ЗИТРОКС ЛИОФ. Д/ИН. 500МГ ФЛ. №1

Склад
діюча речовина: azithromycin;
1 флакон містить азитроміцину дигідрату еквівалентно азитроміцину 500 мг;
допоміжні речовини: кислота лимонна, моногідрат; натрію гідроксид.

Лікарська форма
Ліофілізат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована маса або порошок від білого до майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди, лінкозаміди та стрептограміни. Азитроміцин. Код АТХ J01F A10.

Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Азитроміцин є макролідним антибіотиком, який належить до групи азалідів. Молекула утворюється в результаті введення атома азоту в лактонове кільце еритроміцину А. Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв’язування з 50 S-субодиницею рибосом і пригнічення транслокації пептидів.

Механізм резистентності.
Резистентність до азитроміцину може бути спадковою або набутою. Повна перехресна резистентність існує серед Streptococcus pneumoniae, бета-гемолітичного стрептокока групи А, Enterococcus faecalis та Staphylococcus aureus, включаючи метициліно-резистентний золотистий стафілокок (MRSA), до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів.
Макроліди, які вводяться внутрішньовенно, є активними щодо Legionella pneumophila. Макроліди застосовують для лікування інфекцій, спричинених Campylobacter jejuni. Азитроміцин призначений для лікування інфекцій, спричинених S. typhi  і Shigella spp.
Поширеність набутої резистентності виділених видів може бути різною залежно від місцевості і часу, тому локальна інформація про резистентність необхідна, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності можна звернутися за кваліфікованою порадою, якщо місцева поширеність резистентності є такою, що ефективність препарату при лікуванні принаймні деяких типів інфекцій є сумнівною.

Спектр антимікробної дії азитроміцину
Зазвичай чутливі види
Аеробні грампозитивні бактерії
Staphylococcus aureus метицилінчутливий
Streptococcus pneumoniae пеніцилінчутливий
 Streptococcus pyogenes (Група А)
Аеробні грамнегативні бактерії
Haemophilus influenzae
Haemophilus parainfluenzae
Legionella pneumophila
Moraxella catarrhalis
Pasteurella multocida
Neisseria gonorrhoeae
Анаеробні бактерії
Clostridium perfringens
Fusobacterium spp.
Prevotella spp.
Porphyriomonas spp.
Інші мікроорганізми
Chlamydia trachomatis
Chlamydia pneumoniae
Chlamydia psittaci
Mycoplasma pneumoniae
Mycoplasma hominis

Види, які можуть набувати резистентності
Аеробні грампозитивні бактерії
Streptococcus pneumoniae з проміжною чутливістю до пеніциліну і пеніцилін-резистентний
Резистентні організми
Аеробні грампозитивні бактерії
Enterococcus faecalis
Стафілококи MRSA, MRSE*
Анаеробні бактерії
Група бактероїдів Bacteroides fragilis
*Метицилінорезистентний золотистий стафілокок має дуже високу поширеність набутої стійкості до макролідів і був зазначений тут через рідкісну чутливість до азитроміцину.

Фармакокінетика.
У пацієнтів з негоспітальною пневмонією, які щоденно отримували внутрішньовенні інфузії 500 мг азитроміцину протягом 1 години в концентрації 2 мг/мл, середня максимальна концентрація Cmax ± СВ (стандартне відхилення) становила 3,63 ± 1,60 мкг/мл, тоді як найнижча концентрація (24 години) становила 0,2 ± 0,15 мкг/мл, а AUC24 була 9,6 ± 4,80 мкг-год/мл.
У здорових добровольців, які отримували внутрішньовенну інфузію 500 мг азитроміцину протягом 3 годин у концентрації 1 мг/мл, середня Cmax ± СВ, найнижча концентрація (24 години) і AUC24 становили 1,14 ± 0,14 мкг/мл, 0,18 ± 0,02 мкг/мл і 8,03 мкг-год/мл відповідно.
Після перорального застосування значно вищі рівні азитроміцину були виявлені в різних тканинах, наприклад у легенях, мигдаликах або простаті, де концентрації азитроміцину до 50 разів вищі, ніж у плазмі крові. Високі концентрації азитроміцину були зареєстровані у тканині геніталій через 96 годин після застосування 500 мг перорального азитроміцину у вигляді одноразової дози.
Середній об’єм розподілу становить приблизно 30 л/кг. Період напіввиведення становить 2–4 дні як у плазмі крові, так і в тканинах.
Метаболізм здійснюється за допомогою деметилювання, гідроксилювання і гідролізу.
Плазмовий кліренс становить приблизно 600 мл/хв. Основний шлях виведення азитроміцину – через печінку. Високі концентрації незміненої речовини були виявлені в жовчі разом з численними мікробіологічними неактивними метаболітами. Приблизно 12 % внутрішньовенно введеної дози виводились у незміненому стані з сечею протягом 3 днів після введення, основна частина – протягом перших 24 годин.
У пацієнтів із серйозною дисфункцією нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 10 мл/хв) спостерігалося збільшення системної експозиції азитроміцину на 33 %. Не було виявлено відмінностей у фармакокінетиці при дисфункції печінки легкого або помірного ступеня.

