількості проникає в грудне молоко. На період лікування слід припинити годування груддю. Застосування препарату в І триместрі вагітності протипоказане. Застосування препарату в ІІ та ІІІ триместрах вагітності можливо лише в тому випадку, коли потенційна користь для матері первищує можливий ризик для плода.
Препарат застосовують у педіатричній практиці.
Спеціальні дослідження з цього приводу не проводилися. Враховуючи можливі побічні ефекти з боку нервової системи, пацієнтів, які лікуються цефтазидимом, слід попереджати про можливіть виникнення побічних реакцій, які негативно вплинуть на швидкість реакції при керуванні автомобілем або роботі з іншими механізмами.
Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 1 г препарату у флаконі. По 1 флакону в картонній коробці.
За рецептом.
Аджіо Фармас’ютікалс Лтд.
А-38, Нанджіот Індастріал Естейт, Мумбаі - 400 072, Індія.
Отзывы (0)
Оценка:
діюча речовина: ceftazidime;
1 флакон містить цефтазидиму пентагідрату, що еквівалентно 1 г цефтазидиму;
допоміжні речовини: натрію карбонат.
Порошок для приготування розчину для ін`єкцій.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини.
Код АТС J01D D02.
Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
Підвищена чутливість до компонентів препарату або цефалоспоринів, пеніцилінів та інших β-лактамних антибіотиків, І триместр вагітності, період годування груддю.
Препарат призначений для парентерального введення. Перед введенням рекомендується провести шкірну пробу на переносимість. Дозу препарату встановлюють індивідуально залежно від ступеня тяжкості захворювання, віку пацієнта, локалізації інфекції, функції нирок і чутливості збудника.
Розчин препарату вводять внутрішньовенно (безпосередньо у вену або в трубку інфузійної системи) або глибоко внутрішньом’язово в ділянку верхнього зовнішнього квадранта великого сідничного м'яза або в ділянку латеральної частини стегна.
Дорослим призначають 1-6 г препарату на добу. Кратність введеннь – 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза препарату становить 6 г. При тяжких захворюваннях, особливо у пацієнтів зі зниженим імунітетом (у тому числі у хворих з нейтропенією) застосовують по 2 г кожні 8 або 12 годин або по 3 г кожні 12 годин; при інфекціях сечовивідних шляхів призначають 0,5-1 г кожні 12 годин; при інфекціях дихальних шляхів, спричинених псевдомонадами та при муковісцидозі рекомендована доза становить 100-150 мг/кг маси тіла/добу за 3 прийоми; для профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі препарат уводять у дозі 1 г під час індукції в анестезію, наступну дозу вводять при видаленні катетера. При більшості інших інфекцій ефективна доза препарату становить 1 г кожні 8 годин або 2 г кожні 12 годин.
Тривалість лікування становить від 4 до 14 днів. Лікування слід продовжувати не менше 48 годин після покращання стану хворого.
Новонародженим і дітям віком до 2 місяців рекомендована доза становить 25-50 мг/кг маси тіла на добу. Кількість введень – 2 рази на добу.
Дітям старше 2 місяців препарат призначають у дозі 30-100 мг/кг маси тіла на добу. Кількість введень – 2-3 рази на добу. Дітям з імунодефіцитом, муковісцидозом або менінгітом призначають до 150 мг/кг маси тіла на добу за 3 прийоми (максимальна добова доза – 6 г).
Для пацієнтів літнього віку, особливо для пацієнтів старше 80 років, рекомендована доза препарату становить не більше 3 г на добу.
Режим дозування для пацієнтів з порушенням функції нирок встановлюють залежно від значень кліренсу креатиніну. Початкова доза препарату становить 1 г.
Підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
Кліренс креатиніну (мл/хв) | Концентрація креатиніну в сироватці, мкмоль/л (мг/дл) | Рекомендовані разові дози цефтазидиму |
> 50 | < 150 (< 1,7) | Стандартні дози |
50-31 | 150-200 (1,7-2,3) | 1 г кожні 12 годин |
30-16 | 200-350 (2,3-4) | 1 г кожні 24 години |
15-6 | 350-500 (4-5,6) | 0,5 г кожні 24 години |
< 5 | > 500 (> 5,6) | 0,5 г кожні 48 годин |
Пацієнтам з тяжкими інфекціями можна збільшити разову дозу на 50 % або збільшити кількість уведень препарату. У цьому випадку потрібно контролювати рівень цефтазидиму в сироватці крові; концентрація цефтазидиму при цьому не повинна перевищувати 40 мг/л.
Після кожного сеансу гемодіалізу вводять підтримуючі дози препарату згідно з таблицею 1. При перитонеальному діалізі, крім внутрішньовенного введення, цефтазидим можна включати в діалізний розчин (від 125 до 250 мг на 2 л діалізного розчину). Для дорослих з нирковою недостатністю, які перебувають на безперервному гемодіалізі з використанням артеріо-венозного шунта, та для пацієнтів, які знаходяться на гемофільтрації високої швидкості у відділенні інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу щоденно (за один або декілька прийомів). Для пацієнтів, які знаходяться на гемофільтрації низької швидкості, призначають рекомендовані дози при порушенні функції нирок.
