ЦЕФОТАКСИМ ПОР. Д/ІН. 1Г ФЛ. №10 без пдв

Склад
діюча речовина: cefotaxime;
1 флакон містить цефотаксиму натрієвої солі стерильної у перерахуванні на цефотаксим 1 г.

Лікарська форма
Порошок для розчину для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або злегка жовтого кольору. Гігроскопічний.
Фармакотерапевтична група
Протимікробні засоби для системного застосування. Інші β-лактамні антибіотики. Цефалоспорини третього покоління. Код АТХ J01D D01.

Фармакологічні властивості (див. повну інструкцію виробника)

Показання
Застосовувати для лікування нижченаведених серйозних інфекцій, які спричинені або дуже ймовірно спричинені мікроорганізмами, чутливими до цефотаксиму (див. розділ «Фармакодинаміка»):
Бактеріальна пневмонія (цефотаксим не діє проти бактерій, що викликають атипову пневмонію, або проти різних інших бактеріальних штамів, які можуть викликати атипову пневмонію, включаючи P. aeruginosa — див. розділ «Фармакодинаміка»).
Ускладнені інфекції нирок та верхніх сечовивідних шляхів.
Серйозні інфекції шкіри та м’яких тканин.
Інфекції статевих органів, спричинені гонококами, особливо коли застосування пеніциліну виявилося неефективним або не підходить.
Внутрішньочеревні інфекції (включаючи перитоніт): при лікуванні внутрішньочеревних інфекцій слід застосовувати цефотаксим в поєднанні з антибіотиком, який діє проти анаеробних мікроорганізмів.
Гострий бактеріальний менінгіт (особливо викликаний H. Influenzae, N. Meningitis, S. pneumonie, E. coli, Klebsiella spp.).
Хвороба Лайма, або кліщовий бореліоз (зокрема II та III стадії).
Бактеріємії, пов’язані або імовірно пов’язані з однією з перерахованих інфекцій (якщо інфекція спричинена грамнегативними бактеріями, слід поєднувати з іншим відповідним антибіотиком).
Ендокардит (якщо інфекція спричинена грамнегативними бактеріями, потрібно поєднувати з іншим відповідним антибіотиком).
Для періопераційної профілактики інфекційних ускладнень (до/після хірургічних операцій, зокрема на товстій і прямій кишках (колоректальна хірургія), на шлунково-кишковому тракті, передміхуровій залозі, у сечостатевій системі, акушерсько-гінекологічних операцій у пацієнтів із вираженим ризиком післяопераційних інфекцій).
Необхідно брати до уваги офіційні рекомендації щодо правильного використання антибактеріальних засобів.

Протипоказання
Гіперчутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду та до інших β-лактамних антибіотиків.
Протипоказання для застосування розчинів, що містять лідокаїн:
підвищена чутливість до лідокаїну або іншого місцевого анестетика амідного типу;
атріовентрикулярні блокади без встановленого водія ритму;
тяжка серцева недостатність;
внутрішньовенне введення;
дитячий вік до 1 року (внутрішньом’язове введення).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
Урикозуричні препарати
Пробенецид блокує канальцеву секрецію цефотаксиму.
Це збільшує експозицію цефотаксиму приблизно вдвічі і знижує нирковий кліренс приблизно на 50 % при терапевтичних дозах. З огляду на широкий терапевтичний діапазон застосування цефотаксиму не потрібно коригувати дозування для пацієнтів із нормальною нирковою функцією. Пацієнтам з порушенням ниркової функції може знадобитися коригування дозування.
Аміноглікозидні антибіотики та діуретики
Як і інші цефалоспорини, цефотаксим може посилювати нефротоксичну дію таких нефротоксичних препаратів, як аміноглікозиди та потужні діуретики (такі як фуросемід). У цих пацієнтів необхідно контролювати ниркову функцію.
Цефотаксим не слід поєднувати з бактеріостатичними антибіотиками (наприклад, тетрацикліном, еритроміцином та хлорамфеніколом), оскільки може мати місце антагоністичний ефект.
Для інфузій можуть використовуватися такі розчини: вода для ін’єкцій, 0,9 % розчин хлориду натрію, 5 % декстроза, розчин Рінгера.