Показання
Інфекції, які потребують початкової інфузійної терапії, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:
негоспітальна пневмонія;
запальні захворювання органів малого таза.
Щоб зменшити ризик розвитку антибіотикорезистентності та підтримувати ефективність азитроміцину та інших антибактеріальних препаратів, слід застосовувати Зитрокс лише для лікування інфекцій спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами.

Протипоказання
Азитроміцин протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю до азитроміцину, еритроміцину, до будь-якого макролідного чи кетолідного антибіотика або до будь-якого іншого компонента препарату.
Пацієнти з холестатичною жовтяницею/печінковою дисфункцією в анамнезі, пов’язаною з попереднім застосуванням азитроміцину.
Через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії (див.повну інструкцію виробника)

Особливості щодо застосування (див.повну інструкцію виробника)

Спосіб застосування та дози (див.повну інструкцію виробника)

Передозування
Досвід клінічного застосування азитроміцину свідчить про те, що побічні прояви, які розвиваються при прийомі вищих, ніж рекомендовано, доз препарату, подібні до таких, що спостерігаються при застосуванні звичайних терапевтичних доз, а саме: вони можуть включати діарею, нудоту, блювання, оборотну втрату слуху.
У разі передозування рекомендується прийом активованого вугілля та проведення загальних симптоматичних і підтримувальних лікувальних заходів.

Побічні ефекти
При застосуванні азитроміцину внутрішньовенно або перорально у лікуванні негоспітальної пневмонії найчастішими зареєстрованими небажаними явищами були діарея/рідкі випорожнення, нудота, біль у шлунку, блювання. У разі внутрішньовенного введення азитроміцину повідомляли про місцеве запалення/біль. Частота і тяжкість цих реакцій були подібними до тих, що спостерігалися при інфузії 500 мг азитроміцину протягом 1 години (2 мг/мл у вигляді 250 мл інфузії) або 3 годин (1 мг/мл у вигляді 500 мл інфузії).
У дорослих жінок при застосуванні азитроміцину внутрішньовенно або перорально у лікуванні запалення тазових органів найчастішими зареєстрованими небажаними явищами були діарея, нудота, вагініт, біль у шлунку, анорексія, висипання та свербіж. При одночасному застосуванні азитроміцину і метронідазолу у більшої частини жінок спостерігалися такі небажані явища як нудота, біль у шлунку, блювання, подразнення у місці інфузії, стоматит, запаморочення або задишка.
У нижченаведеній таблиці приведені побічні реакції, визначені за допомогою клінічних досліджень і в період постмаркетингового спостереження при застосуванні всіх лікарських форм азитроміцину відповідно до систем органів та частоти. Небажані реакції, зареєстровані у період постмаркетингового спостереження виділені курсивом. Групи за частотою визначалися за допомогою такої шкали: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000); невідомо (не можна визначити з наявних даних). У межах кожної групи за частотою небажані явища представлені у порядку зменшення їх проявів.
Небажані реакції, які можуть бути пов’язані з азитроміцином, на основі даних, отриманих у ході клінічних досліджень і в період постмаркетингового спостереження
Система органівНебажана реакціяЧастота
Інфекції та інвазіїКандидоз, оральний кандидоз, піхвові інфекції, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, порушення функції дихання, ринітНечасто

Псевдомембранозний колітНевідомо
З боку кровоносної і лімфатичної системЛейкопенія, нейтропенія, еозинофіліяНечасто
Тромбоцитопенія, гемолітична анеміяНевідомо
З боку імунної системиАнгіоневротичний набряк, реакції підвищеної чутливостіНечасто
Анафілактична реакція, бронхоспазмНевідомо
З боку обміну речовинАнорексіяНечасто
З боку психікиНервозність, безсонняНечасто
АжитаціяРідко
Агресивність, неспокій, делірій, галюцинаціїНевідомо
З боку нервової системиГоловний більЧасто
Запаморочення, сонливість, парестезія, дисгевзіяНечасто
Непритомність, судоми, психомоторна підвищена активність, аносмія, паросмія, агевзія, міастенія гравіс, гіпестезіяНевідомо
З боку органів зоруПорушення зоруЧасто
З боку органів слухуРозлади з боку органів слуху, вертигоНечасто
Погіршення слуху, включаючи глухоту та/або дзвін у вухахНевідомо
З боку серцяПальпітаціяНечасто
Тріпотіння-мерехтіння шлуночків (torsade de pointes), аритмія, включаючи шлуночкову тахікардію, подовження QT-інтервалу на ЕКГНевідомо
З боку судинПрипливиНечасто
Артеріальна гіпотензіяНевідомо