Для пацієнтів, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях 2 і 3.
Таблиця 2
Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація.
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) | Підтримуюча доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв) * | |||
5 | 16,7 | 33,3 | 50 | |
0 | 250 | 250 | 500 | 500 |
5 | 250 | 250 | 500 | 500 |
10 | 250 | 500 | 500 | 750 |
15 | 250 | 500 | 500 | 750 |
20 | 500 | 500 | 500 | 750 |
* Підтримуючу дозу слід уводити кожні 12 годин.
Таблиця 3
Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз.
Резидуальна функція нирок (кліренс креатиніну, мл/хв) | Підтримуюча доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв) * | |||||
1,0 л/год | 2,0 л/год | |||||
Швидкість ультрафільтрації (л/год) | Швидкість ультрафільтрації (л/год) | |||||
0,5 | 1,0 | 2,0 | 0,5 | 1,0 | 2,0 | |
0 | 500 | 500 | 500 | 500 | 500 | 750 |
5 | 500 | 500 | 750 | 500 | 500 | 750 |
10 | 500 | 500 | 750 | 500 | 750 | 1000 |
15 | 500 | 750 | 750 | 750 | 750 | 1000 |
20 | 750 | 750 | 1000 | 750 | 750 | 1000 |
* Підтримуючу дозу слід уводити кожні 12 годин.
Правила приготування розчину для парентерального введення.
Розчин готують безпосередньо перед уведенням. Для приготування розчину використовують 0,9 % розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози, стерильну воду для ін'єкції. Об’єм розчинника, необхідний для приготування розчину для парентерального введення, залежить від кількості препарату у флаконі (див. табл. 4).
Таблиця 4
Кількість цефтазидиму у флаконі | Спосіб уведення | Об’єм розчинника | Приблизна концентрація (мг/мл) |
1 г | Внутрішньом'язово | 3 мл | 260 |
Внутрішньовенно струминно | 10 мл | 90 | |
Внутрішньовенно у вигляді інфузії | 50 мл | 20 |
Для внутрішньом’язового введення вміст флакона 1 г розчиняють в 3 мл стерильної води для ін’єкцій. Після отримання прозорого розчину за необхідності можна додатково розвести у 2 мл 0,5 % або 1 % розчину лідокаїну. У випадку застосування лідокаїну слід провести шкірну пробу на переносимість місцевих анестетиків. Для внутрішньовенного струминного введення вміст флакона 1 г розчиняють у10 мл води для ін’єкцій. Розчин уводять повільно протягом 3-5 хв.
Для внутрішньовенного краплинного введення 1 г препарату попередньо розчиняють у 10 мл води для ін’єкцій. Отриманий розчин додатково розводять до 50 мл 5 % розчином глюкози або ізотонічним розчином натрію хлориду. Внутрішньовенну інфузію проводять щонайменше протягом 30 хв.
Цефтазидим у формі порошку міститься у флаконі під пониженим тиском. При розчиненні препарату виділяється двоокис вуглецю (у вигляді невеликих бульбашок) і тиск у флаконі підвищується. Тому з метою полегшення використання рекомендується дотримуватися такого методу виготовлення розчину для внутрішньом’язового або внутрішньовенного болюсного введення:
1) проколоти голкою шприца кришку флакона та ввести рекомендовану кількість розчинника;
2) вийняти голку шприца та обережно збовтувати флакон протягом 1-2 хв, щоб утворився прозорий розчин;
3) перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку в кришку флакона так, щоб вона повністю занурилась у розчин, та набрати весь розчин у шприц (голка повинна бути занурена у розчині).
Після розчинення отриманий розчин може мати колір від світло-жовтого до темно–жовтого. Це залежить від умов зберігання препарату, його концентрації та виду розчинника. При цьому слід пам’ятати, що якщо умови розведення дотримані, то зміна кольору розчину не позначиться на його антибактеріальній активності.
Цефтазидим у незначній кількості проникає в грудне молоко. На період лікування слід припинити годування груддю. Застосування препарату в І триместрі вагітності протипоказане. Застосування препарату в ІІ та ІІІ триместрах вагітності можливо лише в тому випадку, коли потенційна користь для матері первищує можливий ризик для плода.
Препарат застосовують у педіатричній практиці.
Спеціальні дослідження з цього приводу не проводилися. Враховуючи можливі побічні ефекти з боку нервової системи, пацієнтів, які лікуються цефтазидимом, слід попереджати про можливіть виникнення побічних реакцій, які негативно вплинуть на швидкість реакції при керуванні автомобілем або роботі з іншими механізмами.
Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 1 г препарату у флаконі. По 1 флакону в картонній коробці.
За рецептом.
Аджіо Фармас’ютікалс Лтд.
А-38, Нанджіот Індастріал Естейт, Мумбаі - 400 072, Індія.
Новый покупатель?
Уже зарегистрирован?
Вы успешно зарегистрированы
Введите свой промокод при создании заказа и получите свою персональную скидку
*Обращаем ваше внимание, что скидки действуют на онлайн-заказы, оформленные в аптеке по адресу: П.Тычины, 2