Особливості щодо застосування (див. повну інструкцію виробника)

Спосіб застосування та дози (див. повну інструкцію виробника)

Передозування
Симптоми передозування значною мірою відповідають профілю побічних реакцій.
Насамперед у пацієнтів з нирковою недостатністю та при застосуванні високих доз бета-лактамних антибіотиків, включаючи цефотаксим, існує ризик розвитку енцефалопатії.
У разі передозування лікування цефотаксимом необхідно припинити. Слід розпочати підтримувальну терапію, включаючи заходи для прискорення процесів виведення (елімінації) ліків з організму, та симптоматичне лікування побічних реакцій (наприклад, судом).
Специфічний антидот відсутній. Гемодіаліз може знизити концентрацію цефотаксиму в сироватці крові. Перитонеальний діаліз є неефективним.

Побічні ефекти
Частота побічних реакцій визначена таким чином: дуже часті (> 1/10), часті (> 1/100, < 1/10), нечасті (> 1/1 000, < 1/100), поодинокі (> 1/10 000, < 1/1 000), рідкісні (< 1/10 000) і частота невідома (не можна встановити на підставі наявних даних).
Системно-органний класДуже частіЧастіНечасті
 Пооди-нокі
 Рідкі-сніЧастота невідома*
Інфекції та паразитарні захворюван-ня     Суперінфекція
З боку кровоносної та лімфатичної систем  Лейкопенія
Еозинофілія
Тромбоцито-пенія  Пригнічення діяльності кісткового мозку
Панцитопенія
Нейтропенія
Агранулоцитоз
Гемолітична анемія
З боку імунної системи  Реакція (загострення) Яриша —Герксгеймера  Анафілактичні реакції
Ангіоневротичний набряк
Бронхоспазм
Загальне нездужання
Анафілактичний шок
З боку нервової системи  Судоми  Головний біль
Запаморочення
Енцефалопатія
З боку серця     Аритмія після швидкої болюсної інфузії через центральний венозний катетер
З боку шлунково-кишкового тракту  Діарея
   Нудота
Блювання
Біль у животі
Псевдомембранозний коліт
З боку печінки та жовчовивід-них шляхів (гепатобілі-арні порушення)  Підвищення рівня печінкових ферментів (аланін-аміно-трансферази (АЛТ), аспартат-амінотранс-ферази (АСТ), лактатдегі-дрогенази (ЛДГ), гамма-глютаміл-транспептидази (γ-ГТ) та/або лужної фосфатази) та/або білірубіну  Гепатит* (іноді з жовтяницею).
З боку шкіри і підшкірної клітковини  Висипання
Свербіж
Кропив’янка  Мультиформна еритема
Синдром Стівенса —Джонсона
Токсичний епідермальний некроліз
Гострий генералізований екзантематозний пустульоз
З боку нирок і сечовивідних шляхів  Зниження функції нирок/ збільшення концентрації креатиніну (особливо при одночасному застосуванні аміноглікози-дів)  Гостра ниркова недостатність
Інтерстиціальний нефрит
Загальні розлади і зміни у місці введенняБіль у місці введення (при внутріш-ньом’язо-вому введенні)
  Лихоманка
Запальні реакції у місці введення, такі як флебіт/тромбо-флебіт   
* Постмаркетингове спостереження.
Реакція Яриша — Герксгеймера
При лікуванні бореліозу протягом перших днів лікування може спостерігатися реакція Яриша — Герксгеймера. Повідомлялося про виникнення таких симптомів після декількох тижнів лікування бореліозу: шкірні висипи, свербіж, лихоманка, лейкопенія, підвищення рівня печінкових ферментів, утруднене дихання, біль у суглобах.
Енцефалопатія
Застосування високих доз бета-лактамних антибіотиків, включаючи цефотаксим, насамперед у пацієнтів з нирковою недостатністю, може призвести до енцефалопатії (з такими симптомами: порушення/втрата свідомості, ненормальні рухи, сплутаність свідомості та судоми).
З боку печінки та жовчовивідних шляхів
Спостерігалося підвищення рівня печінкових ферментів (аланін-амінотрансферази (АЛТ), аспартат-амінотрансферази (АСТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), гамма-глютамілтранспептидази (γ-ГТ) та/або лужної фосфатази) та/або білірубіну. Ці показники можуть у поодиноких випадках вдвічі перевищувати верхню межу нормальних значень і свідчити про ураження печінки, як правило холестатичне і зазвичай із безсимптомним перебігом.

Термін придатності
3 роки.

Умови зберігання
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність
Розчин препарату несумісний з розчинами аміноглікозидів в одному шприці або крапельниці. Для розведення застосовувати розчини, зазначені у розділі «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

Упаковка
По 1 г во флаконах, 10 флаконов в пачке.

Категорія відпуску
За рецептом.

Виробник
ПАТ «Київмедпрепарат».

Адреса
Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.