З боку респіраторної системиДиспное, носова кровотечаНечасто
З боку травного трактуДіареяДуже часто
Блювання, біль у животі, нудотаЧасто
Гастрит, запор, метеоризм, диспепсія, дисфагія, сухість у роті, відрижка, виразки у ротовій порожнині, гіперсекреція слиниНечасто
Панкреатит, зміна кольору язика, порушення смакового сприйняття, пілоростенозНевідомо
З боку гепатобіліарної системиПорушення функції печінки, холестатична жовтяницяРідко
Печінкова недостатність, (рідко призводила до летального наслідку), фульмінантний гепатит, некротичний гепатитНевідомо
З боку шкіри та підшкірної клітковиниВисип, свербіж, кропив’янка, дерматит, сухість шкіри, гіпергідрозНечасто
Фоточутливість, гострий генералізований екзематозний пустульозРідко
 Синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомамиНевідомо
З боку скелетно-м’язової системиОстеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиїНечасто
АртралгіяНевідомо

З боку сечовидільної системиДизурія, біль у ниркахНечасто
Гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефритНевідомо
З боку репродуктивної системи та молочних залозМаткова кровотеча, тестикулярні порушенняНечасто
Загальні порушення та місцеві реакціїБіль у місці ін’єкції, запалення у місці ін’єкціїЧасто
Біль у грудях, набряк, нездужання, астенія, підвищена втомлюваність, набряк обличчя, гіпертермія, біль, периферичний набрякНечасто
Лабораторні показникиЗнижена кількість лімфоцитів, підвищена кількість еозинофілів, знижений рівень бікарбонату крові, підвищення рівня базофілів, підвищення рівня моноцитів, підвищення рівня нейтрофілівЧасто
Підвищення рівня аспартатамінотрансферази, підвищення рівня аланінамінотрансферази, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня сечовини в крові, підвищення рівня креатиніну в крові, відхилення рівня калію в крові, підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня хлориду, підвищення рівня глюкози, підвищення рівня тромбоцитів, зниження рівня гематокриту, підвищення рівня бікарбонату, відхилення рівня натріюНечасто
Невідомо
Ураження та отруєнняУскладнення після процедуриНечасто
Інформація про небажані реакції, які можуть бути пов’язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium Avium Complex, базується на даних клінічних досліджень та спостережень у постмаркетинговий період. Ці небажані реакції відрізняються за типом або за частотою від тих, про які повідомляли при застосуванні швидкодіючих лікарських форм та лікарських форм тривалої дії:

Система органівНебажана реакціяЧастота
З боку обміну речовинАнорексіяЧасто
З боку психікиЗапаморочення, головний біль, парестезія, дисгевзіяЧасто
ГіпестезіяНечасто
З боку органів зоруПогіршення зоруЧасто
З боку органів слухуГлухотаЧасто
Погіршення слуху, дзвін у вухахНечасто
З боку серцяПальпітаціяНечасто 
З боку травного трактуДіарея, біль у животі, нудота, метеоризм, шлунково-кишковий дискомфорт, часті рідкі випорожненняДуже часто 
З боку гепатобіліарної системиГепатитНечасто 
З боку шкіри та підшкірної клітковиниВисип, свербіжЧасто 
Синдром Стівенса–Джонсона, фоточутливістьНечасто 
З боку скелетно-м’язової системиАртралгіяЧасто
Загальні порушення та місцеві реакціїПідвищена втомлюваністьЧасто
Астенія, нездужанняНечасто

Термін придатності
2 роки.

Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25°С в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Відновлений розчин можна зберігати протягом 24 годин при температурі не вище 25 °С.

Несумісність
Застосовувати лише зазначені в розділі «Спосіб застосування та дози» розчинники.

Упаковка
По 1 або 10 флаконів з препаратом у картонній упаковці.

Категорія відпуску
За рецептом.

Виробник
Іммакул Лайфсайєнсиз Приват Лімітед.

Адреса
Селище Тантевал, Ропар Роуд, Налагарх, округ Солан, 174101, Індія.